- •Вступ. Едитологія як наука (2 год.)
- •Основні функції змі у суспільстві
- •Сутність редагування (2 год.)
- •Історія розвитку редагування (2 год.)
- •Методологічні основи редагування (2 год.)
- •Структура об’єкта редагування (2 год.)
- •Нормативна база редагування (2 год.)
- •Помилки та їх види (2 год.)
- •Методи редагування (4 год.)
- •Інформаційні норми редагування (2 год.)
- •Соціальні норми редагування (2 год.)
- •Композиційні норми редагування (2 год.)
- •Логічні норми редагування (2 год.)
- •Лінгвістичні норми редагування (4 год.)
- •Психолінгвістичні норми редагування (2 год.)
- •Видавничі норми редагування (2 год.)
- •Поліграфічні норми редагування (2 год.)
- •Особливості редагування на різних етапах видавничого процесу (2 год.)
- •Редакційні системи. Технологічні особливості комп’ютерного редагування (2 год.)
- •Системи автоматизації видавничої діяльності. Видавничі норми (2 год.)
Психолінгвістичні норми редагування (2 год.)
Завдання 1. Питання для обговорення:
Норми сприймання повідомлення: узгодження швидкості передачі з продуктивністю сприймання; психологічні механізми сприймання; вплив уваги на сприймання; уява і точність сприймання.
Словниковий запас реципієнта.
Норми запам’ятовування повідомлень: пам’ять, її види і механізми; нормування обсягу інформації; нормування часу зберігання інформації.
Мисленнєве опрацювання повідомлення.
Розуміння повідомлення: поняття розуміння; синтаксична складність повідомлення; семантична складність; вплив складності на розуміння повідомлення; норми розуміння повідомлень; залежність між зрозумілістю і точністю повідомлення.
Прогнозування повідомлення.
Завдання 2. Простежити дотримання психолінгвістичних норм у повідомленні на ґрунті роботи з кореспонденцією.
Завдання 3. Дібрати з газет приклади різновидів кореспонденції, простежити особливості розуміння повідомлень такого жанру публіцистики.
Довідка:
Кореспонденція – це один з важливих аналітичних жанрів, який, використовуючи достовірні, об’єднані спільністю теми факти, публіцистичними засобами відображає певну сторону сучасної дійсності, обмежену місцем і часом.
У газеті можуть бути хороші нариси, гострі фейлетони, але якщо її кореспонденції неглибокі, невиразні і нудні, газета не матиме успіху, не знайде справжнього резонансу. Саме кореспонденція в значній мірі визначає обличчя газети. Це ефективна літературна форма передачі передового досвіду, вона дає змогу долучитися до газети широким авторським колам, охоплює багатий фактичний матеріал, є доступною для кожного. Кореспонденція займає чільне місце на газетній сторінці і здійснює свої функції як важливий жанр публіцистики.
Різновиди кореспонденції:
Інформаційна (оперативна, описова) – перехідна форма від первинного інформаційного жанру до аналітичного. По суті, це розширена замітка, яка знайомить читача з подією, що має громадський інтерес, господарське значення, подає новий штрих сучасної дійсності. Про описувану подію розповідається у вигляді докладної констатації, оповідь містить пояснення негативу або позитиву. Характерна особливість – інформаційна новизна, наведення свіжих прикладів, зіставлення фактів, використання лаконічних екскурсів у минуле.
Аналітична (позитивна чи негативна) – така, що містить глибокий аналіз фактів, подій, явищ, як правило, розкриває виробничий досвід колективу (промислового підприємства, цеху, бригади і под.), пропагує досвід кращих працівників, новаторів виробництва, кваліфіковано описує прийоми їх роботи. Порушуючи життєво важливі явища, аналітична кореспонденція розкриває їх внутрішній смисл.
Критична – це найпоширеніший вид кореспонденції. Вона розкриває недоліки в діяльності окремих підрозділів, підприємств, колективів, привертає увагу відповідних організацій, широкої громадськості до них, вказує причини появи та накреслює шляхи їх усунення. Це надзвичайно ефективна форма розгортання критики й самокритики в пресі.
Проблемна (постановча) – така, що на основі глибокого аналізу висуває на обговорення громадськості нагальне питання, порушує важливу проблему, висуває нові завдання, які потребують розв’язання. Їй властива спрямованість уперед, погляд у завтрашній день, оскільки за фактами відкриваються явища, за явищами – їх сутність, смисл, тенденція.
Модуль 3. Лабораторна робота № 1.