- •1. Фахове мовлення правника як навчальний предмет
- •2. Функції мови в житті суспільства
- •3. Функціональні стилі сучасної української мови
- •3.1. Офіційно-діловий стиль у фаховому мовленні правника
- •3.2. Мовні особливості офіційно-ділового стилю
- •Клопотання
- •4. Дещо з історії української правничої документації
- •5. Сучасні ділові документи правничої сфери
- •5.3. Допоміжні процесуальні документи
- •5.4. Законотворчість
- •5.5. Ознаки законодавчого підстилю
- •5.6. Правила оформлення нормативних актів
- •5.7. Вимоги до мовлення нормативних актів
- •Глава III. Злочини проти життя, здоров'я, волі і гідності особи.
- •5.8. Юридична техніка
- •6. Термінологія як основа правничої документації
- •8Сіге Іедез поп кос еяі гегЬа сагит іепеге,
- •6.1. Термінологія
- •6.2. Ядро правничої термінології
- •6.3. Периферія юридичної термінології
- •11111(1 Тощо.
- •6.4. Слова іншомовного походження в сучасній юридичній термінології
- •7. Культура мови і мовлення. Мовна норма
- •7.1. Поняття мовної норми
- •7.2. Словники як джерело збагачення мовлення
- •7.3. Види словників
- •8. З історії юридичної лексикографії
- •8.2. Змістова точність мови документів
- •9. Усне літературне мовлення
- •9.1. Мовленнєвий етикет
- •9.2. Види мовленнєвого етикету
- •II.І і.Імжди".
- •9.3. Милозвучність української мови
- •9.4. Деякі правила евфонічності
- •10. Орфоепічні норми сучасної української літературної мови
- •11. Акцентологічні норми
- •11.1. Словесний наголос
- •11.2. Основні правила наголошування слів у сучасній українській мові
- •11.3. Наголошування прізвищ
- •11.4. Наголошування прикметників
- •11.5. Наголошування числівників
- •11.6. Наголошування займенників
- •11.7. Наголошування дієслів
- •11.8. Фразовий наголос
- •12. Культура усного виступу юриста
- •12.1. Виступ перед аудиторією
- •12.2. Полемічні промови
- •12.3. Судові промови
- •13. Писемне мовлення. Сучасні правописні норми
- •13.1. Орфографічні норми
- •14. Основні правила уживання розділових знаків*
- •14.3. Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •14.6. Розділові знаки у складносурядному реченні
- •1. Предмет договору
- •2. Якість і комплектність продукції
- •3. Тара й упакування
- •5. Умови розрахунку
- •12. Юридичні адреси сторін
- •14.7. Розділові знаки у складнопідрядному реченні
- •Повідомлення
- •Повідомлення
- •14.8. Розділові знаки у складному безсполучниковому реченні
- •15. Норми, що стосуються як усного, так і писемного мовлення
- •15.1. Лексичні норми
- •Точність мовлення
- •Чистота мовлення
- •16. Фразеологія у правничій сфері
- •17. Мовні штампи та канцеляризми
- •17.1. Мовні штампи
- •17.2. Канцеляризми
- •18. Тавтологія і плеоназм
- •19. Словотвірні норми
- •19.1. Способи словотвору
- •19.2. Нормативність творення відтопонімних слів
- •20. Морфологічні норми
- •Відмінкові форми іменників
- •Запам'ятайте:
- •20.2. Нормативність уживання граматичних форм прикметника
- •20.3. Нормативність уживання граматичних форм числівника
- •Функції числівників
- •20.4. Нормативність уживання граматичних форм займенника
- •20.6. Нормативність уживання прийменників
- •21. Синтаксичні норми
- •21.1. Порядок слів у реченні
- •21.2. Координація присудка з підметом
- •21.3. Деякі випадки керування
- •21.4. Використання однорідних членів речення
- •Про виконану роботу відділу фізичного захисту упм дпа у Тернопільській області за вересень 1999 року
- •21.5. Використання складних речень у мовленні правників
- •22. Логічність мовлення
- •22.1. Основні правила логічного наголосу
- •22.2. Порушення логічності у доведеннях
- •23. Правнича документація для мовностилістичного виправлення
- •Засудив
- •Постанова
- •План оперативно-слідчих міроприємств по кримінальній справі
- •Підписка про не виїзд
- •Протокол явки з повинною
- •Постанова про закриття кримінальної справи
- •Список літератури:
- •Словники
- •Культура фахового мовлення правника
18. Тавтологія і плеоназм
Отпе пітіит посеі — будь-яка надмірність шкідлива
Близьким до названих видів мовних штампів є плеоназм. Плеоназм (від грец. пкго\аа\і6% — надмірність, перебільшення) — вираз, у якому є близькозначні, хоч різні за звучанням слова. Цей засіб називають ще багатослів'ям. Лише у художніх текстах плеонастичні вислови допустимі, оскільки вони стилізують текст під фольклор, порівняймо: Із города із Глу-хова полки виступали. Кого благаєте, благії, раби незрячії, сліпії (Т. Шевченко).
Але найчастіше плеонастичні вислови вживаються без потреби у газетах, протоколах, в усному мовленні, наприклад: Розкажи свою автобіографію. Справжні факти дезорганізації порядку. У всіх цих висловах одне слово є зайвим, бо повторює значення попереднього чи наступного.
Різновидом плеоназму є тавтологія (від грец. тайго —те саме + Хоуо§ — слово) — повторення певної думки дуже близькими за звучанням словами. У художніх творах тавтологія ви-
користовується з певною стилістичною метою — для увиразнення тексту, підсилення емоційності, затримання уваги на сказаному: Вже тепер мені життя не миле: чи в темниці, чи на вільній волі (Леся Українка). А ти осталася одна, одна-однісінька надворі (Т. Шевченко).
Але у звичайному мовленні тавтологія псує мову, заважає розуміти текст, знебарвлює його: Рух широко поширився. Дієслово "поширився" не потребує уточнення "широко", яке у смисловому плані не збагачує думки, а тільки повторює її.
Вправа 117. У наведених реченнях знайдіть тавтологію і плеоназм. Виправте речення.
1. У грудні місяці цього року були вилучені боєприпаси у 27 громадян міста. 2. До міста Львова прибули київські омонів-ці. 3. Громадянин К. — круглий сирота, він не має нікого. 4. На цю подію він має свою власну думку. 5. За столом сиділи молоді юнаки. 6. Подай свої власні міркування. 7. Пимтенко встиг напередодні ревізії анулювати всі договори своєї власної фірми.
Вправа 118. Виправте тексти. Вкажіть на способи їх удосконалення.
1. Щоб прийти до признання потреби профілактичного виховного аспекту, знадобився певний час, усвідомлення науковими кадрами нових завдань і шляхів подолання злочинності в суспільстві, накопичення і обдумання досвіду застосування нелегальних засобів профілактики, запобігання і присічення злочинів і, найголовніше, професіональне переорієнтування кадрів опе-ративників на рішення цих нових і досить складних завдань. 2. Наведені факти не можна признати переконливими з тієї причини, що вони відображають підхід як до сугубо вузько-професіональної, замкненої системи оперативно-розшукових заходів. 3. Необхідно застосовувати в роботі ефективні засоби впливу стосовно раніше суджених та осіб з антисуспільними установками, які можуть стати на шлях скоєння злочинів. 4. Оскільки дільничий інспектор по своїй дільниці виступає як вся міліція, хоча організаційно підкоряється одній із вузькоспеціальних служб. 5. Комплекс даних про ознаки відхиляючої поведінки і протиправних дій засудженого повинен бути для здійснення профілактики. 6. Така інформація не співпадає з даними, якими володіє дільничний інспектор міліції. 7. Притягування до відповідальності не лякає його. 8. їх обгрунтовано підозрівають у скоєнні злочину стосовно особи, яка була доставлена в райвідділ міліції.
192
193
