- •Загальна хімія
 - •Основні закони й поняття хімії
 - •Предмет і завдання хімії
 - •Місце хімії серед природничих наук
 - •Фізичні та хімічні явища
 - •Хімічна символіка. Знаки хімічних елементів та хімічні формули
 - •Валентність
 - •Визначення валентності за формулами хімічних сполук
 - •Складання формул сполук з використанням валентності
 - •Основні фізичні величини, які використовують у хімії
 - •Основні кількісні закони хімії
 - •Чисті речовини й суміші
 - •Основні методи розділення сумішей
 - •Перші спроби класифікації хімічних елементів
 - •Періодичний закон Д. І. Менделєєва
 - •Періодична система хімічних елементів
 - •Будова атома
 - •Склад атома
 - •Ізотопи
 - •Ядерні перетворення
 - •Рух електронів в атомі. Орбіталі
 - •Будова електронних оболонок та властивості хімічних елементів
 - •Хімічний зв’язок і будова речовини
 - •Умови виникнення хімічного зв’язку
 - •Ковалентний зв’язок
 - •Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Властивості хімічного зв’язку
 - •Йонний зв’язок
 - •Ступінь окиснення
 - •Металічний зв’язок
 - •Будова твердих речовин та їхні властивості
 - •Хімічні реакції та закономірності їх перебігу
 - •Класифікація хімічних реакцій
 - •Тепловий ефект хімічної реакції. Термохімічні рівняння
 - •Швидкість хімічної реакції
 - •Каталіз і каталізатори
 - •Хімічна рівновага
 - •Розчини
 - •Поняття про розчини
 - •Розчинність. Кристалогідрати
 - •Способи кількісного вираження складу розчинів
 - •Електроліти та електролітична дисоціація
 - •Сильні та слабкі електроліти
 - •Йонні рівняння реакцій
 - •Окисники й відновники
 - •Електроліз розчинів та розплавів електролітів
 - •Основні класи неорганічних сполук
 - •Оксиди
 - •Класифікація оксидів
 - •Добування оксидів
 - •Хімічні властивості оксидів
 - •Кислоти
 - •Хімічні властивості кислот
 - •Добування кислот
 - •Основи
 - •Хімічні властивості основ
 - •Добування основ
 - •Витискувальний ряд металів
 - •Генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук
 - •Хімія елементів
 - •Гідроген. Водень. Вода
 - •Гідроген
 - •Вода
 - •Галогени
 - •Характеристика хімічних елементів
 - •Прості речовини
 - •Деякі сполуки галогенів
 - •Оксигеновмісні кислоти хлору
 - •Хлороводень і хлоридна кислота
 - •Оксиген. Сульфур
 - •Характеристика хімічних елементів
 - •Прості речовини
 - •Гідроген пероксид
 - •Сірководень
 - •Оксиди сульфуру
 - •Сульфатна кислота
 - •Сульфати
 - •Нітроген. Фосфор
 - •Характеристика хімічних елементів
 - •Прості речовини
 - •Хімічні властивості простих речовин
 - •Методи добування простих речовин
 - •Застосування простих речовин
 - •Амоніак
 - •Оксиди нітрогену
 - •Нітратна кислота
 - •Нітрати
 - •Кругообіг Нітрогену в природі
 - •Оксиди Фосфору
 - •Ортофосфатна кислота
 - •Мінеральні добрива
 - •Карбон. Силіцій
 - •Характеристика хімічних елементів
 - •Прості речовини
 - •Хімічні властивості простих речовин
 - •Методи добування простих речовин
 - •Застосування вуглецю та кремнію
 - •Оксиди карбону та силіцію
 - •Карбонати
 - •Силікати
 - •Кругообіг карбону в природі
 - •Загальна характеристика металів
 - •Загальні фізичні властивості металів
 - •Загальні хімічні властивості металів
 - •Загальні способи добування металів
 - •Корозія металів
 - •Сплави. Доменне виробництво чавуну
 - •Деякі представники металів
 - •Загальна характеристика лужних металів
 - •Натрій і калій
 - •Кальцій
 - •Алюміній
 - •Ферум
 - •Органічна хімія
 - •Розмаїття і класифікація органічних речовин
 - •Виникнення органічної хімії
 - •Поняття про органічні речовини
 - •Класифікація органічних сполук
 - •Загальна характеристика органічних сполук
 - •Порівняльна характеристика органічних і неорганічних сполук
 - •Хімічна структура та хімічна будова
 - •Брутто, структурні та електронні формули сполук
 - •Явище ізомерії
 - •Ізомери
 - •Класифікація органічних сполук
 - •Насичені вуглеводні. Алкани
 - •Гомологічний ряд алканів
 - •Ізомерія алканів
 - •Номенклатура вуглеводнів
 - •Будова алканів
 - •Фізичні властивості алканів
 - •Хімічні властивості алканів
 - •Методи добування алканів
 - •Алкени
 - •Гомологічний ряд алкенів
 - •Ізомерія алкенів
 - •Номенклатура алкенів
 - •Будова алкенів
 - •Фізичні властивості алкенів
 - •Добування алкенів
 - •Хімічні властивості алкенів
 - •Поняття про полімери
 - •Гомологічний ряд алкінів
 - •Ізомерія й номенклатура
 - •Будова алкінів
 - •Фізичні властивості алкінів
 - •Добування алкінів
 - •Хімічні властивості алкінів
 - •Ароматичні вуглеводні (Арени)
 - •Поняття про ароматичні сполуки
 - •Будова бензену
 - •Гомологічний ряд аренів
 - •Номенклатура та ізомерія
 - •Фізичні властивості аренів
 - •Добування аренів
 - •Хімічні властивості аренів
 - •Правила орієнтації (заміщення) у бензеновому кільці
 - •Природні джерела і застосування вуглеводнів
 - •Спирти й феноли
 - •Гомологічний ряд спиртів
 - •Ізомерія та класифікація спиртів
 - •Номенклатура спиртів
 - •Фізичні властивості спиртів
 - •Методи добування спиртів
 - •Хімічні властивості спиртів
 - •Застосування спиртів
 - •Вплив спиртів на організм людини
 - •Поняття про феноли
 - •Фізичні властивості фенолу
 - •Добування фенолів
 - •Хімічні властивості фенолів
 - •Застосування фенолу
 - •Альдегіди
 - •Поняття про альдегіди
 - •Гомологічний ряд і номенклатура альдегідів
 - •Фізичні властивості альдегідів
 - •Хімічні властивості альдегідів
 - •Добування альдегідів
 - •Застосування альдегідів
 - •Карбонові кислоти
 - •Поняття про карбонові кислоти
 - •Класифікація карбонових кислот
 - •Гомологічний ряд і номенклатура карбонових кислот
 - •Фізичні властивості карбонових кислот
 - •Хімічні властивості карбонових кислот
 - •Застосування карбонових кислот
 - •Естери, жири та мило
 - •Поняття про естери
 - •Фізичні властивості та застосування естерів
 - •Добування естерів та їхня номенклатура
 - •Хімічні властивості естерів
 - •Жири
 - •Хімічні властивості жирів
 - •Мило
 - •Вуглеводи
 - •Поняття про вуглеводи та їхня класифікація
 - •Глюкоза
 - •Хімічні властивості глюкози
 - •Сахароза
 - •Крохмаль і целюлоза
 - •Штучні волокна
 - •Нітрогеновмісні сполуки
 - •Амінокислоти й білки
 - •Номенклатура та ізомерія амінокислот
 - •Фізичні властивості амінокислот
 - •Хімічні властивості амінокислот
 - •Добування амінокислот
 - •Будова білків
 - •Хімічні властивості білків
 - •Біологічна роль білків
 - •Нуклеїнові кислоти
 - •Словник термінів
 
Процес роботи цієї установки полягає ось
учому. У печі (2) відбувається спалювання піриту. Кисень для горіння подають через трубу (1). Оскільки в природному мінералі піриту міститься близько 20% домішок, то після випалу, звісно ж,
угазах також будуть домішки. Однією з таких домішок є арсен(ІІІ) оксид. Ця сама по собі небезпечна для навколишнього середовища речовина є каталітичною отрутою, тобто вона порушує роботу каталізатора. Для вилучення цієї шкідливої домішкигазовусумішпропускаютьчерезспеціальні електричні фільтри (3) та промивну башту з водою
(4). Після промивання водою суміш стає вологою, і, задля вилучення домішок води, суміш пропускають через колонку з концентрованою сульфатною кислотою (5), яка ефективно поглинає вологу.
Далі газову суміш нагрівають у теплообміннику
(6) до температури 450°, і суміш потрапляє в контактний апарат (7), в якому перебуває каталізатор
V2O5 (у ролі каталізатора іноді використовують також ванадил сульфат VOSO4, платину або срібло). Після цього утворений сульфур триоксид розчиняють у концентрованій сульфатній кислоті (8), внаслідок чого утворюється олеум, яким заповнюють цистерни за допомогою виводу готового продукту (9).
нітрозний метод добування сульфатної кислоти
Близько 20% сульфатної кислоти, яку виробляють у світі, добувають нітрозним, або башто-
вим, методом. У цьому методі окиснення SO2 в SO3 здійснюється нітроген діоксидом NO2:
SO2 +NO2 → SO3 +NO ↑.
Нітроген діоксид в цьому методі регенерується за допомогою кисню повітря й знову вступає в реакцію окиснення сульфур(IV) оксиду:
2NO +O2 →2NO2 ↑.
сульфати
Солі сульфатної кислоти, сульфати, зазвичай являють собою кристалічні речовини, добре розчинні у воді (окрім PbSO4 та BaSO4). Безводні сульфати безбарвні, але деякі їхні сполуки з водою (кристалогідрати) мають колір: NiSO4 7H2O — інтенсивно зелений, FeSO4 7H2O — блідо-зелений, а CuSO4 5H2O — синій. Кристалогідрати сульфатів металів називають купоросами.
Зазвичай сульфати добувають шляхом дії на карбонати або гідрогенкарбонати металів сульфатною кислотою:
CaCO3 +H2SO4 → CaSO4 +H2O +CO2 ↑,
2NaHCO3 +H2SO4 →Na2SO4 +2CO2 ↑ +2H2O.
При прожарюванні сульфатів лужних і лужноземельних металів до високих температур розкладу сполуки не відбувається аж до плавлення (близько 2000 °С). При нагріванні сульфатів менш активних металів відбувається розклад на оксиди:
ZnSO4 t→ZnO +SO3 ,
4FeSO4 7H2O t→2Fe2O3 +4SO2 ↑ +O2 ↑ +28H2O.
Сульфати металів, що перебувають в електрохімічному ряді потенціалів правіше водню, розкладаються на метал, сульфур оксид та кисень:
Ag2SO4 t→2Ag +SO2 ↑ + O2 ↑,
  | 
	HgSO4 t→Hg ↑ +SO2 ↑ + O2 ↑.  | 
|||
Кристалогідрати  | 
	подвійних  | 
	сульфатів,  | 
||
які  | 
	містять  | 
	одновалентний і  | 
	тривалент-  | 
|
ний  | 
	катіон,  | 
	мають  | 
	назву галуни.  | 
	Наприклад:  | 
K2SO4 Al2 (SO4 )3 24H2O — алюмокалієві галуни, K2SO4 Cr2 (SO4 )3 24H2O — хромокалієві галуни, (NH4 )2 SO4 Fe2 (SO4 )3 24H2O — залізоамонійні галуни. Галуни використовують як дубильний засіб у шкіряному виробництві, при виготовленні паперу, у фотографії, у медицині.
Застосування сульфатів у промисловості
назва сполуки  | 
	Формула  | 
	сфера застосування  | 
|||
сполуки  | 
|||||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||
Калій  | 
	
  | 
	K2SO4  | 
	Добриво,  | 
	вироб-  | 
|
сульфат  | 
	
  | 
	
  | 
	ництво галунів  | 
||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||
Натрій  | 
	
  | 
	Na2SO4  | 
	У целюлозно-па-  | 
||
сульфат  | 
	
  | 
	
  | 
	перовій,  | 
	миловар-  | 
|
  | 
	
  | 
	
  | 
	ній промисловості  | 
||
  | 
	
  | 
	
  | 
	та при виробниц-  | 
||
  | 
	
  | 
	
  | 
	тві скла  | 
	
  | 
|
Амоній  | 
	
  | 
	(NH4 )2 SO4  | 
	Добриво  | 
	
  | 
|
сульфат  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
||
Мідний  | 
	
  | 
	CuSO4 5H2O  | 
	У сільському гос-  | 
||
купорос  | 
	
  | 
	
  | 
	подарстві, у фото-  | 
||
  | 
	
  | 
	
  | 
	графії, для трав-  | 
||
  | 
	
  | 
	
  | 
	лення металів  | 
||
Барій  | 
	
  | 
	BaSO4  | 
	У медицині  | 
||
сульфат  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|
Сульфати  | 
	CaSO4 2H2O  | 
	У будівництві  | 
|||
кальцію  | 
	—  | 
	та2CaSO4 H2O  | 
	
  | 
	
  | 
|
гіпс та  | 
	але-  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|
бастр  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
	
  | 
|
Сульфати використовують майже у всіх галузях промисловості.
якісна реакція на сульфат іон
В аналітичній хімії використовують реакцію взаємодії хлориду або нітрату Барію із утворенням барій сульфату. При цьому утворюється білий дрібнокристалічний осад, який не розчиняється в кислотах та лугах:
H2SO4 +BaCl2 →BaSO4 ↓ +2HCl,
Na2SO4 +Ba(NO3 )2 →BaSO4 ↓ +2NaNO3,
Ba2+ +SO24− → BaSO4 ↓.
Отриманий осад розчиняється тільки в концентрованій сульфатній кислоті:
BaSO4 +H2SO4 → Ba(HSO4 )2 .
123
