Ситуаційні завдання

Завдання 1

Використання заходів зі стимулювання діяльності є ефективним за умови їх комплексного сполучення із нематеріальними засобами мотива- ції працівників. Для досягнення зазначеного ефекту визначте заходи що- до додаткового впливу на працівників, які задовольняли б їх наявні акту- альні потреби. Результати оформіть у вигляді табл. 17.1:

Заходи додаткового мотиваційного впливу

Таблиця 17.1

Актуальна потреба працівника	Заходи щодо врахування та задоволення потреби
Приналежність до групи, де існує тепла людська атмосфера
Розуміння здібностей кожного (інтеграція смислу)
Можливість бути вислуханим
Інтерес до виконуваної роботи
Самостійність, відповідальність
Почуття корисності, визнання, важливості
Знання ступеня вдячності й неупередже- ності
Поважне відношення
Самовдосконалення
Майбутні перспективи

Завдання 2

Запропонуйте ефективні засоби стимулювання діяльності для дер- жавних службовців, відповідно до їх характеристик, що наведені нижче:

1. Спеціаліст, 25 років. Не одружений, захоплюється спортом, су- часною музикою. Професію вибрав випадково, відносно кар’єри ще не визначився. Доручену роботу намагається виконувати добре, але безіні- ціативний, оцінка роботи середня.

2. Головний спеціаліст, 25 років. Працює за покликанням. Родина, маленька дитина. Дуже сильні мотиви вдалої кар’єри, досягнення мети. Ініціативний, повністю віддає себе роботі, оцінка праці висока. Має вели- ке бажання вчитися, підвищувати кваліфікацію. Його мета – зайняти ви- сокий керівний пост, а в найближчій перспективі – стати начальником відділу.

3. Спеціаліст, 40 років. Родина, двоє дітей-студентів. Працює стабі- льно добре, оцінка роботи висока. До моральних стимулів байдужий, так само як і до кар’єри. Перевагу надає матеріальному стимулюванню, оскі- льки оплачує навчання дітей та лікування дружини, що страждає хроніч- ним захворюванням. Вільний час проводить на дачі, захоплюється садів- ництвом.

4. Зав. відділу, 43 роки. Марнолюбний, своєю кар’єрою незадоволе- ний, посаду вважає такою, що не відповідає його здібностям. Бере актив- ну участь у суспільному житті. Це забирає багато часу, тому результати роботи середні. Розлучений, особливих матеріальних утруднень не за- знає. Регулярно й з великим бажанням підвищує кваліфікацію, бере участь у роботі виїзних навчань, у громадських заходах, туристичних поїздках.

5. Фахівець, 52 роки. Великий професійний досвід, знання, навички, фізична активність поступово знижується. Незамінний при консультуван- ні в складних ситуаціях, наставник наймолодшого працівника. Одруже- ний, четверо онуків. Захоплюється мемуарами, історією, чекає виходу на пенсію.

Завдання 3

Індивідуальний підхід до стимулювання державних службовців у процесі виконання професійної діяльності передбачає урахування їх ак- туальних потреб та прагнень, які утворюють мотиваційний тип працівни- ка. Одним з таких мотиваційних типів є державні службовці, які характе- ризуються прагненням до різноманітності та самовдосконалення. Вони

сприймають останнє як один зі способів забезпечення різноманітності. Для цього типу службовців потрібні постійний активізуючий стимул і мож- ливість здійснювати та відчувати зміни. У процесі роботи вони можуть намагатися вишукати можливості для самовдосконалення. Якщо ж цей вид діяльності починає набридати їм, вони можуть або взагалі знайти со- бі нове заняття, чим позбавлять себе можливості самовдосконалювати- ся, або, якщо те, чому вони навчаються в процесі роботи, досить цікаве для них, можуть повністю поринути в цю роботу. Слабким місцем для державних службовців цього типу є те, що, не досягнувши досконалості у виконанні одного завдання, вони можуть переключитися на виконання ін- шого – більш цікавого. Які засоби стимулювання можна рекомендувати для працівників цього типу та яким чином повинна бути організована їх діяльність?