- •1. Фахове мовлення правника як навчальний предмет
- •2. Функції мови в житті суспільства
- •3. Функціональні стилі сучасної української мови
- •3.1. Офіційно-діловий стиль у фаховому мовленні правника
- •3.2. Мовні особливості офіційно-ділового стилю
- •Клопотання
- •4. Дещо з історії української правничої документації
- •5. Сучасні ділові документи правничої сфери
- •5.3. Допоміжні процесуальні документи
- •5.4. Законотворчість
- •5.5. Ознаки законодавчого підстилю
- •5.6. Правила оформлення нормативних актів
- •5.7. Вимоги до мовлення нормативних актів
- •Глава III. Злочини проти життя, здоров'я, волі і гідності особи.
- •5.8. Юридична техніка
- •6. Термінологія як основа правничої документації
- •8Сіге Іедез поп кос еяі гегЬа сагит іепеге,
- •6.1. Термінологія
- •6.2. Ядро правничої термінології
- •6.3. Периферія юридичної термінології
- •11111(1 Тощо.
- •6.4. Слова іншомовного походження в сучасній юридичній термінології
- •7. Культура мови і мовлення. Мовна норма
- •7.1. Поняття мовної норми
- •7.2. Словники як джерело збагачення мовлення
- •7.3. Види словників
- •8. З історії юридичної лексикографії
- •8.2. Змістова точність мови документів
- •9. Усне літературне мовлення
- •9.1. Мовленнєвий етикет
- •9.2. Види мовленнєвого етикету
- •II.І і.Імжди".
- •9.3. Милозвучність української мови
- •9.4. Деякі правила евфонічності
- •10. Орфоепічні норми сучасної української літературної мови
- •11. Акцентологічні норми
- •11.1. Словесний наголос
- •11.2. Основні правила наголошування слів у сучасній українській мові
- •11.3. Наголошування прізвищ
- •11.4. Наголошування прикметників
- •11.5. Наголошування числівників
- •11.6. Наголошування займенників
- •11.7. Наголошування дієслів
- •11.8. Фразовий наголос
- •12. Культура усного виступу юриста
- •12.1. Виступ перед аудиторією
- •12.2. Полемічні промови
- •12.3. Судові промови
- •13. Писемне мовлення. Сучасні правописні норми
- •13.1. Орфографічні норми
- •14. Основні правила уживання розділових знаків*
- •14.3. Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •14.6. Розділові знаки у складносурядному реченні
- •1. Предмет договору
- •2. Якість і комплектність продукції
- •3. Тара й упакування
- •5. Умови розрахунку
- •12. Юридичні адреси сторін
- •14.7. Розділові знаки у складнопідрядному реченні
- •Повідомлення
- •Повідомлення
- •14.8. Розділові знаки у складному безсполучниковому реченні
- •15. Норми, що стосуються як усного, так і писемного мовлення
- •15.1. Лексичні норми
- •Точність мовлення
- •Чистота мовлення
- •16. Фразеологія у правничій сфері
- •17. Мовні штампи та канцеляризми
- •17.1. Мовні штампи
- •17.2. Канцеляризми
- •18. Тавтологія і плеоназм
- •19. Словотвірні норми
- •19.1. Способи словотвору
- •19.2. Нормативність творення відтопонімних слів
- •20. Морфологічні норми
- •Відмінкові форми іменників
- •Запам'ятайте:
- •20.2. Нормативність уживання граматичних форм прикметника
- •20.3. Нормативність уживання граматичних форм числівника
- •Функції числівників
- •20.4. Нормативність уживання граматичних форм займенника
- •20.6. Нормативність уживання прийменників
- •21. Синтаксичні норми
- •21.1. Порядок слів у реченні
- •21.2. Координація присудка з підметом
- •21.3. Деякі випадки керування
- •21.4. Використання однорідних членів речення
- •Про виконану роботу відділу фізичного захисту упм дпа у Тернопільській області за вересень 1999 року
- •21.5. Використання складних речень у мовленні правників
- •22. Логічність мовлення
- •22.1. Основні правила логічного наголосу
- •22.2. Порушення логічності у доведеннях
- •23. Правнича документація для мовностилістичного виправлення
- •Засудив
- •Постанова
- •План оперативно-слідчих міроприємств по кримінальній справі
- •Підписка про не виїзд
- •Протокол явки з повинною
- •Постанова про закриття кримінальної справи
- •Список літератури:
- •Словники
- •Культура фахового мовлення правника
6.2. Ядро правничої термінології
Ядром юридичної терміносистеми є лексика на позначення правничих понять, тобто терміни, периферією — терміни інших терміносистем, а також термінолексика. Специфіка ядра полягає в тому, що його терміни позначають суто фахові поняття і рідко виходять за межі системи. До них належать назви на позначення дипломатичних стосунків, адміністративно-господарської діяльності.
Базова лексика складається з простих слів-термінів: грабунок, розбій, убивство, арешт, майно, кошти, зброя, вирок, суд; складних: правочинний, правознавство, держмито, судмедекс-перт; складених або термінів-словосполучень: адміністративний кодекс, кримінальне право, місця позбавлення волі, судова експертиза, протокол допиту, попереднє слідство.
6.3. Периферія юридичної термінології
До периферії належать терміни:
/ загальнонаукові: орієнтир, план, завдання, роль, посилання, обґрунтування;
/ суспільно-політичні: виборча кампанія, депутатський запит, журналістське розслідування, бюрократ, волевиявлення, партія, паспортна система;
/ військові: майор, зброя, набої, генерал, автомат, танк;
/ економічні: менеджмент, дилер, дистриб'ютор, податки, кредит, дебет, платежі;
/торговельні: ціна, оптова торгівля, закупівля, продаж;
/медичні: токсикоз, наркотик, алкогольне отруєння, ін'єкція, розтин;
/ технічні: телефон, автотранспорт, сигнал, апаратура, технічне обладнання.
У правничому контексті можуть широко функціонувати загальновживані слова на позначення:
/ назв споріднення: син, донька, теща, зять;
/ назв споруд: квартира, хата, дача, сарай, підвальне приміщення;
/ назв предметів побуту: ніж, сокира, пляшка, цвяхи, банка, склянка;
/ назв одягу: пальто, плащ, капелюх, рукавиці, черевики;
/ віку людини: дитина, хлопець, юнак, дівчина.
Сьогодні з'явилися нові слова на позначення правничих понять: мафія, мафіозні структури, наркоман, кілер, корупція, податківець тощо.
Сучасний етап розвитку правничої терміносфери позначенії і і такими особливостями:
а) активно функціонують словосполучення: резонансний і ючин, замовне вбивство, касетна справа, злочинна група, роз- (ііііний напад, контактний телефон;
б) в офіційне мовлення перейшло чимало загальновжива них слів, які набули переносного значення: дах (бути "під да хом"), коридор (митний коридор);
в) розширилося значення слів у словосполученнях: криміналь- ішії авторитет, організована злочинність, відмивання гро шей;
г) засвідчено появу нових термінів на позначення понять, іи'иідомих раніше: федеральний розшук, транснаціональна ллочинність, правозахисна група, виконавчий директор, група осо бливого ризику, підконтрольні фірми злочинного світу;
д) активно функціонують іншомовні слова: обмудсмен, коп, іікиї, харитативний, апріорний;
є) з'явилися інновації, утворені від абревіатур: еспе, есбе-к пі, уерпіст, унсовці, натівціїощо.
Отже, термін — це слово чи словосполучення, що позначає поняття певної наукової сфери.
Правнича термінологія — необхідна складова частина кожного документа, а тому вона є важливим чинником досконалості системи законодавства України. Як правильно: вогнепальна чи ко/нестрільна зброя, посадова чи службова особа, термін чи строк, вимагання чи вимагательство? Ці та інші варіанти термінів свідчать про невиробленість, неуніфікованість та до певної міри недосконалість багатьох правничих термінів, хоч загалом юридична термінологія є достатньо розвиненою системою, одним із найдавніших пластів у мовному багатстві української мови.
48
49
Проблемні
аспекти у розвитку
терміносистеми права:
/ варіантність у використанні термінів;
/ використання калькованих, переважно з російської мови, термінів, які не відповідають системі української мови;
/ значне засилля іншомовної термінолексики в українській мові за наявності національних відповідників;
/ надмірність у вживанні складноскорочених слів і скорочень;
/ двозначність у трактуванні закону через значеннєву недосконалість термінолексики;
У неузгодженість у роботі комісій з правничої термінології.
Визначаючи основні теоретичні положення, які стосуються безпосередньо юридичної галузі, доцільно звернутися до класифікації правничих дисциплін, система яких зумовлює структуру, зміст і межі термінології юриспруденції. Цей взаємозв'язок, що є відображенням єдності змісту і форми в науковій юридичній галузі знання, виявляється в неможливості створення універсальної структури термінології і свідчить про необхідність побудови ряду різноманітних підрозділів юридичної тер-міносфери в системі української мови.
Відповідно до системи Юридичні науки поділяються на:
/ загальнотеоретичні та історичні науки: теорія держави і права; історія держави і права; історія політичних та правових учень;
/ галузеві науки: конституційне право; адміністративне право; цивільне право; кримінальне право; цивільно-процесуальне право; конфесійне право тощо;
/ міжгалузеві науки: прокурорський нагляд; суд і судочинство;
/ спеціальні прикладні науки: криміналістика; судова медицина; судова психіатрія тощо.
Жанрами наукової юридичної літератури є: закони (конституція, кодекси); акти (укази, декрети, постанови, ухвали, накази); спеціальна юридична література: наукова (монографії, статті, тези), навчальна (словники, довідкова література, підручники, посібники).
Визначальна риса термінології закону — її замкнутість щодо терміносистем підзаконних актів і спеціальної юридичної літератури, до складу якої вона входить.
Відкритість терміносистем сприяє запозиченню іншомовних елементів з інших мов. Найчастіше українська мова запозичувала слова з російської і польської мов. Говорити однозначно про позитивні чи негативні наслідки таких запозичень не можна, бо вони мають дві особливості: перша — сучасна терміноло-
і Ьі засмічена непотрібними кальками, перенасичена російсько-мііііними чи польськими коренями; друга — нерідко російсько-Польські мовні звороти яскраво впліталися в канву української фахової мови, напр.: розшук, обшук, повірений, шпиталь, ка-п'нрня, візитівка.
У сучасній термінології спостерігається відродження термі-КІИ і мовного обігу 20-30-х років, напр.: летовище (льотови-ЩЄ, '/ьотовисько), руханка (фізкультура), знижка (знімок), світ-
