5. Сучасні ділові документи правничої сфери

Ьеде агіів — за всіма правилами мистецтва

5.1. Класифікація ділових правничих документів

Оскільки у мові правників домінує офіційно-діловий стиль, тобто стиль документів і ділових паперів, то розглянемо їх класифікацію.

За змістом документація поділяється на ділові папери:

1. за призначенням;

2. за походженням;

3. за стадіями створення;

4. за ступенем гласності;

5. за терміном зберігання.

За призначенням розрізняють такі документи: а) організа­ційні; б) розпорядчі; в) інформаційні; г) документи колегіаль­них органів.

За походженням: а) внутрішні; б) зовнішні.

За стадіями створення: а) оригінальні; б) копії.

За ступенем гласності: а) таємні; б) цілком таємні; в) для службового користування.

За терміном зберігання: а) постійного зберігання; б) три­валого зберігання (понад 10 років); в) тимчасового зберігання (до 10 років).

За формою: а) стандартні; б) індивідуальні.

За терміном виконання: а) звичайні безстрокові; б) термі­нові; в) особливо термінові.

Передусім це документація державного рівня, до якої нале­жать: а) міжнародні документи (пакти, договори, угоди);

б) внутрішньодержавні (конституція, закони, укази, постанови);

в) процесуальні; г) службові документи.

Оскільки міжнародні документи вивчають окремо на факультетах міжнародних відносин, то вони не є об'єктом на­шого розгляду.

32

Зупинимося детальніше на деяких зразках ділової докумен­ти пї кримінально-процесуальної сфери.

5.2. Основні процесуальні документи

До основних процесуальних документів належать протоко­лі, постанови, ухвали, вироки, скарги, протести, вказівки, Повістки, зобов'язання, повідомлення, доручення, заперечен­ії >і, клопотання, заяви, пояснення, описи тощо.

Протокол — це різного змісту і призначення процесуаль­ним документ, за допомогою якого службова особа чи представ­ник громадської організації фіксують скоєння адміністративно-іо правопорушення. За п. 20 ст. 32 КПК України — це документ Про проведення слідчих дій, про їх зміст і наслідки. Загальні реквізити слідчих дій визначено в ст. 85 КПК України.

Протоколами оформляють допити, фіксують і засвідчують псині факти, обставини, описують хід дії, яка проводиться: огляд, ІИІмка, упізнання та ін.

Наприклад, до змісту протоколу про адміністративне пра­ні (порушення входять: дата і місце складання, посада, прізви­ще, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про правопорушника, місце, час скоєння та суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, стаття, які передбачають відповідальність за дане правопорушення; прізвища й адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника, відомості про матеріальні збитки; інші відомості, якщо вони необхідні для розгляду справи.

Протокол підписують: особа, яка його склала, особа, що нчпнила адміністративне правопорушення, а також свідки і по­терпілі, якщо вони є.

Наприклад:

ПРОТОКОЛ про адміністративне правопорушення

21 лютого 1999 року м.Львів

Дільничний інспектор Шевченківського РВВС у м.Львові лейтенант Міліції Демчук І.А. склав цей протокол про те, що громадянин Велич­но М.В., який народився у Львові в 1966 році, проживає за адресою: м.Львів, вул.Личаківська, 62, кв. 47, і на даний час не працює, 11 мюгого 1999 року розпивав спиртні напої в громадському місці і свої­ми діями порушив ст. 178 КпАПУ.

Факт правопорушення підтверджують свідки:

1. Тихонов Микола Костянтинович, який проживає: м. Львів, вул. Сонячна, 13, кв. 2.

33

2. Василюк Тарас Максимович, який проживає: Львів, вул. Інсти­тутська, 15, кв. 17.

Пояснення порушника:

"Я випив 300 грамів горілки, після чого пішов додому і дорогою був затриманий співробітниками ЛВС. Із протоколом, правами та обов'яз­ками, передбаченими ст. 268 КпАПУ, ознайомлений".

(підпис) М.В.Величко

Протокол склав лейтенант міліції (підпис) І.А.Демчук

Свідки (підпис) М.К.Тихонов

(підпис) Т.М. Василюк

Якщо правопорушник, який вчинив правопорушення, відмовля­ється підписати протокол, то складач протоколу робить про це запис.

Крім того, правопорушник має право подавати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, а також викладати у ньому свої мотиви відмови від підпису.

Під час складання протоколу правопорушникові пояснюють його права та обов'язки, про що зазначають у протоколі.

У протоколі про адміністративне затримання на прохання особи, затриманої за вчинення адміністративного правопору­шення, про місце її утримання повідомляють рідних, адмі­ністрацію за місцем праці чи навчання. Про затримання неповнолітніх обов'язково повідомляють батьків або осіб, які їх замінюють.

Протокол пишуть від руки або друкують¹³.

Постанова — процесуальний документ, який складається після розгляду справи про адміністративне правопорушення. Це рішення органу дізнання, слідчого й прокурора, а також рішення, яке виніс суддя одноособово, й рішення президії суду, Пленуму Верховного Суду України (п. 14 ст. 32 КПК Украї­ни). Після винесення постанови порушують кримінальні спра­ви, до відповідальності притягують осіб як обвинувачених, застосовують запобіжні заходи, призначають експертизу, при­пиняють і закривають справи тощо. Своїми постановами про­курори скасовують незаконні рішення органів розслідування. Загальні реквізити постанов містяться у ст. 130 КПК України.

Адміністративне законодавство України передбачає такі види постанов у справах про адміністративні правопорушення:

1. Про накладання адміністративного стягнення.

2. Про припинення справи.

Постанова про накладання адміністративного стягнення по­винна мати:

¹³ Зразки документів з адміністративної діяльності дільничного інспектора міліції / За ред. Регульського В.Л. — Львів, 1994. — С. 3-4.

34

1. найменування органу (службової особи), який виніс по­па мову до розгляду справи;

2. дані про особу, щодо якої розглядається справа;

.'() виклад обставин, встановлених під час розгляду справи;

4) вказівку на нормативний акт, статтю, які передбачають іідповідальність за адміністративне правопорушення;

.1) вказівку про розмір шкоди (якщо необхідно), яка підля-і.іі стягненню, порядок і термін його відшкодування, прийняте у справі рішення.

Наприклад:

ПОСТАНОВА про встановлення адміністративного нагляду

Я, суддя Шевченківського районного суду у Львівській області, Максмменко В.Є., розглянувши матеріали на громадянина Величка М.В., и і V111 і проживає: м. Львів, вул.Личаківська, 62, кв. 47, раніше судимого ,щ ст. 206 ККУ до чотирьох років позбавлення волі та за ст. 146 ч.І. І» К V до п'яти років позбавлення волі і звільненого з місць позбавлення молі 11 січня 1999 року,

встановив:

Після відбування покарання Величко Михайло Володимирович ' КСтематично порушує громадський порядок. Розпиваючи спиртні напої м громадських місцях, вчинив дрібне хуліганство. Величко М.В. притягався до адміністративної відповідальності. Незважаючи на зроблене йому попередження про необхідність припинити іііііигромадську поведінку, бо проти нього може бути застосований ндміиістративний нагляд із встановленими законом обмеженнями, він І І лютого порушив порядок, за що був притягнутий до адміністративної підповідальності.

На підставі викладеного і, керуючись положенням "Про адмініст-р.іііпший нагляд працівників міліції за особами, звільненими з місць розбавлення волі",

постановив:

Встановити щодо громадянина Величка М.В. адміністративний іі.и.чяд на термін 1 рік 2 місяці.

Суддя Шевченківського районного суду В.Є.Максименко 7 березня 1999 року

Постанова про припинення справи виноситься у таких ви­падках:

/ оголошення усного зауваження;

/ передача матеріалів на розгляд товариського суду, відпо­відних комісій;

35

/ передача справи прокуророві, органові попереднього слід­ства або дізнання;

/ у випадку відсутності події або складу адміністративного

правопорушення;

/ у випадку недосягнення особою на час вчинення адмініс­тративного правопорушення 16-річного віку;

/ у випадку неосудності особи, яка вчинення протиправну

дію;

/ вчинення протиправних дій у разі крайньої потреби або

необхідної оборони;

/ видання акта амністії, якщо він усуває застосування ад­міністративного стягнення;

/ відміна акта, що встановлює адміністративну відповіда­льність;

/ у випадку наявності щодо одного й того ж факту стосов­но особи, притягненої до адміністративної відповідальності, по­станови компетентного органу про накладання адміністратив­ного стягнення;

/ у випадку смерті особи, щодо якої розпочата справа.

Наприклад:

ПОСТАНОВА про припинення адміністративного нагляду

Я, суддя Шевченківського районного суду у Львівській області Максименко В.Є., розглянувши матеріали Величка Михайла Володимировича, 1966 р. народження, який проживає: м.Львів, вул.Личаківська, 62, кв. 47, за яким 7 березня 1999 року було вста­новлено адміністративний нагляд,

установив:

Із 7 березня 1999 року громадянин Величко М.В. сумлінно вико­нував свої громадянські обов'язки, не вчиняв правопорушень і дотри­мувався встановлених обмежень. У зв'язку з цим перестав бути небез печним для суспільства.

На підставі викладеного, керуючись положенням "Пре адміністративний нагляд працівників міліції за особами, звільненимі з місць позбавлення волі",

постановив: Припинити щодо громадянина Величка М.В. адміністративниі

нагляд.

Суддя Шевченківського районного суд В.Є.Максименк

12 червня 2000 року

Постанова у справі оголошується негайно після закінчення ро;и інду справи. Копію постанови під розписку протягом трьох ніш вручають або надсилають особі, якій її винесено. Копію

анови в такий же термін надсилають потерпілому на його

Прохання¹⁴.