
- •Загальна хімія
- •Основні закони й поняття хімії
- •Предмет і завдання хімії
- •Місце хімії серед природничих наук
- •Фізичні та хімічні явища
- •Хімічна символіка. Знаки хімічних елементів та хімічні формули
- •Валентність
- •Визначення валентності за формулами хімічних сполук
- •Складання формул сполук з використанням валентності
- •Основні фізичні величини, які використовують у хімії
- •Основні кількісні закони хімії
- •Чисті речовини й суміші
- •Основні методи розділення сумішей
- •Перші спроби класифікації хімічних елементів
- •Періодичний закон Д. І. Менделєєва
- •Періодична система хімічних елементів
- •Будова атома
- •Склад атома
- •Ізотопи
- •Ядерні перетворення
- •Рух електронів в атомі. Орбіталі
- •Будова електронних оболонок та властивості хімічних елементів
- •Хімічний зв’язок і будова речовини
- •Умови виникнення хімічного зв’язку
- •Ковалентний зв’язок
- •Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Властивості хімічного зв’язку
- •Йонний зв’язок
- •Ступінь окиснення
- •Металічний зв’язок
- •Будова твердих речовин та їхні властивості
- •Хімічні реакції та закономірності їх перебігу
- •Класифікація хімічних реакцій
- •Тепловий ефект хімічної реакції. Термохімічні рівняння
- •Швидкість хімічної реакції
- •Каталіз і каталізатори
- •Хімічна рівновага
- •Розчини
- •Поняття про розчини
- •Розчинність. Кристалогідрати
- •Способи кількісного вираження складу розчинів
- •Електроліти та електролітична дисоціація
- •Сильні та слабкі електроліти
- •Йонні рівняння реакцій
- •Окисники й відновники
- •Електроліз розчинів та розплавів електролітів
- •Основні класи неорганічних сполук
- •Оксиди
- •Класифікація оксидів
- •Добування оксидів
- •Хімічні властивості оксидів
- •Кислоти
- •Хімічні властивості кислот
- •Добування кислот
- •Основи
- •Хімічні властивості основ
- •Добування основ
- •Витискувальний ряд металів
- •Генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук
- •Хімія елементів
- •Гідроген. Водень. Вода
- •Гідроген
- •Вода
- •Галогени
- •Характеристика хімічних елементів
- •Прості речовини
- •Деякі сполуки галогенів
- •Оксигеновмісні кислоти хлору
- •Хлороводень і хлоридна кислота
- •Оксиген. Сульфур
- •Характеристика хімічних елементів
- •Прості речовини
- •Гідроген пероксид
- •Сірководень
- •Оксиди сульфуру
- •Сульфатна кислота
- •Сульфати
- •Нітроген. Фосфор
- •Характеристика хімічних елементів
- •Прості речовини
- •Хімічні властивості простих речовин
- •Методи добування простих речовин
- •Застосування простих речовин
- •Амоніак
- •Оксиди нітрогену
- •Нітратна кислота
- •Нітрати
- •Кругообіг Нітрогену в природі
- •Оксиди Фосфору
- •Ортофосфатна кислота
- •Мінеральні добрива
- •Карбон. Силіцій
- •Характеристика хімічних елементів
- •Прості речовини
- •Хімічні властивості простих речовин
- •Методи добування простих речовин
- •Застосування вуглецю та кремнію
- •Оксиди карбону та силіцію
- •Карбонати
- •Силікати
- •Кругообіг карбону в природі
- •Загальна характеристика металів
- •Загальні фізичні властивості металів
- •Загальні хімічні властивості металів
- •Загальні способи добування металів
- •Корозія металів
- •Сплави. Доменне виробництво чавуну
- •Деякі представники металів
- •Загальна характеристика лужних металів
- •Натрій і калій
- •Кальцій
- •Алюміній
- •Ферум
- •Органічна хімія
- •Розмаїття і класифікація органічних речовин
- •Виникнення органічної хімії
- •Поняття про органічні речовини
- •Класифікація органічних сполук
- •Загальна характеристика органічних сполук
- •Порівняльна характеристика органічних і неорганічних сполук
- •Хімічна структура та хімічна будова
- •Брутто, структурні та електронні формули сполук
- •Явище ізомерії
- •Ізомери
- •Класифікація органічних сполук
- •Насичені вуглеводні. Алкани
- •Гомологічний ряд алканів
- •Ізомерія алканів
- •Номенклатура вуглеводнів
- •Будова алканів
- •Фізичні властивості алканів
- •Хімічні властивості алканів
- •Методи добування алканів
- •Алкени
- •Гомологічний ряд алкенів
- •Ізомерія алкенів
- •Номенклатура алкенів
- •Будова алкенів
- •Фізичні властивості алкенів
- •Добування алкенів
- •Хімічні властивості алкенів
- •Поняття про полімери
- •Гомологічний ряд алкінів
- •Ізомерія й номенклатура
- •Будова алкінів
- •Фізичні властивості алкінів
- •Добування алкінів
- •Хімічні властивості алкінів
- •Ароматичні вуглеводні (Арени)
- •Поняття про ароматичні сполуки
- •Будова бензену
- •Гомологічний ряд аренів
- •Номенклатура та ізомерія
- •Фізичні властивості аренів
- •Добування аренів
- •Хімічні властивості аренів
- •Правила орієнтації (заміщення) у бензеновому кільці
- •Природні джерела і застосування вуглеводнів
- •Спирти й феноли
- •Гомологічний ряд спиртів
- •Ізомерія та класифікація спиртів
- •Номенклатура спиртів
- •Фізичні властивості спиртів
- •Методи добування спиртів
- •Хімічні властивості спиртів
- •Застосування спиртів
- •Вплив спиртів на організм людини
- •Поняття про феноли
- •Фізичні властивості фенолу
- •Добування фенолів
- •Хімічні властивості фенолів
- •Застосування фенолу
- •Альдегіди
- •Поняття про альдегіди
- •Гомологічний ряд і номенклатура альдегідів
- •Фізичні властивості альдегідів
- •Хімічні властивості альдегідів
- •Добування альдегідів
- •Застосування альдегідів
- •Карбонові кислоти
- •Поняття про карбонові кислоти
- •Класифікація карбонових кислот
- •Гомологічний ряд і номенклатура карбонових кислот
- •Фізичні властивості карбонових кислот
- •Хімічні властивості карбонових кислот
- •Застосування карбонових кислот
- •Естери, жири та мило
- •Поняття про естери
- •Фізичні властивості та застосування естерів
- •Добування естерів та їхня номенклатура
- •Хімічні властивості естерів
- •Жири
- •Хімічні властивості жирів
- •Мило
- •Вуглеводи
- •Поняття про вуглеводи та їхня класифікація
- •Глюкоза
- •Хімічні властивості глюкози
- •Сахароза
- •Крохмаль і целюлоза
- •Штучні волокна
- •Нітрогеновмісні сполуки
- •Амінокислоти й білки
- •Номенклатура та ізомерія амінокислот
- •Фізичні властивості амінокислот
- •Хімічні властивості амінокислот
- •Добування амінокислот
- •Будова білків
- •Хімічні властивості білків
- •Біологічна роль білків
- •Нуклеїнові кислоти
- •Словник термінів

ОрганіЧна хімія
рОзмаїття і класиФікація ОрганіЧних реЧОвин
виникнення органічної хімії
Ви вже знайомі з багатьма хімічними речовинами і знаєте, що їх можуть утворювати атоми майже будь-яких хімічних елементів. Серед всіх хімічних елементів окремо вирізняється Карбон, тому що на його основі будується величезна кількість різноманітних сполук, він утворює десятки мільйонів речовин. Речовини на основі атомів Карбону називають органічними, а їхнім вивченням займається спеціальний розділ хімії — органічна хімія.
Органічні речовини відомі людству протягом декількох тисяч років (серед перших відомих органічних речовин були винний спирт, оцтова кислота, цукор тощо). Але довгі роки їх могли виділяти тільки з живих організмів або продуктів їх життєдіяльності і не могли самостійно їх синтезувати. В ті часи це пояснювалось теорією віталізму, згідно з якою органічні речовини можуть утворюватися тільки в живих організмах під впливом деякої «життєвої сили». Caме тому в 1807 році шведський хімік Єнс Якоб Берцеліус запропонував назву «органічні» для позначення речовин, що одержують з живих організмів.
Переворот в уявленні про органічні речовини і бурхливий розвиток органічної хімії почався з відомого синтезу Вьолера. В 1825 році, проводячи свої хімічні експерименти, Вьолер зі звичайних неорганічних сполук у звичайній пробірці отримав сечовину, яку до цього часу виділяли із сечі і тому вважали органічною речовиною. Але дослід Вьолера довів, що органічні речовини можуть утворюватися і без впливу «життєвої сили». Це було крахом теорії віталізму. Після повідомлення Вьолера багато хіміків звернули увагу на добування органічних речовин, що стало початком розвитку нового напрямку хімії — органічної хімії.
поняття про органічні речовини
У наші часи органічними називають як природні, так і синтетичні сполуки Карбону. Сьогодні відомо понад 20 мільйонів органічних речовин. Вони відіграють величезну роль у природі,
тому що життя на Землі пов’язане з їхнім виникненням і перетвореннями. Органічні сполуки становлять основу харчових продуктів, здавна застосовуються як сировина для виготовлення тканин, а також входять до складу різних видів палива. У сучасному світі незамінні синтетичні високомолекулярні сполуки, які використовуються як конструкційні матеріали, волокна тощо. Багато які з них за своїми властивостями перевершують природні матеріали. Органічні сполуки — основні компоненти ліків, мийних засобів, пестицидів. Сировиною для виробництва більшості органічних речовин служать нафта й природний газ.
Основою органічних сполук є Карбон. На відміну від інших хімічних елементів, властивості атомів Карбону дозволяють йому утворювати величезну кількість сполук, різноманітних за властивостями і функціями, які вони можуть виконувати. Різноманіття органічних сполук пояснюється двома важливими властивостями Карбону:
—здатністю атомів Карбону утворювати між собою міцні хімічні зв’язки, тобто з’єднуватися в досить довгі ланцюжки або цикли;
—здатністю атомів Карбону утворювати різні зв’язки: одинарні, подвійні і потрійні:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
C |
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
C |
|
C |
|
C |
|
|
|
|
|
|
C |
|
C |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
C |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
C |
C |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
C |
C |
Незважаючи на все різноманіття, органічні сполуки мають деякі спільні властивості. Майже всі вони мають молекулярну будову, тобто складаються з молекул. Для таких сполук характерні порівняно низькі температури плавлення і кипіння, тому багато органічних сполук за звичайних умов є газуватими, леткими рідинами або легкоплавкими твердими речовинами.
На відміну від більшості неорганічних сполук органічні речовини, як правило, горючі і при нагріванні розкладаються. Багато з них нерозчинні у воді, а водні розчини розчинних речовин практично не проводять електричного струму. Це говорить про те, що для органічних
156

молекул характерні ковалентні неполярні або слабополярні хімічні зв’язки.
При повному спалюванні органічних речовин утворюються вуглекислий газ і вода. Отже, більшість органічних сполук, крім Карбону, містять також атоми Гідрогену і також, можливо, Оксигену. При розпаді білків утворюється амоніак, отже, органічні речовини також можуть містити атоми Нітрогену. Ці чотири елементи — Карбон, Гідроген, Оксиген, Нітроген — утворюють більшість органічних сполук. Крім того, органічні речовини можуть містити атоми Сульфуру, Фосфору й елементів-галогенів.
класифікація органічних сполук
класифікація органічних сполук за складом
Для вивчення органічних речовин зручно розділити їх на окремі класи відповідно будові або властивостям. Найпростіші органічні сполуки містять тільки два елементи — Карбон і Гідроген, їх називають вуглеводнями (від двох слів — вуглець і водень). У складніших за складом речовинах зазвичай є атоми Оксигену або Нітрогену.
Органічні речовини
Вуглеводні |
|
Оксигено- |
|
Нітрогено- |
|
вмісні спо- |
|
||
|
|
вмісні спо- |
||
|
|
луки |
|
|
Містять ато- |
|
|
луки |
|
|
Містять |
|
||
|
|
|
||
ми С, Н |
|
атоми |
|
Містять |
|
|
С, Н, О |
|
|
Представни- |
|
|
атоми |
|
|
Представ- |
|
||
|
|
C, H, N |
||
ки |
|
ники |
|
|
|
|
|
||
Алкани, |
|
Спирти, |
|
Представ- |
Алкіни, |
|
Кислоти, |
|
|
|
|
ники |
||
Арени |
|
Жири, |
|
|
|
|
Аміни |
||
|
|
Вуглеводи |
|
|
|
|
|
|
Існують також органічні речовини складнішого складу, які не укладаються в цю схему.
класифікація органічних сполук за будовою карбонового кістяка
Для складання більш детальної класифікації необхідно звернутися до будови органічних сполук. У другій половині XIX ст. німецький хімік Фрідріх Кекуле встановив, що основою кожної органічної молекули є карбоновий ланцюг, або карбоновий кістяк, що являє собою послідовність хімічно зв’язаних між собою атомів карбону.
У багатьох реакціях карбоновий кістяк молекули залишається незмінним.
Карбонові кістяки бувають циклічними — у них карбоновий ланцюг замкнутий у цикл, і відкриті, або ациклічні (приставка а — означає заперечення),— карбоновий ланцюг не замкнутий.
Органічні речовини
Ациклічні
Карбоновий ланцюг відкритий С—С—С—С—С—С
Циклічні
Карбоновий лан-
цюг утворює цикл
C C C
C C C
класифікація органічних сполук за кратністю зв’язків
Органічні сполуки можна також розділити за кратністю зв’язку. Сполуки, що містять тільки одинарні зв’язки С—С, називають насиченими. Ця назва пов’язана з тим, що вони містять максимально можливе при даному кістяку число атомів Гідрогену, тобто як би насичені Гідрогеном. Сполуки зі зв’язками С=С або CCназивають ненасиченими.
Органічні речовини
Насичені |
|
|
Ненасичені |
||||
У карбоновому лан- |
|
У карбоновому лан- |
|||||
цюзі тільки одинарні |
|
цюзі є подвійні та |
|||||
зв’язки |
|
потрійні зв’язки |
|||||
С—С |
|
C |
|
C |
C |
|
C |
|
|
||||||
|
|
||||||
|
|
класифікація органічних сполук за функціональними групами
Хімічні властивості органічних речовин визначаються не тільки будовою карбонового кістяка, але і головним чином видом атомів, які з ним зв’язані. У вуглеводнях карбоновий кістяк з’єднаний тільки з атомами Гідрогену, а в складніших молекулах — з атомами інших елементів або групами атомів, які називають функціональними групами.
Функціональні групи — це активні центри органічних молекул. Caме вони найчастіше перетерплюють хімічні перетворення, тим самим визначаючи багато хімічних властивостей (функції) органічних сполук. Від функціональних груп залежить належність органічної речовини до того або іншого класу.
157