- •1. Фахове мовлення правника як навчальний предмет
- •2. Функції мови в житті суспільства
- •3. Функціональні стилі сучасної української мови
- •3.1. Офіційно-діловий стиль у фаховому мовленні правника
- •3.2. Мовні особливості офіційно-ділового стилю
- •Клопотання
- •4. Дещо з історії української правничої документації
- •5. Сучасні ділові документи правничої сфери
- •5.3. Допоміжні процесуальні документи
- •5.4. Законотворчість
- •5.5. Ознаки законодавчого підстилю
- •5.6. Правила оформлення нормативних актів
- •5.7. Вимоги до мовлення нормативних актів
- •Глава III. Злочини проти життя, здоров'я, волі і гідності особи.
- •5.8. Юридична техніка
- •6. Термінологія як основа правничої документації
- •8Сіге Іедез поп кос еяі гегЬа сагит іепеге,
- •6.1. Термінологія
- •6.2. Ядро правничої термінології
- •6.3. Периферія юридичної термінології
- •11111(1 Тощо.
- •6.4. Слова іншомовного походження в сучасній юридичній термінології
- •7. Культура мови і мовлення. Мовна норма
- •7.1. Поняття мовної норми
- •7.2. Словники як джерело збагачення мовлення
- •7.3. Види словників
- •8. З історії юридичної лексикографії
- •8.2. Змістова точність мови документів
- •9. Усне літературне мовлення
- •9.1. Мовленнєвий етикет
- •9.2. Види мовленнєвого етикету
- •II.І і.Імжди".
- •9.3. Милозвучність української мови
- •9.4. Деякі правила евфонічності
- •10. Орфоепічні норми сучасної української літературної мови
- •11. Акцентологічні норми
- •11.1. Словесний наголос
- •11.2. Основні правила наголошування слів у сучасній українській мові
- •11.3. Наголошування прізвищ
- •11.4. Наголошування прикметників
- •11.5. Наголошування числівників
- •11.6. Наголошування займенників
- •11.7. Наголошування дієслів
- •11.8. Фразовий наголос
- •12. Культура усного виступу юриста
- •12.1. Виступ перед аудиторією
- •12.2. Полемічні промови
- •12.3. Судові промови
- •13. Писемне мовлення. Сучасні правописні норми
- •13.1. Орфографічні норми
- •14. Основні правила уживання розділових знаків*
- •14.3. Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •14.6. Розділові знаки у складносурядному реченні
- •1. Предмет договору
- •2. Якість і комплектність продукції
- •3. Тара й упакування
- •5. Умови розрахунку
- •12. Юридичні адреси сторін
- •14.7. Розділові знаки у складнопідрядному реченні
- •Повідомлення
- •Повідомлення
- •14.8. Розділові знаки у складному безсполучниковому реченні
- •15. Норми, що стосуються як усного, так і писемного мовлення
- •15.1. Лексичні норми
- •Точність мовлення
- •Чистота мовлення
- •16. Фразеологія у правничій сфері
- •17. Мовні штампи та канцеляризми
- •17.1. Мовні штампи
- •17.2. Канцеляризми
- •18. Тавтологія і плеоназм
- •19. Словотвірні норми
- •19.1. Способи словотвору
- •19.2. Нормативність творення відтопонімних слів
- •20. Морфологічні норми
- •Відмінкові форми іменників
- •Запам'ятайте:
- •20.2. Нормативність уживання граматичних форм прикметника
- •20.3. Нормативність уживання граматичних форм числівника
- •Функції числівників
- •20.4. Нормативність уживання граматичних форм займенника
- •20.6. Нормативність уживання прийменників
- •21. Синтаксичні норми
- •21.1. Порядок слів у реченні
- •21.2. Координація присудка з підметом
- •21.3. Деякі випадки керування
- •21.4. Використання однорідних членів речення
- •Про виконану роботу відділу фізичного захисту упм дпа у Тернопільській області за вересень 1999 року
- •21.5. Використання складних речень у мовленні правників
- •22. Логічність мовлення
- •22.1. Основні правила логічного наголосу
- •22.2. Порушення логічності у доведеннях
- •23. Правнича документація для мовностилістичного виправлення
- •Засудив
- •Постанова
- •План оперативно-слідчих міроприємств по кримінальній справі
- •Підписка про не виїзд
- •Протокол явки з повинною
- •Постанова про закриття кримінальної справи
- •Список літератури:
- •Словники
- •Культура фахового мовлення правника
21. Синтаксичні норми
УегЬа тоVепі, ехетріа ігакипі — слова спонукають, приклади захоплюють
Синтаксичні норми — це норми, які регламентують ви бір правильної синтаксичної конструкції, це своєрідні правила побудови словосполучення, речення, тексту. До слабких синтаксичних норм належать складні випадки керування іменників: командувач прикордонних військ, завідувач кафедри; прикметників: властивий (кому? чому?), характерний (для кого? для чого?); дієслів: запобігати (кому? чому?), дякувати (кому? чому?) у прийменникових сполученнях: згідно з (чим?), відповідно до (чого?), за наказом, за протоколом тощо.
21.1. Порядок слів у реченні
Порядком слів називається властиве певній мові розташування членів речення у певній послідовності. Для української мови характерний так званий вільний порядок слів, тобто усі члени речення можуть змінювати своє місце.
Наприклад:
Закон про мови потребує уточнення.
Потребує уточнення закон про мови.
Уточнення потребує закон про мови.
Кожна зміна у побудові речень призводить до змін на змістовому та емоційно-експресивному рівнях. У наведеному ви-• іоіілюванні залежно від смислової ваги одного із членів речений може суттєво змінюватися зміст. Так, у першому реченні ■икладена звичайна констатація факту. У другому реченні зміст Не імінюється, однак емоційно-експресивні відтінки висловлю-іання інші. Вони не позбавлені категоричності. У третьому ва-рішіті логічний наголос падає на перше слово. З'являються нові Іідтінки: безапеляційність, однозначність.
Порядок слів виконує три тісно пов'язані між собою функції синтаксичну, семантичну і стилістичну62.
В українській мові з метою надання смислової ваги окремим словам можна змінювати порядок членів речення. Є прямий порядок слів і зворотний (інверсія). При прямому порядку слів: 1) підмет передує присудкові: Суддя повинен провести ретельну підготовку справи до розгляду. 2) Узгоджене означення стоїть перед означуваним словом: Критична оцінка пев-ццх фактів, недоліків, що мали місце, критичні рецензії, що і тосуються особи автора, не можуть бути підставою для лідополення вимог про відшкодування моральних збитків. |) Додаток стоїть після слова, якого стосується: Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених §цм£&. 4) Обставини залежно від значення і способів виражен-іін можуть стояти перед словом, з яким вони пов'язані, і після Нього: Спори підлягають розгляду в судах та/або арбітражних судах України або за домовленістю сторін у третейських судах, у тому числі за кордоном.
Непрямий порядок слів або інверсія — зміна звичайного І м 111 ашування слів у реченні з метою виділення тих чи інших Цого членів. Цей прийом найчастіше використовується в усному мовленні з метою надання певного смислового значення по-
238
62 Ощипко І.Й. Практична стилістика сучасної української літературної Моіііі: Синтаксис. — Львів, 1965. — С. 3.
239
трібному
слову. Як правило, таким словом стає
перше слово речення:
Звернути
увагу
судів на...
Уміння робити логічний наголос дуже важливе для юристів. Як правило, інтонаційне виділення слова в усному мовленні позбавляє двоякого тлумачення викладеного. Невдале розташування слів у реченні є часто причиною помилок.
Наприклад: Два автомобілі та водії з причепом везли ліс.
Норма: Водії на двох машинах з причепами везли ліс.
Непрямий порядок слів забороняється:
Якщо форма підмета і прямого додатка збігається: Мото цикл перекинув автонавантажувач. Вживання наркотиків змінює свідомість.
У так званих реченнях тотожності, коли і підмет, і присудок виражені називним відмінком іменника: Мій вітчим — во дій. Водій — мій вітчим.
У реченнях, що складаються з іменника і прикметникової форми; переміщення членів у таких реченнях змінює їх структуру і тип речення: Некерований характер. Характер некеро ваний. Перше речення — односкладне називне, в якому є підмет з означенням; друге — двоскладне, з підметом і присудком.
Вправа 153. Поясніть, котре із поданих речень правильно побудоване щодо порядку слів.
1. Під час затримання злочинної групи "Мерседес" пошкодив "Опель". 2. Першочергове завдання — виявлення і припинення порушень та притягнення винних до відповідальності. 3. Будинок на околиці міста, який оточив "Беркут", був непомітним. 4. "Активну" діяльність Горбачук почав, як не прикро, будучи напідпитку. 5. Літак збив парашут.
