- •Загальна хімія
- •Основні закони й поняття хімії
- •Предмет і завдання хімії
- •Місце хімії серед природничих наук
- •Фізичні та хімічні явища
- •Хімічна символіка. Знаки хімічних елементів та хімічні формули
- •Валентність
- •Визначення валентності за формулами хімічних сполук
- •Складання формул сполук з використанням валентності
- •Основні фізичні величини, які використовують у хімії
- •Основні кількісні закони хімії
- •Чисті речовини й суміші
- •Основні методи розділення сумішей
- •Перші спроби класифікації хімічних елементів
- •Періодичний закон Д. І. Менделєєва
- •Періодична система хімічних елементів
- •Будова атома
- •Склад атома
- •Ізотопи
- •Ядерні перетворення
- •Рух електронів в атомі. Орбіталі
- •Будова електронних оболонок та властивості хімічних елементів
- •Хімічний зв’язок і будова речовини
- •Умови виникнення хімічного зв’язку
- •Ковалентний зв’язок
- •Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Властивості хімічного зв’язку
- •Йонний зв’язок
- •Ступінь окиснення
- •Металічний зв’язок
- •Будова твердих речовин та їхні властивості
- •Хімічні реакції та закономірності їх перебігу
- •Класифікація хімічних реакцій
- •Тепловий ефект хімічної реакції. Термохімічні рівняння
- •Швидкість хімічної реакції
- •Каталіз і каталізатори
- •Хімічна рівновага
- •Розчини
- •Поняття про розчини
- •Розчинність. Кристалогідрати
- •Способи кількісного вираження складу розчинів
- •Електроліти та електролітична дисоціація
- •Сильні та слабкі електроліти
- •Йонні рівняння реакцій
- •Окисники й відновники
- •Електроліз розчинів та розплавів електролітів
- •Основні класи неорганічних сполук
- •Оксиди
- •Класифікація оксидів
- •Добування оксидів
- •Хімічні властивості оксидів
- •Кислоти
- •Хімічні властивості кислот
- •Добування кислот
- •Основи
- •Хімічні властивості основ
- •Добування основ
- •Витискувальний ряд металів
- •Генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук
- •Хімія елементів
- •Гідроген. Водень. Вода
- •Гідроген
- •Вода
- •Галогени
- •Характеристика хімічних елементів
- •Прості речовини
- •Деякі сполуки галогенів
- •Оксигеновмісні кислоти хлору
- •Хлороводень і хлоридна кислота
- •Оксиген. Сульфур
- •Характеристика хімічних елементів
- •Прості речовини
- •Гідроген пероксид
- •Сірководень
- •Оксиди сульфуру
- •Сульфатна кислота
- •Сульфати
- •Нітроген. Фосфор
- •Характеристика хімічних елементів
- •Прості речовини
- •Хімічні властивості простих речовин
- •Методи добування простих речовин
- •Застосування простих речовин
- •Амоніак
- •Оксиди нітрогену
- •Нітратна кислота
- •Нітрати
- •Кругообіг Нітрогену в природі
- •Оксиди Фосфору
- •Ортофосфатна кислота
- •Мінеральні добрива
- •Карбон. Силіцій
- •Характеристика хімічних елементів
- •Прості речовини
- •Хімічні властивості простих речовин
- •Методи добування простих речовин
- •Застосування вуглецю та кремнію
- •Оксиди карбону та силіцію
- •Карбонати
- •Силікати
- •Кругообіг карбону в природі
- •Загальна характеристика металів
- •Загальні фізичні властивості металів
- •Загальні хімічні властивості металів
- •Загальні способи добування металів
- •Корозія металів
- •Сплави. Доменне виробництво чавуну
- •Деякі представники металів
- •Загальна характеристика лужних металів
- •Натрій і калій
- •Кальцій
- •Алюміній
- •Ферум
- •Органічна хімія
- •Розмаїття і класифікація органічних речовин
- •Виникнення органічної хімії
- •Поняття про органічні речовини
- •Класифікація органічних сполук
- •Загальна характеристика органічних сполук
- •Порівняльна характеристика органічних і неорганічних сполук
- •Хімічна структура та хімічна будова
- •Брутто, структурні та електронні формули сполук
- •Явище ізомерії
- •Ізомери
- •Класифікація органічних сполук
- •Насичені вуглеводні. Алкани
- •Гомологічний ряд алканів
- •Ізомерія алканів
- •Номенклатура вуглеводнів
- •Будова алканів
- •Фізичні властивості алканів
- •Хімічні властивості алканів
- •Методи добування алканів
- •Алкени
- •Гомологічний ряд алкенів
- •Ізомерія алкенів
- •Номенклатура алкенів
- •Будова алкенів
- •Фізичні властивості алкенів
- •Добування алкенів
- •Хімічні властивості алкенів
- •Поняття про полімери
- •Гомологічний ряд алкінів
- •Ізомерія й номенклатура
- •Будова алкінів
- •Фізичні властивості алкінів
- •Добування алкінів
- •Хімічні властивості алкінів
- •Ароматичні вуглеводні (Арени)
- •Поняття про ароматичні сполуки
- •Будова бензену
- •Гомологічний ряд аренів
- •Номенклатура та ізомерія
- •Фізичні властивості аренів
- •Добування аренів
- •Хімічні властивості аренів
- •Правила орієнтації (заміщення) у бензеновому кільці
- •Природні джерела і застосування вуглеводнів
- •Спирти й феноли
- •Гомологічний ряд спиртів
- •Ізомерія та класифікація спиртів
- •Номенклатура спиртів
- •Фізичні властивості спиртів
- •Методи добування спиртів
- •Хімічні властивості спиртів
- •Застосування спиртів
- •Вплив спиртів на організм людини
- •Поняття про феноли
- •Фізичні властивості фенолу
- •Добування фенолів
- •Хімічні властивості фенолів
- •Застосування фенолу
- •Альдегіди
- •Поняття про альдегіди
- •Гомологічний ряд і номенклатура альдегідів
- •Фізичні властивості альдегідів
- •Хімічні властивості альдегідів
- •Добування альдегідів
- •Застосування альдегідів
- •Карбонові кислоти
- •Поняття про карбонові кислоти
- •Класифікація карбонових кислот
- •Гомологічний ряд і номенклатура карбонових кислот
- •Фізичні властивості карбонових кислот
- •Хімічні властивості карбонових кислот
- •Застосування карбонових кислот
- •Естери, жири та мило
- •Поняття про естери
- •Фізичні властивості та застосування естерів
- •Добування естерів та їхня номенклатура
- •Хімічні властивості естерів
- •Жири
- •Хімічні властивості жирів
- •Мило
- •Вуглеводи
- •Поняття про вуглеводи та їхня класифікація
- •Глюкоза
- •Хімічні властивості глюкози
- •Сахароза
- •Крохмаль і целюлоза
- •Штучні волокна
- •Нітрогеновмісні сполуки
- •Амінокислоти й білки
- •Номенклатура та ізомерія амінокислот
- •Фізичні властивості амінокислот
- •Хімічні властивості амінокислот
- •Добування амінокислот
- •Будова білків
- •Хімічні властивості білків
- •Біологічна роль білків
- •Нуклеїнові кислоти
- •Словник термінів
матеріал |
|
|
|
|
метод добування |
|
застосування |
||||
|
|
|
|
|
|||||||
Азбест |
|
Природний мінерал |
|
Для виготовлення вогнетривких ма- |
|||||||
3MgО 2SiО2 2H2O |
|
|
|
|
|
|
|
теріалів, картону, паперу тощо |
|||
Рідке скло (канце- |
Сплавляння |
натрій |
карбонату (соди) |
Для |
виготовлення |
кислототривких |
|||||
лярський клей) |
з силіцій оксидом: |
|
цементів і бетонів, для склеювання |
||||||||
Na2SiО3 |
|
|
|
|
|
|
t |
|
металевих та скляних поверхонь, для |
||
|
|
Na2CO3 + SiO2 →Na2SiO3 + CO2 ↑ |
укріплення ґрунтів, для надання вог- |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
нетривкості деревині й тканинам |
||
|
|
|
|
||||||||
Скло віконне |
Сплавляння негашеного вапна CaО (або |
Скло |
використовують як прозорий |
||||||||
Na2O CaО 6SiО2 |
вапняку CaCO3) з |
натрій карбонатом |
теплоізолятор у вікнах, як ізолятор |
||||||||
|
|
Na2CO3 |
(або натрій сульфатом з коксом |
у радіотехніці, як основу багатьох |
|||||||
|
|
Na |
2 |
SO |
4 |
+ C) і SiО : |
|
оптичних приладів, для захисту лю- |
|||
|
|
|
|
|
2 |
|
дей від ультрафіолетового випроміню- |
||||
|
|
2Na2SO4 + C + 2CaCO3 + 12SiO2 t→ |
|||||||||
|
|
t→2Na2O CaO 6SiO2 + 2SO2 ↑ + 3CO2 ↑ |
вання |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|||||||||
Свинцеве скло |
Сплавляння відповідних карбонатів |
За рахунок високого коефіцієнта за- |
|||||||||
(кришталь) |
з силіцій діоксидом: |
|
ломлення використовується в оптиці, |
||||||||
K2O PbО 6SiО2 |
|
|
|
|
|
|
t |
нагадує брильянт і тому використо- |
|||
|
|
K2CO3 + PbCO3 + 6SiO2 → |
вується в ювелірній справі, для виго- |
||||||||
|
|
t→K2O PbO 6SiO2 + 2CO2 ↑ |
товлення посуду |
|
|||||||
|
|
|
|||||||||
Різні керамічні ма- |
Спікання суміші глини, піску та (іноді) |
Червона цегла — один з основних буді- |
|||||||||
теріали (цегла, че- |
польового шпату. Насамкінець основним |
вельних матеріалів. Додаючи в плав |
|||||||||
репиця, |
дренажні |
компонентом виступає алюміній силі- |
певні компоненти, можна добувати |
||||||||
труби, посуд тощо) |
кат Al2 (SiO3 )3 |
. Кольору надає матеріалам |
жаростійку цеглу, кислотостійку, де- |
||||||||
|
|
Fe2O3, що міститься в глині |
коративну тощо |
|
|||||||
Негашене вапно |
Прожарювання вапняку: |
Негашене вапно на повітрі поглинає |
|||||||||
CaО |
|
|
|
|
|
t |
|
|
карбон діоксид, перетворюючись у до- |
||
|
|
CaCO3 →CaO + CO2 ↑ |
сить міцний матеріал. Колись вико- |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ристовували в суміші з піском замість |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
цементу |
|
|
|
|
|
|||||||||
Цемент, кальцій |
Спікання вапняку й глини при +1500 °С |
Дуже розповсюджена зв’язувальна |
|||||||||
алюмосилікат |
|
|
|
|
|
|
|
речовина для будівельних матеріалів. |
|||
CaО 2SiО 2Al2O3 |
|
|
|
|
|
|
|
Використовують для добування бе- |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
тону |
|
|
Бетон, |
затверділа |
До суміші цементу, піску й дрібних ка- |
Бетон |
застосовують |
при будівництві |
||||||
сумішцементу,піс- |
менів додають воду до утворення так зва- |
майже будь-яких об’єктів. Часто ви- |
|||||||||
ку та дрібних ка- |
ного густого «цементного тіста». Це тісто |
користовують залізобетон, який яв- |
|||||||||
менів |
|
заливають у форми й сушать |
ляє собою бетон із залізним каркасом, |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
що збільшує надійність системи |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кругообіг карбону в природі
Після формування Землі близько 3 мільярдів років тому на нашій планеті зародилося органічне життя, і Карбон, який до цього перебував тільки у формі вуглекислого газу атмосфери та мінералів літосфери, розпочав активний кругообіг по нашій планеті. Процеси кругообігу Карбону представлено на схемі.
На цій схемі зображені чотири основні системи накопичення Карбону. Це рослинна й тваринна форми (розташовані по вертикалі) та форми неживої природи: мінерали (літосфера), атмосфера й гідросфера (розташовані по горизонталі). Стрілочкам між системами відповідають певні процеси переходу Карбону з однієї форми в іншу. Розгляньмо ці процеси докладніше.
|
|
|
Флора |
|||
|
|
|
(рослини) |
|||
1 |
4 |
|
|
|
||
|
5 |
|||||
|
|
|
|
|
||
Атмосфера |
|
|
|
7 |
|
Мінерали |
|
|
|
|
|
||
й гідросфера |
|
|
|
|
|
|
8 |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|||
3 |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
6 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
Фауна (тварини)
142