97.Причорноморський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.

Причорноморський економічний район займає південну частину України, омивається Чорним і Азовським морями. До його складу входять Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська і Херсонська адміністративні області. Площа району становить 113 тис. км2 (19 % території України), наявне населення — 7480,6 тис. чол. (15,2 % всього населення України), густота населення 67,7 чол./км2, що значно менше середньої величини по Україні (82 чол./ км).

До середини XIX ст. Причорномор'я розвивалось лише як сіль­ськогосподарський регіон. Але з будівництвом залізниць (Одеса— Кременчуг—Харків, Харків—Сімферополь, Одеса—Київ) структура господарства почала швидко ускладнюватись. Різко зросли обсяги експорту пшениці через портові міста (Одеса, Миколаїв, Генічеськ),виникло суднобудування в Миколаєві. Потреби сільського господар­ства сприяли розвитку сільськогосподарського машинобудування. У цей період побудовані численні овочеконсервні заводи, зокрема, в Одесі, Херсоні, Ізмаїлі, виникає верстатобудування. У повоєнні роки створюється електротехнічна промисловість, електронне машинобу­дування, розширюються потужності хімічної промисловості.

Район має досить вигідне географічне положення. На південному сході межує з Російською Федерацією, на північному сході та півночі — з Придніпров'ям, на північному заході — з Центральним районом України, на заході з Молдовою, на південному заході — з Румунією.Причорноморський економічний район має вигідне економічне положення відносно транспортних магістралей. Через його терито­рію проходять важливі залізничні, водні та повітряні шляхи, які сполучають Україну з багатьма зарубіжними країнами. Район роз­ташований на перетині державних і міжнародних морських шляхів Азово-Чорноморського басейну. Річка Дунай дає змогу підтримува­ти річкове сполучення з багатьма країнами Європи (Румунією, Бол­гарією, Югославією, Угорщиною, Словаччиною та ін.). З Болгарією встановлено поромно-залізничне сполучення (Іллічівськ—Варна). З 1978 р. діє одна з найбільших поромних переправ Варна—Іллічівськ протяжністю 435 км. У грудні 1996 р. державна пароплавна компа­нія «Укрфері» відкрила нову автопасажирську поромну переправу Україна—Грузія з базовими портами Іллічівськ і Поті. Таким чином, офіційно почав функціонувати Євро-Азіатський транспортний кори­дор № 9, що проходить з Європи через Україну. По річці Дніпро здійснюється транспортне сполучення економічного району з міста­ми Придніпров'я (Запоріжжя, Дніпропетровськ, Черкаси, Київ та ін.).

У всеукраїнському та міжнародному поділі праці район спеціалізу­ється на виробництві різноманітної продукції АПК (зерна, соняшнику, овочів, фруктів, винограду, вовни, плодоовочевих консервів, виноград­них вин, шампанського, коньяку, ефірної олії, тютюнових виробів), ри­бної та легкої (насамперед бавовняних, вовняних тканин) промислово­сті, випуску товарів машинобудування (суден, верстатів, пресів, машин для АПК) і хімії (брому, лаків, фарб, кальцинованої соди, діоксину ти­тану), деяких виробів промисловості будматеріалів (гранітів, вапняків тощо), виконує курортно-туристичні функції (рис. 4.10). Міжнародною спеціалізацією району є транспорт (особливо морський і залізничний). Приморське положення зумовило розвиток суднобудування та судно­ремонту, морського транспорту каботажного та міжнародного плаван­ня, рекреаційного господарства, портово-промислових комплексів. Спеціалізацію та місце Причорноморського економічного ра­йону в загальнодержавному та міжнародному поділі праці визна­чає територіально-галузева структура його валової додаткової вартості, яка характеризується переважанням галузей, що нада­ють послуги (52,2 %). Серед них найбільшу питому вагу має транспорт та зв'язок, галузі соціально-культурної сфери, галузі сфери обігу.