2. Основні методи професійного підбору кадрів для держав- ної служби

Для проведення підбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців за наказом (розпорядженням) керівника відповід- ного державного органу, який здійснює призначення на посаду держав- ного службовця, утворюється конкурсна комісія у складі голови, секрета- ря і членів комісії.

Очолює конкурсну комісію, як правило, заступник керівника держав- ного органу. До складу конкурсної комісії входять представники кадрової та юридичної служб, а також окремих структурних підрозділів апарату державного органу.

У державному органі з нечисленним апаратом (до п’яти осіб) кон- курс може проводитися керівником цього органу або конкурсною комісією органу вищого рівня.

Переведення на рівнозначну або нижчу посаду в одному державно- му органі, а також просування по службі державних службовців, які зара- ховані до кадрового резерву чи успішно пройшли стажування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, може здійснюватися без кон- курсного відбору.

Умови проведення конкурсу в окремому державному органі відпові- дно до цього порядку визначаються його керівником, який призначає на посади та звільняє з посад державних службовців.

Рішення про проведення конкурсу приймається керівником органу за наявності вакантної посади державного службовця.

Конкурс проводиться поетапно [9]:

публікація оголошення державного органу про проведення конкурсу в пресі або за допомогою інших засобів масової інформації;

прийом документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, та їх попередній розгляд щодо відповідності встановленим кваліфікаційним вимогам до певного рівня посади;

проведення іспиту та відбір кандидатів.

Державний орган, у якому проводиться конкурс, зобов’язаний опуб- лікувати оголошення про проведення конкурсу в пресі або розповсюдити його через інші офіційні засоби масової інформації не пізніше, ніж за мі- сяць до початку конкурсу та довести його до відома працівників органу, в якому оголошується конкурс.

Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають на ім’я керів- ника заяву, до якої додаються особовий листок обліку кадрів, автобіогра- фія, копія документів про освіту, декларація про доходи і зобов’язання фінансового характеру, в тому числі і за кордоном, щодо себе та членів своєї сім’ї. Особи можуть подавати додаткову інформацію стосовно своєї освіти, досвіду роботи, професійного рівня і репутації (копії документів про підвищення кваліфікації, присвоєння наукового ступеня або вченого звання, характеристики, рекомендації, наукові публікації тощо).

Кадрова служба державного органу перевіряє подані документи на відповідність їх встановленим вимогам щодо прийняття на державну слу- жбу, передбаченим для кандидатів на посаду державного службовця. Подані документи і матеріали конкурсної комісії зберігаються у кадровій службі.

Важливим етапом технології відбору кадрів на посади державних службовців є вивчення кандидатів. Для вивчення кандидатів можуть за- стосовуватися різні методи [9; 56; 73]:

аналіз анкетних даних та інших письмових джерел, які подає пре- тендент на посаду;

наведення довідок у керівників з попереднього місця роботи, інших осіб, які знають кандидата;

тестування;

професійні завдання-перевірки; співбесіди (інтерв’ю);

іспити.

В установах, де відповідально ставляться до відбору кандидатів, усе частіше використовують багатопрофільні, комплексні тести, які до- зволяють виявити професійні навички, загальні здібності, психологічні та особові якості, психофізіологічні характеристики.

Тест, як правило, складається з таких частин: призначення, інструк- ція щодо роботи з ним (застосування тесту), сам тест (текст тесту), ключ для оцінки отриманих результатів.

Для перевірки кандидатур на посаду можуть використовуватися та- кож різні професійні завдання-перевірки. Це можуть бути [45; 55; 61]:

письмові завдання з метою виявлення рівня професійних знань; іспити для виявлення знань у раніше обумовлених професійних

галузях;

виявлення навичок роботи на ПЕОМ; ділові ігри з кандидатами;

співбесіда з певного кола професійних проблем і т. д.

Іспит проводиться конкурсною комісією державного органу, у якому оголошено конкурс, з метою об’єктивної оцінки знань і здібностей канди- датів на посаду державних службовців.

Кандидати, які не склали іспит, не можуть бути рекомендовані кон- курсною комісією для призначення на посаду.

Конкурсна комісія на підставі розгляду поданих документів, резуль- татів іспиту та співбесіди з кандидатами, які успішно склали іспит, на своєму засіданні здійснює відбір осіб для зайняття вакантних посад дер- жавних службовців.

Якщо жоден з кандидатів не рекомендований конкурсною комісією для зайняття вакантної посади державного службовця, оголошується по- вторний конкурс.

У рішенні комісії, що подається керівнику державного органу, обо- в’язково зазначаються пропозиції щодо призначення конкретного канди- дата на вакантну посаду державного службовця та визначаються канди- датури для зарахування до кадрового резерву.

Засідання конкурсної комісії фіксується протоколом, який підпису- ється всіма присутніми на засіданні членами комісії і подається керівни- кові не пізніше, ніж через два дні після голосування. Кожний член комісії може додати до протоколу свою окрему думку.

Конкурсна комісія повідомляє кандидатів про результати конкурсу протягом трьох днів після його завершення.

Рішення про призначення на посаду державного службовця та за- рахування до кадрового резерву приймає керівник державного органу на підставі пропозиції конкурсної комісії протягом місяця з дня прийняття рі- шення конкурсною комісією.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну службу» при прийнятті на державну службу може встановлюватися додаткова умова

– випробування терміном до шести місяців [3].

Якщо протягом терміну випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято (за висновком керівника підроз- ділу), керівник органу може видати наказ (розпорядження) про звільнення працівника з посади, на яку його прийнято з випробувальним строком.

Коли термін випробування закінчився, а діяльність працівника була успішною, керівник підрозділу органу, на посаду в якому зараховано пра- цівника, подає керівникові органу мотивований висновок з пропозицією про присвоєння рангу державного службовця.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про державну службу» прово- диться стажування у відповідному державному органі з метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей пра- цівників, які претендують на посаду державного службовця, строком до двох місяців [3].

Стажування можуть проходити як особи, що вперше претендують на посаду державною службовця, так і державні службовці, які бажають зайняти більш високу посаду. Відбір кандидата на стажування прово- диться за ініціативою органу, в якому має здійснюватися стажування.

Державний службовець після успішного закінчення стажування може бути переведений на посаду за рішенням керівника відповідного державного органу без конкурсного відбору або зарахований до кадрово- го резерву.

Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійсню- ється таким чином (стаття 10 Закону України «Про службу в органах міс- цевого самоврядування») [7]:

на посаду сільського, селищного, міського голови в порядку, вста- новленому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» [5]; на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови, секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комі- сії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських

рад шляхом обрання відповідною радою;

на посади заступників сільського, селищного, міського голови з пи- тань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секрета- ря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті рад шляхом затвердження відповідною радою;

на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і ра- йонних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів мі- сцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, се- лищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою зако- нодавством України.

Проведення конкурсу, випробування та стажування при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється в порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

У разі необхідності, за згодою сторін, посадова особа місцевого самоврядування може бути переведена на рівнозначну чи нижчу посаду або посаду радника чи консультанта без конкурсного відбору.

Голови районних, районних у містах, обласних рад, київський і се- вастопольський міський голова та міські голови міст обласного і респуб- ліканського в Автономній Республіці Крим значення мають право само- стійно підбирати та приймати на службу своїх помічників-радників.

На час відсутності (відпустки) посадових осіб органів місцевого са- моврядування (крім виборних посад) для виконання їх повноважень можуть прийматися на службу особи за строковим трудовим договором (контрактом).