Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Региональная экономика.doc
Скачиваний:
45
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
922.62 Кб
Скачать

92.Курортно-туристичний комплекс Карпатського економічного району, передумови його формування, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку.

Карпатський регіон має значні пізнавальні рек­реац ресурси. Серед сільських адмін районів висо­кою пізнавальною цінністю рекреац ресурсів виділ Мукачівський район Закарпатської обл., Ко-сівський район Ів-Франк обл, Дрогобицький, Старосамбірсь­кий і Сколівський райони Львівської обл. та Путиль­ський район Чернівецької обл.

У Карпатському рекреац регіоні діє 60 санато­ріїв, 17 пансіонатів з лікуванням, у яких налічується близько 25 тис. ліжок. У регіоні функціонують 3 ку­рортні поліклініки, їх послугами наприкінці 30-х років користувалося понад 400 тис. чоловік. У 10 будинках відпочинку на 2,5 тисячі місць оздоровлюється що­річно до 50 тис. чол.

Велике знач. для оздоровл. переважно місце­вого насел. мають санаторії-профілакторії (їх у регі­оні — 70), бази відпочинку (120), табори праці та відпочинку для старшокласників (1150) і заміські ди­тячі табори (понад 180).

Найпопулярнішими курортами є Трускавець. Тут щорічно обслуговується понад 300 тис. чоловік. Дру­гим за потужністю та популярністю є курорт Мор­шин, де лікують захворювання печінки, жовчних шляхів, шлунково-кишкового тракту і порушення об­міну речовин. За рік на курорті обслуговується понад 75 тис. чоловік.

На кліматолікуванні спеціалізуються курорти у Яремчі, Ворохті, Косові. На Закарпатті компактним є Центрально-Закарпатський підрайон, де функціону­ють 6 бальнеологічних та кліматичних санаторіїв, що обслуговують понад 50 тис. чоловік щорічно.

У Карпатах розміщено 53 туристські бази, готелі, кемпінги, а також кілька десятків гірськолижних під­йомників. Потужність туристських закладів на день максимального розгортання становить понад 10 тис. місць. Дві третини туристських об’єктів і майже по­ловина туристських місць (45%) припадає на Закар­паття.

93. Східний (Пн-Сх) ек. Р-н, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їх розміщення.

Сх. Ек. р-н (Полтавська, Сумська та Харківська обл.) – промислово-аграрний регіон, спеціалізацією якого в заг.держ. поділі праці є галузі машинобуд. та металообробки, хімічна пром. Промисловість:С\г=5:1

S=84 тис.кв.км, що становить 13,9% території України. Має вигідне географічне (більшість територій знах-ся у лісостеповій зоні, декілька р-нів Полтавської обл. в степовій зоні; 4/5 грунтів мають природну родючість) і геостратегічне положення (2 обл. на Пн-Зх межують з Рос.Фед) Природно-географічні умови в цілому сприятливі для розвитку прод.сил. Висока густота населення, розгалужені транспортні зв’язки сприяли розвитку промисловості, насамперед машинобудуванню. Пн-Сх район багатий на різноманітні корисні копалини (поклади кам вугілля (Харківська обл), бурого вугілля і торфу, прир горючих газів (Шебелинка, Єфремівка) і нафти.У Полт та Харк обл – запаси залізних руд, у Харк і Сум – фосфоритів. У р-ні відкрито поклади камяної солі, крейди, гіпсу, вапняків, мергелю, каоліну. Велике зн-ня мають мінеральні води Полт (“Миргородська”) і Харк (“Березівська”). Одним з найбільших природних багатств р-ну є чорноземні грунти. К-сть нас-ня р-ну становить 12,4% від усього нас-ня Укр. За к-стю і густотою нас-ня, частково міських жителів різні області р-ну відрізняються одна від одної. Середня густота нас-ня – близько 77 осіб на 1 кв км, що нижче від загальнодержавної. Показники смертності нас-ня вищі від показників народжуваності. Зростає к-сть зайнятих у невиробничій сфері.

Через Сх.ек.р-н проходять важливі транспорті шляхи: міжнар. коридор Європа-Азія(через Сумську обл), траса міжнар.значення Москва-Сімферополь (Харк.обл). Важливе місце в структурі ек-ки р-ну займають харчова і легка промисловість, а також АПК. Розвиток с\г відбувається на осн використання великих площ ріллі і природних кормових угідь.

Найб. центри – Харків, Полтава, Суми, Кременчук, Лубни, Конотоп, Ромни. Пром. вузли: Харківський (Дергачі, Буда, Мерефа, Люботин, Пісочин, Чугуїв – вироб-ся 4\5 промислової продукції обл), Полтавський( 2\3тов.продукції області, Кременчуцький, Сумський, Шостсько-Глухівський. Урбанізація – 70%.

Основні галузі спеціалізації: нафтова, нафтопереробна, машинобудування (енергетичне, тракторне,с/г-ке,електротехнічне, транспортне, верстато- і приладобуд.),електронна пром, пром. буд матеріалів, легка, харчова.

За останнє 10-річчя в р-ні зменшилась питома вага обробних галузей (хімічної, деревообробної, легкої, мб пром.)

Ринкові умови вимагають вдосконалення спец-ії р-ну на розвитку осн. експортно-орієнтованих галузей мб, легкої і харчової пром у великих містах, активізації ек. розвитку в сер. і малих містах.

Хім пр-сть забезпечує країну мін добривами, дубильними речовинами, пластмасами, хімреактивами (Харків, Шебелинка, Кременчук, Суми, Шостка.). У р-ні зосереджено практиіно все в-во кінофотоматеріалів у країні. Розвивається нафтохімія. Потужна галузь р-ну – будіндустрія. Цементна пр-сть розвинута в Балаклії (Харківська обл). Залізобетонні конструкції випускають у Кременчуці, вироби із скла – у Полтаві і Мерефі (Харківська обл), фарфоро-фаянсові – в Полтаві і Будах (поблизу Харкова). Деревообробна і меблева пр-сть зосереджена, як правило, у великих пром центрах. Пн-Сх район має потужний АПК. Основу його становить с/г. С/г угіддя –78% усієї площі району. Рослинництво розвинуте краще, ніж т-во. С/г-ва в основному спеціалізуються на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, соняшнику. Поблизу великих міст, особливо Харкова, розташовані овоче-молочні госп-в приміського типу. У рослинництві домінує вирощування зернових культур, особливо озимої пшениці. Картоплю й овочі вирощують скрізь, найбільше – поблизу великих міст. Це стосується також садівництва і ягідництва. Т-во р-ну спеціалізується на молочно-мясному в-ві. Тут зберігаються традиційні для р-ну мясо-сальний і сальнй напрями свинарства. На південному сході розвинуте бджільництво. Не втратило свого зн-ня шовківництво. Маючи потужну сировинну базу, харчова пр-сть р-ну за обсягом в-ва поступається тільки маш-ню. Найбільше зн-ся має цукрова пр-сть. На 40 цукрових заводах виробляють пяту частину цукру в країні. Добре розвинуті маслообробна і сироварна галузі пр-сті. Найб молочноконсервні заводи – у Купянську (Харківська обл) і Біликах (Полтавська обл). Основні центри легкої пр-сті – Харків, Полтава, Суми.

У р-ні домінує обробна пр-сть, яка використовує вугілля і метал з Донбасу і Придніпровя, ліс з Карпатського і Пн-Сх районів, різноманітні машини і обл-ня з усіх ек р-нів країни. Звідусіль сюди надходить і продукція легкої, харчової та хімічної галузей пр-сті. За межі р-ну вивозяться природний газ, кінофотоматеріали, залізна руда, продукти нафтопереробки, залізобетонні конструкції, трактори, вантажні машини, велосипеди, електровироби, верстати, ін машини та устаткуваня. Серед продукції АПК – масло і молочні продукти, вироби скляної і фарфоро-фаянсової пр-сті.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]