106.Зовнішньоекономічні зв’язки України з країнам єс: сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку.

Україна бере участь в економічному співробітни­цтві з промислово розвиненими країнами ЄС. Серед розвинутих країн цього регіону чільне місце займає Німеччина (зовнішньоторгівельний оборот-1,9 млрд). значний товарообіг має Уураїна також з Італією, Великобританією, Нідерландами, Францією (зовнішньоторгівельний оборот відповідно 958 , 312 , 279 та 419 млн дол). Вони отримують з України про­мислову продукцію і промислову сировину: залізну і рганцеву руди, кокс, чавун, прокат чорних металів, графіт, скло, металургійне та гірничо-шахтове устат­кування, штучні алмази,велосипеди, металообробні верстати, прилади автонавантажувачі, а такожцукор, льоноволокно, олію тощо. До Великобританії з України надходять прокат чорних металів, чавун, феросплави, металообробні верстати, бензол, цу­кор, льноволокно, хміль, а УкраїніВеликобританія постачає різні машини, промислове устаткування, хімічні продукти, вовняні тканини. До Фран­ції з України вивозять антрацит, помпи, металооб­робні верстати, фотоапарати, льоноволокно, олію. Франція поставляє Україні потоково-механізовані й автоматизовані лінії зварювання і складання кузовів кабін трактора Т-150. На французьких суднобудівних підприємствах виконують замовлення Чорноморсь­кого пароплавства. Розвиток відносин з ЄС у довго­строковій перспективі, з огляду на геополітичний, геоекономічний та історичний європейський статус України, має залишатися од­ним з пріоритетів зовнішньоекономічної політики України. Метою розвитку зовнішньоекономічних відносин України з ЄС є забезпе­чення економічної інтеграції господарства України у загальноєв­ропейський економічний простір. Це значною мірою залежить від реалізації положень Угоди про партнерство та співробітництво між ЄС і Україною та Тимчасової угоди про торгівлю. Основними пріоритетами мають стати:- трансформація політичного визначення України як держави з перехідною економікою до юридичного закріплення її статусу в законодавстві ЄС з метою отримання відповідних торговельно-економічних, фінансово-кредитних, інвестиційних преференцій;- розширення доступу українських товарів, зокрема таких ва­жливих, як текстиль, продукція металургійної промисловості та сільського господарства на європейські ринки; - підтримка ефективних національних товаровиробників шля­хом удосконалення міжнародно-правового механізму захисту їх інтересів, зокрема через укладення відповідних галузевих угод; зняття існуючих бар'єрів у торгівлі та поглиблення виробничої кооперації;- гармонізація економічного законодавства відповідно до стан­дартів Європейського Союзу та світової системи торгівлі ГАТТ/СОТ з урахуванням національних економічних інтересів і специфіки економіки України. Основним етапом на шляху набуття Україною повноправного членства в ЄС має стати створення економічних і правових пере­думов для початку переговорів про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

.

107.Вступ України до Світової організації торгівлі (сот): здобутки і втрати (ваші міркування).

Світова організація торгівлі (СОТ) — це міжнародна економічна органі­зація, членами якої вже нині є 148 країн, частка яких в обсягах світо­вої торгівлі становить близько 95%. Після приєднання низки країн, які нині є кандидатами на вступ, СОТ здійснюватиме майже весь світовий торговельний оборот товарів та послуг. Вступ України до СОТ означатиме подаль­шу лібералізацію зовнішньої торгівлі, що матиме як позитивні, так і можливі негативні наслідки для економіки України. Набуття Україною членства в СОТ сприятиме зрос­танню реального національного валового внутрішнього продукту, збільшенню експорту української продукції, що буде пов'язано насамперед із зменшенням втрат від антидем­пінгових розслідувань та послабленням та­рифних бар'єрів для експорту вітчизняної продукції на зовнішні ринки, збільшенню надходжень іноземної валюти та передбачає стабільніший курс гривні до світових валют..Отже, нині можна припустити, що за умови прийняття виважених рішень та скорочення податкових пільг, факторів, що загрожуватимуть збереженню бюджетної збалансованості не виявлено, а навпаки, вступ України до СОТ позитивно вплине на Державний бюджет, економіку України в цілому та окремі її галузі. Основні наслідки вступу України до СОТ: -1)Інтеграція до міжнародної ринкової економіки, створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення біз­несу та міжнародної торгівлі.-2)Прогнозується збільшення надходжень прямих іноземних інвестицій уже упродовж першого-другого років після вступу до СОТ в 1,5–2 рази з наступним їх збереженням в обсягах більших, ніж до набуття членства у СОТ; -3)Українські виробники отримають спро­щення умов доступу до ринків 148 країн-членів Світової організації торгівлі. Можна очікувати збільшення експорту продукції в обсязі 1 млрд дол. США, а при сприятливих умовах до 1,5 млрд дол. США;-4)Промислові підприємства зможуть засто­сувати при вирішенні торговельних спорів механізм їх урегулювання, передбачений нор-мами СОТ, що дасть можливість суттєво по-силити їх позиції в антидемпінгових та спеці-альних розслідуваннях, а також запобігти зас-тосуванню проти себе інших обмежувальних та дискримінаційних заходів;5)Пожвавлення торговельно-економічних зв'язків не тільки з країнами Західної та Центральної Європи, а й з країнами Східної Європи та Балтії, більшість з яких 1 травня 2004 року набули повноправного членства в ЄС, має запобігти витісненню з ринку ЄС української продукції аналогічною продук­цією країн Центральної та Східної Європи; 6) Збільшаться надходження до Державного бюджету завдяки скасуванню пільг, кількіс­ному збільшенню бази для справляння митних платежів, зростанню обсягів вироб­ництва та активізації торговельного обороту (загальний позитивний вплив на доходи бюджету може сягнути 3–4 млрд грн).7.)Ширший вибір товарів і послуг. Завдяки збільшенню потоків іноземних товарів, послуг та інвестицій на український ринок, виробник матиме доступ до дешевших комплектувальних, устаткування і сировини, а споживач — ширший вибір товарів, послуг і цін. Це створює умови для підвищення якості та конкурентноздатності вітчизняної продук­ції.Водночас іноземні компанії у своїх стра­тегіях трактують Україну насамперед як можливий ринок збуту експорту та з великою пересторогою планують можливі інвестиції у виробництво. Основні інвестиції приходять в оптову торгівлю, а наше виробництво зали­шається застарілим. Чи треба говорити, що це не створює надійної бази для підвищення добробуту населення, міжнародного іміджу, а на довгострокову перспективу завдасть серйозного удару попиту, в результаті чого Україна може втратити навіть той незначний фактор привабливості, який нині існує завдяки споживчому ринку?. Необхідно також зазначити, що наслідки для різних підприємств однієї і тієї ж галузі можуть бути різними, залежно від їх розміру, фінансового становища, географічного розта­шування тощо. Тому тим суб'єктам під­приємницької діяльності, які серйозно дбають про майбутнє, необхідно розпочати невід­кладну підготовку та розгорнути планові заходи з адаптації. Тільки так можливо підви­щити національну конкурентоспроможність на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також забезпечити утримання нелегко ви­борених нинішніх позицій.