- •1. Історія становлення господарських судів
- •2. Господарські суди в системі органів судової влади
- •3. Система господарських судів України
- •4. Поняття господ процесу
- •5. Форми господарського процесу
- •6. Стадіі господарського процесу
- •7. Принципи господарського процесу
- •8. Система принципів господарського судочинства
- •9. Організаційні принципи
- •4. Принцип мови судочинства
- •4. Принцип мови судочинства
- •10. Функціональні принципи
- •2. Процесуальна рівність
- •5. Принцип обов’язковості виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду.
- •11. Принцип змагальності
- •12. Принцип гласності й відкритості господарського процесу
- •14. Предмет гпп
- •22. Поняття та види підвідомчості справ гс
- •23.Справи і спори підвідомчі гс
- •24.Справи і спори не підвідомчі гс
- •25. Поняття і види підсудності
- •26.Територіальна підсудність
- •27. Виключна підсудність
- •28. Підвідомчість і підсудність справ за участю іноземних суб’єктів господарювання.
- •29. Підвідомчість і підсудність справ про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.
- •30. Передача справ з одного господарського суду до іншого.
- •31. Поняття, склад та класифікація учасників господарського процесу.
- •32. Право на звернення до господарського суду.
- •33. Процесуальне становище судді. Відвід судді.
- •34. Сторони в господарському процесі.
- •42. Процесуальні права та обов’язки сотрін
- •43. Зловживання процесуальними правами
- •45. Інститути процесуальної співучасті, заміни неналежного відповідача та залучення іншого відповідача
- •44. Процесуальне правонаступництво
- •46. Обов’язок доказування в господарському процесі
- •47. Предмет доказування в господарському процесі
- •48. Підстави звільнення від доказування
- •49. Поняття та види доказів в господарському процесі
- •50. Належність і допустимість доказів
- •51. Оцінка доказів
- •52. Витребування доказів
- •53. Судова експертиза в господарському процесі.
- •54. Запобіжні заходи : поняття, підстави вжиття, види.
- •55.Порядок вжиття запобіжних заходів
- •62. Порядок сплати судового збору
- •63. Звільнення від сплати судового збору
- •64. Розподіл та відшкодування судових витрат
- •65. Поняття , елементи та види позовів
- •66. Форма і зміст позовної заяви
- •67. Порядок подання позову
- •68. Ціна позову
- •69. Об’єднання позовних вимог.
- •70. Зміна позову.
- •71. Відмова від позову.
- •72. Відзив на позовну заяву.
- •73.Зустрічний позов.
- •74. Забезпечення позову.
- •81. Відкладення розгляду справи, перерва в засіданні.
- •82. Зупинення провадження у справі та його поновлення.
- •83. Припинення провадження у справі.
- •84. Залишення позову без розгляду.
- •85. Протокол судового засідання.
- •86. Рішення господарського суду: поняття, ознаки, форма та зміст.
- •87. Порядок прийняття, оголошення та набрання законної сили рішення господарського суду.
- •88.Ухвали господарського суду : поняття,види,форма та зміст.
- •89.Окрема ухвала і повідомлення господарського суду.
- •90. Роз'яснення і виправлення рішення,ухвали.
- •91.Додаткове рішення,ухвала.
- •92.Наказ господарського суду: порядок оформлення і пред’явлення до виконання.
- •93.Відстрочка або розстрочка виконання рішення господарським судом.
- •94.Зупинення виконання судового рішення.
- •95. Поворот виконання рішення, постанови.
- •96. Право апеляційного оскарження.
- •97. Подання апеляційної скарги.
- •98. Порядок розгляду апеляційної скарги.
- •99. Постанова апеляційної інстанції.
- •100. Право касаційного оскарження
- •101. Порядок подання касаційної скарги
- •102.. Порядок розгляду касаційної скарги.
- •103. Постанова касаційної інстанції
- •104. Перегляд судових рішень Верховним Судом України.
- •105. Перегляд рішення, ухвали, постанови господарського суду за нововиявленими обставинами
7. Принципи господарського процесу
В літературі з господарського (арбітражного) процесуального права
зазначається, що всі принципи поділяються на дві великі групи: 1) принципи організаційно-функціональні, що визначають судоустрій та процес одночасно; 2) принципи функціональні, що визначають процесуальну діяльність суду та учасників процесу. Разом з тим, зазначається, що ці дві групи принципів знаходяться у взаємному зв’язку, внаслідок чого немає принципів суто організаційних чи суто функціональних
всі принципи господарського процесуального права
можна поділити на:
загальноправові, які діють у всіх без винятку галузях права;
міжгалузеві,що закріплені в нормах окремих галузей, схожих за принципами нормативної регламентації; галузеві, що закріплені в нормах тільки однієї галузі права (до таких раніше відносилися, зокрема, принцип арбітрування та доарбітражного врегулювання господарського спору; принципи окремих інститутів господарського процесуального права.
принципи господарського судочинства визначають як основні правила діяльності господарського суду, основну базу, за допомогою якої будується господарський процес і відносини, що виникають у галузі судочинства. Принципи діють у межах єдиної цілісної взаємопов’язаної та взаємозалежної системи, тому порушення одного будь-якого принципу тягне за собою порушення й інших.
До функціональних належать такі принципи:
Принцип законності є конституційним принципом, оскільки в ч.2 ст.19 Конституції України зазначається, що органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Принцип законності як основну засаду судочинства встановлено також і п.1 ч.3 ст.129 Конституції України. Законність у судочинстві має свої специфічні риси, обумовлені завданнями й засобами правосуддя. Завдання полягає в гарантуванні незалежності суддів та судів .Особливості дії принципу законності в господарському судочинстві зводиться передусім до зобов’язань розглядати всі спори, неухильно дотримуючись господарсько-процесуальних норм, вирішувати господарські спори в чіткій відповідності із законом. Господарський суд має право визнати недійсним повністю або у відповідній частині договір, який суперечить законодавству.
Процесуальна рівність усіх учасників судового процесу. -правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів.
Суд при вирішенні господарських спорів застосовує норми матеріального права щодо всіх учасників однаковою мірою, правовий статус учасників господарського процесу визначається лише процесуальними положеннями.
Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Цей принцип закріплено в п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та в ст.4-3 ГПК України.
Відповідно до даного принципу сторонам у господарському процесі забезпечуються широкі можливості у відстоюванні зайнятих ними в спорі позицій. Сторони мають право наводити юридичні факти, які обґрунтовують їх вимоги й заперечення, а також надавати докази на підтвердження цих фактів. Вони мають право знати аргументи, вимоги і заперечення іншого учасника спору, знайомитися з матеріалами справи, висловлювати з приводу їх свої аргументи, брати участь в обговоренні зібраних у справі доказів, їх перевірці, заявляти у зв’язку з цим різні клопотання, ставити одне одному та іншим учасникам процесу питання.
Принцип об’єктивної істини. Цей принцип означає вимогу повної відповідності рішення дійсним відносинам сторін. Відповідно до цього принципу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).
Спрямованою на запобігання можливій упередженості судді чи іншого недобросовісного ставлення до розгляду справи є норма щодо відводу судді, за якою суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, або буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості (ст.20 ГПК України).
На реалізацію цього принципу спрямовані й інші правові інститути і норми ГПК України: перегляд рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами та перегляд їх в апеляційному та касаційному порядку та ін.
Принцип обов’язковості виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.
До організаційних принципів належать такі:
Принцип призначення суддів господарських судів вищими органами державної влади.
Принцип одноособового і колегіального розгляду справи. Відповідно до ст.4-6 ГПК України справи в місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яка справа, що належить до підсудності цих судів, залежно від категорії й складності справи, може бути розглянута судом у складі трьох суддів. Перегляд в апеляційному порядку рішень місцевих господарських судів здійснюється апеляційними господарськими судами колегією в складі трьох суддів. Перегляд у касаційному порядку рішень місцевих і апеляційних господарських судів здійснюється Вищим господарським судом України колегією суддів у складі трьох суддів або більшої непарної їх кількості.
Принцип самостійності судів, незалежності суддів і підкорення їх тільки законові. Цей принцип означає, що суд є незалежним у здійсненні правосуддя від органів законодавчої та виконавчої влади і підкоряється тільки закону. Незалежність суддів забезпечується перш за все встановленим законом порядком їх обрання, зупинення їх повноважень і звільнення з посади, а також і передбаченою законодавством відповідальністю за неповагу до суду чи судді. Незалежність суддів забезпечується також правом судді на відставку, недоторканістю суддів, створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності суддів, матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їхнього статусу, а також особливим порядком фінансування суддів і системою органів суддівського самоврядування.
Принцип мови судочинства. судочинство здійснюється державною мовою. Учасникам процесу, які не володіють державною мовою, надане право ознайомлення з матеріалами справи, участі в судових діях через перекладача і право на виступ в суді рідною мовою.
Принцип гласності й відкритості господарського процесу. За загальним правилом розгляд справ у господарських судах відкритий, тобто розгляд справ у всіх господарських судах України має проходити у відкритих судових засіданнях. Це означає, що у залі судового засідання можуть бути присутні будь-які особи. Разом з тим законодавець залишає можливість суду після оцінки обґрунтованості вимог сторони (сторін) спору про закритий розгляд справи прийняти рішення про закритий розгляд справи з метою охорони державної, комерційної або банківської таємниці або з міркувань забезпечення конфіденційності окремих аспектів взаємовідносин сторін спору. Згідно ст.16 ГПК України розгляд справ, що містять державну таємницю, віднесено до виключної компетенції господарського суду міста Києва. Клопотання про закритий розгляд справи має бути заявлено стороною до початку розгляду справи по суті. Про розгляд справи в закритому засіданні або про відхилення клопотання з цього приводу виноситься ухвала. Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові нотатки. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання допускається з дозволу суду, в порядку, установленому процесуальним законодавством. Судовий процес фіксується технічними засобами й відображається в протоколі судового засідання.
Знання принципів забезпечує системний аналіз норм чинного господарського процесуального законодавства. Вони є відправними пунктами при тлумаченні процесуальних норм із недостатньо визначеним змістом, при виправленні недоліків у праві, дозволяють знайти правильне вирішення того чи іншого процесуального питання, якщо в чинному законодавстві відсутня відповідна норма. Принципи також є орієнтиром у нормотворчій діяльності: вони визначають основні напрями, перспективи розвитку господарського судочинства, служать критерієм оцінки обґрунтованості пропозицій щодо змін та доповнень до чинного законодавства.