97. Подання апеляційної скарги.

На жаль, мі до цього на лекціях не дійшли, тому конспектованих даних не має.

підручник:

Це питання регулюють ст.. 92-95 ГПК а також ППВГСУ Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України

Постанова від 17.05.2011 № 7

СТРОК ПОДАННЯ ст..93 ГПК

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Коментар:

1. У частині 1 коментованої статті законодавець визначив загальне правило, згідно з яким апеляційна скарга (подання) мають бути внесені протягом десяти днів з дня прийняття рішення, тобто до набрання рішенням господарського суду чинності. Цей строк є процесуальним. Для визначення закінчення перебігу цього процесуального строку слід звернутися до статей 50, 51 цього Кодексу (див. розділ "Процесуальні строки"). Так, у ч. З ст. 50 цього Кодексу законодавець встановив, що перебіг процесуального строку, обчислюваного днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. У частині 1 коментованої статті зазначена подія, якою визначається початок процесуального строку — прийняття рішення місцевим господарським судом. Отже, перебіг процесуального строку внесення апеляційної скарги (подання) починається наступного дня після дати прийняття господарським судом першої інстанції оскаржуваного рішення або ухвали, яка може бути оскаржена (див. коментар до ст. 106), та закінчується на десятий день. При цьому слід мати на увазі, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 51 ГПК України процесуальна дія, якою є і внесення апеляційної скарги (подання) та для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку, а згідно з ч. З цієї статті, коли останній день строку припадає на неробочий день, то днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. Далі, у ч. 1 коментованої статті законодавець визначив, що в разі оголошення господарським судом у судовому засіданні лише вступної і резолютивної частин рішення (див. коментар до ч. 2 ст. 85), перебіг визначеного процесуального строку починається з дня підписання рі¬шення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу (див. коментар до цієї статті). Отже, у наведеному випадку законодавець визначив іншу подію, з якої починається перебіг процесуального строку, — день підписання рішення, оформленого відповідно до приписів ст. 84 цього Кодексу. Закінчення перебігу процесуального строку, в такому випадку, слід розраховувати таким самим чином, як це наведене вище.

2. У частині 2 коментованої статті визначений граничний (присічний) термін, протягом якого процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду може бути відновлений. Цей строк становить три місяці з моменту прийняття рішення. Тобто законодавець у цьому випадку не пов'язує початок перебігу зазначеного процесуального строку з тим, чи було рішення прийняте відповідно до приписів ст. 84 цього Кодексу, чи були оголошені лише вступна і резолютивна частини такого рішення відповідно до приписів ст. 85 ГПК України. Початок процесуального тримісячного строку починається з події, яка визначається днем прийняття місцевим господарським судом рішення (ухвали), що оскаржується. Коментуючи цю статтю, слід відмітити, що вона не узгоджується з приписами ст. 91 цього Кодексу, де законодавець чітко визначив можливість апеляційного оскарження лише рішення господарського суду першої інстанції, яке не набрало законної сили. Але будь-які зміни до ст. 91 ГПК України до цього часу не внесені, отже, слід керуватися зазначеними вище положеннями.

ФОРМА І ЗМІСТ – ст.94

Апеляційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити:

1) найменування апеляційного господарського суду, до якого подається скарга;

2) найменування місцевого господарського суду, який прийняв рішення, номер справи та дату прийняття рішення;

3) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, а також підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, з посиланням на законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково;

4) перелік документів, доданих до скарги.

Апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу або її представником.

До скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Коментар:

1. У частині 1 коментованої статті законодавець чітко визначив форму апеляційної скарги (подання), зазначивши, що згадані про¬цесуальні документи можуть бути подані (внесені) лише у письмовій формі, яка відповідає відповідним критеріям.

Так, апеляційна скарга (подання) має містити:

найменування апеляційного господарського суду, до якого звертається скаржник;

найменування місцевого господарського суду, який прийняв оскаржуване судове рішення, номер справи і дату прийняття такого рішення;

вимоги особи, яка звертається до апеляційної інстанції з від¬повідною скаргою (поданням), підстави, у зв'язку з якими скарж¬ник не погоджується з прийнятим місцевим господарським судом рішенням (щодо подання апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду див. коментар до ст. 106), посилання на за¬конодавство, яке, на думку скаржника, невірно застосовано судом першої інстанції під час розгляду спору, на матеріали справи. При цьому законодавець визначає, що це можуть бути як наявні у справі матеріали, так і додатково подані (щодо додаткового надання доказів див. коментар до ст. 101);

—перелік документів, доданих до скарги (подання).Недодержання визначених у ч. 1 цієї статті вимог може бути підставою для зобов'язання скаржника апеляційною інстанцією привести апеляційну скаргу (подання) у відповідність до вимог цієї норми чинного законодавства.

Частина 2 коментованої статті визначає, що апеляційна скарга підписується безпосередньо особою, яка подає скаргу (щодо осіб, які мають право апеляційного оскарження див. коментар до ст. 91) або її представником. Отже, під час вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду слід визначити правомочність особи на підписання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга (подання) підписані посадовою особою скаржника, яка не має права підпису¬вати цей процесуальний документ, він не приймається до розгляду і повертається відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 97 цього Кодексу. Коли в апеляційного господарського суду виникають сумніви у правомочності посадової особи на підписання апеляційної скарги (подання), він з метою перевірки цієї обставини, прийнявши скаргу (подання), може додатково витребувати відповідні докази (матеріа¬ли) та у разі їх (доказів, матеріалів) ненадання залишити апеляційну скаргу (подання) без розгляду відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 81 цього Кодексу (див. коментар до цієї статті).У частині 3 коментованої статті законодавець визначив перелік необхідних доказів, які мають бути додані скаржником до апеляційної скарги (подання). Такими необхідними доказами є:

докази сплати державного мита (слід мати на увазі, що прокурор та деякі державні установи звільнені від сплати державного мита за подання апеляційної скарги, а тому для вирішення цього питання треба додатково звертатися до приписів декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито";

докази надсилання копії скарги іншій стороні (сторонам) у справі.

У разі ненадання скаржником згаданих у ч. З цієї статті необхід¬них доказів апеляційна скарга (подання) може бути не прийнята до розгляду та повернута відповідно до приписів ст. 97 цього Кодексу (див. коментар). Також апеляційна інстанція може прийняти апеля¬ційну скаргу (подання) до розгляду та витребувати відповідні докази (матеріали), а у разі їх неподання — залишити скаргу (подання) без розгляду відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 81 цього Кодексу.

ДО ЯКОГО СУДУ ПОДАВАТИ – ст..92

Перегляд за апеляційною скаргою рішень та ухвал місцевого господарського суду здійснює апеляційний господарський суд, повноваження якого поширюються на територію знаходження відповідного місцевого господарського суду.

Коментар:

1. У цій статті законодавець визначив територіальну підсудність апеляційних господарських судів, зазначивши, що повноваження апе¬ляційного господарського суду поширюється на територію знаходження відповідного місцевого господарського суду. Згідно з Указом Прези¬дента України від 11 липня 2001 р. № 511/2001 "Про утворення апе¬ляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України" на території України утворені та діють: 1) Дніпропет¬ровський апеляційний господарський суд; 2) Донецький апеляційний господарський суд; 3) Житомирський апеляційний господарський суд; 4) Запорізький апеляційний господарський суд; 5) Київський апеля¬ційний господарський суд; 6) Київський міжобласний апеляційний господарський суд; 7) Луганський апеляційний господарський суд; 8) Львівський апеляційний господарський суд; 9) Одеський апеля¬ційний господарський суд; 10) Севастопольський апеляційний госпо-дарський суд; 11) Харківський апеляційний господарський суд.

Повноваження апеляційних господарських судів поширюються на території:

Дніпропетровського апеляційного господарського суду — Дніпропетровської і Кіровоградської областей;

Донецького апеляційного господарського суду — Донецької області;

Житомирського апеляційного господарського суду — Вінницької, Житомирської і Хмельницької областей;

Запорізького апеляційного господарського суду — Запорізької і Херсонської областей;

Київського апеляційного господарського суду — Чернігівської області та міста Києва;

Київського міжобласного апеляційного господарського суду — Київської, Полтавської і Черкаської областей;

Луганського апеляційного господарського суду — Луганської області;

Львівського апеляційного господарського суду — Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської і Чернівецької областей;

Одеського апеляційного господарського суду — Миколаївської і Одеської областей;

Севастопольського апеляційного господарського суду — Ав¬тономної Республіки Крим і міста Севастополь;

Харківського апеляційного господарського суду — Сумської і Харківської областей.

Отже, перегляд в апеляційному порядку рішень (ухвал) місцевих господарських судів здійснюють відповідні апеляційні господарські суди.

КОМУ НАДСИЛАТИ КОПІЇ СКАРГИ – ст..95

Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Прокурор, який подає апеляційну скаргу, надсилає сторонам по справі її копію і копії доданих до неї документів, які відсутні у справі.

Коментар:

1. У частині 1 цієї статті законодавець визначив, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні (сторонам) у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони (сторін) відсутні. У разі невиконання приписів цієї норми можуть бути на¬слідки, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 97 цього Кодексу (див. коментар до згаданої норми, а також до ч. 1 ст. 91 і ч. З ст. 94 цього Кодексу). Порядок надсилання копії апеляційної скарги та документів пов¬ністю збігається з порядком надсилання копії позовної заяви (див. коментар до ст. 56).

2. Вимоги до надсилання апеляційного подання є аналогічними до вимог надсилання апеляційної скарги. Водночас слід зазначити, що в ч. 2 цієї статті законодавець визначив необхідність надсилання іншим сторонам копії не тих документів, які у них відсутні, оскільки скаржник не може знати, які саме документи відсутні у його контр¬агентів, а копії документів, що відсутні в матеріалах справи. Такий підхід є, на думку авторів коментарю, більш доцільним.

ВАЖЛИВО: відповідно до ППВГСУ Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України

Постанова від 17.05.2011 № 7

п.4 Треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (статті 26, 27, 29 ГПК). Тому якщо до апеляційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається господарським судом

Хоча в об’єм питання це не входить, але так як не має окремого питання необхідно визначити порядок прийняття до розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ППВГСУ:

3. Питання про прийняття або повернення апеляційної скарги, відмову в її прийнятті тощо вирішується колегією суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами вирішення відповідного питання виноситься ухвала.

У разі якщо у провадженні апеляційної інстанції вже знаходиться апеляційна скарга одного з учасників судового процесу на ухвалу або рішення місцевого господарського суду, а іншим учасником судового процесу подано апеляційну скаргу на ту ж саму або іншу ухвалу чи рішення і ця друга скарга підлягає розглядові, апеляційний господарський суд приймає її до спільного розгляду з раніше поданою і прийнятою до провадження скаргою, про що виносить відповідну ухвалу.

4. Апеляційний господарський суд не вправі повертати апеляційну скаргу супровідним листом або в інший, не передбачений законом спосіб.

Апеляційну скаргу може бути повернуто з підстав, зазначених у

першому реченні частини другої статті 93(Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.)

, у частині першій статті 97 ГПК (Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо:

1) апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

2) до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам);

3) до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі;

4) скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено;

5) до винесення ухвали про прийняття скарги до провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання.

), у частині другій статті 106 ГПК(Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

).

Отже, апеляційний господарський суд не вправі повернути апеляційну скаргу, якщо її подано не через місцевий господарський суд, який розглянув справу. У разі надходження апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції останній направляє зазначену скаргу до місцевого господарського суду, який розглянув справу, з метою дотримання вимог статті 91 ГПК ( 1798-12 ).

Суду апеляційної інстанції не слід допускати повернення апеляційних скарг у разі виникнення у нього сумнівів щодо надходження й зарахування сум судового збору до Державного бюджету України. У таких випадках суд може і повинен згідно з пунктом 4 статті 65 ГПК витребувати від особи, яка подала апеляційну скаргу, відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України.

Ухвалу про повернення апеляційної скарги може бути оскаржено у касаційному порядку.

Після усунення обставин, які були підставою для повернення апеляційної скарги, її може бути подано повторно відповідно до частини четвертої статті 97 ГПК ( 1798-12 ). Якщо первісну апеляційну скаргу повернуто судом апеляційної інстанції не у зв'язку з порушенням, що передбачене пунктом 2 частини першої статті 97 ГПК ( 1798-12 ), то у разі повторного подання тієї ж самої скарги суд може не вимагати від сторони подання доказів надсилання іншій стороні (сторонам) копії скарги.

Якщо апеляційну скаргу подано повторно з пропуском передбаченого частиною першою статті 93 ГПК ( 1798-12 ) строку, то її подання без клопотання про відновлення відповідного строку є підставою для повернення повторно поданої скарги згідно з пунктом 4 частини першої статті 97 ГПК ( 1798-12 ).

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК ( 1798-12 ) повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.

6. Якщо апеляційну скаргу подано:

особою, яка не має права її подавати, або на процесуальний

документ, який не ухвалювався та відсутній у справі, або

повторно після повернення первісної апеляційної скарги на

підставі пункту 4 частини першої статті 97 ГПК у разі коли

клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги було

відхилено, або

повторно після повернення апеляційної скарги на підставі

пункту 5 частини першої статті 97 ГПК, або

повторно після повернення апеляційної скарги на підставі

частини другої статті 93 ГПК у зв'язку з пропуском передбаченого

цією нормою річного строку, або

на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже

було переглянуто в апеляційному (касаційному) порядку,

то відповідні обставини виключають перегляд судових актів

суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких

випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги

і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних

скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті

97, 98 ГПК, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті

91, 98 і 106 ГПК.

У разі помилкового порушення апеляційного провадження в

зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке

провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК.

Якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає

оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд

згідно з частиною другою статті 106 ГПК повертає її заявнику, про

що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Якщо ж місцевий

господарський суд помилково не повернув апеляційну скаргу та

направив її до апеляційного господарського суду, то останній

відмовляє в прийнятті такої скарги з посиланням на статтю 91 та

частину другу статті 106 ГПК.