30.Проблема цінностей в науковому пізнанні. Поняття етосу науки.

Етос – принципи, норми, цінності. Етичні норми дослідження. Методологічні принципи.

Наука, як і інші форми пізнання (мистецтво, етика, філософія, буденне пізнання) є необхідною для регуляції людської діяльності. Різні види пізнання по-різному виконують цю роль.

Наука ставить за мету передбачити процес перетворення(преобразования) предметів діяльності (об’єкт у вихідному стані) у відповідні продукти (об’єкт в кінечному стані). Це перетворення завжди визначено сутнісними зв’язками, законами розвитку та зміни об’єктів, і сама діяльність може бути успішною лише тоді, коли узгоджується з цими законами. Тому, основна задача наукового пізнання – вияснити закони, у відповідності з якими змінюються та розвиваються об’єкти.

Безпосередньою метою і вищою цінністю наукового пізнання є об’єктивна істина, за участю живого споглядання і позараціональних способів пізнання користується переважно раціональними засобами і методами. Звідси виплаває характерна риса наукового пізнання-об’єктивність, усунення не притаманних предмету дослідження суб’єктивних моментів для реалізації чистоти його розгляду. Проте, активність суб’єкта-важлива умова і передпосилка наукового пізнання.

31.Категоріальні засади наукової картини світу

Основоположне для науки (Стьопін): наукова картина світу, ідеали і норми наукових досліджень, філософські засади науки.

Картина світу – система поглядів, які розкривають реальність, ключові способи пізнання.

Наукова картина світу – результат взаємоузгодження і інтеграції окремих знань в систему. Сукупність конкретнонаукових і онтологічних констант. Основні характеристика наукової картини світу: системність, інтегративність, парадигмальність (наявність установок і принципів усвоєння універсумом), нормативність, психологічність (вплив суб*єкта на об*єкт). Наукова картина світу – обгрунтування істор.-конкрет. Уявлення насвіт, стиль і спосіб наукового мислення обумовлює.

1)класична картина світк (Галілей, Ньютон) графічно-прогресивно направлена лінія. Ідея детермінізму. Орієнтація на онтос (буття). Зверненість до фрагментарного і ізольованого досвіду.

2)некласична картина світу ХІХст. Синосоїда, яка омиває магістральний шлях розвитку. Передбачає наявність альтернатив. Має значеннявипадок.

3)постнекласична картина світу. Теорія синергетики (Прігожин). Деревовидна розлога графіка. Вона кардинально відрізняється. Невизначеність, випадковість, втрата системної пам*яті, зверненість до відкритих систем і спроба їх описання.

Наука впливає на картину світу з ХХст. У фізиці всенавпаки.

Наукова картина світу-цілісна система уявлень про загальні властивості та закономірності дійсності, побудована у результаті узагальнення та синтезу фундаментальних наукових понять і принципів.Є: загальнонаукову картину світу, яка включає уявлення про всю дійсність (тобто про природу, суспільство і самопізнання) і природничо-наукову картину світу(галузі знання). Для класичної картини світу характерно уявлення про час і простір як абсолютні об’єктивні координати, в межах яких відбуваються події. У цій картині панують незмінні закони і суворий детермінізм.Некласична картина світу відкидає об’єктивізм класичної картини, відхиляє уявлення про реальність як щось, незалежне від засобів її пізнання, суб’єктивного фактору. У ній зображено зв’язок між знаннями об’єкта і характером засобів і операцій діяльності. Характерною рисою постнекласичної картини світу є універсальний еволюціонізм, який поєднує ідеї еволюції з ідеями системного підходу й поширюючий розвиток на усі сфери буття, установлюючи універсальний зв’язок між неживою, живою і соціальною матерією.