вплив спиртів на організм людини

Два найпоширеніші спирти — метанол і етанол. Їх практично неможливо розрізнити за запахом, тому досить часто трапляються випадки вживання метанолу замість етанолу. Проте, на відміну від етанолу, метанол є значно сильнішою отрутою, і навіть невеликі його кількості призводять до сліпоти (пошкодження очного нерва) і смертельних результатів. Усього лише 10—20 мл цієї речовини може спричинити сліпоту та смерть. Винна в цьому ще сильніша отрута — формальдегід CH2O, що утворюється в організмі внаслідок окиснення метанолу. Етанол є антидотом (протиотрутою) для метанолу. У разі отруєння метанолом, окрім промивання шлунку, необхідно вжити етанол.

Непомірне споживання алкогольних напоїв призводить до алкоголізму — фізичної та психологічної залежності людини від винного спирту (етанолу). За своїм хімічним механізмом алкоголізм є окремим випадком наркотичної залежності, тобто порушення тих чи інших ланок обміну речовин. У малих дозах етанол постійно присутній в організмі, але в цьому немає нічого страшного, тому що ферментативні системи підтримують рівновагу між етанолом і продуктом його окиснення — сильною отрутою ацетальдегідом CH3COH, який знешкоджується печінкою.

Чому ж етанол є антидотом для метанолу? Річ у тому, що різні спирти в організмі перетворюються на альдегіди під дією одного й того ж ферменту — алкогольдегідрогенази, що відщеплює від алкоголю водень. Етиловий спирт відволікає на себе деяку кількість алкогольдегідрогенази і тим самим уповільнює утворення формальдегіду.

Розрізнити етиловий і метиловий спирти можна за допомогою йодоформної проби. Йодоформ CHI3 виділяється у вигляді світло-жовтого осаду внаслідок дії на етиловий спирт йоду у присутності лугу. Якщо до 1 мл спирту додати декілька крапель йодної настоянки, а потім водний розчин лугу, то випадання жовтого осаду свідчить про те, що це етиловий спирт:

CH3CH2OH + I2 = CH3COH + 2HI ,

CH3COH + 3I2 = CI3COH + 3HI ,

CI3COH +NaOH = CHI3 ↓+HCOONa.

Вищі спирти та багато з кетонів також дають цю реакцію, тоді як метиловий спирт йодоформу не утворює. Очевидно, що домішку метанолу в етиловому спирті за допомогою цієї проби виявити неможливо.

алкоголізм і потомство

Одним з найтяжчих, небезпечніших і трагічніших наслідків пияцтва і алкоголізму є їх вплив на потомство. Фізичне недорозвинення, різного роду каліцтва, розлади діяльності внутрішніх органів,

затримки та порушення психічного розвитку, різні вроджені захворювання центральної нервової системи — це ціна, яку діти платять своїм батькам — п’яницям і алкоголікам.

дія алкоголю на статевий апарат

В осіб, які страждають на алкоголізм, у продуктах статевих залоз виявлено 80—96% патологічно змінених сперматозоїдів. Кількість сперматозоїдів у насінній рідині знижується на 30—60%, а їхня рухливість зменшується на 30—40%.

Під впливом алкоголю порушується гормональна регуляція статевої функції. Так, у хронічних алкоголіків-чоловіків часто виявляються ознаки зниження рівня чоловічих статевих гормонів — андрогенів — і підвищення рівня жіночих статевих гормонів — естрогенів. При цьому ознакою зниження продукції чоловічих гормонів є імпотенція, атрофія яєчок, стерильність, а ознакою підвищення секреції жіночих статевих гормонів — жіночий тип обволосіння, збільшення розміру грудних залоз і деякі інші. Ці порушення часто поєднуються з алкогольними ураженнями печінки.

Крім того, у даний час є докази впливу алкоголю на апарат спадковості: у клітинах крові алкоголіківспостерігаютьсязмінихромосом.Вони полягають у зменшенні числа хромосом, їх розривах, порушеннях форми; клітин із зміненими хромосомами в алкоголіків у багато разів більше, ніж у непитущих. Цілком імовірно, що під впливом алкоголю можуть настати зміни хромосомного апарату статевих клітин.

дія алкоголю на організм, що розвивається

На думку ряду дослідників, майже у всіх алкоголіків порушена травна функція (із зниженням засвоєння білків, жирів і вітамінів). При цьому нерідко калорійність харчового раціону забезпечується алкоголем при пониженому споживанні харчових речовин, зокрема білків, таких необхідних під час вагітності. До цих порушень харчування у вагітних жінок, які споживають алкоголь, додаються зміни активності різних ферментів, особливо в печінці, а також порушення функції плаценти.

Також дуже різноманітним є вплив алкоголю безпосередньо на організм плоду. У разі появи етанолу в навколишньому середовищі ембріони починають різко відставати в розвитку: сповільнюється диференціювання мозкових пухирів, зменшується число первинних сегментів тіла, різко сповільнюється частота серцевих скорочень, ембріони відстають у рості і знижується загальний вміст ДНК і білків. Також затримується не тільки ріст ембріона і його диференціація. Уже на ранньому етапі розвитку виявляється мікроцефалія, короткі деформовані очні щілини, недорозвинення середньої частини лиця і щелеп.

Таким чином, кожна людина, споживаючи алкоголь, завдає шкоди не тільки самій собі, але й власним дітям і навіть віддаленим нащадкам.

поняття про феноли

Ароматичні речовини, що містять гідроксильну групу в бічному ланцюзі, належать до спиртів. За властивостями вони подібні до насичених спиртів, а якщо гідроксильна група з’єднана з бензеновим ядром, то такі сполуки утворюють клас фенолів.

Феноли — це клас ароматичних гідроксилвмісних сполук, в яких гідроксильна група з’єднана безпосередньо з бензеновим ядром.

Серед фенолів виділяють також речовини з різним числом гідроксильних груп. За аналогією до спиртів, феноли так само бувають одноатомними, двохатомними тощо. Деякі з них мають свої тривіальні назви, наприклад:

Фізичні властивості фенолу

Фенолявляєсобоюбезбарвнікристали(відеалі), при зберіганні набуває рожевуватого забарвлення внаслідок часткового окиснення. Має специфічний стійкий запах (так званий «запах карболки»). Отруйний! При потраплянні на шкіру викликає хімічні опіки. Температура плавлення +42 °С. Фенол дуже погано розчиняється в холодній воді, але дуже добре розчиняється в гарячій воді.

добування фенолів

Джерелом добування фенолу є насамперед коксохімічне виробництво. Фенол поряд з багатьма іншими речовинами (гомологами бензену, нафталіном тощо) добувають із кам’яновугільної смоли при ректифікаційній перегонці. Але розвиток коксохімічного виробництва в основному визначається потребами металургії в коксі, тому воно не задовольняє швидкозростаючі потреби в ароматичних речовинах, зокрема й у фенолі. Зараз широко використовують синтетичні способи добування цієї речовини.

Вихідною речовиною для синтезу фенолу є бензен. Знаючи шлях перетворення від вуглеводнів

до спиртів через галогенопохідні, можна скласти рівняння реакцій згідно із такою схемою:

C6H6 → C6H5Cl → C6H5OH.

Такий спосіб не є головним, оскільки хлор при бензеновому кільці заледве заміщається на гідроксильну групу (доводиться не тільки нагрівати хлорбензен з розчином лугу, але й застосовувати тиск або ж вести процес у паровій фазі в присутності каталізаторів). Більш сучасним способом є, наприклад, кумольний спосіб:

H3CCH CH3

в результаті утворюється ще один важливий продукт — ацетон.

хімічні властивості фенолів

1. Взаємодія фенолів з натрієм. Ця реакція

2. Взаємодія фенолів з лугами. Феноли не випадково виділені із класу спиртів, вони мають особливі властивості. На відміну від спиртів, феноли здатні реагувати з лугами як звичайні кислоти:

C6H5OH +NaOH → C6H5ONa +H2O.

Аби переконатися в тому, що тут відбулася хімічна реакція, а не розчинення фенолу у більшій кількості води, до розчину натрій феноляту можна додати кислоту — фенол знову виділяється у вільному вигляді:

2C6H5ONa +H2SO4 →2C6H5OH +Na2SO4 .

Ця властивість характеризує фенол як слабку кислоту. Отже, під впливом ароматичного радикала у фенолу з’явилися кислотні властивості.

3. Взаємодія фенолу з мінеральними кисло­ тами. На відміну від бензену, фенол значно легше вступає в реакцію нітрування в присутності концентрованої сульфатної кислоти. При цьому можна добути продукт повного нітрування — тринітрофенол (пікринову кислоту):