Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опорний конспект ЕконДиагностика 2.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
637.95 Кб
Скачать

Тема 4. Діагностика конкурентоспроможності підприємства

1 Визначення поняття «конкурентоспроможність підпри­ємства на ринку».

Дія кожної конкурентної сили непередбачувана, тому має бути визначена. Спроможність підприємства брати участь в конкуренції сама по собі створює якісно новий показник його успішної діяльності на визначеному ринку - поняття конкурен­тоспроможності.

У світовій практиці існує багато оцінок інтенсивності конкуренції, але най­більш застосовуваними є такі, як чотирьохдольний показник концентрації, індекс Лернера, індекс Херфіндала, індекс Херфіндала-Хершмана. Аналізуючи їх, напевне можна зробити висновок про те, що найбільша конкурентна активність спостерігається, коли конкуренти володіють рівними частинами ринку. Незважаючи на надзвичайну корисність отримуваної за наведеними індексами ін­формації, її не можна вважати повною через відсутність в ній урахування особли­востей конкретного ринкового середовища, досвіду та методів здійснення конку­рентної боротьби. В зв'язку з цим сформувалась нагальна потреба в застосуванні такого критерію ефективності підприємства в ієрархічному ринковому середовищі, який би повністю відтворив його стан та положення.

Таким критерієм є конкурентоспроможність, яка показує, що ринкова кон­куренція ефективна тільки тоді, коли товаровиробники і продавці зацікавлені в зростанні прибутків.

Упорядкування взаємин між товаровиробниками і споживачами вимагає ста­новлення відповідного механізму регулювання та управління. Подібним регулятор­ним механізмом є маркетинговий механізм управління діяльністю підприємств.

Враховуючи, що критерієм адаптації підприємств до ринкових умов господа­рювання є рівень конкурентоспроможності, виникає потреба в дослідженні взаємо­зв'язку між поняттями конкурентоспроможності відповідно до принципу ієрархії, тобто між конкурентоспроможністю країни, регіону (галузі), підприємства, окремого товару; в оцінці факторів впливу; виявленні проблем, перешкоджаючих їх розвитку та розробці заходів щодо поліпшення функціонування підприємств в жорсткому конкурентному середовищі на засадах маркетингу.

Проблема ієрархічності поняття конкурентоспроможності не є новою. Вона активно дискутується для визначення пріоритетів в застосуванні відповідного ін­струментарію, в тому числі і маркетингового. Разом з тим, однозначного загально­визнаного поняття конкурентоспроможності не існує.

Логічним є припущення, що конкурентоспроможність товару слугує проявом конкурентоспроможності підприємства, яка, в свою чергу, відтворює конкурентосп­роможність галузі чи регіону, до яких воно належить, і в кінцевому підсумку - ви­значає конкурентоспроможність країни на міжнародній арені.

Все вищевикладене є підставою для визначення конкурентоспроможності підприємства (КС) як його спроможності займати визначену ринкову нішу в пев­ний період часу.

Зважаючи на ієрархічну структуру конкурентоспроможності як основної кате­горії забезпечення конкурентних переваг товару, підприємства, країни постає пи­тання ієрархічності у формуванні маркетингового механізму, покликаного забезпе­чити згадані переваги, що потребує побудови узгодженої ієрархічної маркетингової системи.

2. Підходи до оцінки конкурентоспроможності під­приємства на ринку

Конкурентоспроможність підприємства на ринку можна визначити з використанням вагомості товарів та ринків, на яких воно реалізується:

- питома вага і-го товару підприємства в обсязі продажу за звітний період.

- показник значущості ринку, на якому представлена продукція.

Для промислово розвинутих країн значимість ринку 1,0 , для інших країн 0,7, для внутрішнього ринку 0,5.

- конкурентоспроможність i-го товару на j-му ринку.

Оцінка конкурентоспроможності окремої категорії персоналу рекомендовано здійснювати за формулою:

де - рівень конкурентоспроможності конкретної категорії персоналу,

- 1, 2, ... n – кількість експертів,

- 1, 2, ... n – кількість якостей персоналу, що оцінюються,

- вагомість якості персоналу,

- оцінка експертом якості персоналу за п’ятибальною шкалою,

5n – максимально можлива кількість балів, яку можна отримати.

Встановлено такі умови оцінки експертами якостей персоналу:

  • відсутня – 1 бал,

  • якість спостерігається рідко – 2 бала,

  • спостерігається на часто – 3 бала,

  • часто – 4 бала,

  • якість проявляється регулярно – 5 балів.