Карта санітарно-гігієнічних норм умов праці державного службовця (посадової особи місцевого самоврядування)

№ п/п	Умови праці	Одиниці виміру	Оптимальна комфортна зона	Допустима (некомфортна) зона	Недопусти- ма зона
1	Температура повітря	0С	22-24	21 – 25(зима) 22-28(літо)
2	Вологість повітря	%	60 – 40	до 75
3	Шум	децибели	до 50	60
4	Освітлення	люкс	200 : 500	150 : 200
5	Нахил тіла людини	в градусах	0	5
6	Стан осклянілості	забрудненість	немає	незначна	значна
7	Колір стін, стелі		білий, салат- ний	білий	чорний
8	Швидкість повітря	м/с	До 0,1	0,1 (зима) 0,2-0,1(літо)

При мікрокліматичних умовах, що перевищують допустимі, органі- зовують додаткові перерви за рахунок тривалості робочого часу:

при температурі повітря, що перевищує допустимий рівень, трива- лість регламентованих перерв становить не менше 10 % робочого часу на кожні 2ОС перевищення;

при поєднанні температури повітря, що перевищує допустимий рі- вень, з відносною вологістю, яка перевищує 75 %, тривалість регламен- тованих перерв рекомендується встановлювати не менше 20 % робочого часу.

Важливою складовою гігієни праці державних службовців і посадо- вих осіб місцевого самоврядування є чистота службового приміщення, повітря та робочого місця. Дотримання чистоти є запорукою підтримання високої продуктивності праці службовців, їхнього психофізіологічного стану, профілактикою респіраторних та шлунково-кишкових захворю- вань. Для цього у службових приміщеннях необхідно робити щоденне во- логе прибирання, заборонити паління.

Відмова від шкідливих звичок (паління тощо) позитивно впливає на здоров’я працівника, його працездатність та самопочуття і продуктив- ність праці колег.

Недостатню рухливість службовця, обумовлену характером і зміс- том його праці, доцільно компенсувати активними формами відпочинку: виконанням під час перерви комплексу виробничої гімнастики, здійснен- ня прогулянки тощо. Активний відпочинок для осіб середнього та стар- шого віку є ефективним засобом підтримання здоров’я, підвищення життєвого тонусу.

На працездатність державного службовця (посадової особи місце- вого самоврядування) і врешті-решт на ефективність його діяльності, впливає багато різноманітних чинників як службового, так і позаслужбо- вого характеру.

Чинники забезпечення високої працездатності державного службо- вця та посадової особи місцевого самоврядування службового характеру розглянуті в попередніх темах.

Основними чинниками позаслужбового характеру є такі.

Здоровий спосіб життя. Під здоровим способом життя слід розу- міти такі типові форми та способи повсякденної життєдіяльності людини,

які зміцнюють і вдосконалюють резервні можливості організму. Основни- ми складовими здорового способу життя є [139]:

піклування про своє здоров’я; періодичне проходження медичного обстеження з метою своєчасного виявлення та запобігання захворювань;

уникання стресових ситуацій та вміння їх витримувати; дотримання доброзичливих стосунків з оточуючими людьми; відмова від шкідливих звичок (паління тощо);

підвищення свого культурного та інтелектуального рівня;

своєчасна фізична і психологічна релаксація, зокрема з урахуван- ням своїх психофізіологічних, вікових та інших особливостей дотримання раціонального режиму відпочинку – поєднання пасивного відпочинку (пе- регляд телевізійних передач, читання літератури тощо) з активним (за- няття фізкультурою і спортом, прогулянки тощо);

спокійний сон у добре провітреному приміщенні зі сприятливою температурою;

дотримання з огляду на вік, стан здоров’я та індивідуальні особли- вості раціонального режиму харчування; вживання калорійної та збагаче- ної мінерало-вітамінним комплексом їжі.

Біологічні ритми людини. Висока працездатність державного службовця та посадової особи місцевого самоврядування значною мірою забезпечується правильним узгодженням їх життєвого ритму з індивідуа- льними біологічними ритмами [69]. Найбільше значення мають добові ритми, в процесі яких організм виконує більше 50 функцій. Чим точніше співпадає початок розумової праці з підйомом життєво важливих функцій організму, тим продуктивніше вона виконується.

Для людини природними біоритмами функціонування організму є: найбільша активність і працездатність вранці (8 – 12 год.), потім деякий спад у середині дня (12 – 16 год.), знову деякий підйом увечері (16 – 22 год.) і різке зниження вночі (22 – 8 год.).

З урахуванням зазначеного необхідно так розподіляти навантажен- ня протягом робочого дня, щоб вирішення найскладнішого завдання при- падало на ті години, коли мозок функціонує на повну потужність. Період спаду працездатності доцільно використовувати для відпочинку або для виконання менш складної праці.

При звичайному щоденному циклі роботи спостерігається і тижнева періодичність працездатності, збільшення якої фіксується у вівторок – середу – четвер. Це також слід ураховувати державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування в процесі планування сво- єї діяльності протягом тижня.

Розпорядок дня. Важливим чинником збереження високої праце- здатності державного службовця (посадової особи місцевого самовряду- вання) є дотримання раціонального розпорядку дня, який передбачає чіткий розподіл тривалості роботи, відпочинку, харчування, сну [52; 76].

Регулярність і чергування окремих моментів розпорядку дня сприяє формуванню певного ритму в діяльності організму людини. Завдяки утворенню ланцюжка умовних рефлексів кожна попередня діяльність стає умовним подразником для наступної і підготовкою до неї. Активній діяльності організму при правильному режимі сприяє також рефлекс, який формується на певний час. Тому систематизація повсякденного життя протягом тривалого періоду є однією з важливих вимог розпорядку дня.

Фізичний стан. Добрий фізичний стан державного службовця (посадової особи місцевого самоврядування) допоможе його нервовій системі впоратися з інтелектуальними навантаженнями [129]. Це поло- ження підтверджують дані про те, що сталість і активність таких показни- ків розумової діяльності, як пам’ять, увага, сприйняття, швидкість пере- дачі інформації, прямо пропорційні рівню фізичної підготовленості люди- ни. Різні психічні функції залежать від таких фізичних властивостей і яко- стей людини, як швидкість, сила, витривалість [69]. Їх необхідно постійно розвивати. Оптимально дозоване м’язове навантаження підвищує зага- льний емоційний тонус, створюючи стабільний настрій, який є сприятли- вим фоном для діяльності і важливим профілактичним засобом проти пе- ревтомлення.

Психологічне розвантаження. З огляду на визначення психології релаксація (від лат. relaxation – зменшення напруги, послаблення) – це стан спокою, розслаблення, яке виникає у суб’єкта після зняття напруги, що з’являється після сильних переживань або психічного напруження чи фізичних зусиль [132].

Релаксація може бути мимовільною (розслаблення при відході до сну) і довільною, викликаною шляхом прийняття спокійної пози, уявлення станів, які звичайно відповідають спокою, розслабленню м’язів, що залу- чені до різних видів діяльності. Важливим при цьому є застосування при- йомів аутогенного тренування, яке для психологічного розвантаження слід спрямувати на розвиток уяви та вмінь концентрації.

Самоконтроль працездатності державного службовця та посадової особи місцевого самоврядування. Оцінка стану здоров’я і працездатності державного службовця та посадової особи місцевого са- моврядування допомагає вносити корективи до режиму праці й відпочин- ку, уточнювати індивідуальну оздоровчу програму. Для досягнення об’єк- тивності зазначеної оцінки необхідно поєднувати лікарняний контроль, який необхідно здійснювати не раніше ніж раз на півроку, із самоконтро- лем.

Самоконтроль стану здоров’я і працездатності можна здійснювати за допомогою існуючих тестів (Купера К., Амосова Н. М. та ін.), а також інших простіших способів [52; 69; 76]. Методи самоконтролю дають лю- дині можливість самостійно визначати зміни у фізичному стані та оціню- вати свою працездатність.