- •Міністерство освіти і науки україни
- •Розділ 1. Інкапсуляція та приховування інформації
- •1.1 Визначення та використання класів
- •1.2. Поля і методи класів
- •1.2.1 Поля і методи класів
- •1.2.2 Опис об’єктів
- •1.2.3 Вказівка this
- •Void cure(int health, int ammo)
- •1.3 Інкапсуляція та приховування інформації
- •1.3.1. Приховані дані
- •1.3.2. Загальнодоступні і приватні члени класу
- •1.3.3. Захищені члени класу
- •Void b::fb()
- •Void c::fc()
- •Void c::fc(a&a)
- •Void main()
- •1.3.4. Організація загального інтерфейсу
- •Void main()
- •1.4 Конструктори і деструктори
- •Void main()
- •Завдання
- •Розділ 2. Класи і підкласи
- •2.1. Конструктор копіювання
- •2.2 Вкладені класи
- •Void External::Inner::MethodInner(const External &t)
- •2.3 Статичні елементи класу
- •2.3.1 Статичні поля
- •2.3.2 Статичні методи
- •Void f()
- •2.4 Дружні функції і класи
- •2.4.1 Дружня функція
- •Void Spouse(Person &p)
- •Void main()
- •2.4.2 Дружній клас
- •Завдання
- •Розділ 3. Спадкування класів
- •3.1 Спадкування класів
- •Void b::bb(int u)
- •Void main()
- •Приклад.
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •3.2 Множинне спадкування
- •Void main()
- •Void main()
- •3.3. Типовий приклад спадкування
- •Void DatabaseObject::Display ( )
- •Завдання
- •Розділ 4. Поліморфізм
- •4.1. Віртуальні функції
- •Void main()
- •Void main()
- •4.2 Абстрактні класи
- •Void show(a* a)
- •Void main()
- •4.3. Приклади поліморфізму
- •Virtual double f1()
- •Void main()
- •4.4. Внутрішнє представлення об’єктів і таблиця методів
- •Void do_(a& a)
- •Void main()
- •Void show(a* a)
- •Void main()
- •Завдання
- •Розділ 5. Перевантаження операторів
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Перевантаження унарних операторів
- •Int geth()
- •Void set_h (int h)
- •5.3 Перевантаження бінарних операторів та операторів присвоювання
- •Void main()
- •5.4 Перевантаження операторів new і delete
- •Void * pObj::operator new(size_t size)
- •Void pObj::operator delete(void* ObjToDie, size_t size)
- •5.5 Перевантаження оператору приведення типу
- •Operator ім’я нового типу ();
- •5.6 Перевантаження оператору виклику функції
- •5.7 Перевантаження оператору індексування
- •Vect::Vect (int n): size(n)
- •Завдання
- •Розділ 6. Обробка виключних ситуацій
- •6.1 Загальні відомості про виключні ситуації
- •6.2 Синтаксис виключень
- •6.3 Перехоплення виключень
- •Void f1()
- •Void f2()
- •Void main()
- •Void GotoXy(int X, int y)
- •Void kontr (char* str) throw (const char*)
- •Void main()
- •Void MyFunc()
- •Void main()
- •6.4 Список виключень функції
- •6.5 Виключення в конструкторах та деструкторах
- •6.6 Ієрархії виключень
- •Завдання
- •Розділ 7. Рядки
- •Void main ()
- •7.1.1 Конструктори і операції привласнення
- •7.1.2 Операції
- •7.2. Функції класу string
- •7.2.1 Привласнення і додавання частин рядків
- •7.2.2 Перетворення рядків
- •Void main ()
- •7.2.3 Пошук підрядків
- •Void main()
- •7.2.3 Порівняння частин рядків
- •Void main ()
- •7.2.4 Отримання характеристик рядків
- •Завдання
- •Розділ 8. Шаблони класів
- •8.1. Загальна характеристика динамічних структур даних
- •8.2. Стек
- •Void main()
- •Void push(Node **top, int d)
- •Int pop (Node **top)
- •8.3. Черга
- •Void main()
- •Void add(Node **pend, int d)
- •Int del(Node **pbeg)
- •8.4. Лінійний список
- •Void main()
- •Void add(Node **pend, int d)
- •8.5. Шаблони функцій
- •Void main()
- •Void myfunc(type1 X, type2 y)
- •Void main()
- •8.6 Загальні відомості шаблонів класів
- •Void List ::print()
- •Void List::print_back()
- •Void main()
- •8.7 Створення шаблонів-класів
- •Void main()
- •8.8 Спеціалізація шаблонів класів
- •8.9 Переваги та недоліки шаблонів
- •Завдання
- •Розділ 9. Модульні програми (проектування об’єктно-орієнтованого програмування)
- •9.1 Короткі відомості
- •9.2 Збірка вихідних текстів
- •Void main()
- •9.3 Відділення інтерфейсу від реалізації
- •9.4 Шаблони та модульність. Простір імен
- •9.5 Фізичне розділення простору імен
- •9.6 Міжмодульні змінні та функції
- •9.7 Ініціалізація глобальних об'єктів
- •Завдання
- •Розділ 10. Контейнерні класи
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Послідовні контейнери
- •Void main()
- •10.2.1 Вектори (vector)
- •Void main()
- •Void main()
- •10.2.2. Двосторонні черги (deque)
- •10.2.3 Списки (list)
- •Void main()
- •Void main()
- •10.2.4 Стеки (stack)
- •Void main()
- •10.2.5 Черги (queue)
- •Void main()
- •Void main()
- •10.2.6 Черги з пріоритетами (priority_queue)
- •Void main()
- •Void main()
- •10.3 Асоціативні контейнери
- •10.3.1 Загальні відомості про асоціативні контейнери
- •Void main()
- •10.3.2 Словники (map)
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •10.3.3 Множини (set)
- •Void main()
- •Void main()
- •Завдання
- •Розділ 11. Алгоритми
- •11.1 Ітератори
- •11.2 Функціональні об'єкти
- •Void main()
- •Void main()
- •11.3 Алгоритми
- •11.3.1 Немодифікуючі операції з послідовностями
- •Void main ()
- •Void main()
- •Void main()
- •11.3.2 Модифікуючі операції з послідовностями
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •11.3.3 Алгоритми, пов'язані з сортуванням
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •11.3.4 Узагальнені чисельні алгоритми
- •Void main()
- •Void main()
- •Завдання
- •Список літератури
Void MyFunc()
{
CDtorDemo D;
throw CTest();
}
Void main()
{
cout << "In main" << endl;
try
{
MyFunc();
}
catch( CTest E )
{
cout << E.Show() << endl;
}
}
Результати виконання програми:
In main
Конструктор
Деструктор
Виключення у класі CTest class
У даному прикладі у функції MyFunc() створюється об'єкт класу CDtorDemo (при цьому в конструкторі виводиться текст "Конструктор"), потім генерується виключення класу СTest. Слід зазначити, що обробка цього виключення виконується після того, як об'єкт класу CDtorDemo звільняється, тобто спочатку виводиться в деструкторі текст "Деструктор". Тільки після цього виводиться текст обробки виключення "Виключення у класі CTest Class".
Як уже згадувалося, виключення може бути як стандартного, так і визначеного користувачем типу. При цьому немає необхідності визначати цей тип глобально – достатньо, щоб він був відомий в точці породження виключення і в точці його обробки. Клас для представлення виключення можна описати усередині класу, при роботі з яким воно може виникати. Конструктор копіювання цього класу має бути оголошений як public, оскільки інакше буде неможливо створити копію об'єкту при генерації виключення (конструктор копіювання, що створюється за умовчанням, має специфікатор public).
6.4 Список виключень функції
У заголовку функції можна задати список виключень, які вона може прямо або побічно породжувати. Оскільки заголовок є інтерфейсом функції, вказівка в ньому списку виключень дає користувачам функції необхідну інформацію для її використання, а також гарантію, що при виникненні непередбаченого виключення ця ситуація буде виявлена.
Алгоритм обробки виключення представлений на рис. 6.1.
Типи виключень перераховуються в дужках через кому після ключового слова throw, розташованого за списком параметрів функції, наприклад:
void f1() throw (int, const char*){ /*Тіло функції*/ }
void f2() throw (Oops*){ /*Тіло функції*/ }
Рис. 6.1 Алгоритм обробки виключення
Функція f1 повинна генерувати виключення тільки типів int і const char*.
Функція f2 повинна генерувати тільки виключення типу вказівки на клас Oops або похідних від нього класів.
Якщо ключове слово throw не вказане, функція може генерувати будь-яке виключення. Порожній список означає, що функція не повинна породжувати виключень:
void f() throw ()
{
// Тіло функції, яка не породжує виключень
}
Виключення не входять в прототип функції. При перевизначенні в похідному класі віртуальної функції можна задавати список виключень, такий же або більш обмежений, ніж у відповідній функції базового класу.
Вказівка списку виключень ні до чого не зобов'язує – функція може прямо або побічно породити виключення, яке вона обіцяла не використовувати. Ця ситуація виявляється під час виконання програми і приводить до виклику стандартної функції unexpected, яка за умовчанням просто викликає функцію terminate. За допомогою функції set_unexpected можна встановити власну функцію, яка викликатиметься замість terminate і визначатиме дію програми при виникненні непередбаченої виключної ситуації.
Функція terminate за умовчанням викликає функцію abort, яка завершує виконання програми. За допомогою функції set_terminate можна встановити власну функцію, яка викликатиметься замість abort і визначатиме спосіб завершення програми. Функції set_unexpected і set_terminate описані в заголовному файлі <exception>.