- •Вступ. Едитологія як наука (2 год.)
- •Основні функції змі у суспільстві
- •Сутність редагування (2 год.)
- •Історія розвитку редагування (2 год.)
- •Методологічні основи редагування (2 год.)
- •Структура об’єкта редагування (2 год.)
- •Нормативна база редагування (2 год.)
- •Помилки та їх види (2 год.)
- •Методи редагування (4 год.)
- •Інформаційні норми редагування (2 год.)
- •Соціальні норми редагування (2 год.)
- •Композиційні норми редагування (2 год.)
- •Логічні норми редагування (2 год.)
- •Лінгвістичні норми редагування (4 год.)
- •Психолінгвістичні норми редагування (2 год.)
- •Видавничі норми редагування (2 год.)
- •Поліграфічні норми редагування (2 год.)
- •Особливості редагування на різних етапах видавничого процесу (2 год.)
- •Редакційні системи. Технологічні особливості комп’ютерного редагування (2 год.)
- •Системи автоматизації видавничої діяльності. Видавничі норми (2 год.)
Модуль 1. Лабораторна робота № 1.
Вступ. Едитологія як наука (2 год.)
Завдання 1. Питання для обговорення:
Етапи публікування повідомлень у ЗМІ.
Ефективність функціонування редакційного етапу.
Предмет, завдання і значення едитології, її складові частини.
Місце едитології в системі науки.
Навчальні едитологічні дисципліни.
Професія редактора.
Завдання 2. З’ясувати поняття «засоби масової інформації» (ЗМІ), їх роль у розвитку суспільства.
Завдання 3. Укласти списки ЗМІ, які функціонують у рідній місцевості (газети, журнали, радіо, телебачення).
Довідка:
Засоби масової інформації (ЗМІ) – це газети, журнали та друкована періодика, телевізійні передачі, радіо + інтернет (обмежено, але доступно).
Основні функції змі у суспільстві
1. Друк, телебачення та радіомовлення виступають єднальною ланкою між органами державного та суспільного управління та найширшими прошарками населення.
2. З одного боку – вони інформують людей про політику власної держави, доносять до широких мас зміст нових рішень, які приймають або готуються прийняти керівні органи.
3. З іншого боку – ЗМІ акумулюють і відображають суспільну думку, дають можливість всім прошаркам населення висувати нові проблеми, реально впливати на вироблення управлінських рішень.
Основні переваги ЗМІ:
оперативність в розповсюдженні політичної та культурної інформації, а якщо йдеться про електронні засоби, то і миттєвість, коли телеглядач або радіослухач знайомиться з тим, що відбулося, у ході самої події (телебачення додає ще й наочність, емоційність співпереживання);
одночасний охват якнайширшої багатомільйонної аудиторії;
можливість залучити до розмови з читачем, глядачем, слухачем найбільш компетентних керівників, вчених, спеціалістів, глибоко і всебічно розробити тему;
здатність “поєднати” на телеекрані або на газетній смузі людей, які знаходяться за багато тисяч кілометрів один від одного, зіставити різні точки зору та в ході дискусії вплинути на вироблення єдиної суспільної думки.
Працівник газети, журналу, телебачення, радіо, інформаційного агентства завжди повинен передбачати можливий політичний резонанс будь-якого виступу. Головна мета журналістського матеріалу, інформаційного чи аналітичного, позитивного чи критичного – впливати на політичну свідомість, активізувати людину, спонукати до дії, до примноження успіхів, виправлення недоліків.
Журналістський твір – різновид пропаганди і агітації, а вони немислимі без націленості на досягнення реальної мети, досягнення практичних цілей у політичній, економічній чи інших сферах життя. Найперше завдання журналіста зацікавити своїм матеріалом, своєю газетою, передачею читачів чи слухачів. Запорукою такої зацікавленості є актуальність, суспільна значимість, змістовність, привабливість форми і окремого матеріалу, і газети, теле- чи радіопрограми.
Творчість журналіста – це не тільки збір інформації і процес написання, скажімо нарису, статті чи огляду, а вся багатоманітна праця, зв’язана з плануванням і випуском газети, теле- чи радіопередачі.
Модуль 1. Лабораторна робота № 2.