- •Міністерство освіти і науки україни
- •Розділ 1. Інкапсуляція та приховування інформації
- •1.1 Визначення та використання класів
- •1.2. Поля і методи класів
- •1.2.1 Поля і методи класів
- •1.2.2 Опис об’єктів
- •1.2.3 Вказівка this
- •Void cure(int health, int ammo)
- •1.3 Інкапсуляція та приховування інформації
- •1.3.1. Приховані дані
- •1.3.2. Загальнодоступні і приватні члени класу
- •1.3.3. Захищені члени класу
- •Void b::fb()
- •Void c::fc()
- •Void c::fc(a&a)
- •Void main()
- •1.3.4. Організація загального інтерфейсу
- •Void main()
- •1.4 Конструктори і деструктори
- •Void main()
- •Завдання
- •Розділ 2. Класи і підкласи
- •2.1. Конструктор копіювання
- •2.2 Вкладені класи
- •Void External::Inner::MethodInner(const External &t)
- •2.3 Статичні елементи класу
- •2.3.1 Статичні поля
- •2.3.2 Статичні методи
- •Void f()
- •2.4 Дружні функції і класи
- •2.4.1 Дружня функція
- •Void Spouse(Person &p)
- •Void main()
- •2.4.2 Дружній клас
- •Завдання
- •Розділ 3. Спадкування класів
- •3.1 Спадкування класів
- •Void b::bb(int u)
- •Void main()
- •Приклад.
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •3.2 Множинне спадкування
- •Void main()
- •Void main()
- •3.3. Типовий приклад спадкування
- •Void DatabaseObject::Display ( )
- •Завдання
- •Розділ 4. Поліморфізм
- •4.1. Віртуальні функції
- •Void main()
- •Void main()
- •4.2 Абстрактні класи
- •Void show(a* a)
- •Void main()
- •4.3. Приклади поліморфізму
- •Virtual double f1()
- •Void main()
- •4.4. Внутрішнє представлення об’єктів і таблиця методів
- •Void do_(a& a)
- •Void main()
- •Void show(a* a)
- •Void main()
- •Завдання
- •Розділ 5. Перевантаження операторів
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Перевантаження унарних операторів
- •Int geth()
- •Void set_h (int h)
- •5.3 Перевантаження бінарних операторів та операторів присвоювання
- •Void main()
- •5.4 Перевантаження операторів new і delete
- •Void * pObj::operator new(size_t size)
- •Void pObj::operator delete(void* ObjToDie, size_t size)
- •5.5 Перевантаження оператору приведення типу
- •Operator ім’я нового типу ();
- •5.6 Перевантаження оператору виклику функції
- •5.7 Перевантаження оператору індексування
- •Vect::Vect (int n): size(n)
- •Завдання
- •Розділ 6. Обробка виключних ситуацій
- •6.1 Загальні відомості про виключні ситуації
- •6.2 Синтаксис виключень
- •6.3 Перехоплення виключень
- •Void f1()
- •Void f2()
- •Void main()
- •Void GotoXy(int X, int y)
- •Void kontr (char* str) throw (const char*)
- •Void main()
- •Void MyFunc()
- •Void main()
- •6.4 Список виключень функції
- •6.5 Виключення в конструкторах та деструкторах
- •6.6 Ієрархії виключень
- •Завдання
- •Розділ 7. Рядки
- •Void main ()
- •7.1.1 Конструктори і операції привласнення
- •7.1.2 Операції
- •7.2. Функції класу string
- •7.2.1 Привласнення і додавання частин рядків
- •7.2.2 Перетворення рядків
- •Void main ()
- •7.2.3 Пошук підрядків
- •Void main()
- •7.2.3 Порівняння частин рядків
- •Void main ()
- •7.2.4 Отримання характеристик рядків
- •Завдання
- •Розділ 8. Шаблони класів
- •8.1. Загальна характеристика динамічних структур даних
- •8.2. Стек
- •Void main()
- •Void push(Node **top, int d)
- •Int pop (Node **top)
- •8.3. Черга
- •Void main()
- •Void add(Node **pend, int d)
- •Int del(Node **pbeg)
- •8.4. Лінійний список
- •Void main()
- •Void add(Node **pend, int d)
- •8.5. Шаблони функцій
- •Void main()
- •Void myfunc(type1 X, type2 y)
- •Void main()
- •8.6 Загальні відомості шаблонів класів
- •Void List ::print()
- •Void List::print_back()
- •Void main()
- •8.7 Створення шаблонів-класів
- •Void main()
- •8.8 Спеціалізація шаблонів класів
- •8.9 Переваги та недоліки шаблонів
- •Завдання
- •Розділ 9. Модульні програми (проектування об’єктно-орієнтованого програмування)
- •9.1 Короткі відомості
- •9.2 Збірка вихідних текстів
- •Void main()
- •9.3 Відділення інтерфейсу від реалізації
- •9.4 Шаблони та модульність. Простір імен
- •9.5 Фізичне розділення простору імен
- •9.6 Міжмодульні змінні та функції
- •9.7 Ініціалізація глобальних об'єктів
- •Завдання
- •Розділ 10. Контейнерні класи
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Послідовні контейнери
- •Void main()
- •10.2.1 Вектори (vector)
- •Void main()
- •Void main()
- •10.2.2. Двосторонні черги (deque)
- •10.2.3 Списки (list)
- •Void main()
- •Void main()
- •10.2.4 Стеки (stack)
- •Void main()
- •10.2.5 Черги (queue)
- •Void main()
- •Void main()
- •10.2.6 Черги з пріоритетами (priority_queue)
- •Void main()
- •Void main()
- •10.3 Асоціативні контейнери
- •10.3.1 Загальні відомості про асоціативні контейнери
- •Void main()
- •10.3.2 Словники (map)
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •10.3.3 Множини (set)
- •Void main()
- •Void main()
- •Завдання
- •Розділ 11. Алгоритми
- •11.1 Ітератори
- •11.2 Функціональні об'єкти
- •Void main()
- •Void main()
- •11.3 Алгоритми
- •11.3.1 Немодифікуючі операції з послідовностями
- •Void main ()
- •Void main()
- •Void main()
- •11.3.2 Модифікуючі операції з послідовностями
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •11.3.3 Алгоритми, пов'язані з сортуванням
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •11.3.4 Узагальнені чисельні алгоритми
- •Void main()
- •Void main()
- •Завдання
- •Список літератури
Міністерство освіти і науки україни
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА”
КРИВОРІЗЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
О.С. Зеленський
В.С. Лисенко
ОБ’ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНЕ ПРОГРАМУВАННЯ
Навчальний посібник
Кривий Ріг
2011
Навчальний посібник з дисципліни "Об’єктно-орієнтоване програмування" призначений для поглибленого вивчення студентами об’єктно-орієнтованого програмування на мові C++. У С++ об’єкти реалізуються за допомогою використання класів, що дозволяють програмісту визначати нові типи даних і, таким чином, є потужною та зручною частиною C++. Навчальний посібник адресований студентам, слухачам магістратури, аспірантам, викладачам. Може бути використаний як самовчитель.
/Укладачі:
Зеленський О.С., Лисенко В.С.-Кривий Ріг:
Криворізький економічний інститут
Державного вищого навчального закладу
"Київський національний економічний
університет імені Вадима Гетьмана",
2011.-
Укладачі:
Зеленський О.С., д.т.н., професор
Лисенко В.С., к.е.н., доцент
Рецензенти:
Афанасьєв Є.В., д.е.н., професор
Шелевицький І.В., д.т.н., професор
ЗМІСТ
РОЗДІЛ 4. ПОЛІМОРФІЗМ 51
ВСТУП
Навчальний посібник з дисципліни "Об’єктно-орієнтоване програмування" призначений для поглибленого вивчення студентами об’єктно-орієнтованого програмування на мові C++. У С++ об’єкти реалізуються за допомогою використання класів, що дозволяють програмісту визначати нові типи даних і, таким чином, є потужною та зручною частиною C++.
На конкретних прикладах розглянуті алгоритми та програми по основним розділам курсу. У кожному розділі наводиться реалізація прикладів та виведення відповідних результатів. Значна увага приділяється роботі з класами (інкапсуляція, спадкування, поліморфізм, перевантаження операторів тощо), динамічним структурам даних, контейнерам, алгоритмам, обробці виключних ситуацій.
У окремих розділах приведені типові контейнери, а також алгоритми для їх обробки.
Зміст навчального посібника охоплює наступні розділи:
Інкапсуляція та приховування інформації.
Класи і підкласи.
Спадкування класів.
Поліморфізм.
Перевантаження операторів.
Обробка виключних ситуацій.
Рядки.
Шаблони класів.
Модульні програми.
Контейнерні класи.
Алгоритми.
Приклади, приведені в посібнику розроблені для режиму Console (тип проекту Win32 Console Application) з використанням сучасного стандарту С++ (ISO/IEC 14882). Даний стандарт застосовується у мовах програмування Visual C++, починаючи з 1998 року. У Visual C++ 2002-2010 років підтримується тільки сучасний стандарт і лише в Visual C++ 1998 року підтримується попередній та сучасний стандарти програмування.
Навчальний посібник адресований студентам, слухачам магістратури, аспірантам, викладачам. Може бути використаний як самовчитель.
Розділ 1. Інкапсуляція та приховування інформації
1.1 Визначення та використання класів
Об’єктно-орієнтоване програмування (ООП) дозволяє програмісту об’єднувати дані та їхній обробний програмний код в один блок.
У С++ об’єкти реалізуються за допомогою використання класів, що дозволяють програмісту визначати нові типи даних і, таким чином, є потужною і зручною частиною C++ . Класи відрізняють С++ від С.
Займаючись процедурним програмуванням ви створюєте нові функції і спрямовуєте процес обчислення через їхню послідовність. Тут ви розділяєте дані і функції, що їх опрацьовують.
На відміну від такого підходу, ООП змушує вас мислити в термінах об’єктів і взаємодії між ними. Об’єкт містить деякі дані і методи (процедури) їх опрацювання.
Навіщо використовувати ООП?
Відповідь на це питання не проста. ООП дозволяє більш точно моделювати проблему, для рішення якої пишеться програма.
Крім того, об’єкти незалежні, їх легко відлагоджувати, змінювати і використовувати. І, нарешті, якщо ваші об’єкти добре сконструйовані, ви можете використовувати повторно більш значну частину програми, чим у процедурному програмуванні.
Об’єкт С++ – абстрактний опис якоїсь сутності. Сутністю може бути запис про студента або екранне вікно. Об’єкт містить у собі всі дані, необхідні для того щоб описати сутність і функції, що маніпулюють цими даними. Ідеальний об’єкт знає про себе все, включаючи те, як ввести, вивести й опрацьовувати дані, що зберігаються в ньому.
У C++ об’єкти вводяться через поняття класів. Клас є абстрактним типом даних, визначуваним користувачем, і є моделлю реального об'єкту у вигляді даних і функцій для роботи з ними. Дані класу називаються полями, а функції класу – методами. У літературі зустрічаються відповідно терміни "дані-члени" і "функції-члени". Надалі ми використовуватимемо обидві ці термінології. Поля і методи називаються елементами класу. Опис класу виглядає таким чином:
class <ім’я>{
[ private: ]
<опис прихованих елементів>
public:
<опис доступних елементів>
} ; // Опис закінчується крапкою з комою
Специфікатори доступу private та рubliс управляють видимістю елементів класу. Елементи, описані після службового слова private, видимі тільки усередині класу. Цей вид доступу прийнятий в класі за умовчанням. Інтерфейс класу описується після специфікатора public. Дія будь-якого специфікатора розповсюджується до наступного специфікатора або до кінця класу. Можна задавати декілька секцій private та public, порядок їх проходження значення не має.