МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра ОАФА

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОНОМІЧНА ДІАГНОСТИКА»

для студентів усіх форм навчання

Кривий Ріг

2009

Тема 1. Предмет і завдання дисципліни «Економічна діагностика»

1. Поняття економічної діагностики

ЕКОНОМІЧНА ДІАГНОСТИКА – оцінка економічних показників роботи підприємства на основі вивчення окремих результатів, неповної інформації з метою виявлення можливих перспектив його розвитку і наслідків ухвалення поточних управліньских рішень.

Діагностика - це процес розпізнавання й визначення негативних (кризових) явищ у діяльності підприємства на основі помічених локальних змін, установлених залежностей.

Процес діагностики передбачає побудову системи аналізу, що задовольняє потреби як внутрішніх та і зовнішніх користувачів. Ефективність функціонування кожного підприємства залежить від того, відповідають чи не відповідають управлінські рішення реальному стану ринкового середовища господарювання з урахуванням потенціалу підприємства. Аналіз виступає як інструмент контролю та планування.

Мета: надання знань про використання методичного апарату та інструментарію економічної діагностики для визначення стану підприємства.

За допомогою економічної діагностики має підвищитись ефективність господарювання підприємства.

Фінансова стійкість підприємства – це такий стан його фінансових ресурсів, їхнього розподілу і використання, який забезпечує розвиток підприємства на основі зростання прибутку і капіталу, збереження платоспроможності і кредитоспроможності за припустимого рівня ризику. Залежно від чинників, які впливають на фінансову стійкість, розрізняють внутрішню та зовнішню стійкість.

Джерелами інформації для проведення аналізу є:

1. Баланс підприємства Ф1.

2. Звіт про фінансові результати Ф2.

3. Звіт про рух грошових коштів Ф3.

4. Звіт про власний капітал Ф4.

5. Примітки Ф5.

6. Звіт про фінансові результати, дебіторську та кредиторську заборгованість.

7. Звіт з праці за попередній рік та звітний період 1-ПВ.

8. Звіт про використання робочого часу 3-ПВ.

9. Чисельність окремих категорій працівників і підготовка кадрів Ф6-ПВ.

10. Звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг 5-С.

11. Розрахунок нормативу власних оборотних коштів.

12. Розшифровка дебіторської та кредиторської заборгованості.

13. Наявність парку обчислювальної техніки 27 НФ.

14. Інша інформація.

У процесі діагностики діяльності підприємства розглядаються основні сфери діяльності:

-науково-технічна;

- виробнича;

- фінансова;

- інвестиційна;

- соціальна;

-функціональна.

Діагностика діяльності підприємства включає ряд основних напрямків:

• використання методики аналізу а також використання результатів виробничо-господарської, комерційної, соціальної та ін. видів діяльності;

• встановлення основних прийомів аналізу, стану та використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів;

• оцінка фінансового стану та діагностика банкрутства підприємства, оцінка фінансового ризику;

• встановлення шляхів підвищення ефективності діяльності господарського суб’єкта на основі комплексного техніко-економічного аналізу;

• оцінка економічних результатів діяльності підприємства з точки зору конкурентоспроможності продукції та підприємства;

• оцінка виробничих результатів роботи підприємства;

• оцінка витрат на виробництво та реалізацію продукції;

• загальна оцінка ефективності роботи підприємства та основних чинників, що її визначають.

Функції економічної діагностики:

- контрольна;

- облікова;

- організаційна;

-індикативна-можливість використання результатів діагностики з метою створення умов для зміни ефективності діяльності у відповідній сфері підприємства.

Класифікація діагностики (для промислових підприємств):

• за періодичністю: одночасна, періодична;

• за змістом: тематична, комплексна;

• за шириною охвату: на рівні цеху, на рівні дільниці, на рівні підприємства, на рівні галузі, міжгалузева;

• за призначенням результатів діагностики: а) діагностика оцінки стану підприємства на конкретний момент часу та режиму його функціонування, б) діагностика динаміки режиму функціонування підприємства, в) діагностика економічних наслідків управлінських рішень.

2. Предмет, об’єкт, завдання та меодологія економічної діагностки

Предмет: кількісна характеристика та якісна ідентифікація стану підприємства.

Суб’єкти ЕД: аналітичні відділи підприємства, інвестори...

Об’єкт Ед є власне підприємство.

Завдання економічної діагностики:

1. Встановлення реального стану підприємства.

2. Порівняння підприємства з аналогічними.

3. Вивчення динаміки розвитку підприємства.

4. Прогнозування основних тенденцій розвитку нашого підприємства.

Принципи ЕД:

1. Інтегрованість у загальну систему аналізу.

2. Науковий характер дослідження.

3. Комплексність.

4. Системність.

5. Об’єктивність.

6. Своєчасність.

Система показників економічної діагностики відображає:

1. Джерела формування капіталу.

2. Розмір та структуру основного та оборотного капіталу.

3. Ефективність використання коштів, персоналу.

4. Фінансову стійкість.

5. Величину потенціалу підприємства та його використання.

6. Індикатори (симптоми) нестабільності фінансового стану.

Існує безліч методів проведення діагностики фінансово-господарської діяльності підприємства, що засновані на виявленні головної ланки, встановленні причинно-наслідкових зв’язків та взаємозалежності отриманих результатів.

Методикою називається сукупність прийомів та методів виконання техніко-економічного аналізу.

Основні методи діагностики фінансово-господарської діяльності:

• Неформалізований-логічне суб’єктивне дослідження, оцінка ситуації висококваліфікованими спеціалістами;

• Морфологічний-систематизація варіантів альтернативних рішень за потенційно-можливими сценаріями та вибір спочатку допустимих з них, а потім найбільш ефективних;

• Рейтинговий-систематизація, ранжування та визначення найкращих результатів за рядом чинників;

• Фактографічний-аналіз зафіксованих фактів в наукових працях, статистичних звітах, засобах масової інформації тощо;

• Кон’юнктурний-встановлення поточного стану підприємства з позиції попиту на продукцію;

• Математичний-ланцюгові підстановки, нарахування простих та складних процентів, диференціальний, логарифмічний, інтегральний аналіз, дисконтування;

• Статистичний-кореляційний, регресивний, дисперсійний аналіз. Екстраполяція, розрахунок середніх та відносних величин. Індексний метод;

• Дослідження операцій та прийняття рішень-теорії єгер, теорії масового обслуговування, побудова дерева цілей та ресурсів

• Економетричний-матричний, виробничі функції, міжгалузевий баланс;

• Економіко-математичне моделювання-нормативні моделі, лінійне та нелінійне динамічне програмування.

На практиці використовується не один конкретний метод, а їх сукупність. Усі методи засновані на загальних положеннях методики:

- встановлення меж та часових інтервалів;

- вибір критеріїв;

- виявлення та оцінка динаміки основних показників;

- визначення факторів та облік їх впливу на динаміку основних показників;

- узагальнення результатів діяльності та визначення перспектив розвитку підприємства на основі отриманих результатів.

До принципів діагностики фінансово-господарської діяльності підприємства відносять:

- достовірне відображення реального стану підприємства;

- відображення конкретних цілей;

- системність;

- комплексність;

- варіантність;

- відображення галузевої та територіальної специфіки діяльності підприємства.

Головними прийомами економічної діагностики є:

• Аналіз виробничої структури економічної системи, виробничих процесів, кооперації та розподілу праці;

• Аналіз структури керуючої системи процесів управління;

• Комплексний аналіз управління підприємством із застосування різних технологічних засобів для збору, обробки, збереження та передачі інформації.

Види показників:

Показники витрат:

- основні засоби;

- основні невиробничі фонди;

- аналіз необоротних засобів;

- аналіз фондів обігу;

- аналіз матеріальних ресурсів;

- аналіз чисельності працюючих;

- аналіз фінансових ресурсів;

- аналіз інвестицій.

Показники витратомісткості:

- ресурсомісткість;

- фондомісткість;

- матеріаломісткість;

- капіталомісткість;

- трудомісткість;

- енергомісткість;

- паливо місткість.

Показники результатів:

- обсяг виробництва продукції;

- валовий дохід;

- чистий прибуток(збиток)

- фондовіддача;

- рентабельність;

- ефективність використання активів.

Показники-чинники:

- рівень автоматизації;

- рівень механізації;

- забезпеченість ресурсами;

- обертаємість оборотних засобів;

Узагальнюючі показники:

- вартість майнового комплексу підприємства;

- вартість чистих активів;

- вартість оборотного капіталу;

- ринкова вартість підприємства;

- ліквідність;

- платоспроможність;

- ефективність використання власного капіталу.

На кожному підприємстві за діагностику визначають сфери його діяльності відповідають відповідні відділи:

Виробнича діяльність керується виробничим або технологічним відділом.

Зміст діагностики: перевірка відповідних виробничо-технологічних операцій відповідним стандартам.

Комерційна діяльність діагностується відділом збута, торговим, комерційним маркетингом. Зміст діагностики :оцінка результативності торгово-комерційних операцій.

Інформаційна діяльність діагностується інформаційно-аналітичним відділом. Зміст діагностики: оцінка оперативності інформаційно-аналітичних потоків.

Адміністративно-господарська діагностика ведеться відділами: фінансовим, планово-економічним, кадрів і т.д.

Технічна діагностика визначається на технічний відділ і відділ контрольно-вимірювальних приборів і обладнання.

Робота кожного відділа повинна регламентуватися спеціальним положенням об відділі і посадовими інструкціями. Положення об відділі містить опис його цілей, завдань та функцій. Посадові інструкції включають деталізацію конкретних обов’язків кожного співробітника по конкретним операціям.

Діагностика фінансово-господарської діяльності починається з складання програми яка містить:

- об’єкт аналіза (процес, операція, технологія)

- суб’єкт (кто проводе діагностику, відповідальність особистості, споживачі інформації)

- період (за котрою виконується аналіз)

- ціль та завдання діагностики

-форми, методи та техніка діагнозу (звіт, заключення, розрахунок економічної ефективності, описова характеристика)

- строк проведення аналітичних операцій

- кому направляються результати діагностики і як використовуються.

Програма розроблюється по кожному об’єкту , відповідальність покладається на керівника відділу, в веденні якого знаходиться об’єкт.

Інформаційна база діагностики фінансово-господарської діяльності заснована на організаційному нормуванні, бухгалтерському обліку і фінансово-статистичної звітності, спеціальною економікою, технічної і іншої інформації.

Організаційне нормування (регламентування)- це система норм, правил, регламентів виступаючих базою для проектування і управління виробничими процесами. Включає: номенклатурно-кваліфікаційні і техніко-економічні нормативи. Крім того організаційне нормування може включати:

1. ) організаційно-технічні нормативи, тобто технічні, документацій ні стандарти, умови і маршрути руху предметів праці, режими обробки і т.д.

2.) організаційно-структурні нормативи-це схеми підпорядкування, виробничі та організаційні структури, типові схеми управління, типові штатні розклади, нормативи чисельності працюючих

3.) оперативно-календарні нормативи-регламентуючі виробничі процеси (розміри партій, продовжуваність циклів і т.д.)

4.) адміністративно-організаційні нормативи правила внутрішнього розпорядку, порядок відпусток, правила оформлення найму і звільнення, переводу, командировок. Дана інформація дає змогу оцінити потребу в трудових, фінансових, матеріальних ресурсах, а також оцінити використання власних ресурсів.