68. Ціна позову

Насамперед, варто зазначити, що це питання регулюється ст.. 55 ГПК – ціна позову. Вона встановлює, що: Ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог;

4) у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею.

Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Отже, можна сказати, що правильне визначення ціни позову є дуже важливим на практиці, оскільки саме виходячи з неї вираховується судовий збір. Неправильне визначення ціни позову (в даному випадку заниження) потягне за собою сплату неправильного розміру судового збору, наслідком чого є повернення позовної заяви.

Законодавець визначив порядок розрахунку ціни позову в залежності від предмету позову. Так, ціна позову визначається наступним чином:

o якщо предметом позову є стягнення певної грошової суми - ціною позову буде сума, яка стягується або оспорюються;

o якщо предметом позову є витребування майна - ціною позову буде вартість витребуваного майна. Важливим моментом є визначення вартості майна, часто на практиці застосовують вартість, яка вказана в договорі, однак не відповідає реальній. В даному випадку, суд може встановити сам ціну позову, виходячи з реальних даних;

o якщо предметом позову є декілька самостійних вимог - ціна позову визначається із сукупності визначеної ціни позову по кожній самостійній вимозі;

o якщо предметом позову є стягнення коштів в іноземній валюті - ціна позову визначається з іноземної валюти відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день подачі позову

Слід звернути увагу на те, що у разі присутності в позовній заяві вимог щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) - розмір їх стягнення також включається до загальної ціни позову.

Ціну позову позивач визначає сам. Однак, у разі, якщо суддя вбачає недостовірне визначення ціни позову - він має право самостійно встановити її розмір та визначити судовий збір, який підлягає сплаті виходячи з уточненої ціни позову.

При цьому з урахуванням ч. 3 ст. 55 ГПК попереднє визначення розміру судового збору має здійснюватися господарським судом виходячи з ціни позову, вказаної позивачем. Незазначення позивачем обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми згідно з пунктом 3 частини першої статті 63 ГПК є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду. В процесі розгляду справи остаточне визначення ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а, отже, й суми судового збору може бути здійснене господарським судом на підставі поданих учасниками судового процесу доказів, а за їх недостатності для цього - шляхом призначення відповідної судової експертизи (експертної оцінки майна). (Лист, Вищий господарський суд, від 25.08.2011, № 01 -06/1175/2011 "Щодо судового збору")

Також, деякі положення щодо ціни позову є в Постанові Пленуму ВГС від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції", а саме: ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (пункт 4 частини першої статті 55 ГПК).

При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами.

У разі подання позову про стягнення національної валюти України – еквіваленту іноземної валюти ціна позову визначається в національній валюті України за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову.

За змістом згаданого припису пункту 4 частини першої статті 55 ГПК у разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов’язковим є зазначення еквіваленту в національній валюті України (гривнях). Виходячи з останнього й визначається сума судового збору, що сплачується з позовної заяви у національній валюті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову (абзац другий частини першої статті 6 Закону України "Про судовий збір").