- •1. Фахове мовлення правника як навчальний предмет
- •2. Функції мови в житті суспільства
- •3. Функціональні стилі сучасної української мови
- •3.1. Офіційно-діловий стиль у фаховому мовленні правника
- •3.2. Мовні особливості офіційно-ділового стилю
- •Клопотання
- •4. Дещо з історії української правничої документації
- •5. Сучасні ділові документи правничої сфери
- •5.3. Допоміжні процесуальні документи
- •5.4. Законотворчість
- •5.5. Ознаки законодавчого підстилю
- •5.6. Правила оформлення нормативних актів
- •5.7. Вимоги до мовлення нормативних актів
- •Глава III. Злочини проти життя, здоров'я, волі і гідності особи.
- •5.8. Юридична техніка
- •6. Термінологія як основа правничої документації
- •8Сіге Іедез поп кос еяі гегЬа сагит іепеге,
- •6.1. Термінологія
- •6.2. Ядро правничої термінології
- •6.3. Периферія юридичної термінології
- •11111(1 Тощо.
- •6.4. Слова іншомовного походження в сучасній юридичній термінології
- •7. Культура мови і мовлення. Мовна норма
- •7.1. Поняття мовної норми
- •7.2. Словники як джерело збагачення мовлення
- •7.3. Види словників
- •8. З історії юридичної лексикографії
- •8.2. Змістова точність мови документів
- •9. Усне літературне мовлення
- •9.1. Мовленнєвий етикет
- •9.2. Види мовленнєвого етикету
- •II.І і.Імжди".
- •9.3. Милозвучність української мови
- •9.4. Деякі правила евфонічності
- •10. Орфоепічні норми сучасної української літературної мови
- •11. Акцентологічні норми
- •11.1. Словесний наголос
- •11.2. Основні правила наголошування слів у сучасній українській мові
- •11.3. Наголошування прізвищ
- •11.4. Наголошування прикметників
- •11.5. Наголошування числівників
- •11.6. Наголошування займенників
- •11.7. Наголошування дієслів
- •11.8. Фразовий наголос
- •12. Культура усного виступу юриста
- •12.1. Виступ перед аудиторією
- •12.2. Полемічні промови
- •12.3. Судові промови
- •13. Писемне мовлення. Сучасні правописні норми
- •13.1. Орфографічні норми
- •14. Основні правила уживання розділових знаків*
- •14.3. Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •14.6. Розділові знаки у складносурядному реченні
- •1. Предмет договору
- •2. Якість і комплектність продукції
- •3. Тара й упакування
- •5. Умови розрахунку
- •12. Юридичні адреси сторін
- •14.7. Розділові знаки у складнопідрядному реченні
- •Повідомлення
- •Повідомлення
- •14.8. Розділові знаки у складному безсполучниковому реченні
- •15. Норми, що стосуються як усного, так і писемного мовлення
- •15.1. Лексичні норми
- •Точність мовлення
- •Чистота мовлення
- •16. Фразеологія у правничій сфері
- •17. Мовні штампи та канцеляризми
- •17.1. Мовні штампи
- •17.2. Канцеляризми
- •18. Тавтологія і плеоназм
- •19. Словотвірні норми
- •19.1. Способи словотвору
- •19.2. Нормативність творення відтопонімних слів
- •20. Морфологічні норми
- •Відмінкові форми іменників
- •Запам'ятайте:
- •20.2. Нормативність уживання граматичних форм прикметника
- •20.3. Нормативність уживання граматичних форм числівника
- •Функції числівників
- •20.4. Нормативність уживання граматичних форм займенника
- •20.6. Нормативність уживання прийменників
- •21. Синтаксичні норми
- •21.1. Порядок слів у реченні
- •21.2. Координація присудка з підметом
- •21.3. Деякі випадки керування
- •21.4. Використання однорідних членів речення
- •Про виконану роботу відділу фізичного захисту упм дпа у Тернопільській області за вересень 1999 року
- •21.5. Використання складних речень у мовленні правників
- •22. Логічність мовлення
- •22.1. Основні правила логічного наголосу
- •22.2. Порушення логічності у доведеннях
- •23. Правнича документація для мовностилістичного виправлення
- •Засудив
- •Постанова
- •План оперативно-слідчих міроприємств по кримінальній справі
- •Підписка про не виїзд
- •Протокол явки з повинною
- •Постанова про закриття кримінальної справи
- •Список літератури:
- •Словники
- •Культура фахового мовлення правника
20.3. Нормативність уживання граматичних форм числівника
Числівник посідає в нашому житті значне місце, оскільки ми постійно оперуємо поняттями, пов'язаними з цінами, грішми, віком людей, а також іншими математичними величинами.
Нерідко числівниками послуговуються в інформаційних зведеннях, звітах. І стає прикро, коли чуєш порушення морфологічної норми на рівні числівника. Ці порушення найчастіше зводяться до:
1) невідмінювання або неповного відмінювання складних і складених числівників, напр.: Сімсот сімдесяти восьми тонн металу не було оприбутковано на складі, починаючи з 1990 року. Помилка полягає в тому, що числівник сімсот слід
гакож поставити у форму родового відмінка — семисот. Або: Більше сорок автомобілів не пройшло техогляду. Норма: Іч гьше сорока автомобілів не пройшло техогляду.
неправильного поєднання числівників з іменниками: півтори року (замість півтора), три кілометра (замість три кілометри) ;
неправильного вживання збірних числівників (стильо-ішіі дисонанс): тридцять двоє діб, сімнадцятеро міністрів, семеро днів тощо.
Розглянемо це детальніше.
Відмінювання складених кількісних числівників має свої Особливості, які варто нагадати.
\У 1 тип. Відмінювання числівників один, одна, одне, одні. Вони підмінюються за прикметниковим типом, зберігаючи форми роду і числа.
Я. |
один, одне |
|
одна одні |
р. |
одного |
одної, однієї |
одних |
Д. |
одному |
одній |
одним |
3. |
як Н. або Р. |
одну |
як Н. або Р. |
о. |
одним |
одною, однією |
одними |
м. |
(в, на) одному |
одній |
одних |
2 тип. Відмінювання числівників два, дві.
н. |
два, дві |
р. |
двох |
Д |
двом |
3. |
як Н. або Р. |
о. |
двома |
м. |
(в, на) двох |
З тип. Відмінювання числівників три, чотири.
н. |
три |
чотири |
р. |
трьох |
чотирьох |
д. |
трьом |
чотирьом |
3. |
як Н. або Р. |
як Н. або Р. |
о. |
трьома |
чотирма |
м. |
(в, на) трьох |
чотирьох |
214
215
Слово
пара
у
висловах пару
днів, пару годин також
є ненормативним.
Це слово поєднується лише з іменниками
на позначення предметів роздрібної
торгівлі, в також іменниками на позначення
осіб, об'єднаних спільною справою (пара
чобіт, пара рукавиць,
пара закоханих). В
усіх інших випадках, особливо з
числівниковим
значенням у наведених вище прикладах,
слово пара
слід
заміняти неозначеним числівником
декілька:
декілька
днів, декілька годин, декілька місяців.
Особливості поєднання іменників з числівниками
Особливості поєднання іменників з числівниками подано у таблиці:
Числівник |
Форма іменника |
Приклади |
один, -а, -є, -і |
Н. однини |
один рік, сто сорок один день |
два, три, чотири |
Н. множини (у деяких словах з наголосом однини) |
два рази, три тижні, два брати, чотири книжки |
два, три, чотири + іменники з суф. -ин(а), або іменники, що змінюють свою основу (.дівчина — дівчата, друг — друзі), або іменник чоловік |
Р. однини |
два громадянина, два друга, чотири дівчини, три чоловіка |
п'ять, шість, десять... двадцять, а також збірні від них |
Р. множини |
п'ять офіцерів, сім злочин ців, двадцять років, шестеро свідків |
тисяча, мільйон, мільярд |
Р. множини |
тисяча кілометрів, мільйон жителів |
нуль |
Р.однини |
нуль звука, але: нуль цілих |
дробові числівники |
Р. однини |
одна друга площі, три чверті години |
півтора, півтори |
Р. однини |
півтора раза, півтори доби |
півтораста |
Р. множини |
півтораста тонн |
складені числівники |
за формою останнього слова |
двадцять один юрист, п'ятдесят три вагони, сто сорок п'ять кілометрів |
Увага! Кількісні числівники два, три, чотири, а також такі, ЯКІ закінчуються на два, три, чотири, поєднуючись з іменниками IV відміни або множинними іменниками у Н. відмінку, вимагають додаткового лічильного слова: штуки, пари, голови, примірники, екземпляри, одиниці тощо58. Наприклад: двадцять чотири голови телят, сорок три штуки дверей, триста двадцять дві пари саней. У непрямих відмінках це слово опускається. Наприклад: двадцяти чотирьох телят, сорока трьох дверей, трьохсот двадцяти двох саней.
Увага! Якщо числівник містить при собі іменники половина, третина, чверть, то форми два, три, чотири з половиною вима-іають Р. відмінка однини: два з половиною метри, три з половиною літри, дві з чвертю години; але п'ять з половиною і вище — Р. відмінка множини: п'ять з половиною років, тридцять вісім з половиною градусів, п'ять з чвертю метрів.
У висловах на позначення дат: сьоме вересня, третє січня ГОЩО відмінюється лише числівник, так само при дробових числівниках іменник не відмінюється: одна друга тонни, однієї другої тонни, одній другій тонни...
Запам'ятайте! Запитуючи про час, слід уживати вислови: Котра година? О котрій годині? (а не: Яка година? Скільки /один?). Правильними відповідями є такі: За десять третя. Десять хвилин до третьої. П'ять по четвертій. Третя нуль п'ять. Сьома година тридцять хвилин. Пів на восьму. Половина восьмої. Вислови без десяти п'ята, без чверті сьома є (калькованими з російської мови.
