10. Функціональні принципи

Функціональні принципи – основоположні засади, які регулюють діяльність господарського суду у процесі здіснення господарського судочинства

Функціональні п-пи:

1. Принцип законності

2. Процесуальна рівність 

3. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

4. Принцип об’єктивної істини. 

5. Принцип обов’язковості виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду. 

6. Принцип диспозитивності

Коротко по кожному з них:

1. Принцип законності

Є конституційним, бо у ч.2 ст.19, п.1 ч.3 ст.129 вказано, що що органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб,  передбачений Конституцією та законами України.

Завдання полягає в гарантуванні незалежності суддів та судів і їх підкорення тільки закону, а також забезпечення умов, виключаючи сторонній вплив на суддів.

В господарському судочинстві зводиться передусім до зобов’язань розглядати всі спори, неухильно дотримуючись господарсько-процесуальних норм, вирішувати господарські спори в чіткій відповідності із законом. Господарський суд має право визнати недійсним повністю або у відповідній частині договір, який суперечить законодавству.

Гарантія забезпечення цього принципу - рішення, постанови, ухвали господарського суду можуть бути перевірені в апеляційному та касаційному порядку.

2. Процесуальна рівність

Конституція: ст.129 основною засадою судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»:

Стаття 9. Рівність перед законом і судом

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

ГПК: Стаття 4-2. Рівність перед законом і судом

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.96 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя": п.10 конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції) зобов'язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав

3. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Змагальність є елементом поняттям справедливого судового розгляду, сформульованого Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод. 

Конституція: ст. 129 п. 4 - основною засадою судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

ГПК: Стаття 4-3 Змагальність

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Передбачає:

• залежність дій суду від вимог позивача й заперечень відповідача

• можливість вільного використання засобів доказування,

• право кожної сторони доводити факти, які обґрунтовують її вимоги та заперечення,

• можливість надання сторонами додаткових доказів на пропозицію господарського суду.

Принцип змагальності діє на всіх стадіях господарського процесу.

Формально, цей принцип забороняє суду за своєю ініціативою збирати доказина користь якоїсь із сторін. Але ст. 38 ГПК суд може витребовувати докази за клопотанням сторони або прокурора або самостійно витребовувати докази до подання позову як запобіжний захист. До того ж суд може призначати експертизу за власною ініціативою (і лише якщо потім виявиться, що обидві сторони відмовляються її оплатити, то вона не буде проводитись)

В касаційному провадженні домінує змагальність у вигляді полеміки за вже наявними доказами і матеріалами справи.

Змагальність не є самоціллю в судочинстві. Вона таким чином, як нам вважається, слугує досягненню кінцевої мети – встановити об’єктивну істину та постановити законне та правосудне рішення.

4. Принцип об’єктивної істини. 

Передбачає вимогу повної відповідності рішення дійсним відносинам сторін. Відповідно до цього принципу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Для реалізації п-пу:

• на запобігання можливій упередженості судді чи іншого недобросовісного ставлення до розгляду справи є норма щодо відводу судді, за якою суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, або буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості (ст.20 ГПК України)

• перегляд рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами та перегляд їх в апеляційному та касаційному порядку

На практиці - в ухвалі про порушення провадження у справі суддя зобов!язує сторін надати всі наявні у них додаткові документи та докази по справі, враховує всі можливі варіації розвитку відносин між сторонами і просить надати відповідача (як правило) навіть ті документи, яких може і не існувати (наприклад, позов про повернення заборгованості, відповідач її не погашав (відповідно до змісту позову), але суд просить надати відповідача докази погашення). Витребовуються всі існуючі та неіснуючі докази для врахування інтересів усіх сторін. У подальшому якщо суду стає відомо про наявність у відповідача доказів на його користь, які він сам не подає, суд зобов»язує відповідача їх надати (навіть якщо останній не хоче, при тому, що вони на його користь). Якщо доказів недостатньо для прийняття рішення (хтось щось не подає), суд може накласти штраф (ГПК не встановлює обмежень у кількості накладення такої санкції).

Аби не порушувати даний принцип суддя може залишити позов без розгляду, якщо позивач не надає витребувані судом матеріали, необхідні для вирішення спору (ст. 81 ГПК).