Помилки та їх види (2 год.)

Завдання 1. Питання для обговорення:

1. Значущість помилок, їх вага.

2. Загальна класифікація помилок (інформаційні помилки; модальні й фактичні; темпоральні, локальні й ситуативні; семіотичні; тезаурусні; сприйняттєві; атенційні; копіювальні; нормативні помилки).

3. Видавнича класифікація помилок.

4. Опис помилок.

5. Реконструкція помилок реципієнтами.

Завдання 2. Підготувати друковані ЗМІ для проблемно-пошукових завдань:

• на прикладах різних за жанровою природою повідомлень, простежити наявність помилок;

• з’ясувати характерні типи помилок у повідомленнях ЗМІ, класифікувати їх, проаналізувати можливість реконструкції помилок реципієнтами.

Завдання 3. Враховуючи особливості жанрової природи інтерв’ю написати один з різновидів цього журналістського твору.

Довідка:

Процес підготовки інтерв’ю (три етапи):

• загальний – передбачає підвищення загальної ідеологічної, інтелектуальної, професійної підготовки журналіста;

• конкретний – визначення мети бесіди і характеру необхідних відомостей, вивчення предмета інтерв’ю і майбутнього співбесідника, попереднє обдумування змісту бесіди, складання запитань, домовленість про місце і час зустрічі;

• психологічний – зосереджується увага на виробленні у себе необхідних психологічних якостей, набутті знань про інтерв’ю як ситуацію соціально-психологічного спілкування, процес сприйняття людини людиною. Здійснюється «програмування (прокручування) психологічної ситуації» конкретного інтерв’ю, психологічне настроювання (готовність) на бесіду.

Модуль 2. Лабораторна робота № 3.

Методи редагування (4 год.)

Завдання 1. Питання для обговорення:

1. Формалізовані й неформалізовані методи редагування.

2. Класифікація методів контролю. Послідовність операцій контролю.

3. Методи контролю (параметричні, спискові, шаблонні, структурні, аналітичні, когнітивні, положеннєві, компаративні, спеціальні).

4. Класифікація методів виправлення. Послідовність операцій виправлення.

5. Методи виправлення (переставлення, видалення, заміна, вставлення, спеціальні методи, скорочення, опрацювання, перероблення).

6. Коректурні знаки. Ефективність методів редагування.

Завдання 2. Підготуватися до аналізу конкретних видів інтерв’ю, підготовлених студентами іншої підгрупи.

Завдання 3. Простежити й охарактеризувати застосування методів редагування в місцевій газеті (дидактичний матеріал забезпечує викладач).

Завдання 4. Здійснити процес редагування окремої сторінки (1 варіант) для газети «Червоний Гірник». Порівняти власні результати з роботою спеціаліста (дидактичний матеріал забезпечує викладач).

Модуль 2. Лабораторна робота № 4.

Інформаційні норми редагування (2 год.)

Завдання 1. Питання для обговорення:

1. Вимірювання та оцінювання кількості інформації.

2. Тезаурус як модель банку інформації реципієнтів.

3. Кількісне оцінювання інформації (оцінювання кількості інформації та новизна інформації).

4. Норми редагування кількості та новизни інформації.

5. Норми редагування цінності інформації та її компресованості.

Завдання 2. Практична робота з газетним матеріалом, визначення реалізації інформаційних норм у репортажі.

Завдання 3. Дібрати з друкованих ЗМІ приклади усіх різновидів репортажу.

Довідка:

Основне призначення репортажу полягає в тому, щоб інформувати, описувати, розповідати, показувати, оцінювати явища, події, факти реального життя.

Тривалий час вважали, ніби репортаж – «одноденка» і живе разом з газетою один день, а на радіо і телебаченні – лише під час його трансляції. Життя підтвердило, що репортаж міцний, довговічний і як журналістський твір, і як історичний документ.

Репортаж – це оперативний жанр преси, радіо, телебачення, в якому динамічно, з документальною точністю, яскраво і емоційно відтворюються картини дійсності у їх розвитку через безпосереднє сприйняття автора, що створює враження присутності самого читача, радіослухача, телеглядача на місці події.

Вимоги до репортажу:

• строга документальність,

• об’єктивність відображення дійсності,

• мальовничість зображення,

• емоційність і яскравість.

Різновиди репортажу за змістом:

1. Подієві (прямі) пов’язані з суспільно значущими подіями, наприклад: пуск нового заводу, шахти, метро, відкриття школи, лікарні, музею, пам’ятника, вшанування ветеранів праці, новаторів виробництва, переможців змагання, ювілярів, спортивні змагання тощо.

2. Неподієві – ті, що не пов’язані з видатною одномоментною подією, які містять розповідь про щоденну працю на будівництві, у цехах, фермах, на полях, про науково-дослідну роботу вчених, творчість митців, організацію відпочинку та ін.

Різновиди репортажу за змістом:

• інформаційні (репортер тільки повідомляє про явище, подію, факт, описує ситуацію і лише стисло висловлює ставлення до почутого й побаченого);

• проблемні (автор ретельно проводить аналіз: зіставляє факти, досліджує їх взаємозв’язок, вивчає причини і наслідки, прагне розкрити всі аспекти проблеми, вносить пропозиції до поліпшення стану справ, доходить необхідних висновків);

• репортаж-роздум (дає можливість журналістові використовувати історичні паралелі, літературні факти, порівнювати нинішнє з минулим, розмірковувати про майбутнє тощо );

• критичний репортаж (використовується для розвінчування різних порушень, фактів безгосподарності, марнотратства, бюрократизму і под.);

• колективний репортаж (коли кілька авторів розповідають про одну подію, але кожен розкриває якийсь один її аспект, що дає можливість глибоко і всебічно ознайомити громадськість з важливим, суспільно значущим явищем).

Модуль 2. Лабораторна робота № 5.