31. Класифікація та функціональні типи міст України. Проблеми розвитку крупних, середніх, малих міст.

Класифікація поселень:

Село – менше 2 тис. Чол..

СМТ – більше 2 тис. Чол..

Мале місто – менше 50 тис. Чол..

Середнє місто – 50-100 тис. Чол..

Велике місто – 100 тис. Чол. І більше.

Міста-мільйонери: Київ, Одеса, Харків, Дніпропетровськ.

Функціональна типологія полягає у характерних особливостях діяльності населення поселення. Існує 9 типів міст:

1Столиці

2 Багатофункціональні міста (більше 500 тис. жителів) – найбільші культурні, політичні, економічні, індустріальні центри

3. Промислові центри (203 міста)

4 Міста, що виконують промислові і транспортні функції (насел. Менше 100 тис. Жителів – Стрий, Жмеринка)

5. Міста – транспортні центри (Чоп)

6 Міста перехідного типу (центри АПК, що виконують промислову ф-цію – Кременець, Чортків)

7. Господарські центри місцевого значення

8 промислові та оздоровчо-культурні центри (Феодосія)

9. Міста-курортно-оздоровчі центри (Ялта. Моршин)

Проблеми розвитку - недостатнє фінансування, занепад, відутність кваліфікованих спеціалістів, робочої сили, старіння населення, екологічні проблеми,Ю проблеми нехватки земель.

32. Трудовий потенціал та регіональні особливості його структури та розподілу за видами зайнятості в Україні.

Трудові ресурси– наявне працездатне населення (чоловіки від 16 до 60 років, і жінки від 16 до 54 років, а також працюючі пенсіонери та підлітки). Заг. кіл-ть працездатного населення України в 1993 р. превищувала 29 млн. чоловік. В працездатному віці знаходиться 55,8 % населення. Найб. питома вага осіб працездатного віку в Одеській (57,6), Хар­ківській (57,2), Запорізькій (57,2), АР Крим(57,5). Найнижчий показник в Чернігівській області (51,3). У сфері матеріального вир-ва зайнято 64% працівни­ків. В пром- ті – 29%, більше 20% – с/г, понад 11% – в освіті, галузях науки та культури. Значна частка припадала на буд-во (7,4%, торгівлю, гром. харчу­вання (7,1%), транспорт і зв’язок (6,7%). Щодо регіонального розміщення, то найвища кількість зайнятих у промисловості населяє Донецьку (59%), Луганську (58), Дніпропетровську, Запорізьку області, найнижча – Вінницьку, ВІолинську, Одеську, Тернопільську, Чернігівську, оскільки тут основною сферою зайнятості є с/г.

Нині переважаючою формою зайнятості є держ сектор економіки, проте частка недержавних форм власності поступово зростає. У н/г країни жінки пе­реважають над чоловіками, вони зайняті на важких і шкідливих роботах, працюють у нічну зміну

33. Регіональні особливості міграційних процесів в Україні.

Міграція — це переміщення населення з постійного місця про­живання, пов’язане з перетином певних меж (міста, району, облас­ті, країни, материка)

Закономірності формування міграційних потоків:

-пріоритет економічних чинників (міграція у зв’язку з бажанням покращити свій фінансовий стан)

-диференціація рівня міграційної мобільності залежно від якісних характеристик індивідів (молодь мігрує частіше)

- інерційність міграційних потоків

- залежність обсягів міграцій від відстані між регіонами

- взаємозв’язок міграційних процесів та ментальностей населення

Міграції в цілому поділяють на внутрішні (регіональні) та зовнішні (міждержавні).

За причинами виділяють міграції, пов’язані із зміною місця проживання, трудова міграція, за причинами – вимушена та добровільна міграція, за способом реалізації є колективна та індивідуальна, легальна та нелегальна. Крім того виділяють сезонні і маятникові міграції.