- •Загальна хімія
- •Основні закони й поняття хімії
- •Предмет і завдання хімії
- •Місце хімії серед природничих наук
- •Фізичні та хімічні явища
- •Хімічна символіка. Знаки хімічних елементів та хімічні формули
- •Валентність
- •Визначення валентності за формулами хімічних сполук
- •Складання формул сполук з використанням валентності
- •Основні фізичні величини, які використовують у хімії
- •Основні кількісні закони хімії
- •Чисті речовини й суміші
- •Основні методи розділення сумішей
- •Перші спроби класифікації хімічних елементів
- •Періодичний закон Д. І. Менделєєва
- •Періодична система хімічних елементів
- •Будова атома
- •Склад атома
- •Ізотопи
- •Ядерні перетворення
- •Рух електронів в атомі. Орбіталі
- •Будова електронних оболонок та властивості хімічних елементів
- •Хімічний зв’язок і будова речовини
- •Умови виникнення хімічного зв’язку
- •Ковалентний зв’язок
- •Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Властивості хімічного зв’язку
- •Йонний зв’язок
- •Ступінь окиснення
- •Металічний зв’язок
- •Будова твердих речовин та їхні властивості
- •Хімічні реакції та закономірності їх перебігу
- •Класифікація хімічних реакцій
- •Тепловий ефект хімічної реакції. Термохімічні рівняння
- •Швидкість хімічної реакції
- •Каталіз і каталізатори
- •Хімічна рівновага
- •Розчини
- •Поняття про розчини
- •Розчинність. Кристалогідрати
- •Способи кількісного вираження складу розчинів
- •Електроліти та електролітична дисоціація
- •Сильні та слабкі електроліти
- •Йонні рівняння реакцій
- •Окисники й відновники
- •Електроліз розчинів та розплавів електролітів
- •Основні класи неорганічних сполук
- •Оксиди
- •Класифікація оксидів
- •Добування оксидів
- •Хімічні властивості оксидів
- •Кислоти
- •Хімічні властивості кислот
- •Добування кислот
- •Основи
- •Хімічні властивості основ
- •Добування основ
- •Витискувальний ряд металів
- •Генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук
- •Хімія елементів
- •Гідроген. Водень. Вода
- •Гідроген
- •Вода
- •Галогени
- •Характеристика хімічних елементів
- •Прості речовини
- •Деякі сполуки галогенів
- •Оксигеновмісні кислоти хлору
- •Хлороводень і хлоридна кислота
- •Оксиген. Сульфур
- •Характеристика хімічних елементів
- •Прості речовини
- •Гідроген пероксид
- •Сірководень
- •Оксиди сульфуру
- •Сульфатна кислота
- •Сульфати
- •Нітроген. Фосфор
- •Характеристика хімічних елементів
- •Прості речовини
- •Хімічні властивості простих речовин
- •Методи добування простих речовин
- •Застосування простих речовин
- •Амоніак
- •Оксиди нітрогену
- •Нітратна кислота
- •Нітрати
- •Кругообіг Нітрогену в природі
- •Оксиди Фосфору
- •Ортофосфатна кислота
- •Мінеральні добрива
- •Карбон. Силіцій
- •Характеристика хімічних елементів
- •Прості речовини
- •Хімічні властивості простих речовин
- •Методи добування простих речовин
- •Застосування вуглецю та кремнію
- •Оксиди карбону та силіцію
- •Карбонати
- •Силікати
- •Кругообіг карбону в природі
- •Загальна характеристика металів
- •Загальні фізичні властивості металів
- •Загальні хімічні властивості металів
- •Загальні способи добування металів
- •Корозія металів
- •Сплави. Доменне виробництво чавуну
- •Деякі представники металів
- •Загальна характеристика лужних металів
- •Натрій і калій
- •Кальцій
- •Алюміній
- •Ферум
- •Органічна хімія
- •Розмаїття і класифікація органічних речовин
- •Виникнення органічної хімії
- •Поняття про органічні речовини
- •Класифікація органічних сполук
- •Загальна характеристика органічних сполук
- •Порівняльна характеристика органічних і неорганічних сполук
- •Хімічна структура та хімічна будова
- •Брутто, структурні та електронні формули сполук
- •Явище ізомерії
- •Ізомери
- •Класифікація органічних сполук
- •Насичені вуглеводні. Алкани
- •Гомологічний ряд алканів
- •Ізомерія алканів
- •Номенклатура вуглеводнів
- •Будова алканів
- •Фізичні властивості алканів
- •Хімічні властивості алканів
- •Методи добування алканів
- •Алкени
- •Гомологічний ряд алкенів
- •Ізомерія алкенів
- •Номенклатура алкенів
- •Будова алкенів
- •Фізичні властивості алкенів
- •Добування алкенів
- •Хімічні властивості алкенів
- •Поняття про полімери
- •Гомологічний ряд алкінів
- •Ізомерія й номенклатура
- •Будова алкінів
- •Фізичні властивості алкінів
- •Добування алкінів
- •Хімічні властивості алкінів
- •Ароматичні вуглеводні (Арени)
- •Поняття про ароматичні сполуки
- •Будова бензену
- •Гомологічний ряд аренів
- •Номенклатура та ізомерія
- •Фізичні властивості аренів
- •Добування аренів
- •Хімічні властивості аренів
- •Правила орієнтації (заміщення) у бензеновому кільці
- •Природні джерела і застосування вуглеводнів
- •Спирти й феноли
- •Гомологічний ряд спиртів
- •Ізомерія та класифікація спиртів
- •Номенклатура спиртів
- •Фізичні властивості спиртів
- •Методи добування спиртів
- •Хімічні властивості спиртів
- •Застосування спиртів
- •Вплив спиртів на організм людини
- •Поняття про феноли
- •Фізичні властивості фенолу
- •Добування фенолів
- •Хімічні властивості фенолів
- •Застосування фенолу
- •Альдегіди
- •Поняття про альдегіди
- •Гомологічний ряд і номенклатура альдегідів
- •Фізичні властивості альдегідів
- •Хімічні властивості альдегідів
- •Добування альдегідів
- •Застосування альдегідів
- •Карбонові кислоти
- •Поняття про карбонові кислоти
- •Класифікація карбонових кислот
- •Гомологічний ряд і номенклатура карбонових кислот
- •Фізичні властивості карбонових кислот
- •Хімічні властивості карбонових кислот
- •Застосування карбонових кислот
- •Естери, жири та мило
- •Поняття про естери
- •Фізичні властивості та застосування естерів
- •Добування естерів та їхня номенклатура
- •Хімічні властивості естерів
- •Жири
- •Хімічні властивості жирів
- •Мило
- •Вуглеводи
- •Поняття про вуглеводи та їхня класифікація
- •Глюкоза
- •Хімічні властивості глюкози
- •Сахароза
- •Крохмаль і целюлоза
- •Штучні волокна
- •Нітрогеновмісні сполуки
- •Амінокислоти й білки
- •Номенклатура та ізомерія амінокислот
- •Фізичні властивості амінокислот
- •Хімічні властивості амінокислот
- •Добування амінокислот
- •Будова білків
- •Хімічні властивості білків
- •Біологічна роль білків
- •Нуклеїнові кислоти
- •Словник термінів
деякі сполуки галогенів
Оксигеновмісні кислоти хлору
Характеристика оксигеновмісних кислот Хлору
Формула |
ступінь |
|
|
|
|
|
окиснення |
назва кислоти |
назва аніона |
сила кислоти |
стійкість кислоти |
||
кислоти |
||||||
атома хлору |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
HClО |
+1 |
Гіпохлоритна |
Гіпохлорит |
Дуже слабка |
Дуже нестійка |
|
|
|
|
|
|
|
|
HClО2 |
+3 |
Хлоритна |
Хлорит |
Середньої сили |
Існує тільки в розведених |
|
розчинах |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
HClО3 |
+5 |
Хлоратна |
Хлорат |
Сильна |
Існує в розчинах до 40% |
|
HClО4 |
+7 |
Перхлоратна |
Перхлорат |
Дуже сильна |
Стійка |
Атоми Хлору входять до складу кислот, перебуваючи в різних ступенях окиснення. У всіх кислотах окисником можуть виступати атоми Гідрогену або Хлору:
2HClO4 +Zn →Zn(ClO4 )2 +H2 ↑,
HClO +SO2 → HCl +SO3 .
У ряді HClO −HClO2 −HClO3 −HClO4 окисні властивості атома Хлору зменшуються, а кислотні властивості, навпаки, збільшуються. Характеристика всіх оксигеновмісних кислот Хлору подана в таблиці.
калій хлорат
Калій хлорат KClО3, або бертолетова сіль (названа на честь французького хіміка Карла Бертолле, котрий уперше її добув), являє собою безбарвну кристалічну речовину, помірно розчинну у воді.
Калій хлорат добувають розчиненням хлору в гарячому розчині калій гідроксиду:
6KOH +Cl2 → KClO3 +5KCl +3H2O.
Розклад бертолетової солі при нагріванні відбувається у двох різних напрямках:
4KClO3 t→3KClO4 +KCl,
2KClO3 t, MnO2→3KCl +3O2 ↑.
Бертолетову сіль застосовують при виробництві сірників (у головках сірників міститься 47% бертолетової солі), у піротехнічних сполуках, як інсектицид у сільському господарстві, а також для добування кисню в лабораторіях.
хлорне вапно
Хлорне вапно, або білильне вапно, або «хлорка» — це кальцій хлорид-гіпохлорит CaCl(OCl), безбарвна кристалічна сполука, у сирому повітрі має запах хлору. Цю сполуку добувають при дії молекулярного хлору на суспензію кальцій гідроксиду у воді:
Ca(OH)2 +Cl2 → CaCl(OCl) +H2O.
При дії кислот на розчин хлорного вапна виділяється хлор:
CaCl(OCl) +2HCl → CaCl2 +Cl2 ↑ +H2O.
Кальцій хлорид-гіпохлорит застосовують як вибілювальний засіб для тканин та паперу, для дезінфекції, як засіб для очищення повітря та як окисник у різних хімічних синтезах.
Фтороводень
При взаємодії фтору й водню утворюється фтороводень HF. При нормальних умовах — це без-
барвна рідина (Тпл = –83 °С, Ткип = +20 °С) з різким запахом.
H2 +F2 →2HF.
Високі температури плавлення й кипіння пояснюються тим, що молекули HF сильно асоційовані за рахунок утворення водневих зв’язків, більш міцних, аніж зв’язки між молекулами води. У рідкому стані молекули HF майже всі димеризовані в молекули H2F2.
Фтороводень зазвичай добувають дією сульфатної кислоти на кальцій флуорид (мінерал флюорит):
CaF2 +H2SO4 →CaSO4 ↓ +2HF ↑.
Розчин фтороводню у воді являє собою кислоту
середньої сили (Ka = 6,67 10−4 ) . Такий розчин називають плавиковою (фторидною) кислотою. Дисоціація цієї кислоти проходить за таким механізмом:
HF H+ + F−.
Плавикова кислота відома як єдина кислота, що розчиняє скло, унаслідок взаємодії з переважним компонентом скла — силіцій діоксидом. Це відбувається за рахунок того, що силіцій флуорид, який утворюється в результаті реакції, є леткою речовиною, котра вилучається з реакційного середовища й тим самим не заважає подальшому протіканню реакції:
SiO2 +4HF → SiF4 +H2O.
Плавикову кислоту зберігають тільки у пластикових або свинцевих посудинах. Скляні посудини для її зберігання непридатні.
113