Тема 12. Професійне спілкування

1. Поняття спілкування. Місце і роль професійного спілкування в діяльності державних службовців та посадових осіб місцевого самовря- дування.

2. Суб’єкти, види і форми професійного спілкування в системі державної служби та в органах місцевого самоврядування.

3. Усне професійне спілкування, його характеристика і форми здійснення.

4. Писемне професійне спілкування. Службове листування.

5. Чинники підвищення ефективності професійного спілкування в органах виконавчої влади і місцевого самоврядування.

1. Поняття спілкування. Місце і роль професійного спілку- вання в діяльності державних службовців та посадових осіб місце- вого самоврядування

Спілкування – процес міжособистісної взаємодії людей, у якому від- бувається взаємообмін інформацією, навичками, емоціями і який засно- ваний на відображенні соціальної реальності суб’єктами спілкування.

Спілкування складається з трьох взаємопов’язаних сторін: комуні- кативної, інтерактивної, перцептивної [132].

Комунікативна – забезпечує обмін інформації серед людей. Інтерактивна – включає організацію взаємодії між індивідумами,

тобто обмін не тільки знаннями та ідеями, але й діями.

Перцептивна – означає процес сприйняття одне одного партнера- ми по спілкуванню та встановлення взаємопорозуміння.

Ділове спілкування відрізняється від побутового тим, що в його про- цесі є мета та конкретні завдання, котрі потребують свого вирішення. При діловому спілкуванні неможливо обірвати взаємодію з партнером. Ділове спілкування можна поділити на пряме (контактне) і посереднє (ко- ли між партнерами є просторово-часова дистанція).

Ділове спілкування має певні відмінності від звичайної розмови [71;

107]:

ділові контакти завжди передбачають їх попередню підготовку, ви-

значення змісту, мети, можливих висновків;

ділова розмова чітко цілеспрямована до теми, має конструктивний характер, спрямована на розв’язання конкретних завдань, досягнення визначеної мети;

у ділових переговорах обов’язкові висновки, що отримуються на ос- нові узгодження думок, розробки взаємоприйнятного рішення та органі- зація взаємодії партнерів;

у діловому спілкуванні беруть участь особи, наділені певними пов- новаженнями від своїх підприємств, організацій чи установ;

ділове спілкування завжди орієнтоване на результат.

Ділове спілкування в загальному вигляді здійснюється за такими трьома фазами [28]:

1. початкова, протягом якої встановлюються вихідні контакти;

2. основна, протягом якої здійснюються всі основні переговорні процеси;

3. завершальна, протягом якої формулюються підсумки ділової взаємодії.

Кожну фазу можна розділити на три процеси – взаємна оцінка парт- нерами один одного; обмін інформацією; організація взаємодії. Вони проходять то послідовно, то паралельно, часто переплітаються та взає- модоповнюються.

Важлива роль і місце професійного спілкування в діяльності держа- вних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування зумовлю- ється необхідністю виконання великого обсягу робіт, пов’язаних з налаго- дженням контактів з співпрацівниками та населенням.

Особливо актуальне значення має ділове спілкування для керівни- ків. Основна мета спілкування керівника з підлеглими – забезпечення ефективної діяльності персоналу та підтримання в колективі сприятливо- го соціально-психологічного клімату. При цьому важливо, щоб керівник поважав особистість підлеглого, враховував його індивідуальні інтереси, проблеми, переживання.

Ділове спілкування завжди відігравало важливу роль у діяльності державного службовця та посадової особи місцевого самоврядування як повноважного представника державної установи в зовнішньому середо- вищі – в контактах з іншими установами різних рівнів, підприємствами та організаціями.

Ця роль значно ускладнюється в умовах ринкових відносин, коли державному службовцю та посадовій особі місцевого самоврядування і, особливо, керівнику необхідно володіти та уміти оперувати великим об- сягом різноманітної інформації, добре орієнтуватися в існуючій ситуації і швидко приймати рішення, проводити гнучку політику у відношенні до партнерів, розвивати навички ведення ділових переговорів з урахуван- ням їх психологічних аспектів.