
- •Загальна хімія
- •Основні закони й поняття хімії
- •Предмет і завдання хімії
- •Місце хімії серед природничих наук
- •Фізичні та хімічні явища
- •Хімічна символіка. Знаки хімічних елементів та хімічні формули
- •Валентність
- •Визначення валентності за формулами хімічних сполук
- •Складання формул сполук з використанням валентності
- •Основні фізичні величини, які використовують у хімії
- •Основні кількісні закони хімії
- •Чисті речовини й суміші
- •Основні методи розділення сумішей
- •Перші спроби класифікації хімічних елементів
- •Періодичний закон Д. І. Менделєєва
- •Періодична система хімічних елементів
- •Будова атома
- •Склад атома
- •Ізотопи
- •Ядерні перетворення
- •Рух електронів в атомі. Орбіталі
- •Будова електронних оболонок та властивості хімічних елементів
- •Хімічний зв’язок і будова речовини
- •Умови виникнення хімічного зв’язку
- •Ковалентний зв’язок
- •Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Властивості хімічного зв’язку
- •Йонний зв’язок
- •Ступінь окиснення
- •Металічний зв’язок
- •Будова твердих речовин та їхні властивості
- •Хімічні реакції та закономірності їх перебігу
- •Класифікація хімічних реакцій
- •Тепловий ефект хімічної реакції. Термохімічні рівняння
- •Швидкість хімічної реакції
- •Каталіз і каталізатори
- •Хімічна рівновага
- •Розчини
- •Поняття про розчини
- •Розчинність. Кристалогідрати
- •Способи кількісного вираження складу розчинів
- •Електроліти та електролітична дисоціація
- •Сильні та слабкі електроліти
- •Йонні рівняння реакцій
- •Окисники й відновники
- •Електроліз розчинів та розплавів електролітів
- •Основні класи неорганічних сполук
- •Оксиди
- •Класифікація оксидів
- •Добування оксидів
- •Хімічні властивості оксидів
- •Кислоти
- •Хімічні властивості кислот
- •Добування кислот
- •Основи
- •Хімічні властивості основ
- •Добування основ
- •Витискувальний ряд металів
- •Генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук
- •Хімія елементів
- •Гідроген. Водень. Вода
- •Гідроген
- •Вода
- •Галогени
- •Характеристика хімічних елементів
- •Прості речовини
- •Деякі сполуки галогенів
- •Оксигеновмісні кислоти хлору
- •Хлороводень і хлоридна кислота
- •Оксиген. Сульфур
- •Характеристика хімічних елементів
- •Прості речовини
- •Гідроген пероксид
- •Сірководень
- •Оксиди сульфуру
- •Сульфатна кислота
- •Сульфати
- •Нітроген. Фосфор
- •Характеристика хімічних елементів
- •Прості речовини
- •Хімічні властивості простих речовин
- •Методи добування простих речовин
- •Застосування простих речовин
- •Амоніак
- •Оксиди нітрогену
- •Нітратна кислота
- •Нітрати
- •Кругообіг Нітрогену в природі
- •Оксиди Фосфору
- •Ортофосфатна кислота
- •Мінеральні добрива
- •Карбон. Силіцій
- •Характеристика хімічних елементів
- •Прості речовини
- •Хімічні властивості простих речовин
- •Методи добування простих речовин
- •Застосування вуглецю та кремнію
- •Оксиди карбону та силіцію
- •Карбонати
- •Силікати
- •Кругообіг карбону в природі
- •Загальна характеристика металів
- •Загальні фізичні властивості металів
- •Загальні хімічні властивості металів
- •Загальні способи добування металів
- •Корозія металів
- •Сплави. Доменне виробництво чавуну
- •Деякі представники металів
- •Загальна характеристика лужних металів
- •Натрій і калій
- •Кальцій
- •Алюміній
- •Ферум
- •Органічна хімія
- •Розмаїття і класифікація органічних речовин
- •Виникнення органічної хімії
- •Поняття про органічні речовини
- •Класифікація органічних сполук
- •Загальна характеристика органічних сполук
- •Порівняльна характеристика органічних і неорганічних сполук
- •Хімічна структура та хімічна будова
- •Брутто, структурні та електронні формули сполук
- •Явище ізомерії
- •Ізомери
- •Класифікація органічних сполук
- •Насичені вуглеводні. Алкани
- •Гомологічний ряд алканів
- •Ізомерія алканів
- •Номенклатура вуглеводнів
- •Будова алканів
- •Фізичні властивості алканів
- •Хімічні властивості алканів
- •Методи добування алканів
- •Алкени
- •Гомологічний ряд алкенів
- •Ізомерія алкенів
- •Номенклатура алкенів
- •Будова алкенів
- •Фізичні властивості алкенів
- •Добування алкенів
- •Хімічні властивості алкенів
- •Поняття про полімери
- •Гомологічний ряд алкінів
- •Ізомерія й номенклатура
- •Будова алкінів
- •Фізичні властивості алкінів
- •Добування алкінів
- •Хімічні властивості алкінів
- •Ароматичні вуглеводні (Арени)
- •Поняття про ароматичні сполуки
- •Будова бензену
- •Гомологічний ряд аренів
- •Номенклатура та ізомерія
- •Фізичні властивості аренів
- •Добування аренів
- •Хімічні властивості аренів
- •Правила орієнтації (заміщення) у бензеновому кільці
- •Природні джерела і застосування вуглеводнів
- •Спирти й феноли
- •Гомологічний ряд спиртів
- •Ізомерія та класифікація спиртів
- •Номенклатура спиртів
- •Фізичні властивості спиртів
- •Методи добування спиртів
- •Хімічні властивості спиртів
- •Застосування спиртів
- •Вплив спиртів на організм людини
- •Поняття про феноли
- •Фізичні властивості фенолу
- •Добування фенолів
- •Хімічні властивості фенолів
- •Застосування фенолу
- •Альдегіди
- •Поняття про альдегіди
- •Гомологічний ряд і номенклатура альдегідів
- •Фізичні властивості альдегідів
- •Хімічні властивості альдегідів
- •Добування альдегідів
- •Застосування альдегідів
- •Карбонові кислоти
- •Поняття про карбонові кислоти
- •Класифікація карбонових кислот
- •Гомологічний ряд і номенклатура карбонових кислот
- •Фізичні властивості карбонових кислот
- •Хімічні властивості карбонових кислот
- •Застосування карбонових кислот
- •Естери, жири та мило
- •Поняття про естери
- •Фізичні властивості та застосування естерів
- •Добування естерів та їхня номенклатура
- •Хімічні властивості естерів
- •Жири
- •Хімічні властивості жирів
- •Мило
- •Вуглеводи
- •Поняття про вуглеводи та їхня класифікація
- •Глюкоза
- •Хімічні властивості глюкози
- •Сахароза
- •Крохмаль і целюлоза
- •Штучні волокна
- •Нітрогеновмісні сполуки
- •Амінокислоти й білки
- •Номенклатура та ізомерія амінокислот
- •Фізичні властивості амінокислот
- •Хімічні властивості амінокислот
- •Добування амінокислот
- •Будова білків
- •Хімічні властивості білків
- •Біологічна роль білків
- •Нуклеїнові кислоти
- •Словник термінів

ортофосфатна (H3PO4). Продукти реакції залежать від кількості води:
P2O5 +H2O →2HPO3 ,
P2O5 +2H2O → H4P2O7 ,
P2O5 +3H2O →2H3PO4.
Для того щоб побачити подібність цих кислот, їх можна розглядати як гідрати фосфор оксиду:
HPO3 |
0,5 |
(P2O5·H2O) |
|
|
|
H4P2O7 |
1 (P2O5·2H2O) |
|
|
|
|
H3PO4 |
0,5 |
(P2O5·3H2O) |
|
|
|
Для спрощення замість формул фосфатних кислот у більшості рівнянь реакції записують формулу ортофосфатної кислоти H3PO4.
P2O5 проявляє властивості кислотного оксиду. Він реагує з лугами та основними оксидами, при цьому утворюються солі фосфатної кислоти — фосфати:
P2O5 +6KOH →2K3PO4 +3H2O,
P2O5 +3Na2O →2Na3PO4 .
Фосфор пентаоксид дуже активно поглинає вологу з повітря. Тиск парів води над поверхнею P2O5 становить усього 0,00002 мм рт. ст. (для порівняння: тиск парів над поверхнею концентрованої сульфатної кислоти дорівнює 0,003мм рт. ст., тобто приблизно в 100 разів більший).
Фосфатний ангідрид відщеплює молекули води від багатьох сполук. Наприклад, при дії P2O5 на кислоти утворюються відповідні ангідриди кислот, а багато органічних сполук при дії фосфор оксиду обвуглюються:
2HNO3 +P2O5 → N2O5 +2HPO3 ,
H2SO4 +P2O5 → SO3 +2HPO3,
C6H12O6 +2P2O5 →6C +4H3PO4 .
Ортофосфатна кислота
Схематична будова молекули ортофосфатної кислоти подана нижче.
O
P
O O
H O H
H
Фізичні властивості ортофосфатної кислоти
При нормальних умовах ортофосфатна кислота являє собою безбарвну й розпливчасту на повітрі кристалічну сполуку із температурою плавлення +42 °С (65%-й розчин кислоти замерзає тільки при –85 °С). У твердому стані й у розчині молекули ортофосфатної кисло-
ти асоційовані за рахунок водневих зв’язків, і тому концентровані розчини мають високу в’язкість. Фосфатна кислота добре розчиняється у воді (до 80 % за масою). Її водні розчини — гарні електроліти (найвища електропровідність спостерігається тоді, коли концентрація кислоти становить 48 %).
На відміну від багатьох сполук Фосфору, фосфатна кислота не отруйна.
хімічні властивості фосфатної кислоти
|
Фосфатна кислота — це трьохосновна кисло- |
|
та |
середньої сили ( Ka =7,5 10−3 , |
Ka = 6,3 10−8 , |
Ka |
1 |
2 |
=1,3 10−12 ). У водних розчинах дисоціація про- |
3
ходить за такою схемою:
H3PO4 H+ +H2PO4− ,
H2PO4− H+ +HPO24−,
HPO24− H+ +PO34− ,
H3PO4 3H+ +PO34−.
Фосфатна кислота вступає у взаємодію з основами та основними оксидами:
H3PO4 + NaOH(надлишок) = Na3PO4 + 3H2O
2H3PO4 + 3K2O = 2K3PO4 + 3H2O.
Більшість металів не розчиняється у фосфатній кислоті внаслідок утворення нерозчинної щільної оксидної плівки на поверхні металу. У воді розчиняються тільки фосфати амонію та найбільш активних металів (Натрію, Калію).
застосування фосфатної кислоти
Фосфатну кислоту здебільшого застосовують для добування фосфатних добрив. Окрім того, її використовують у лакофарбовій, металургійній та харчовій промисловості, а також для запобігання корозії металів.
якісна реакція на фосфат іон
Аналітичне визначення фосфат-іона ґрунтується на утворенні жовтого, не розчинного у воді осаду з йоном Аргентуму:
PO34− +3Ag+ → Ag3PO4 ↓.
мінеральні добрива
При сільськогосподарському використанні земельних ресурсів упродовж багатьох років речовини, необхідні для повноцінного розвитку рослин, поступово вичерпуються. Унаслідок цього з плином часу ґрунт втрачає свою родючість.
Оскільки чисельність населення нашої планети повсякчас зростає, виникає потреба в збільшенні кількості сільськогосподарської продукції. Однак це не завжди вдається зробити, тому що ґрунт поступово втрачає родючість, а відповідно й знижується врожайність.
133