- •1. Предмет, методи і завдання курсу «Регіональна економіка» та його зв’язок з іншими дисциплінами.
- •2. Основні поняття та наукові категорії регіональної економіки.
- •3. Місце регіональної економіки в системі наук.
- •4. Загальні закономірності розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів, їхня суть та об’єктивний характер.
- •5. Принципи розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів, їхня суть.
- •6. Основні фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів, їхня суть.
- •7. Вплив глобалізації та регіоналізації на формування та розвиток господарства регіонів.
- •8. Поняття про економічний простір, особливості його формування та структура.
- •9. Регіональний економічний простір, його ознаки та принципи формування.
- •10.Територіальний поділ праці, його суть та зв'язок з формуванням економічних районів.
- •11. Економічне районування, його суть та роль у формуванні регіональних господарських систем.
- •12. Критерії, принципи та чинники економічного районування.
- •13. Економічний район, його суть, основні ознаки та об’єктивний характер формування.
- •14.Типи економічних районів та їхні цільові функції.
- •15. Сучасна мережа економічних районів України та її складові.
- •16. Суть, мета і концепція державної регіональної економічної політики.
- •17. Основні завдання державної регіональної економічної політики.
- •18. Механізм реалізації державної регіональної економічної політики України.
- •19.Роль органів місцевого самоврядування у здійсненні державної регіональної економічної політики.
- •20. Прогнозування і державні програми розвитку регіонів.
- •21. Природно-ресурсний потенціал регіонів України, його структура та економічна оцінка.
- •22. Мінеральні ресурси України, їхня структура та економічна оцінка.
- •23. Земельний фонд України та його структура. Регіональні проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів.
- •24. Водні ресурси України, їх значення та регіональні проблеми раціонального використання.
- •25. Лісові ресурси України, їх господарське значення та проблеми комплексного використання в регіонах.
- •26.Рекреаційні ресурси України, їхня структура, регіональні особливості розміщення та використання.
- •27. Демографічний і трудовий потенціал регіонів України, їхній вплив на розвиток і розміщення виробництва.
- •28. Динаміка чисельності та статево-вікова структура населення України, регіональні особливості формування.
- •29.Регіональні особливості демографічної ситуації в Україні.
- •30. Регіональні особливості формування міського та сільського населення України. Урбанізація.
- •31. Класифікація та функціональні типи міст України. Проблеми розвитку крупних, середніх, малих міст.
- •32. Трудовий потенціал та регіональні особливості його структури та розподілу за видами зайнятості в Україні.
- •33. Регіональні особливості міграційних процесів в Україні.
- •34. Особливості формування ринку праці в Україні та раціональної зайнятості населення в а регіонах.
- •35.Виробничий та науково-технічний потенціал регіонів Україні, їхня суть та складові.
- •36. Фінансовий потенціал країни
- •37. Інноваційно-інвестиційний потенціал рег України, його суть та складові.
- •38. Господарський комплекс Ук. Його суть, галузева структура і трансформація в ринкових умовах.
- •39. Територіальна структура господарського комплексу України.
- •40. Міжгалузеві комплекси, їхня суть, структура та об’єктивний характер формування.
- •41. Паливно-енергетичний комплекс: суть, структура, значимість в н/г.
- •42. Вугільна промисловість України. Значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •43.Сучасний стан та перспективи розвитку нафтової пром-ті України. Основні нафтопроводи.
- •44. Газова промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан т перспективи розвитку.
- •45. Значення, основні принципи розм. Електроенергетики України. Сучасна структура вир-ва електроенергії
- •46. Теплові електростанції України. Ії місце у вир-ві електроенергії, особливості розміщення. Основні тес України.
- •47. Атомна електроенергетика України, особливості розміщ. Та місце в сучасному паливно-енергетичному балансі України.
- •48. Гідроенергетика України, її місце в енергетичному балансі. Каскади гес в Україні.
- •49. Металургійний комплекс, його структура та районоутворююча роль.
- •50. Чорна металургія України, сучасний рівень розвитку, металургійні райони та основні центри Укрїни.
- •51. Підрайони чорної мелалургії Укр природні передумови їх розвитку та основні металургійні центри.
- •52. Сучасний стан розвитку та регіональні особливості територіальної організації галузей кольорової металургії. Центри основних галузей.
- •53. Металургійні райони України, особливості їхнього формування та структурної трансформації. Основні центри.
- •54. Машинобудівний комплекс, його галузева структура та народногосподарське значення.
- •55. Основні принципи і фактори розвитку і розмішення галузей машинобудування в Ук
- •56. Транспортне машинобудування України, його значення, галузева структура і особливості розміщення.
- •57. Хімічний комплекс України, його структура , сировинна база й регіональні особливості територіальної організації основних галузей.
- •58. Лісова пром: значення, райони розміщення, проблеми рац використання і охорони лісів.
- •59.Будівельний комплекс, його стр-ра та н/г-ке значення..
- •60. Цементна та скляна прм-ть у.: значення, структура, сучасний стан.
- •61. Агропромисловий комплекс України, його значення, структура й регіональні особливості трансформації в ринкових умовах.
- •62. Зернове господарство України, його значення, структура, динаміка розвитку, зональний характер розміщення.
- •63. Технічні культури України, їх структура, зональний характер розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •64. Тваринництво України, його значення, галузева структура, зональний характер розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •65. Соціальний комплекс України, його суть, галузева структура та регіональні особливості територіальної організації
- •66. Легка промисловість України, її значення, галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей.
- •67. Транспортний комплекс України, його галузева структура, господарське значення та регіональні особливості формування
- •68. Залізничний транспорт України: регіональні особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку. Основні магістралі.
- •69.Трубопровідний транспорт України: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку. Основні нафто- і газопроводи.
- •70. Автомобільний транспорт України, його місце та роль у формуванні та розвитку міжрегіональних зв’язків. Основні автомобільні магістралі
- •71. Диференціація економічних районів України за рівнем соціально-економічного розвитку. Депресивні території.
- •72.Донецький економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їх розміщення.
- •73.Вугільна промисловість Донецького економічного району, особливості розміщення та основні центри
- •74. Металургійний комплекс Донецького економічного району, передумови розвитку, особливості розміщення та основні центри
- •75. Придніпровський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •76. Металургійний комплекс Придніпров’я, передумови розвитку, особливості розміщення та основні центри
- •77. Машинобудівний комплекс Придніпровського економічного району, галузева структура та центри основних галузей.
- •78. Агропромисловий комплекс Придніпровського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення.
- •79. Центральний економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •80. Промисловий комплекс Центрального економічного району, його галузева структура, особливості розміщення і центри основних галузей.
- •81. Машинобудування Центрального регіону: його галузева структура, принципи розміщення і центри основних галузей.
- •82. Агропромисловий комплекс Центрального регіону, основні галузі та особливості їх розміщення.
- •83. Подільський регіон, його роль в економічному розвитку України, галузі спеціалізації та особливості їх розміщення.
- •84. Промисловий комплекс Подільського економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- •85. Апк Подільського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення.
- •86 Поліський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •87. Промисловий комплекс Поліського економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей, проблеми розвитку.
- •88. Апк Поліського економічного району, його галузева структура та проблеми розвитку.
- •89. Карпатський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •90. Промисловий комплекс Карпатського економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- •91.Агропромисловий комплекс Карпатського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення. Проблеми та перспективи розвитку.
- •92.Курортно-туристичний комплекс Карпатського економічного району, передумови його формування, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку.
- •93. Східний (Пн-Сх) ек. Р-н, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їх розміщення.
- •94. Промисловий комплекс Східного(Пн-Сх) ек. Р-ну, його галузева структура, принципи розміщення та центри осн. Галузей
- •95. Машинобудівний комплекс Східного (Пн-Сх) ек. Р-ну, його галузева структура, особливості розміщення та центри осн. Галузей.
- •96. Агропромисловий комплекс Східного (Пн-Сх)ек. Р-ну, його галузева структура та особливості розміщення осн. Галузей.
- •97.Причорноморський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •98.Агропромисловий комплекс Причорноморського економічного району, основні галузі, особливості їхнього розміщення, проблеми та перспективи розвитку.
- •99.Транспортний комплекс Причорноморського економічного району, його значення, галузева структура, основні магістралі та порти.
- •100.Міжнародний поділ праці та його вплив на формування зовнішньоекономічних зв’язків України.
- •101.Економічні зв’язки України з країнами світу.
- •102.Основні форми зовнішньоекономічних зв’язків України.
- •103.Значення і структура експортного потенціалу регіонів України.
- •104.Роль регіонів у формуванні експортного потенціалу України.
- •105.Конкурентні переваги регіонів України у світовій економічній системі.
- •106.Зовнішньоекономічні зв’язки України з країнам єс: сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку.
- •107.Вступ України до Світової організації торгівлі (сот): здобутки і втрати (ваші міркування).
- •108.Мета та завдання екології економістів.
- •109.Екосистеми та їх структура. Види екосистем.
- •110.Екологічна експертиза. Об’єкти та суб’єкти експертизи.
- •111.Основні етапи природокористування.
- •112.Особливості сучасного етапу природокористування Україні.
- •113.Затратно-результативна концепція економічної оцінки природних ресурсів.
- •114.Екологічний моніторинг. Види та рівні моніторингу.
- •115) Нормативи та стандарти якості компонентів довкілля
- •116) Принцип економічної зацікавленості та його використання у практиці управління
- •117) Відповідність антропогенного навантаження природно-ресурсному потенціалу як принцип природокористування
- •118) Дотримання природного кругообігу як принцип природокористування
- •119) Збереження природної цілісності екосистем як принцип природокористування
- •120) Принцип «нульового рівня» споживання природних ресурсів
- •121) Екологічні проблеми гідравлічних електростанцій
- •122) Екологічні проблеми теплових електростанцій
- •123) Екологічні проблеми атомних електростанцій
- •124) Екологічні проблеми водного господарства
- •125) Екологічні проблеми хімічної промисловості
- •126) Екологічні проблеми гідромеліорації сільського господарства
- •127) Машинна деградація ґрунтів, причини та шляхи подолання
- •128) Основні напрями взаємодії транспортних систем з біосферою
- •129) Особливості середовища проживання у великих містах
- •130) Основні важелі управління природокористуванням та природоохоронними процесами. Специфіка формування в Україні
- •131) Екологічне законодавство України та механізм його чинності
- •132) Платежі за ресурси, їх види та нормативи
- •133) Платежі за забруднення природного середовища та критерії їх нарахування
- •134) Економічні збитки від забруднення атмосфери, їх види та методи обрахування
- •135) Економічні збитки від забруднення гідросфери, їх види та методи нарахування
- •136) Економічні збитки від забруднення ґрунтів та специфіка їх нарахування
- •137) Економічні методи управління природокористування та охорони навколишнього природного середовища
- •138) Методи визначення економічної ефективності від впровадження природозахисних пристроїв
122) Екологічні проблеми теплових електростанцій
Теплові електростанції нині є найпоширенішими на земній кулі. Вони працюють на вугіллі, торфі, горючих сланцях, мазуті, природному газі. Природний газ є відносно найчистішим видом палива. Електростанції, які працюють на ньому, викидають найменше шкідливих речовин у атмосферу, в порівнянні з іншими видами палива. Забруднення атмосфери тепловою енергетикою нині досягає значних масштабів. Найпоширенішими забрудненнями є оксиди сірки та азоту, дрібнодисперсний пил, чадний і вуглекислий гази. З-поміж негативних наслідків роботи ТЕС на викопному вугіллі слід зважати на небезпеку забруднення біосфери радіоактивними речовинами в обсягах, які набагато перевищують можливі радіоактивні викиди за нормальної експлуатації атомних електростанцій. Річ у тім, що після спалювання вугілля в золі, в тому числі і в леткій, залишаються практично всі ізотопи уранорадієвої й торієвої родини , що міститься у вихідному вугіллі. Після згорання вугілля вони виділяються з маси вуглецю стають досить концентрованими, а тому й небезпечними. З димом ТЕС часточки золи падають у довкілля. На теплових електростанціях (ТЕС) вихідним джерелом енергії є органічне паливо, передовсім вугілля, а також сланці, нафтовий мазут, газ. У результаті спалювання вуглеводного палива в топках ТЕС в атмосферу викидається вуглекислий газ концентрація якого зростає приблизно на 0,25% Це небезпечно, бо може викликати в майбутньому розігрівання атмосфери за рахунок парникового ефекту. З труб ТЕС у атмосферу викидається також окиси сірки і азоту, які є причиною виникнення кислотних дощів. Атмосфера забруднюється дрібними твердими частками золи, шлаку, не повністю згорілого палива. Оскільки разом з вугіллям у топки ТЕС потрапляє кількість пустих порід, що містять домішки природних радіоактивних елементів. Отже, має місце радіоактивне зараження атмосфери і земної поверхні. Після спалювання в топках ТЕС вугілля залишається багато твердих відходів (шлаку, золи). Ці відвали займають великі площі землі, забруднюють підземні поверхневі води шкідливими речовинами. Ще більші ділянки землі порушують величезні вугільні кар’єри. Зменшення шкоди від такого забруднення досягається утилізацією шлаків і пустих порід, з яких виготовляють будівельні матеріали, засипають ними яри, болота та кар’єри при їх рекультивації. Значний ефект дають економічні методи, зокрема, введення високої оплати за порушення земель, особливо родючих. Для зменшення шкоди від забруднення атмосфери газоподібними й пиловими викидами вугілля очищають від сполук сірки і перед його спалювання у топках ТЕС. Для зменшення токсичності вихлопних газів автомобілів застосовують регулювання двигунів, впроваджують екологічно чисті марки пального, встановлюють на автомобіль спеціальний каталізатор, що допалюють чадний газ до вуглекислого тощо. В атмосфері оксиди сірки й азоту утворюють з парами води відповідні кислоти, які згубно діють на рослинність і фауну водоймищ.
123) Екологічні проблеми атомних електростанцій
Приблизно ¼ усіх країн світу має на своїй території атомні реактори. Засадні обґрунтування економічних і екологічних переваг АЕС базувались па таких твердженнях:
1. Ресурси урану для атомної енергетики дорівнюють ресурсам вугілля, нафти й газу разом узятим.
2. АЕС економлять дефіцитне органічне паливо (нафту і газ).
3. АЕС не споживають кисню і майже не викидають шкідливих газів і твердих продуктів.
4. За збільшення потужності всіх діючих електростанцій, навіть у кількадесят разів, глобальне радіоактивне забруднення становитиме не більше 1% від рівня природної радіації на планеті.
5. Атомна енергетика ліквідує прірву між багатими й бідними державами, зменшить загрозу насильницького перерозподілу світових ресурсів.
Проблеми атомної енергетики обумовлені насамперед надійністю роботи енергоблоку. Атомна енергетика та виробництво ядерної зброї – два основні джерела радіаційного забруднення. Радіація має таку особливість: все, що стикається з радіоактивним матеріалом, саме стає радіоактивним. Головними місцями накопичення радіоактивних відходів є атомні станції, на яких здійснюється їх первинна переробка та тимчасове зберігання. Вони ведуть до утворення сотень радіоактивних елементів, що починають забруднювати харчові ланцюги. Підприємства з видобування та переробки уранових руд знаходяться у Дніпропетровській, Миколаївській та Кіровоградській областях. Характерними для уранопереробки є те, що майже всі її відходи – відвали шахтних порід, скиди та викиди є джерелами радіаційного забруднення навколишнього середовища. . Важливою проблемою атомної енергетики є поховання радіоактивних відходів. Кожен реактор виробляє тисячі тонн таких відходів, деякі з них лишаються небезпечними впродовж 500 тис. років. Кожна АЕС рано чи пізно сама перетворюється на радіоактивні відходи. Після цього її треба демонтувати і складові заховати, або ж поховати весь комплекс під тонами землі та бетону. Ядерна енергія в Україні використовується в усіх галузях народного господарства – промисловості, медицині, сільському господарстві, наукових дослідженнях, а також у побуті. Через існування великої кількості штучних та природних джерел іонізуючого випромінювання та в результаті Чорнобильської катастрофи в Україні склалася дуже тяжка радіоекологічна ситуація , яка обумовлює необхідність створити системи заходів радіаційного захисту населення та навколишнього середовища. Нині багато які країни вирішили не форсувати розбудову атомної енергетики до того часу, доки не буде винайдено нових, безпечніших методів вилучення енергії з атома. Відтак перед людством постала актуальна проблема — розглянути альтернативні тепловій і атомній енергетиці джерела. Зараз вже піхто не заперечуватиме, що поборники гіперболізованої ядерної енергетики в другій половині XX ст. сприяли занепаду вугледобувної галузі в Україні і фактично загальмували процес удосконалення теплових електростанцій (ТЕС). Паливний енергетичний цикл АЕС передбачає добування уранової руди переробки цієї сировини на ядерне паливо, використання палива в ядерних реакторах, обробку і захоронення радіоактивних відходів. Усі складові цього циклу супроводжуються надзвичайно небезпечним забрудненням навколишнього середовища. Кількість радіоактивних відходів зростає на стадії збагачення уранової руди, з якої виготовляють спеціальні тепловиділяючі елементи, які надходять на діючу АЕС. Радіоактивні речовини потрібно десь захоронити на багато років, але надійних методів зберігання не існує.