17.2. Канцеляризми

Канцеляризми — це слова і вирази, взяті з мови протоко­льних звітів, офіційного листування, характерні для ділової мови, тобто для мови законів, указів, наказів, ділового листування.

У нашій мові збереглися специфічні слова, закам'янілі фор­мулювання мови старої канцелярії, наприклад: вищеназва­ні, нижчепідписані, призначити на посаду, беручи до уваги, до­водити до відома тощо. Такі вислови в офіційних документах, у текстах наукового стилю не можна вважати мовним недолі­ком. Немає потреби виправляти текст на зразок: заслухав­ши та обговоривши... увільнити від обов'язків... чи: за значні досягнення нагородити...

189

По-канцелярськи звучать і так звані розщеплені присудки, коли замість одного дієслова використовують дієслово та імен­ник, що без потреби розширює текст, надає висловлюванню казенного звучання: зробити ремонт (замість відремонтува­ти); піддати критиці (замість критикувати).

Нанизування іменників на -ння в одному реченні також не сприяє досконалості: Питання виховання було винесено на наступне засідання. Крім віддієслівних іменників на -ння, укра­їнська мова вживає віддієслівні іменники з іншими суфіксами, хоч не так широко. Це, зокрема, іменники з суфіксом -к-: став­ка, підшивка, оборудка, затримка, доставка, перевозка тощо. Проти таких форм у свій час виступали провідні мовознавці 20-30-х років О.Курило, С.Смеречинський. Та й сьогодні такі форми дуже нагадують слова російської мови. Мовознавці про­понують заміняти форми на -к(а) віддієслівними іменниками з нульовим суфіксом: перевіз, достава тощо. Однак замінити та­кими формами геть усі іменники з суфіксом -к(а) неможливо. Та чи немає в українській мові слів на зразок: обіцянка, лайка, бійка? Існують й іменники на -ння. Щоправда, найчастіше в казках, піснях, колядках, приказках, думах; чимало таких слів пов'язано з релігійним культом, порівняймо: благословення, зцілення, мучення, покаяння, посвячення, хрещення, очищен­ня тощо. Наявні такі слова у побуті: женихання, сватання, замовляння, примовляння тощо; в офіційно-діловому мовлен­ні: Захист цивільних прав здійснюється в установленому по рядку судом, арбітражем або третейським судом шляхом: ви­знання цих прав; відновлення становища, яке існувало до порушення права і припинення дій, які порушують право; присудження до виконання обов'язку в натурі; припинення або зміни правовідношення (Цивільний кодекс України. Р.1. Гл.1. Ст. 6).

Однак не завжди нанизування таких іменників є виправда­ним.

Віддієслівні іменники на -ння варто заміняти: 1) дієприслівниковими зворотами:

Читаючи цей проект, я зауважив..

Не склавши відповідного плану, я не візьму на себе... Зменшивши витрати, ми зможемо здешевити... Збільшивши тираж, видавництво мало змогу...

При читанні цього проекту

я зауважив...

Без складання відповідного плану

я не візьму на себе...

Шляхом зменшення витрат

ми зможемо здешевити...

Через збільшення тиражу

видавництво мало змогу...

2) неозначеними формами дієслова:

Для з'ясування обставин... Щоб з'ясувати обставини...

Для поліпшення методів... Щоб поліпшити методи...

Для удосконалення способів... Щоб удосконалити способи...

Для збільшення ефективності... Щоб збільшити ефективність...

Речення на зразок: Голова поставив на обмірковування зібрання питання про утворення комісії постачання мало би звучати так: Голова просив збори обміркувати пропозиції і створити комісію з питань постачання.

На жаль, канцеляризми та мовні штампи потрапляють у публіцистику, масову літературу, надаючи цим контекстам не­властивого для них звучання, збіднюють мову, роблять її важ­кою для сприйняття, надають текстам казенного вигляду.

Вправа 115. Знайдіть випадки невиправданого вживання у наведених реченнях мовних штампів та канцеляризмів. Виправте текст, якщо є й інші недоліки.

1. Черговий халатно відноситься до своїх обов'язків. 2. Зав­дяки добре організованій роботі нам вдалося запобігти масовим безпорядкам у місті. 3. У зв'язку з безконтрольністю і безвідпо­відальністю з боку керівників фірми до цього часу не передані суду бухгалтер, касир, винні в систематичних розтратах. 4. Необхідно поставити питання про посилення викорінення яіиііц негативних злочинних проявів. 5. Міроприємства по зне­шкодженню злочинної групи ще не утверджені. 6. Величезну роль у вирішенні питання подолання промахів у досягненні успіху в боротьбі зі злочинністю відіграє особисте переосмис­лення ролі правоохоронця на даний час діяльності. 7. Суд за­слухав справу про відшкодування шкоди, завданої громадянці С. через пошкодження посівів пшениці у зв'язку з будівницт­вом лінії електропередач. 8. З боку правоохоронних органів допущене зволікання із розслідуванням цієї справи. 9. Ми ви­рішили досягти мети шляхом поєднання теорії з практикою. 10. Правоохоронцям нелегко вести боротьбу із сучасним зло­чинним світом. 11. Видача довідок по безробіттю здійснюється в кінці кожного місяця. 12. На фермі мають місце постійні зло­вживання завідуючого та комірника. 13. Однак похвалитися своїм вагомим внеском у творчий доробок району може далеко не кожне відділення. 14, У процесі виконання своїх обов'язків відчував — треба підвищувати свою професійну кваліфікацію. 15. Касир Розмаринович встигла зарекомендувати себе сумлін­ним виконавцем справ і одночасно освоїла кілька суміжних професій.

190

191

Вправа 116. Знайдіть помилки в наведених реченнях. Виправте їх.

1. Для вирішення перечислених вище завдань треба розро­бити питання задіяння оперативних служб у позачерговій опе­рації. 2. Інформаційно-пошукові заходи націлені на одержання даних про злочин шляхом використання системи обліку справ і документів про раніше скоєні правопорушення. 3. Завдання перевірки заключається у з'ясуванні всіх фактів такого роду, що містять у собі ознаки суспільно небезпечних дій. 4. Дія мі­ліції на осіб з прикметами недоумства практично не дає резуль­тату. При працевлаштуванні таких осіб треба пам'ятати, що навіть на протязі 1,5 — 2 років після проходження курсу ліку­вання, останніх необхідно розглядати як ще хворих людей, не­здібних до фізичної та психічної діяльності. 5. При порів­нянні цих даних стає ясно, чому злочинці змінили свої показання. 6. Вимагається складання підсумкового документа для відобра­ження проведення оперативно-розшукової роботи та її резуль­татів.