Тема 4. Планові норми і нормативи

4. 1. З якою метою використовують у плануванні норми і нормативи?

4. 2. Які норми і нормативи застосовують у плановій діяльності?

4. 3. Яким чином встановлюють норми і нормативи?

4. 4. Що являють собою трудові нормативи?

4. 5. Що містять у собі матеріальні нормативи?

4. 1. З якою метою використовують у плануванні норми і нормативи?

Важливе значення у процесі розробки планів мають планові норми і нормативи, покликані упорядкувати виробничу діяльність підприємства, підпорядкувати її науково обґрунтованим закономірностям. Уся система планування базується на положенні, що виробнича діяльність підприємства – це не стихійний процес і вона повинна бути підпорядкована визначеним закономірностям, що втілені у системі норм і нормативів.

Норми і нормативи – вихідна передумова планування. Сьогодні підприємство має п-ю прибуток. Багато це чи мало? Скільки працівників варто найняти, щоб забезпечити обслуговування наявного устаткування? Скільки продукції зможе випустити підприємство за допомогою цього устаткування? Норми і нормативи задають середні показники різних сторін діяльності підприємства (використання трудових ресурсів, технології, досягнення фінансових результатів та ін.).

Норми – це планові техніко-економічні показники, що характеризують питомі величини витрати матеріальних, трудових, фінансових ресурсів чи граничні тимчасові величини, затверджені у встановленому порядку, розраховані на основі аналізу розвитку науково-технічних досягнень у планованому періоді, і забезпечують високу якість виробленої продукції (робіт, що виконуються) та ощадливе використання ресурсів.

Нормативами називають величини, що використовують при розрахунку норм, чи поелементні складові норм, а також коефіцієнти, що характеризують ступінь використання знарядь чи предметів праці.

Так, норми і нормативи витрат робочого часу і робочої сили – основа для планування найрізноманітніших показників виробничо-господарської і соціально-економічної діяльності. Норми витрат робочої сили, що характеризують величину витрати розумової та фізичної енергії людини, застосовують при плануванні різноманітних соціально-трудових показників.

Норми витрат фізичної і розумової енергії визначають припустимі показники темпу чи швидкості роботи людини, інтенсивності і ваги праці, витрати людської енергії, ступеня зайнятості працівників, рівня їх стомленості та ін. Їх використовують для планування оптимальних умов праці робітників для обґрунтування нормативної інтенсивності праці, а також зниження ваги праці й встановлення норм компенсаційних доплат при роботі у несприятливих умовах праці.

4. 2. Які норми і нормативи застосовують у плановій діяльності?

На ринку товарів при інших рівних умовах виграє той підприємець, який найекономніше використовує дані ресурси і досягає їх мінімального використання на одиницю виробленої продукції.

Комплексними планово-економічними показниками характеризують механізм рівноваги між ринковим запитом, цінами і пропозиціями на продукцію, роботи і послуги, а також взаємодію між затратами і результатами, слугують різноманітні норми і нормативи.

З практичних позицій усілякі норми і нормативи є висхідними величинами і показниками, що застосовують при плануванні й оцінці різних видів діяльності, виконаних робіт і послуг. Вони необхідні для виконання таких важливих функцій, як визначення обсягів і термінів виготовленої продукції, обґрунтування витрат і результатів, врахувань і контролю витрат виробничих ресурсів та ін.

Планові, економічні, фінансові та інші норми і нормативи становлять систему і нормативну базу планування, класифіковану за різними ознаками.

Норми і нормативи можуть бути абсолютними і відносними, загальними і власними, плановими і фактичними, перспективними і поточними, макроекономічними і мікроекономічними, кількісними і якісними тощо.

За видами ресурсів розрізняють норми і нормативи, які регулюють величину затрат засобів виробництва, предметів праці, робочої сили на виготовлення одиниці продукції, виконання роботи чи надання послуг. За цією ознакою розрізняють також нормативи використання на підприємствах різноманітних виробничих ресурсів.

За стадіями виробництва передбачають нормативи поточних, страхових, технологічних, транспортних і виробничих запасів матеріалів, а також нормативи незавершеного виробництва, напівфабрикатів, готової продукції. Величина і динаміка цих нормативів характеризують процес перетворення матеріальних ресурсів у готову продукцію, роботи і послуги.

За виконаними функціями нормативи можна віднести до планових, економічних, управлінських, технічних, організаційних, соціальних, екологічних, трудових, правових та ін.

За сферою поширення виділяють нормативи міжнародні, федеральні, регіональні, міжгалузеві, внутрішньовиробничі та ін.

За ступенем деталізації нормативи поділяють на індивідуальні та групові, диференційовані й укрупнені, приватні й загальні, специфіковані і зведені.

За чисельним значенням розрізняють норми оптимальні, припустимі, максимальні, мінімальні й середні. Використання у процесі планування точніших вихідних нормативів, якими звичайно є їх оптимальна чи середня величина, дає змогу наблизити розрахункові (планові) показники до реального (фактичного) чи зменшити ступінь їх відхилення при внутріфірмовому плануванні різних видів діяльності.

За цільовим призначенням нормативи бувають видаткові й технічні, оцінні і техніко-економічні, оперативно-виробничі і календарно-планові тощо. Видаткові норми визначають величину витрат ресурсів, оцінні – ефективність їх використання, оперативні – тривалість і порядок руху ресурсів у процесі виробництва продукції.