25. Поняття і види підсудності

Підсудність розглядається у взаємозв'язку з підвідомчістю. Якщо підвідомчість пов'язується з повноваженнями господарського суду вирішувати в принципі сукупність справ, що, відповідно до закону, віднесені до його компетенції, то підсудність розмежовує компетенцію між окремими ланками системи господарських судів стосовно розгляду і вирішення підвідомчих господарському суду конкретних категорій справ. Стисло підсудність прийнято називати як розмежування компетенції щодо розгляду справ між окремими господарськими судами.

Стаття 13. Справи, підсудні місцевим господарським судам

Місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.Якщо норми про підвідомчість встановлюють коло справ, віднесених до розгляду господарських судів як окремої системи юрисдикційних органів, то інститут підсудності дозволяє розмежувати справи, підвідомчі господарським судам, у межах системи господарських судів між окремими її елементами.

Розрізняють предметну, територіальну та виключну підсудність справ.

ГПК зазначає територіальну та виключну.

ППВГУ №10: підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність

Правила предметної (родової) підсудності дозволяють визначити, господарський суд якої ланки розглядатиме справу у першій інстанції. Предметна підсудність залежить від предмета спору або суб'єктного складу сторін спірних правовідносин. Загальні положення предметної підсудності справ визначено положеннями коментованої статті.

Територіальною підсудністю є підсудність, що визначається за місцезнаходженням сторони. Територіальна підсудність дає змогу розмежувати компетенцію господарських судів одного рівня. З територіальної підсудності зроблено винятки, що охоплюються поняттям "виключна підсудність"

Виключна-визначається категорія справ яка,яка згідно з законом відноситься до компетенції суду і виключає можливість розгляду такої справи в іншому ГС.

26.Територіальна підсудність

Територіальною підсудністю є підсудність, що визначається за місцезнаходженням сторони. Територіальна підсудність дає змогу розмежувати компетенцію господарських судів одного рівня.

Стаття 15. ГПК

Справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Місце розгляду справи з господарського спору, в якому однією з сторін є апеляційний господарський суд, господарський суд Автономної Республіки Крим, господарський суд області, міст Києва та Севастополя, визначає Вищий господарський суд.

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Коментар:

Визначаючи територіальну підсудність справи, господарські суди повинні виходити з місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця, яке визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 ГПК за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи.

Спори, пов'язані з укладанням, зміною умов, розірванням чи визнанням недійсними договорів, якими передбачено проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у не грошовій формі, підлягають вирішенню господарським судом за місцем знаходження однієї з сторін, до якої звернувся заявник.

Господарським судам слід також враховувати, що, оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності. У разі відсутності у відособленого підрозділу відповідних повноважень та/або коли спір не пов'язаний з діяльністю цього підрозділу, позовні матеріали або справа надсилаються за підсудністю до господарського суду за місцем знаходження юридичної особи.

У разі якщо стороною по справі є орган, зазначений в ч. 5 ст. 15 ГПК, територіальну підсудність такого спору визначає Вищий господарський суд України. На практиці, сторона звертається з позовною заявою до ВГСУ, який обравши суд, який буде розглядати дану справу направляє її до відповідного суду.

Законодавець визначив, що справи про банкрутство юридичних осіб, розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника. В даному випадку доказом на підтвердження офіційного місцезнаходження (реєстрації) юридичної особи будуть дані з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

ППВГСУ №10

Територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 ГПК ( 1798-12 ) за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи. Господарським судам слід також враховувати, що, оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності.У разі відсутності у відособленого підрозділу відповідних повноважень та/або коли спір не пов'язаний з діяльністю цього підрозділу, позовні матеріали або справа надсилаються за підсудністю до господарського суду за місцем знаходження юридичної особи.