- •Міністерство освіти і науки україни
- •Розділ 1. Інкапсуляція та приховування інформації
- •1.1 Визначення та використання класів
- •1.2. Поля і методи класів
- •1.2.1 Поля і методи класів
- •1.2.2 Опис об’єктів
- •1.2.3 Вказівка this
- •Void cure(int health, int ammo)
- •1.3 Інкапсуляція та приховування інформації
- •1.3.1. Приховані дані
- •1.3.2. Загальнодоступні і приватні члени класу
- •1.3.3. Захищені члени класу
- •Void b::fb()
- •Void c::fc()
- •Void c::fc(a&a)
- •Void main()
- •1.3.4. Організація загального інтерфейсу
- •Void main()
- •1.4 Конструктори і деструктори
- •Void main()
- •Завдання
- •Розділ 2. Класи і підкласи
- •2.1. Конструктор копіювання
- •2.2 Вкладені класи
- •Void External::Inner::MethodInner(const External &t)
- •2.3 Статичні елементи класу
- •2.3.1 Статичні поля
- •2.3.2 Статичні методи
- •Void f()
- •2.4 Дружні функції і класи
- •2.4.1 Дружня функція
- •Void Spouse(Person &p)
- •Void main()
- •2.4.2 Дружній клас
- •Завдання
- •Розділ 3. Спадкування класів
- •3.1 Спадкування класів
- •Void b::bb(int u)
- •Void main()
- •Приклад.
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •3.2 Множинне спадкування
- •Void main()
- •Void main()
- •3.3. Типовий приклад спадкування
- •Void DatabaseObject::Display ( )
- •Завдання
- •Розділ 4. Поліморфізм
- •4.1. Віртуальні функції
- •Void main()
- •Void main()
- •4.2 Абстрактні класи
- •Void show(a* a)
- •Void main()
- •4.3. Приклади поліморфізму
- •Virtual double f1()
- •Void main()
- •4.4. Внутрішнє представлення об’єктів і таблиця методів
- •Void do_(a& a)
- •Void main()
- •Void show(a* a)
- •Void main()
- •Завдання
- •Розділ 5. Перевантаження операторів
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Перевантаження унарних операторів
- •Int geth()
- •Void set_h (int h)
- •5.3 Перевантаження бінарних операторів та операторів присвоювання
- •Void main()
- •5.4 Перевантаження операторів new і delete
- •Void * pObj::operator new(size_t size)
- •Void pObj::operator delete(void* ObjToDie, size_t size)
- •5.5 Перевантаження оператору приведення типу
- •Operator ім’я нового типу ();
- •5.6 Перевантаження оператору виклику функції
- •5.7 Перевантаження оператору індексування
- •Vect::Vect (int n): size(n)
- •Завдання
- •Розділ 6. Обробка виключних ситуацій
- •6.1 Загальні відомості про виключні ситуації
- •6.2 Синтаксис виключень
- •6.3 Перехоплення виключень
- •Void f1()
- •Void f2()
- •Void main()
- •Void GotoXy(int X, int y)
- •Void kontr (char* str) throw (const char*)
- •Void main()
- •Void MyFunc()
- •Void main()
- •6.4 Список виключень функції
- •6.5 Виключення в конструкторах та деструкторах
- •6.6 Ієрархії виключень
- •Завдання
- •Розділ 7. Рядки
- •Void main ()
- •7.1.1 Конструктори і операції привласнення
- •7.1.2 Операції
- •7.2. Функції класу string
- •7.2.1 Привласнення і додавання частин рядків
- •7.2.2 Перетворення рядків
- •Void main ()
- •7.2.3 Пошук підрядків
- •Void main()
- •7.2.3 Порівняння частин рядків
- •Void main ()
- •7.2.4 Отримання характеристик рядків
- •Завдання
- •Розділ 8. Шаблони класів
- •8.1. Загальна характеристика динамічних структур даних
- •8.2. Стек
- •Void main()
- •Void push(Node **top, int d)
- •Int pop (Node **top)
- •8.3. Черга
- •Void main()
- •Void add(Node **pend, int d)
- •Int del(Node **pbeg)
- •8.4. Лінійний список
- •Void main()
- •Void add(Node **pend, int d)
- •8.5. Шаблони функцій
- •Void main()
- •Void myfunc(type1 X, type2 y)
- •Void main()
- •8.6 Загальні відомості шаблонів класів
- •Void List ::print()
- •Void List::print_back()
- •Void main()
- •8.7 Створення шаблонів-класів
- •Void main()
- •8.8 Спеціалізація шаблонів класів
- •8.9 Переваги та недоліки шаблонів
- •Завдання
- •Розділ 9. Модульні програми (проектування об’єктно-орієнтованого програмування)
- •9.1 Короткі відомості
- •9.2 Збірка вихідних текстів
- •Void main()
- •9.3 Відділення інтерфейсу від реалізації
- •9.4 Шаблони та модульність. Простір імен
- •9.5 Фізичне розділення простору імен
- •9.6 Міжмодульні змінні та функції
- •9.7 Ініціалізація глобальних об'єктів
- •Завдання
- •Розділ 10. Контейнерні класи
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Послідовні контейнери
- •Void main()
- •10.2.1 Вектори (vector)
- •Void main()
- •Void main()
- •10.2.2. Двосторонні черги (deque)
- •10.2.3 Списки (list)
- •Void main()
- •Void main()
- •10.2.4 Стеки (stack)
- •Void main()
- •10.2.5 Черги (queue)
- •Void main()
- •Void main()
- •10.2.6 Черги з пріоритетами (priority_queue)
- •Void main()
- •Void main()
- •10.3 Асоціативні контейнери
- •10.3.1 Загальні відомості про асоціативні контейнери
- •Void main()
- •10.3.2 Словники (map)
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •10.3.3 Множини (set)
- •Void main()
- •Void main()
- •Завдання
- •Розділ 11. Алгоритми
- •11.1 Ітератори
- •11.2 Функціональні об'єкти
- •Void main()
- •Void main()
- •11.3 Алгоритми
- •11.3.1 Немодифікуючі операції з послідовностями
- •Void main ()
- •Void main()
- •Void main()
- •11.3.2 Модифікуючі операції з послідовностями
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •11.3.3 Алгоритми, пов'язані з сортуванням
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main()
- •11.3.4 Узагальнені чисельні алгоритми
- •Void main()
- •Void main()
- •Завдання
- •Список літератури
10.2.2. Двосторонні черги (deque)
Двостороння черга – це послідовний контейнер, який, разом з вектором, підтримує довільний доступ до елементів і забезпечує вставку і видалення з обох кінців черги за постійний час. Ті ж операції з елементами усередині черги займають час, пропорційний кількості переміщуваних елементів. Розподіл пам'яті виконується автоматично. Розглянемо схему організації черги (рис. 10.1). Для того, щоб забезпечити довільний доступ до елементів за постійний час, черга розбита на блоки, доступ до кожного з яких здійснюється через вказівку. На рисунку замальовані області відповідають зайнятим елементам черги. Якщо при додаванні в початок або в кінець блок виявляється заповненим, виділяється пам'ять під черговий блок (наприклад, після заповнення блоку 4 буде виділена пам'ять під блок 5, а після заповнення блоку 2 – під блок 1). При заповненні крайнього з блоків відбувається перерозподіл пам'яті під масив вказівок так, щоб використовувалися тільки середні елементи. Це не займає багато часу. Таким чином, доступ до елементів черги здійснюється за постійний час, хоча він і дещо більше, ніж для вектора.
Для створення двосторонньої черги можна скористатися наступними конструкторами (приведений спрощений запис), аналогічними конструкторам вектора:
explicit deque(); //1
explicit deque(size_type n, const Т& value = T());//2
template <class InputIter> //3
deque(InputIter first , InputIter last);
deque(const vector <T>& x); //4
Рис. 10.1. Організація двосторонньої черги
Конструктор 1 є конструктором за умовчанням. Конструктор 2 створює чергу довжиною n і заповнює її однаковими елементами-копіями value. Конструктор 3 створює чергу шляхом копіювання вказаного за допомогою ітераторів діапазону елементів. Тип ітераторів має бути "для читання". Конструктор 4 є конструктором копіювання.
Приклади конструкторів:
// Створюється черга з 10 рівних одиниці елементів
deque <int> d2 (10, 1);
// Створюється черга, рівна черзі v1
deque <int> d4 ( v1 );
// Створюється черга з двох елементів, рівних першим двом
// елементам вектора v1 з попереднього розділу
deque <int> d3 (v1.begin(), v1.begin() + 2);
// Створюється черга з 10 об'єктів класу monstr
// (працює конструктор за умовчанням)
deque <monstr> m1 (10);
// Створюється черга з 5 об'єктів класу monstr із заданим ім'ям
// (працює конструктор з параметром char*)
deque <monstr> m2 (5, monstr("Bacя в очереди"));
У шаблоні deque визначені операція привласнення, функція копіювання, ітератори, операції порівняння, операції і функції доступу до елементів і зміни об'єктів, аналогічні відповідним операціям і функціям вектора. Вставка і видалення так само, як і для вектора, виконуються за пропорційний кількості елементів час. Якщо ці операції виконуються над внутрішніми елементами черги, всі значення ітераторів та посилань на елементи черги стають недійсними. Після операцій додавання в будь-який з кінців всі значення ітераторів стають недійсними, а значення посилань на елементи черги зберігаються. Після операції вибірки з будь-якого кінця стають недійсними тільки значення ітераторів і посилань, пов'язаних з цими елементами. Окрім перерахованих, визначені функції додавання та вибірки з початку черги:
void push_front(const Т& value);
void pop_front();
При вибірці елемент видаляється з черги. Для черги не визначені функції місткість і резерв, але є функції перевизначення та розмір.