Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Региональная экономика.doc
Скачиваний:
45
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
922.62 Кб
Скачать

25. Лісові ресурси України, їх господарське значення та проблеми комплексного використання в регіонах.

Лісові ресурси відіграють важливу роль у збереженні навко­лишнього середовища та господарській діяльності людей, слугу­ють важливим сировинним фактором для розвитку галузей на­родного господарства.

Україна належить до країн з невисокою забезпеченістю лісом. Площа її лісового фонду становить 10,8 млн. га, в тому числі вкрита лісом — 9,4 млн. га. Лісистість території становить всього 15,6%, причому її рівень територіально досить диференційова­ний: від 43,2% в Івано-Франківській до 1,8% в Запорізькій. (північна частини — 30—40 %, Кар­пати — понад 40. Полісся — 25,7, Крим — 10. Степ — 4 %; Річний приріст деревини становить понад 30 млн м3. На хвойні ліси припадає 54 % за­пасів деревини, в тому числі на сосну — 35 %, вона в основному поширена на Поліссі. Майже 40 % за­пасів деревини — твердолистяні породи: дуб – 22%, бук – 13%, граб – 2%. Серед листяних порід пере­важають береза, осика, вільха, липа, тополь. Не­абияка роль лісу в заготівлі ягід, грибів, плодів, лі­карських трав).

Наб­лиженим до оптимального вважається показник на рівні 21—22%, який дає змогу досягти збалансованості між лісосировинними за­пасами, обсягами лісоспоживання і екологічними вимогами.

Загальні запаси деревини в Україні становлять 1,74 млрд. куб. м. Близько 51% лісів віднесено до захисних, водоохоронних та ін­ших цінних в екологічному відношенні лісів, решту становлять експлуатаційні. За останні роки намітилася тенденція до скоро­чення обсягів лісокористування.

Основними, найбільш актуальними проблемами щодо форму­вання і раціонального використання лісових ресурсів України є: порушення збалансованості між лісосировинними запасами, об­сягами лісоспоживання і екологічними вимогами; значне висна­ження лісосировинної бази, погіршення природних комплексів, деградація рослинного покриву; обмеженість інвестицій для лісо­господарського виробництва; скорочення обсягів лісокористу­вання та низький рівень задоволення потреб у деревині за раху­нок місцевих ресурсів.

26.Рекреаційні ресурси України, їхня структура, регіональні особливості розміщення та використання.

Україна має великі запаси рекреаційних ресур­сів: бальнеологічних (мінеральних вод, грязей) клі­матичних, ландшафтних, пляжних, пізнавальних. У нас є мінеральні води основних бальнеологічних груп: води без специфічних компонентів та власти­востей (Миргород, Куяльник, Феодосія, Очаків); води вуглекислі (Поляна, Голубине, Сойми); води сульфі­дні (Любень-Великий, Синець, Черчого); води залі­зисті, миш'яковисті або миш'якові з високим вмістом марганцю, міді, алюмінію ; води бромні, йодні та з високим вмістом орга­нічних речовин (Трускавець, Березівські мінеральні води ); радонові (радіоактивні) (Хмільник).

Лікувальні грязі – відкладення боліт, озер та морських заток, які складаються з води, мінеральних та органічних речовин. Лі­кувальні грязі поділяються на торфові (прісноводні, мінералізовані), мулисті (сапропелі, сульфідні, міне­ральні, глинистий мул, глини) та псевдовулканічні (сопочні та гідротермальні). В Україні експлуа­тує­ться сім торфових і десять сульфідних родовищ лі­ку­вальних грязей. Особливе місце займають уні­кальні ресур­си озокериту Бориславського родовища у Львівській об­ласті. Торфові грязі є у Львівській та Івано-Франківській областях. Серед мулисто-суль­фідних значними є Куяльницьке та Шаболатське (Одеська область), а також Чокракське (Крим) родо­вища.

Лісолікувальні ресурси в Україні поділені досить нерівномірно. Більше за все лісових ма­сивів у Пів­денно-Західному районі, де формування рекре­ацій­них територій спирається саме на цей фактор. У За­карпатській, Київській, Житомирській, Черкаській об­лас­тях ліси виконують функції водорегулювання, водоохорони, грунтозахисту.

Кліматичні ресурси – береги, моря, річки, водо­схо­вища, озера. Українські Карпати та Кримські гори, лісові масиви — для цих ландшафтів характе­рне сполучення чистого повітря, наповненого кис­нем, та високої вологості. Гірські долини, захищені хребтами, характеризуються спри­ятливим мікроклі­матом для розвитку кліматичних ку­рортів (Яремча, Ворохта, Космач та ін.).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]