15. Норми, що стосуються як усного, так і писемного мовлення

8сгіЬегміо зсгіЬеге, йісепйо йісеге йі$сіз — пишучи, ти вчишся писати, а говорячи — говорити

Досконалою вважається мова, якій властива: правильність, точність, логічність, чистота, образність, виразність, багатс­тво словника, різноманітність мовних засобів для вираження думки, доречність, дохідливість, достатність мови, її стислість та змістовність, ясність, емоційність, естетичність та діє­вість. Усі перелічені якості мови тісно між собою пов'язані. Деякі з них важко виокремити, оскільки, наприклад, вираз­ність, чіткість, ясність мови передбачають, крім лексичних та граматичних ознак, ще й орфоепічні, правописні норми. Анало­гічно і правильність мовлення уособлює в собі не лише грама­тичні норми (як вважали у 30-х роках XX ст.), ай виразність, правильну вимову, правильний наголос, правильне написання слів тощо.

Тому у цьому посібнику зупинимося на найважливіших для правників ознаках, які найвиразніше увібрали в себе елементи інших властивостей — логічності, чистоти, точності, образнос­ті, виразності тощо.

15.1. Лексичні норми

Норми, які регламентують точність, чистоту мовлення, пра­вильність слововживання, називаються лексичними норма­ми. Мовне багатство людини залежить, передусім, від уміння користуватися лексичним складом мови: синонімами, паронімами, омонімами, запозиченими словами. Розрізнення значень і семан­тичних відтінків слів, закономірності лексичної сполучуваності

160

161

становлять основу мовленнєвої досконалості. Знебарвлюють мо­ влення плеоназми, тавтологія, кальки, суржикові та просторічні елементи, мовні штампи, жаргон та арго фосторічні

Лексичні норми регламентовані лінгвістичними словника­ ми: тлумачними, іншомовних слів, словниками слововживан­ ня, синонімів та антонімів (див. розділ "Словники як джерело фіксації мовної норми"). джерело

Точність мовлення

Важливою комунікативною особливістю мови є її точність тобто правильний вибір слова і доречне його вживання у ні­мому для всіх значенні і у відомих для всіх словосполученнях а також точне відтворення фразеологізмів

Точність слововживання -- одна з визначальних сторін ГмГ™ ^{КУЛЬТУРИ І майсте}Р^ності> передумова повного взаєморо-

читас я иГ ^ТИМ' ^ХТ° ^Г0В°^{РИТЬ Зб}° ^ПИШЄ' ^І ™^м' ^{хто сл}У*ає або читає, а це, у свою чергу, і становить суть мовного спілкуван­ня, ючшсть слововживання передбачає точність і ясність ви­словлювання, оскільки неправильний вибір слова породжує не­точність, а то и двозначність висловлювання, зневиразнює думку А. Ьагато помилок, які трапляються в усному і писемному мовл_ЄНН1> зумовлені невмінням користуватися багатозначними словами, синонімічним багатством і термінами

Відомо, що в мові слів набагато менше, ніж існує у свідомо­сті понять, якими оперує людина. Якби кожне поняття відобра­жалося в окремому слові, то словниковий склад мови став би настільки громіздким, що спілкування за допомогою мови ста­ло б неможливим. Але цього не відбувається тому, що в мові одне слово здатне позначати кілька понять, тобто мати кілька значень, отже, бути багатозначним або полісемічним

Усі значення багатозначного слова становлять його семан­тичну структуру. Семантична структура слова постійно зміню­ється, оскільки окремі слова змінюють свій семантичний прос­тір: вони звужують або розширюють своє значення

Процес розширення значень слова відбувається в мові знач­но активніше ніж зворотний процес - їх звуження. Кількість значень слів буває різною. Наприклад, до слова ти*Мовник української мови в 11-ти томах подає ЗО основних значень сло волати має 22 значення, дати - 13 значень, дивитися'- Ті

Однак багатозначним слово є лише у словнику Той хто слухає^або читає текст, сприймає слово саме в том/значеннГв якому його вживає той, хто говорить або пише. Тобто контекст

162

завжди конкретизує значення слова. Інколи для того, щоб бага­тозначне слово стало однозначним, достатньо мінімального контексту — слід додати до цієї лексеми одне слово. Для імен­ника — це найчастіше прикметник, для дієслова — залежне слово.

Б. Слова, що мають близьке або тотожне значення, назива­ються синонімами, напр.: алфавіт, абетка, азбука; скоро, швидко, незабаром. Синоніми урізноманітнюють наше мовлення, збагачують його, надають виразності, чіткості, емоційності, об­разності. Прийнято вважати, що синоніми характерні лише для художнього мовлення, публіцистики чи розмовної сфери. Од­нак це не зовсім правильно, бо синоніми зустрічаємо і в науко­вих текстах, і в офіційному мовленні. Правда, такі синоніми позбавлені деякої експресії, образності.

У виборі синонімів виникають певні труднощі. Скажімо, якому слову надати перевагу: базар, ринок чи ярмарок? Адже від точності слововживання нерідко залежить доля людини. Так, на позначення місця роздрібної торгівлі продуктами сільського господарства або іншими товарами уживаються слова базар і ринок, однак в офіційно-діловому стилі перевага надається лише слову ринок. Як політекономічний термін уживається також тільки слово ринок. Базар уживаємо на позначення: 1) пе­редсвяткової або сезонної торгівлі; і 2) у переносному значенні на позначення шуму, гаму, голосних безладних розмов. Слово ярмарок позначає торг, який влаштовується регулярно, в пев­ну пору року і в певному місці для продажу і купівлі товарів // місце скупчення кого, чого-небудь, де багато шуму, галасу, ве­лике пожвавлення.

Групу слів з тотожним значенням називаємо абсолютними синонімами, напр.: правознавство — юриспруденція, юрист — правник, фортеця — кріпость.

Близькі за значенням слова різняться або сферою вживання {процент — відсоток; доказ — аргумент), або відтінками зна­чень (вештатися, чвалати, кульгати, шкандибати). Напр.: веш­татися — ходити туди-сюди, в різних напрямках, блукати, бро­дити де-небудь; плентатися — іти, їхати, пересуватися повільно, через силу, плестися, волоктися; чвалати — іти повільно, важ­ко ступаючи, утворюючи шум, шарудіння, брести, тарабанитися, плутатися; кульгати — (1) шкандибати, маючи укорочену або хвору ногу; 2) ледве йти, шкандибати, шкутильгати, кривуляти; шкандибати — кульгати, шкутильгати, дибати, кривуляти.

Бувають контексти, в яких можна один синонім замінити іншим. Однак подібне потрібно робити завжди обережно, щоб уникнути можливих помилок і неточностей. Адже здебільшого

163

синоніми — це не тотожні вислови, а тільки близькозначні сло­ва. І якими б близькими вони не були, у їх значенні завжди є різниця. Цю відмінність між синонімами слід відчувати, щоб уживати слово доречно. Наприклад, розглянемо слова доказ та аргумент. Як засвідчують словники, слово доказ має такі зна­чення: 1) незаперечний довід або факт, який підтверджує іс­тинність чого-небудь; підтвердження, аргумент; 2) предмет або обставина, які свідчать про чиюсь провину (СУМ, II, 350). Слово аргумент позначає 1) підставу, доказ, які наводяться для обґрунтування, підтвердження чого-небудь; 2) мат. незалеж­на змінна величина (там само, с. 57). Отже, як бачимо, збіг значень обидвох слів лише частковий. Оскільки кожне слово багатозначне, то семантична структура кожного з них наклада­ється лише частково. З математичним значенням це слово не матиме синоніма у слові доказ.

У правничій сфері зафіксована синонімія між такими сло­вами⁵¹: адвокат — захисник, оборонець (оборонни'к), речник; аварія — катастрофа; авдитор — прокурор; аномалія — ненор­мальність, відхилення, викривлення, неправильність, патоло­гія, анормальність; анонімний — безіменний; апеляція — оскар­ження; бандит — гангстер, нальотчик, грабіжник, розбійник; бешкет — дебош, хуліганство, безчинство, розбій, насильство, насилля, сила; божевільний — безумний, психічно хворий, ду­шевнохворий, ненормальний, причинний, навіжений, шалений, біснуватий, помішаний; вартовий — вартівник, чатовий, карау­льний, страж, конвойник, конвойний, конвоїр; ватажок — провідник, отаман, ватаг, вожак, батько; винний — винуватий, провинний; випитувати — допитувати, допитуватися, видобу­вати, витягати; відомості — дані; відплата — помста, розпла­та, порахунок; відступництво — зрада, зречення, відречення; вірогідний — імовірний (ймовірний), правдивий, достовірний; власний — особистий, свій, приватний; власник — господар, хазяїн, володар; властивий — характерний, притаманний; в'яз­ниця — тюрма, острог, темниця, арештантська, каталажка; в'я­зень — ув'язнений, арештант, арештований, невільник, кримі­нальник, невольник; грабіж — грабунок, пограбування; грабіжник — драпіжник, злодій, розбійник; грабувати — роз­бійничати, гарбати, розграбовувати; грішник —грішний, нечес­тивець, нечестивий; громадський — публічний; громадянин — обиватель, підданий; громадянство — підданство; дисципліно­ваний — організований, підтягнутий, підтягнений, зібраний; довідка — посвідчення, посвідка; доводити — доказувати,

Подаємо за Словником синонімів української мови у 2-х т. — К., 1999.

обґрунтовувати, мотивувати, аргументувати, посвідчувати; до­гана — нотація, прочуханка, накачка; слідкувати — стежити, пантрувати, наглядати, припильновувати, приглядати.

Звичайно, більшість синонімів допустима в розмовному, неофіційному мовленні. У документації слід добре зважити, якому із синонімів надати перевагу (і чи надавати перевагу взагалі синоніму). Адже кожне із запропонованих словником слово-відповідник накладається лише одним значенням або кі­лькома на значення вихідного слова. Крім того, чимало із на­званих слів є термінами, а оскільки це так, то відповідником до кожного з них в офіційному стилі може бути лише таке слово, семантична структура якого повністю збігається із се­мантичною структурою основного слова-терміна. Кожне із зна­чень багатозначного слова може мати свої синонімічні ряди.

Проаналізуємо слово бешкет. Воно багатозначне — 1) по­рушення порядку, пристойності, супроводжуване галасом, свар­кою, бійкою; 2) грубе порушення загальноприйнятих норм мо­ралі й поведінки із застосуванням утисків і насильства. До першого значення правомірними будуть синоніми дебош, хулі­ганство, а до другого — безчинство, розбій, насильство, на­силля, сила. Багатозначним є і слово бити — 1) стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь (синоніми: гамсе­лити, гатити, гепати, дубасити, кресати, молотити, мости­ти, садити, ударяти, бацати); 2) завдавати ударів, побоїв кому-небудь (синоніми: побивати, гамселити, гатити, дубасити, лупити, лушпарити, мотлошити, товкти, трощити, чухра­ти, шкварити, шматувати та ін.); 3) з особливою силою діяти на чуття людини, проникати, доноситися куди-небудь (про за­пах, світло, звук тощо) (синоніми: ударяти, шибати).

Відомо, що письменники наполегливо працюють над добо­ром слова у кожному конкретному випадку. Наприклад, у М.Коцюбинського перша редакція "Фата моргана" була така: "Надаремне переляканий на смерть циган прохав пустити його"; друга редакція: "Надаремне переляканий на смерть ци­ган благав пустити його". У першому випадку слово позна­чає "увічливо звертатися до кого-небудь з метою домогтися чо­гось", у другому — "наполегливо, невідступно, ласкаво просити, молити, вимолювати, заклинати Богом, падати в ноги, падати на коліна". Отже, як бачимо, другим словом автор досяг біль­шої правдивості та емоційності.

А ось які синоніми до слова бити добирав Михайло Стельмах:

1. / хоч як його били, фанатично вірив, що середини не одбили, що скоро він одужає. 2. Та як уперіщить по правому плечу, та як сіконе по лівому. 3. Але Кульчицький, не огляда-

164

165

ючись, розгойдується темним клубком і шмагає з усієї сили коня. 4. Незчувся Степан, як пригнувшися підлетів до воріт, як з розмаху ляснув по плечу Марійку. 5. Тимофій бридливо подивився на Мирона, поморщився, ткнув його кулаком у спину. 6. Йому вже давно остогидло служити в немилосердно­го Січкаря, який навіть свою жінку молотив, мов сніп. 7. З лютою ненавистю вчитель гамселить управляючого ку­лаками в обличчя і груди. 8. А колись у тюрмах за тютюно­вий дух до смерті дубасили. 9. Січові братчики присудили провчити його дубцями і відпустити на покаяння.

У кожному конкретному випадку автор намагався дібрати найбільш точне слово.

Причинами порушення смислової точності мовлення можуть бути:

1. Уживання слів у невластивому їм значенні. Це найпо­ширеніша вада усного мовлення. Часто помилково уживаються слова білет, відкривати, виключати, являтися, край­ній, рахувати тощо. У повсякденному мовленні нерідко чути фрази: Я купив два білети на футбольний матч. Відкрий­те вікно. Виключіть світло. Він являється головним у цій справі. Хто крайній? Я рахую, що ти неправий.

Яке ж значення мають у літературній мові виділені слова? Слово білет позначає цінні папери: лотерейний білет, бан­ківський білет. Це слово вживається також у значенні "картка з питаннями для тих, хто складає іспити або заліки" — екзаме­наційний білет. А на позначення "посвідчення про сплату гро­шей за право проїзду у транспорті, за право відвідання музею, кінотеатру, театру" або "документа, особового посвідчення про належність до організації, товариства, установи" уживається слово квиток.

Дієслово відкривати виступає у значеннях — 1) "підні­маючи або знімаючи те, чим закрите щось, робити вільним до­ступ усередину чого-небудь": відкривати яму, відкривати ви­хід до чогось, відкривати обличчя, рот; 2) "відкорковувати, розпаковувати що-небудь": відкривати банку, пляшку; 3) "кру­тячи кран, відводячи клапан, що служить перепоною для чого-небудь, вводити, пускати в дію": відкривати воду, відкривати газ; 4) "виявляти, помічати щось, раніше не помічене": відкри­вати нові землі, відкривати планети; 5) "започатковувати діяльність якої-небудь установи, закладу, починати що-небудь": відкривати новий магазин, інститут, фронт, засідання, збо­ри, рахунок тощо. Слово відкривати уживається також у таких стійких виразах: відкривати Америку, вікривати душу,

вікривати карти, відкривати очі комусь на щось, відкривати обійми тощо. Зі значенням "відводити, відхиляти вбік стулки дверей, вікон, роблячи вільним вхід, доступ до чогось або вихід назовні" уживається слово відчиняти: відчиняти вікна, двері, відчиняти магазин, відчиняти буфет, відчиняти корпус тощо.

Дієслово виключити вживається у значенні — 1) "усува­ти зі складу чого-небудь, позбавляти чогось": виключити із раціону жири, виключити зі свого лексикону жаргонні слова. 2) "виводити зі складу якоїсь організації, позбавляти права вчи­тися в навчальному закладі": виключити з партії, виключити з інституту, виключати зі списків. У значенні "припинити дію чого-небудь, перериваючи зв'язок із загальною системою; при­пиняти дію якого-небудь приладу, механізму" вживається сло­во вимкнути, вимкнути струм, вимикати світло, вимика­ти мотор. Слово виключення не можна вживати у значенні виняток, напр.: Усі без винятку проголосували "за".

Дієслово являтися уживається в тому ж значенні, що й слово з'являтися, — "приходити, прибувати куди-небудь, пока­зуватися де-небудь, ставати доступним зорові, появлятися; ста­вати наявним", напр. : Доки він порався біля човна, явилося ще троє несподіваних пасажирів (О.Гончар). Кривавий місяць вирина за гаєм. На хвильку поза срібну хмарку щез. І знов явився (І.Франко). Чого являєшся мені у сні? (І.Франко). В іншому значенні його уживання є помилкою: Він являється головним свідком.

У ролі зв'язки в іменному складеному присудку вживається дієслово бути. Тому фраза: Він являється головним винуват­цем цієї події неправильна. Треба: Він є... або Він — головний винуватець цієї події.

Крім дієслова бути у ролі зв'язки може виступати сполука являти собою — у значенні "бути ким-чим, яким-небудь". Такі присудки характерні для наукового стилю. Наприклад: Аміакати являють собою розчини аміачної або кальцієвої се­літри в рідкому аміаку.

Прикметник крайній уживається в значенні "який знахо­диться на краю чого-небудь, віддалений від середини": крайнє крісло в ряду, крайня хата, крайнє вікно будинку, крайній під'їзд. Останній — це той, хто замикає ряд, хто знаходиться в само­му кінці. Протилежне до нього перший: останній син, остан­ня сторінка. Тому для назви того, хто замикає чергу, вжива­ється слово останній: Хто останній? Вираз Хто крайній? вважається ненормативним.

2. Точність слововживання порушується нерідко через не­знання значень слів-паронімів. Пароніми — це слова, близь-

166

167

Вимисел — те, що вигадане; ство­рене уявою.

Відносини — стосунки, взаєми­ни, зв'язки з ким-небудь.

Відпуск - видача, продаж чого-небудь.

кі за звучанням, але відмінні за написанням і значенням. Наприклад: дружніш (згуртований, одностайний) і дружній (доброзичливий, прихильний); виклад (письмова чи усна роз­повідь) і викладання (читання лекцій, ведення уроків); до­свідчений (що має знання, великий життєвий досвід) і осві­чений (що має освіту, здобув великі знання); формувати (надавати чсму-небудь певної форми, організовувати, створю­вати щось з левної кількості людей; виробляти в когось певні якості, риси характеру) і формулювати (коротко і точно зисловлювати думку).

Звукові оболонки паронімів можуть розрізнятися:

окремими звуками: афект (емоційний стан) — ефект (наслідок якихось дій, сильне враження); кількома зву­ками одночасно: місто (великий населений пункт) — місце (чимось зайнятий простір); суфіксами: корисли­вий (користолюбний) — корисний (який дає користь); префіксами: кислий (смакове відчуття) — розкислий (м'я­кий, млявий); кількома компонентами одночасно: ме­тодика (сукупність прийомів проведення якоїсь роботи) — методологія (вчення про науковий метод пізнання або про різні методи в окремих науках). Паронімами можуть бути синонімічні слова: лицар — ри­цар; антонімічні: кепський (поганий, недобрий) — лепський (хороший, гарний); слова однієї тематичної групи: калина (ку­щоподібна рослина) — малина (кущоподібна рослина).

В усному мовленні нерідко плутають слова: адрес — адре­са, військовий — воєнний, громадський — громадянський, осо­бистий — особовий. Проаналізуємо їх.

Слово адрес позначає "письмове привітання, звернення до когось з нагоди якоїсь події, переважно ювілею": вручити ві­тальний адрес. Слово адреса має значення "напис на пошто­вому відправленні, зазначення місця мешкання особи або пе­ребування установи": домашня адреса, зворотна адреса, помітитися адресою, на мою адресу.

Слово військовий має значення: 1) "який стосується вій­ська; узвичаєний, установлений у війську, в армії": військовий командир, військовий аташе, військовий трибунал, військовий комісаріат, військовий підрозділ (частина), військовий заклад, військова академія (школа), військове звання, військова прися­га, військова дисципліна тощо; 2) "людина, що служить у війсь­ку, військовослужбовець": стати військовим, спорядження вій­ськового. А слово воєнний позначає усе, що стосується війни: воєнний блок, воєнне угруповання, воєнний стан, воєнний та­бір, воєнний період, воєнні /юнн, воєнна поезія тощо.

иж

Громадський — прикметник до громада — означає: 1) "який стосується групи людей, об'єднаних спільністю стано­вища, інтересів"; 2) "який виникає, відбувається у суспільстві або стосується суспільства, зв'язаний з ним"; 3) "належний усій громаді, усьому суспільству, колективний". Наприклад: громад­ські справи, громадські збори, громадські інтереси, громадський порядок, громадська думка, громадські організації, громадські доручення тощо. Громадянський — прикметник від іменни­ка громадянин — означає "такий, що має стосунок до людини як до громадянина — свідомого члена суспільства, підданого якоїсь держави": громадянська гідність — гідність громадя­нина, громадянська мужність — мужність громадянина. А також: громадянська війна, громадянська панахида, громадян­ська страта, громадянський шлюб.

Прикметник особистий має значення: 1) "який належить певній особі; призначений для індивідуального користування чи обслуговування: особиста власність, особисте господарство, особисте майно, особиста зброя, особисті папери, особистий підпис, особиста охорона тощо; 2) "який безпосередньо стосу­ється якоїсь особи, виражає її індивідуальність": особиста ду­мка, особисте життя, особисте щастя, особисте зацікавлення тощо; 3) "який здійснюється окремою особою безпосередньо, а не через інших: особистий нагляд, особиста участь, особиста присутність, особисте спостереження, особисте втручання тощо. Прикметник особовий має значення: 1) "який стосуєть­ся окремої людини, індивіда, уживається у таких сполученнях": особова назва, особове посвідчення, особовий склад, особовий рахунок; 2) "який виражає категорію особи": (у граматиці) осо­бове закінчення, особове дієслово, особове речення.

Слід постійно пам'ятати про відмінність між словами: гене­ральний/генеральський; виборний/виборчий/вибірний; важли­вий/важний тощо.

Запам'ятайте значення таких паронімів:

Домисел — здогад, заснований на припущеннях, міркуваннях. Відношення — зв'язок між оди­ницями — поняттями (числами, словами) у математиці, мовознав­стві, філософії, архітектурі. Відпустка — звільнення на пев­ний час від роботи, навчання.

169

Декваліфікація — втрата профе­сійних знань, навичок.

Дискваліфікація — позбавлен­ня спортсмена або команди пра­ва брати участь у змаганнях.

Допускати — дозволяти комусь брати участь у чомусь.

Уява — здатність змальовувати, створювати або відтворювати кого, що-небудь у думках, свідо­мості; фантазія.

Припускати — вважати за ймо­вірне, можливе що-небудь.

Уявлення — відомості про що-небудь, розуміння поняття.

Вправа 93. До запропонованих паронімів доберіть слова із поданих у дужках та складіть з ними словосполучення. Свій вибір обгрунтуйте.

Прописка/приписка (коротка, важлива, до тексту, внизу, збоку, зверху, подати, написати, зробити; велика, значна, бага­то, мало, виявити; постійна, тимчасова, у паспорті, дістати, оформити).

Показник/покажчик (алфавітний, предметний, бібліогра­фічний, імен, власних назв, квартир, літератури, друкованих праць; зробити, складати, додати; високі, якісні, спортивні, під­приємства, установи; школи, дошка, виписувати, визначати, домагатися, високі).

Норматив/норма (прогресивний, фінансовий, типовий, ден­на; змінна, добова, квартальна, прийнята, галузева, підвищена, встановлена, знижена, моральна, етична, правова, мовна; видо­буток, виконання, перегляд, підвищена, відхилення, порушення, згідно з, керуватися, галузевий, передбачати, визначити, розро бити, виконувати).

Вправа 94. Проаналізуйте окремі статті Конституції України з огляду на використання багатозначних слів.

Ст. 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недотор­канність і безпека визнаються в Україні найвищою соціаль­ною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Ст. 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства пра­ва. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Кон­ституції України і повинні відповідати їй.

Ст. 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на заса-

дах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений роби­ти те, що не передбачено законодавством.

Вправа 95.3 доданого до посібника словничка правничої лексики іншо-Ііовного походження випишіть багатозначні слова і поясніть їх значення.

Вправа 96. У наведеному тексті знайдіть синоніми чи замінні слова. Поясніть їх функцію в авторському тексті.

Чинна редакція ст. 14 КПК України суперечить вимозі ст. 29 Конституції України, якою передбачено, що ніхто не може бути заарештований або нікого не можуть тримати під вартою Інакше як за вмотивованим рішенням суду. Для вирішення питання щодо суперечностей між КПК України та Конституцією України необхідно звернутися до п. 13 розд. XV Конституції України, який передбачає, що наявний порядок арешту, Гримання під вартою і затримання осіб, підозрюваних у вчи­ненні злочину, зберігається протягом 5 років після набуття Кон­ституцією України чинності.

Вказівки прокурора та його заступника органам дізнання і попереднього слідства щодо порушення кримінальних справ і провадження розслідування, дані відповідно до КПК України, є обов'язковими для цих органів і оскарження цих вказівок не Зупиняє їх виконання.

Вправа 97. У наведених реченнях знайдіть ненормативні слова. Замі­ніть їх одним із запропонованих у дужках слів. Свій вибір поясніть.

1. Вилучений ніж являється доказом вини Петрука І.С. у скоєному злочині. 2. Виконання операції затримання вимагачів оу.чо доручено заміснику начальника райвідділу. 3. У приведе­ному документі містяться докази злочинної діяльності спільного підприємства ще з 1990 року. 4. Дані рахуються обґрунтовани­ми, якщо одержана інформація в результаті перевірки підтвер­джена окремими фактами. 5. Головна задача слідчого: встанови-іи осіб, задіяних у процесі купівлі-продажу металу. 6. Митний контроль проходить люба фізична особа. 7. У цьому зв'язку ви­никає питання, чи можна рахувати досконалим план оператив-но-розшукових заходів, якщо слідство затяглося на рік.

(Слова для довідок: вважати, бути переконаним, є, підтвер­джує, кожний, наведений, будь-який, заступник, тимчасовий ви­конувач обов'язків, завдання).

Вправа 98. Виправте текст, поясніть помилки.

1. При порівнянні цих даних стає ясно, чому злочинець змі­нив свої показання. 2. У процесі вивчення справи в повному об'ємі охоплено весь круг обставин, які є предметами дока-

до

171