- •1. Фахове мовлення правника як навчальний предмет
- •2. Функції мови в житті суспільства
- •3. Функціональні стилі сучасної української мови
- •3.1. Офіційно-діловий стиль у фаховому мовленні правника
- •3.2. Мовні особливості офіційно-ділового стилю
- •Клопотання
- •4. Дещо з історії української правничої документації
- •5. Сучасні ділові документи правничої сфери
- •5.3. Допоміжні процесуальні документи
- •5.4. Законотворчість
- •5.5. Ознаки законодавчого підстилю
- •5.6. Правила оформлення нормативних актів
- •5.7. Вимоги до мовлення нормативних актів
- •Глава III. Злочини проти життя, здоров'я, волі і гідності особи.
- •5.8. Юридична техніка
- •6. Термінологія як основа правничої документації
- •8Сіге Іедез поп кос еяі гегЬа сагит іепеге,
- •6.1. Термінологія
- •6.2. Ядро правничої термінології
- •6.3. Периферія юридичної термінології
- •11111(1 Тощо.
- •6.4. Слова іншомовного походження в сучасній юридичній термінології
- •7. Культура мови і мовлення. Мовна норма
- •7.1. Поняття мовної норми
- •7.2. Словники як джерело збагачення мовлення
- •7.3. Види словників
- •8. З історії юридичної лексикографії
- •8.2. Змістова точність мови документів
- •9. Усне літературне мовлення
- •9.1. Мовленнєвий етикет
- •9.2. Види мовленнєвого етикету
- •II.І і.Імжди".
- •9.3. Милозвучність української мови
- •9.4. Деякі правила евфонічності
- •10. Орфоепічні норми сучасної української літературної мови
- •11. Акцентологічні норми
- •11.1. Словесний наголос
- •11.2. Основні правила наголошування слів у сучасній українській мові
- •11.3. Наголошування прізвищ
- •11.4. Наголошування прикметників
- •11.5. Наголошування числівників
- •11.6. Наголошування займенників
- •11.7. Наголошування дієслів
- •11.8. Фразовий наголос
- •12. Культура усного виступу юриста
- •12.1. Виступ перед аудиторією
- •12.2. Полемічні промови
- •12.3. Судові промови
- •13. Писемне мовлення. Сучасні правописні норми
- •13.1. Орфографічні норми
- •14. Основні правила уживання розділових знаків*
- •14.3. Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •14.6. Розділові знаки у складносурядному реченні
- •1. Предмет договору
- •2. Якість і комплектність продукції
- •3. Тара й упакування
- •5. Умови розрахунку
- •12. Юридичні адреси сторін
- •14.7. Розділові знаки у складнопідрядному реченні
- •Повідомлення
- •Повідомлення
- •14.8. Розділові знаки у складному безсполучниковому реченні
- •15. Норми, що стосуються як усного, так і писемного мовлення
- •15.1. Лексичні норми
- •Точність мовлення
- •Чистота мовлення
- •16. Фразеологія у правничій сфері
- •17. Мовні штампи та канцеляризми
- •17.1. Мовні штампи
- •17.2. Канцеляризми
- •18. Тавтологія і плеоназм
- •19. Словотвірні норми
- •19.1. Способи словотвору
- •19.2. Нормативність творення відтопонімних слів
- •20. Морфологічні норми
- •Відмінкові форми іменників
- •Запам'ятайте:
- •20.2. Нормативність уживання граматичних форм прикметника
- •20.3. Нормативність уживання граматичних форм числівника
- •Функції числівників
- •20.4. Нормативність уживання граматичних форм займенника
- •20.6. Нормативність уживання прийменників
- •21. Синтаксичні норми
- •21.1. Порядок слів у реченні
- •21.2. Координація присудка з підметом
- •21.3. Деякі випадки керування
- •21.4. Використання однорідних членів речення
- •Про виконану роботу відділу фізичного захисту упм дпа у Тернопільській області за вересень 1999 року
- •21.5. Використання складних речень у мовленні правників
- •22. Логічність мовлення
- •22.1. Основні правила логічного наголосу
- •22.2. Порушення логічності у доведеннях
- •23. Правнича документація для мовностилістичного виправлення
- •Засудив
- •Постанова
- •План оперативно-слідчих міроприємств по кримінальній справі
- •Підписка про не виїзд
- •Протокол явки з повинною
- •Постанова про закриття кримінальної справи
- •Список літератури:
- •Словники
- •Культура фахового мовлення правника
8.2. Змістова точність мови документів
Змістова точність мови документів — одна з голов-ИИХ умов, що забезпечує практичну і правову цінність ділового тексту. Недбало дібраний термін спотворює зміст статті кодек-і \. створює можливості для подвійного тлумачення закону й ускладнює сприйняття його змісту.
Чи не найбільшу кількість хиб мовного характеру виявляємо у Цивільному кодексі України (далі ЦКУ). Переважна більмі їсть їх — це кальки з російської мови. Так, у ст. 10 названого Кодексу записано: "Зміст правоздатності громадян визначає право користуватися жилими приміщеннями". Хиба речення — мгишіравдане вживання російського слова жилий. Перекладні і ті пшики подають лише один варіант перекладу — житловий*. ((їжі:, слід писати: "...користуватися житловими приміщеннями" .
Ст. 36 ЦКУ ч. 4 стверджує: "Якщо вироком суду встанов-
к-ііо, що пайовий внесок ЖБК, ДБК або іншого кооперативу (н подається з коштів, добутих злочинним шляхом, то..." Тер-міи добувати в українській мові пов'язаний з видобутком корисних копалин. У даному тексті слід вжити слово "набутих
і ючинним шляхом".
* Новий російсько-український словник-довідник юридичної, банківської, фінансової, бухгалтерської та економічної сфери / Уклад. СЯ. Єрмоленко та В" к-> 1998. - С. 138.
68
69
У
ст. 130 ЦКУ записано: "Риск
випадкової
загибелі...", що є
також невиправданим, оскільки в
українській мові є слово ризик.
У ст. 358 ЦКУ укладачам
не вдалося уникнути терміна перевозка
замість перевезення.
У ст. 559 йдеться про
призначення хранителя
або опікуна
спадкового майна, хоч
словники подають українські відповідники
до цього російського слова: 1) охоронець;
2) куратор.
Додаткового уточнення потребують окремі статті трудового законодавства України. Цілком неприйнятним є формулювання ст. 21 КзпП: "Трудовий договір є угода..., за якою працівник зобов'язаний виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові...", хоч мова йде про виконання правил внутрішнього розпорядку, отже, слід писати про дотримання правил внутрішнього розпорядку. Адже дотримання, як вказано у Словнику української мови, — це точне, без відхилень виконання, здійснення чого-небудь (СУМ, II, с. 395).
Найістотнішою помилкою законодавчих документів є зловживання російськими словами без розуміння їх значення, що часто стає причиною неоднозначності у тлумаченні законів. Часто трапляються такі неоковирні слова: вимагательство замість вимагання, зговір замість змова, захват замість захоплення, учбовий замість навчальний, дежурство замість чергування тощо. Викликає сумнів уживання у КК України таких термінів, як самоуправство замість самоправство, самоправність.
Невиправданим є нововведене поняття громадський працівник, що вже за своєю суттю є суперечливим.
Однією із проблем у написанні ділових документів є нерозрізнення і сплутування мовних явищ двох споріднених мов — російської та української. Зіставимо:
Міроприємства по боротьбі Заходи щодо боротьби
приймаючи до уваги беручи до уваги
відносно нього щодо нього
мужський костюм чоловічий костюм
заява в одному екземплярі заява в одному примірнику
згідно рішення райсуду згідно з рішенням районного суду
закрити відносно нього закрити щодо нього кримінальну
кримінальну справу справу
злочин являється не тяжким злочин не є тяжким
удар в область обличчя удар у ділянку обличчя
провести слідуючі провести такі (наступні)
оперативноно-пошукові дії оперативно-пошукові дії
вина не доказана провина не доведена
під видом працівника відділу під виглядом працівника відділу
70
Систематичний аналіз ділових документів, узятих із прак-РИКИ органів внутрішніх справ, дає підстави зробити висновок про широке побутування суржику, про значну кількість правопис них і пунктуаційних помилок, які пов'язані з ігноруванням Мовних законів та правил, з небажанням дбайливо і вдумливо Ставитися до мовного багатства як найбільшого духовного над-Ьння народу.
Вправа 12. Порівняйте обидві редакції Кримінального кодексу України (К.. 1997 і К., 2001) і встановіть, які мовні зміни відбулися. Прокоментуйте на Основі тлумачних словників значення нововведених термінів.
Вправа ІЗ. За Кримінальним кодексом України (К, 2001) встановіть іімістову суть таких понять: угруповання, вимагання, крадіжка.
