2. Структура основних вимог до державних службовців

При здійсненні заміщення посад державних службовців на конкурс- них засадах за рівних професійно-кваліфікаційних вимог та умов до кандидатів на заміщення перевага повинна надаватися фахівцям, які:

мають науковий ступінь за профілем майбутньої роботи;

отримали нову вищу освіту за фахом, у тому числі в одній із країн з розвиненою економікою, або мають фаховий стаж роботи за кордоном;

працювали (працюють) на керівних посадах у державних установах або на підприємствах;

володіють однією або декількома іноземними мовами.

Залежно від категорій посади державного службовця структура су- купності його вмінь та знань має змінюватись. Наприклад, для посад ви- щих категорій характерний значних обсяг вмінь і знань аналітично-прог- ностичної та координаційної діяльності, що обумовлює розробку стратегії й тактики діяльності органу. Для посад нижчих категорій – великий обсяг вмінь і знань з інформаційно-статистичної обробки матеріалів.

Знання, вміння та навички, які необхідні для успішного виконання функцій щодо організаційного забезпечення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, передбачають наявність у працівника спроможності створювати й запроваджувати механізми нор- мативно-правового, матеріально-технічного, фінансового, маркетингово- го та інших видів забезпечення функціонування підвідомчих струк- тур [137].

Координаційні та контрольні функції вимагають сукупності знань, вмінь і навичок, що накопичуються з досвідом професійної діяльності, вміння використовувати законодавчу та нормативну базу.

Державний службовець повинен мати, як правило, повну вищу осві- ту (освітньо-кваліфікаційний рівень – спеціаліст, магістр за спеціальнос- тями галузі державного управління або з додатковим підвищенням квалі- фікації за професійними програмами вказаної галузі), а на посадах спеціалістів VII категорії державних службовців допускаються фахівці з базовим рівнем вищої освіти (бакалавр) [9; 11; 64]. Магістри державного управління можуть заміщати посади державних службовців IV категорії і вище. При заміщенні цих посад кандидатами (докторами) наук урахову- ється відповідність спеціальності, за якою захищено дисертацію, функці- ям державного управління, з якими пов’язана діяльність, термін після за- хисту та науковий стаж.

Державні службовці, які займають посади V – VІІ категорій, повинні мати повну або базову вищу освіту. Для керівників, головних, провідних спеціалістів та спеціалістів I категорії обов’язкова повна вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра. Державні слу- жбовці, які займають посади спеціаліста, спеціаліста II категорії, можуть мати базову вищу освіту.

Критеріями компетенції державного службовця є: політичні, право- ві, економічні, соціальні, управлінські, психолого-педагогічні.

Державний службовець повинен володіти:

знаннями з права, економіки, адміністрування, фінансів, кадрового менеджменту, соціальних та гуманітарних наук;

вмінням вільно орієнтуватися в соціально-політичному просторі, відбирати, аналізувати та узагальнювати інформацію;

аналітичним мисленням, розумінням сучасних проблем менеджменту, здатністю продукувати нові ідеї, управлінські рішення.

Державні службовці мають досконало володіти державною мовою. Крім того, державні службовці, які за характером своєї роботи вирішують питання, пов’язані з формуванням та здійсненням міждержавних зв’язків, мають володіти на рівні побутового і професійного спілкування однією з іноземних мов.

Особистими вимогами для всіх державних службовців є принциповість, рішучість і вимогливість у дотриманні чинного законодавства, особиста ввіч- ливість, тактовність та витримка, самокритичність при оцінюванні результатів своєї діяльності, вміння спілкуватися з людьми, уважно вислуховувати кожно- го співрозмовника [94; 109].

Для посади провідного спеціаліста обов’язковою вимогою є стаж за фахом у державній службі на посаді спеціаліста I чи II категорій не мен- ше 3 років або стаж за фахом в інших сферах економіки не менше 5 ро- ків. Для посад більш високого рівня вимоги до стану роботи зростають.

Професійно важливими психічними властивостями державного службовця є пізнавальні та психомоторні здібності, емоційні й вольові якості, темперамент і характер тощо [132].

Специфічні вимоги та обмеження – державний службовець та поса- дова особа місцевого самоврядування повинні мати адекватний посаді зовнішній вигляд (одяг, зачіску, макіяж тощо), вести здоровий спосіб жит- тя. Не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі чи в органі місцевого самоврядування особи, які визнані у встано- вленому порядку недієздатними; мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади; в разі прийняття на службу будуть безпосередньо під- порядковані особам, які є близькими родичами чи свояками; в інших ви- падках, встановлених законами України [3]. Цим вимогам повинні відпові- дати і претенденти на посади у сфері місцевого самоврядування [7].