- •Загальна хімія
 - •Основні закони й поняття хімії
 - •Предмет і завдання хімії
 - •Місце хімії серед природничих наук
 - •Фізичні та хімічні явища
 - •Хімічна символіка. Знаки хімічних елементів та хімічні формули
 - •Валентність
 - •Визначення валентності за формулами хімічних сполук
 - •Складання формул сполук з використанням валентності
 - •Основні фізичні величини, які використовують у хімії
 - •Основні кількісні закони хімії
 - •Чисті речовини й суміші
 - •Основні методи розділення сумішей
 - •Перші спроби класифікації хімічних елементів
 - •Періодичний закон Д. І. Менделєєва
 - •Періодична система хімічних елементів
 - •Будова атома
 - •Склад атома
 - •Ізотопи
 - •Ядерні перетворення
 - •Рух електронів в атомі. Орбіталі
 - •Будова електронних оболонок та властивості хімічних елементів
 - •Хімічний зв’язок і будова речовини
 - •Умови виникнення хімічного зв’язку
 - •Ковалентний зв’язок
 - •Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Властивості хімічного зв’язку
 - •Йонний зв’язок
 - •Ступінь окиснення
 - •Металічний зв’язок
 - •Будова твердих речовин та їхні властивості
 - •Хімічні реакції та закономірності їх перебігу
 - •Класифікація хімічних реакцій
 - •Тепловий ефект хімічної реакції. Термохімічні рівняння
 - •Швидкість хімічної реакції
 - •Каталіз і каталізатори
 - •Хімічна рівновага
 - •Розчини
 - •Поняття про розчини
 - •Розчинність. Кристалогідрати
 - •Способи кількісного вираження складу розчинів
 - •Електроліти та електролітична дисоціація
 - •Сильні та слабкі електроліти
 - •Йонні рівняння реакцій
 - •Окисники й відновники
 - •Електроліз розчинів та розплавів електролітів
 - •Основні класи неорганічних сполук
 - •Оксиди
 - •Класифікація оксидів
 - •Добування оксидів
 - •Хімічні властивості оксидів
 - •Кислоти
 - •Хімічні властивості кислот
 - •Добування кислот
 - •Основи
 - •Хімічні властивості основ
 - •Добування основ
 - •Витискувальний ряд металів
 - •Генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук
 - •Хімія елементів
 - •Гідроген. Водень. Вода
 - •Гідроген
 - •Вода
 - •Галогени
 - •Характеристика хімічних елементів
 - •Прості речовини
 - •Деякі сполуки галогенів
 - •Оксигеновмісні кислоти хлору
 - •Хлороводень і хлоридна кислота
 - •Оксиген. Сульфур
 - •Характеристика хімічних елементів
 - •Прості речовини
 - •Гідроген пероксид
 - •Сірководень
 - •Оксиди сульфуру
 - •Сульфатна кислота
 - •Сульфати
 - •Нітроген. Фосфор
 - •Характеристика хімічних елементів
 - •Прості речовини
 - •Хімічні властивості простих речовин
 - •Методи добування простих речовин
 - •Застосування простих речовин
 - •Амоніак
 - •Оксиди нітрогену
 - •Нітратна кислота
 - •Нітрати
 - •Кругообіг Нітрогену в природі
 - •Оксиди Фосфору
 - •Ортофосфатна кислота
 - •Мінеральні добрива
 - •Карбон. Силіцій
 - •Характеристика хімічних елементів
 - •Прості речовини
 - •Хімічні властивості простих речовин
 - •Методи добування простих речовин
 - •Застосування вуглецю та кремнію
 - •Оксиди карбону та силіцію
 - •Карбонати
 - •Силікати
 - •Кругообіг карбону в природі
 - •Загальна характеристика металів
 - •Загальні фізичні властивості металів
 - •Загальні хімічні властивості металів
 - •Загальні способи добування металів
 - •Корозія металів
 - •Сплави. Доменне виробництво чавуну
 - •Деякі представники металів
 - •Загальна характеристика лужних металів
 - •Натрій і калій
 - •Кальцій
 - •Алюміній
 - •Ферум
 - •Органічна хімія
 - •Розмаїття і класифікація органічних речовин
 - •Виникнення органічної хімії
 - •Поняття про органічні речовини
 - •Класифікація органічних сполук
 - •Загальна характеристика органічних сполук
 - •Порівняльна характеристика органічних і неорганічних сполук
 - •Хімічна структура та хімічна будова
 - •Брутто, структурні та електронні формули сполук
 - •Явище ізомерії
 - •Ізомери
 - •Класифікація органічних сполук
 - •Насичені вуглеводні. Алкани
 - •Гомологічний ряд алканів
 - •Ізомерія алканів
 - •Номенклатура вуглеводнів
 - •Будова алканів
 - •Фізичні властивості алканів
 - •Хімічні властивості алканів
 - •Методи добування алканів
 - •Алкени
 - •Гомологічний ряд алкенів
 - •Ізомерія алкенів
 - •Номенклатура алкенів
 - •Будова алкенів
 - •Фізичні властивості алкенів
 - •Добування алкенів
 - •Хімічні властивості алкенів
 - •Поняття про полімери
 - •Гомологічний ряд алкінів
 - •Ізомерія й номенклатура
 - •Будова алкінів
 - •Фізичні властивості алкінів
 - •Добування алкінів
 - •Хімічні властивості алкінів
 - •Ароматичні вуглеводні (Арени)
 - •Поняття про ароматичні сполуки
 - •Будова бензену
 - •Гомологічний ряд аренів
 - •Номенклатура та ізомерія
 - •Фізичні властивості аренів
 - •Добування аренів
 - •Хімічні властивості аренів
 - •Правила орієнтації (заміщення) у бензеновому кільці
 - •Природні джерела і застосування вуглеводнів
 - •Спирти й феноли
 - •Гомологічний ряд спиртів
 - •Ізомерія та класифікація спиртів
 - •Номенклатура спиртів
 - •Фізичні властивості спиртів
 - •Методи добування спиртів
 - •Хімічні властивості спиртів
 - •Застосування спиртів
 - •Вплив спиртів на організм людини
 - •Поняття про феноли
 - •Фізичні властивості фенолу
 - •Добування фенолів
 - •Хімічні властивості фенолів
 - •Застосування фенолу
 - •Альдегіди
 - •Поняття про альдегіди
 - •Гомологічний ряд і номенклатура альдегідів
 - •Фізичні властивості альдегідів
 - •Хімічні властивості альдегідів
 - •Добування альдегідів
 - •Застосування альдегідів
 - •Карбонові кислоти
 - •Поняття про карбонові кислоти
 - •Класифікація карбонових кислот
 - •Гомологічний ряд і номенклатура карбонових кислот
 - •Фізичні властивості карбонових кислот
 - •Хімічні властивості карбонових кислот
 - •Застосування карбонових кислот
 - •Естери, жири та мило
 - •Поняття про естери
 - •Фізичні властивості та застосування естерів
 - •Добування естерів та їхня номенклатура
 - •Хімічні властивості естерів
 - •Жири
 - •Хімічні властивості жирів
 - •Мило
 - •Вуглеводи
 - •Поняття про вуглеводи та їхня класифікація
 - •Глюкоза
 - •Хімічні властивості глюкози
 - •Сахароза
 - •Крохмаль і целюлоза
 - •Штучні волокна
 - •Нітрогеновмісні сполуки
 - •Амінокислоти й білки
 - •Номенклатура та ізомерія амінокислот
 - •Фізичні властивості амінокислот
 - •Хімічні властивості амінокислот
 - •Добування амінокислот
 - •Будова білків
 - •Хімічні властивості білків
 - •Біологічна роль білків
 - •Нуклеїнові кислоти
 - •Словник термінів
 
мило
Милом є солі вищих карбонових кислот. Як
іжири, мило можна класифікувати за агрегатним станомузвичайнихумовах.Так,розрізняютьтверде мило (натрієві солі вищих карбонових кислот)
ірідке мило (калієві солі вищих карбонових кис-
лот). Відповідно, формула мила: C17H35COONa — натрій стеарат та C17H35COOK — калій стеарат.
Основний метод добування мила — гідроліз жирів. Якщо жир нагрівати з розчином соди або лугу, то виходить мило. Щоб виділити мило, у розчин додають натрій хлорид (NaCl), при цьому мило спливає наверх у вигляді щільного шару — ядра. Із цієї маси виготовляють так зване ядрове мило — звичайні сорти господарського мила:
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||
H2C  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C17H35  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	+ 3NaOH  | 
	
  | 
	
  | 
|
HC  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
	17  | 
	35  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||
H2C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C17H35  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H2C  | 
	
  | 
	
  | 
	OH  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	HC  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	OH + 3 C17H35  | 
	COONa  | 
||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||||||
H2C OH
Виробництво мила вимагає великої витрати жирів. Тим часом жири — найцінніший продукт харчування. Щоб зберегти їх, мило краще добувати з нехарчової сировини. Сьогодні такі можливості надає органічна хімія.
До складу мила входять солі вищих карбонових кислот. Зараз такі кислоти добувають у промисловості окисненням вуглеводнів, що входять до складу парафіну (нафти). Цей процес проходить у присутності кисню повітря при температурі близько +120 °С з участю каталізатора (сполуки Мангану). При цьому відбувається розрив молекул вуглеводнів та окиснення кінцевих груп у карбоксильні, наприклад:
2CH3 −(CH2 )14 −CH2 −CH2 −(CH2 )14 −CH3 +5O2 →
→4CH3 −(CH2 )14 −COOH +2H2O.
Урезультаті утворюється суміш різних кислот та інших оксигеновмісних сполук, які піддають роз’єднанню.
Нейтралізацією кислот добувають солі. Ці солі (у суміші з наповнювачем) ідуть на виробництво туалетного та господарського мила. Але мило, добуте із синтетичних кислот, аналогічне за своєю хімічною природою до звичайного мила, отже, має його недоліки: погано миє у твердій воді. Саме тому зараз розвивається виробництво мийних засобів іншого типу: це синтетичні мийні засоби (CMЗ). Один із видів CMЗ являє собою
сіль кислих естерів вищих спиртів та сульфатної кислоти:
Схема добування (у загальному вигляді): R −CH2 −OH+HO −SO3H →
спирт  | 
	сірчана  | 
  | 
	кислота  | 
  | 
	→R −CH2 −O −SO3H+H2O  | 
  | 
	кислий естер спирту  | 
  | 
	та сірчаної кислоти  | 
R−CH2 −O −SO3H +NaOH →
→R −CH2 −O −SO3Na+H2O
натрієва сіль складного ефіру
Дуже розповсюдженим видом СМЗ є алкілбензосульфонати:
H3C (CH2)n CH2 
SO3Na
За будовою такі солі подібні до солей, що входять до складу звичайного мила (вони, як і мило, мають поверхневу активність і гарну мийну дію). Але, на відміну від звичайного мила, такі речовини не втрачають мийних властивостей у твердій воді, тому що утворені при цьому кальцієві та магнієві солі виявляються розчинними й, отже, поверхнево-активна речовина залишається у воді, а не випадає в осад.
вуглевОди
поняття про вуглеводи та їхня класифікація
Загальна формула вуглеводів: Cn (H2O)m , однак це не означає, що вуглеводи складаються з вугілля та окремих молекул води. Ця формула відображає лише співвідношення атомів Карбону, Гідрогену та Оксигену в молекулах вуглеводів. І, власне, саме такому співвідношенню цей клас речовин зобов’язаний своєю назвою — (вугле)(води). Однак слід зазначити, що вчені знайшли вуглеводи, в яких не дотримується співвідношення Гідрогену та Оксигену, що існує у воді, але котрі за всіма іншими ознаками, безсумнівно, належать до цього класу. Разом з тим існують сполуки, які відповідають за складом формулі Cn (H2O)m , але за властивостями ніяк до них не приналежні, наприклад формальдегід CH2O та оцтова кислота C2H4O2. Таким чином, назва цього класу не виражає його специфіки й більшою мірою, ніж будь-яка інша, залишилася в хімії за традицією.
195
  | 
	
  | 
	Вуглеводи  | 
	
  | 
	
  | 
||
Моносахариди  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||
Дисахариди  | 
	Полісахариди  | 
|||||
  | 
	
  | 
|||||
Гексози  | 
	Пентози  | 
	
  | 
	Сахароза  | 
	
  | 
	Крохмаль  | 
|
  | 
	
  | 
|||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||
Глюкоза | 
	Рибоза  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|
Мальтоза  | 
	Целюлоза  | 
|||||
  | 
	
  | 
|||||
Фруктоза  | 
	Дезоксирибоза  | 
	Лактоза  | 
	Глікоген  | 
|||
  | 
||||||
Галактоза
глюкоза
Глюкоза належить до альдегідоспиртів, тобто до складу її молекули входять два типи функціональних груп: альдегідна та спиртова (гідроксильна група).
H  | 
	1 C  | 
	O  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
	
  | 
|||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
	
  | 
	1  | 
	
  | 
||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
|
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||
  | 
	2  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	2  | 
	
  | 
||
H  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	OH  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	OH  | 
||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||||
  | 
	
  | 
	3  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	або  | 
	HO  | 
	3C  | 
	
  | 
||
HO  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
	
  | 
||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C4  | 
	OH  | 
|||||
H  | 
	4  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	OH  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||
C  | 
	
  | 
	
  | 
	HO  | 
	5  | 
	
  | 
|||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||||
  | 
	
  | 
	5  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
|||
H  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	OH  | 
	
  | 
	
  | 
	6  | 
	
  | 
||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	6  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	CH2  | 
	
  | 
|
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	CH2OH  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	HO  | 
	
  | 
|||||||
Однак у розчині глюкози не всі молекули перебувають у такому вигляді (у лінійній формі). Більшість молекул піддаються реакції циклізації й переважно перебувають у циклічній формі. Унаслідок обертання атомів навколо C −C зв’язків молекула глюкози може набувати різної форми, зокрема й кільцеподібної. При такому положенні в молекулі відбувається перегрупування атомів — ізомеризація, у результаті чого
відкрита форма перетворюється в циклічну:
O
H  | 
	1C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	6  | 
	CH2OH  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||
  | 
	
  | 
	C2  | 
	OH  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||
  | 
	
  | 
	H 5C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	OH  | 
	
  | 
	O  | 
||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||||||||||
HO  | 
	3C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	4C H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
||||||||||
  | 
	4  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
	
  | 
|||||||||
  | 
	
  | 
	C  | 
	OH  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	OH  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	1  | 
	H  | 
||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	OH C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||
  | 
	5  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||
HO  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	3  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	2  | 
	OH  | 
	
  | 
	
  | 
|||||
  | 
	6  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||
  | 
	
  | 
	CH2  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||
  | 
	HO  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	6  | 
	
  | 
	CH2OH  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H 5C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	OH  | 
	
  | 
||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	4C  | 
	
  | 
	H  | 
	H  | 
	
  | 
	C1  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	OH  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	OH C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	3  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	2  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|
HOH
При збереженні валентних кутів альдегідна група найближче підходить до п’ятого атома Карбону, відбувається перегрупування за рахунок розриву подвійного зв’язку в карбонільній групі. Аналогічно до процесу приєднання води (і спирту) до альдегідів. До атома Карбону, який має частковий позитивний заряд, приєднується за допомогою вільної електронної пари атом Оксигену гідроксильної групи, а йон Гідрогену приєднується до карбонільного атома Оксигену за рахунок електронної пари π -зв’язку, що перейшла до нього. Утворюється шестичленний цикл, який не містить альдегідної групи, одним з ланок якого виявляється атом Оксигену.
Циклічні молекули, у свою чергу, можуть знову перетворюватися на відкриті й такі, що містять альдегідну групу. Такий двосторонній процес у розчині йде безперервно. Між ізомерами встановлюється рухлива рівновага. Однак вона сильно зміщена в бік утворення циклічних молекул.
У процесі замикання кільця альдегідна група може орієнтуватися по-різному. Внаслідок цього вона може утворювати дві циклічні форми глюкози: α і β . Вище наведена циклічна β -форма глюкози.
Можливість утворення двох форм глюкози обумовлюється вільним обертанням карбонільного атома Карбону й, отже, всієї альдегідної групи навколо зв’язку C1 −C2 . Якщо «перескок» атома Гідрогену відбудеться тоді, коли карбонільний Оксиген виявиться зверху, гідроксильна група утворюється над кільцем молекули, як у β -глю- козі, якщо ж карбонільний Оксиген при обертанні атома Карбону піде вниз, гідроксильна група буде розташована під площиною кільця, як в α -глюкозі:
  | 
	
  | 
	6 CH OH  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	6  | 
	CH OH  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	2  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	2  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||
H 5C  | 
	
  | 
	O  | 
	H  | 
	H 5C  | 
	
  | 
	O  | 
	OH  | 
||||||||||
  | 
	
  | 
||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||
  | 
	
  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	4C  | 
	
  | 
	
  | 
	C1  | 
|||||||
4C  | 
	
  | 
	
  | 
	C1  | 
	H  | 
|||||||||||||
OH  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
	OH  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||||
OH C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	OH C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||
C  | 
	OH  | 
	C  | 
	H  | 
||||||||||||||
  | 
	
  | 
	3  | 
	
  | 
	
  | 
	2  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	3  | 
	
  | 
	
  | 
	2  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
  | 
	
  | 
	H  | 
	
  | 
	OH  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
	OH  | 
	
  | 
	
  | 
|||||
  | 
	
  | 
	α форма  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	β форма  | 
||||||||
196
Між α - та β -формами також існує рівновага: вони постійно переходять одна в одну через проміжне утворення альдегідної форми. Припустімо, що молекула α -форми внаслідок рухливої рівноваги перетворюється в ланцюгову молекулу. Оскільки в ній відбувається обертання альдегідної групи за зв’язком C −C, то при наступному замиканні циклу гідроксильна група може виявитися вже в іншому положенні — з іншого боку кільця, у результаті утворюється β -форма. Цей процес відбувається за такою схемою:
  | 
	6CH2OH  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	6CH OH  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	2  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
H 5C  | 
	O  | 
	H  | 
	
  | 
	H 5C  | 
	OH  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
|||
  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|
4C  | 
	H  | 
	C1  | 
	
  | 
	C  | 
	H  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||
  | 
	OH  | 
	
  | 
	
  | 
	4  | 
	OH  | 
	1  | 
	O  | 
	
  | 
	
  | 
||
OH3C  | 
	2C OH  | 
	
  | 
	OH3C  | 
	2C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||
  | 
	H  | 
	OH  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
	OH  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|
  | 
	α форма  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|
  | 
	
  | 
	6CHOH  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	6CH OH  | 
	
  | 
||||
  | 
	
  | 
	2  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	2  | 
	
  | 
	
  | 
|
  | 
	H 5C  | 
	OH  | 
	
  | 
	O  | 
	
  | 
	H 5C  | 
	
  | 
	O OH  | 
|||
  | 
	C  | 
	H  | 
	H  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	H  | 
	
  | 
	H  | 
	C1  | 
  | 
	4  | 
	OH  | 
	1  | 
	H  | 
	
  | 
	4  | 
	OH  | 
	
  | 
|||
  | 
	OH3C  | 
	2C  | 
	
  | 
	
  | 
	OH3C  | 
	
  | 
	2C H  | 
||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||
  | 
	
  | 
	H  | 
	OH  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
	
  | 
	OH  | 
	
  | 
β форма
хімічні властивості глюкози
1. Комплексоутворення з купрум(ІІ) гід роксидом.
Оскільки глюкоза є багатоатомним спиртом, вона проявляє якісну реакцію на багатоатомні спирти: взаємодія зі свіжоосадженим купрум(ІІ) гідроксидом. Як і у випадку із гліцеролом, при цьому утворюється складна комплексна сполука.
H O
C
H C OH
2 HO C H + Cu(OH)2 
H C OH
H C OH
CH2OH
H O O H
C
 C
H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	OH  | 
	HO  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
|||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||||||||||
HO  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	OH + H2O  | 
||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||||||||||||
H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||||||||||||
H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
	Cu  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
|||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	CH2OH  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	CH2OH  | 
|||||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||||||||||
2. Утворення естерів.
Як і всі спирти, глюкоза може вступати в реакцію естерифікації з кислотами. Причому як з органічними, так і з неорганічними.
На практиці часто використовують п’ятиоцтовий естер із глюкозою, реакцію утворення
якого можна записати так:  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||||||||
H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||
H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||
C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O H  | 
	O  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||
H O  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H + 5 C  | 
	
  | 
	CH3  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H SO  | 
	конц  | 
|||||||||||
  | 
||||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	HO  | 
	2 4  | 
||||
H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
H  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	O H  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||||||||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	CH2O H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||||||||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
	
  | 
|||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
|||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	CH3  | 
|
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	O  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
	
  | 
|||||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H3C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C CH  | 
	3  | 
||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
|
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
	
  | 
	
  | 
	C CH  | 
||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
	3  | 
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C CH3  | 
|||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||
пентаацетилглюкоза 3. Відновлення глюкози з утворенням шес
тиатомного спирту — сорбіту:
CH2OH −(CHOH)4 −CHO +H2 →
→CH2OH −(CHOH) −CH2OH.
4.Окиснення глюкози купрум(ІІ)4 гідрокси дом або аміачним розчином аргентум гідроксиду:
CH2OH −(CHOH)4 −CHO +2Cu(OH)2 →
→ CH2OH −(CHOH)4 −COOH +2CuOH +H2O
або
CH2OH −(CHOH)4 −CHO + AgO →
→ CH2OH −(CHOH)4 −COOH +2Ag.
При цьому глюкоза (альдегідоспирт) окиснюється до глюконової кислоти (спиртокислота).
5. Бродіння глюкози.
Важливою хімічною властивістю глюкози є її бродіння під дією органічних каталізаторів — ферментів, які виробляють мікроорганізми. Відомо кілька видів бродіння. Спиртове бродіння використовують для добування спиртів. Хімізм спиртового бродіння, який відбувається під дією ферментів дріжджів, дуже складний. Сумарно він виражається рівнянням:
C6H12O6 бродіння→2C2H5OH +2CO2.
Під дією ферменту молочнокислих бактерій відбувається молочнокисле бродіння глюкози, при якому утворюється молочна кислота. Його
197
хімізм також досить складний. Сумарний процес може бути виражений таким рівнянням:
C6H12O6 →2C3H6O3 (або 2CH3 −CHOH −COOH).
Молочна кислота — це сполука із подвійною функцією — спиртокислота.
Молочнокисле бродіння має велике значення в переробці сільськогосподарських продуктів. З ним пов’язане добування цілого ряду молочних продуктів — кисляку, сиру, сметани, твердого сиру. Молочна кислота утворюється в процесі квашення капусти, силосування кормів і виконує при цьому консервувальну роль. Накопичуючись у щільно укладеній силосованій масі, вона сприяє утворенню кислотного середовища, в якому не можуть відбуватися процеси гниття білків та інші шкідливі біохімічні перетворення; це призводить до добування доброякісного, дуже поживного, соковитого корму для худоби.
застосування глюкози
Глюкозу застосовують в основному як поживну речовину. Її застосування тут розуміється дещо умовно, оскільки безпосередньо задля цієї мети вона використовується мало (як лікувальний засіб).
Основне значення глюкози як поживного засобу — в обміні речовин організму — енергетичне, тому що енергія утворюється в результаті екзотермічної реакції окиснення глюкози:
C6H12O6 +6O2 →6CO2 +6H2O +2920 кДж.
У процесі метаболізму глюкози повне окиснення відбувається не відразу, а ступінчасто. При цьому енергія виділяється поступово, малими порціями на кожній стадії (при поступовому виділенні тепло встигає розсіятися й не викликає ушкодження білків та інших чутливих до нагрівання речовин організму). Більша ж її частина йде на синтез аденозинтрифосфатної кислоти (АТФ), що є універсальним акумулятором енергії в організмі. За рахунок енергії, яка виділяється при наступному розпаді АТФ, організм і здійснює свої різноманітні функції (скорочення м’язів, секреція, синтез речовин тощо). Молекули АТФ потім знову утворюються при окисненні речовин, що надходять у клітини, й т. д.
Глюкозу використовують як зміцнювальний лікувальний засіб, тому що її дуже легко засвоює організм й тому що вона дає йому енергію.
Процес окиснення глюкози в клітинах проходить через десятки стадій, кожна з яких каталізується особливим ферментом. Усі ці стадії неможливо розглянути в школі (їх вивчають у курсах біохімії). Можна лише відзначити появу двох відомих вам речовин на шляху від глюкози до кінцевих продуктів окиснення:
C6H12O6 →CH3 −CHOH −COOH →
глюкоза  | 
	молочна кислота  | 
  | 
	→CH3 −COOH →CO2 +H2O  | 
  | 
	оцтова кислота  | 
сахароза
Сахароза є представником дисахаридів, тому що її молекула складається із залишків двох вуглеводів — глюкози та фруктози:
CH2OH
H  | 
	C  | 
	O H  | 
	HOCH  | 
	O  | 
	H  | 
  | 
	H  | 
	
  | 
	2  | 
||
C  | 
	C  | 
	C H  | 
	
  | 
	HO C  | 
|
  | 
	OH  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
OH C  | 
	C  | 
	O C  | 
	
  | 
	C CH OH  | 
|
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	2  | 
  | 
	H  | 
	OH  | 
	OH  | 
	
  | 
	H  | 
Сахароза
Сахароза являє собою білу кристалічну речовину, без запаху, добре розчинна у воді, солодка на смак, температура плавлення +180 °С.
хімічні властивості сахарози
1. Комплексоутворення. Сахароза, як бага-
тоатомний спирт, реагує й з іншими гідроксидами металів, наприклад з кальцій гідроксидом з утворенням добре розчинного у воді кальцій сахарату:
C12H22O11 +Ca(OH)2 +H2O → C12H22O11 CaO 2H2O. 2. Гідроліз. Сахароза здатна піддаватися гід-
ролізу з утворенням двох вуглеводів, із залишків якої вона складається. Однак безпосередньо з водою вона не реагує, точніше, у звичайних умовах швидкість такої реакції незначна, але вона може бути прискорена каталітичною дією кислот:
C12H22O11 +H2O →C6H12O6 +C6H12O6 .
сахароза вода глюкоза фруктоза
Подібнеперетворенняздійснюєтьсяворганізмі бджіл: збираючи нектар із квітів, вони засвоюють сахарозу, яка потім гідролізується до глюкози й фруктози. Саме тому мед — це суміш рівних кількостей глюкози й фруктози (з домішкою інших природних речовин). Він солодший, аніж звичайний цукор, тому що містить багато фруктози (фруктоза солодша від сахарози в три рази, солодкість глюкози становить 2/3 від солодкості сахарози).
CH2OH
H  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
	HOCH2  | 
	
  | 
	O  | 
	
  | 
	H  | 
||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||||
  | 
	
  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||
C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	+  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
	HO  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||||||
  | 
	OH  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	–Н2О  | 
|||||||||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||
OH C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	OH  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	HO  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	CH2OH  | 
||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||
  | 
	
  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	OH  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	OH  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||||||||
глюкоза  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	CH2OH  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	фруктоза  | 
||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H HOCH  | 
	
  | 
	O  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
|||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	2  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
	C H  | 
	
  | 
	
  | 
	HO C  | 
|||||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	OH  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	OH C  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	O  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	C CH OH  | 
||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||||||||||||||||||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	OH  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	OH  | 
	
  | 
	
  | 
	2  | 
||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	H  | 
|||||||||||
сахароза
198
