6. Вправа «Міфи та факти щодо насильства по відношенню до

дитини»

Мета вправи:

– визначити базовий рівень знань щодо насильства в сім’ї та жорстоко-

го поводження з дитиною;

– актуалізувати знання, набуті протягом попередніх модулів;

15

ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ

– посилити рівень зрілості та обґрунтованості позицій фахівців щодо

проблеми жорстокого поводження з дітьми.

Час проведення: 25 хв.

Необхідні матеріали:

три таблички (аркуші А4) з написами: «Так», «Ні», «Складно відповісти»,

заздалегідь розміщено на стінах тренінгової кімнати; роздатковий матеріал

з переліком стереотипних висловлювань стосовно насильства щодо дитини;

роздатковий матеріал з даними стосовно насильства щодо дітей.

Хід вправи

Можна почати вправу з такого коментаря:

Хоч як це дивно, але далеко не всі фахівці мають чітке уявлення щодо

того, що таке насильство в сім’ї та жорстоке поводження з дитиною. Часто

ми формуємо свої уявлення, спираючись на стереотипи, думки знайомих, не-

достатні знання з проблеми, чутки та упередження. Це небезпечно, оскільки

міфи щодо сімейного насильства можуть применшувати його реальну загро-

зу, виправдовувати агресорів та необґрунтовано перекладати провину за

випадки насильства на постраждалих. З іншого боку, міфи щодо жорсткого

поводження з дітьми можуть породжувати почуття безвиході, нездатнос-

ті змінити ситуацію, втрутитися в неї. Зараз ми спробуємо згадати все, що

знаємо стосовно насильства щодо дітей, та розібратись, про що ж насправ-

ді йдеться.

На  стінах кімнати розміщено три таблички з написами «Так», «Ні»,

«Складно відповісти». Ведучий по одному зачитує поширені твердження

(можна обрати 7–8 тверджень), стосовні виховання дітей та їхніх стосунків з

дорослими. Після кожного твердження учасники мають вирішити, чи згодні

вони з ним, визначитись щодо відповіді та стати біля відповідної таблички у

певній частині кімнати. Після озвучення запитання та розташування учасни-

ків у частинах кімнати згідно з їхніми відповідями, сформуються міні-групи,

представникам яких необхідно протягом 1 хвилини обговорити, чому вони

обрали саме такий варіант відповіді і пояснити іншим свій погляд (від групи

може говорити один або два учасники). Лише після обґрунтування учасника-

ми своєї думки, ведучий пропонує наступне твердження.

Наприкінці вправи відбувається загальне обговорення проблеми жор-

стокого поводження з дітьми. Протягом вправи ведучому варто утримуватись

від коментарів і давати більше можливості висловитись учасникам. Також ве-

дучий має постійно підкреслювати, що учасникам не слід зловживати таблич-

кою «Складно відповісти», а все ж таки намагатися визначитися з власним ва-

ріантом. До того ж освітяни добре знають, що навчитись чогось без помилок

неможливо. Всі учасники тренінгу зібралися, щоб підвищити свій професіо-

налізм, тому помилитися – це краще, ніж взагалі нічого не робити.

Можливі фрази для обговорення:

– якщо дитина неслухняна, то без ременя не обійтись;

– з сучасними дітьми неможливо ні про що домовитися. Вони ж нічого

не розуміють, якщо не виявляти суворості;

– батьки мають бути твердими, щоб дитина не розпестилася;

16

НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ

– якщо слухати, чого хоче дитина, то вона взагалі не буде нічого робити;

– дитина легко може збрехати, що батьки примушували її працювати,

аби примусити краще навчатись у школі;

– дитина має знати своє місце – ми жили без примх, то нехай звикає до

реального життя;

– дитина має завжди виявляти повагу до своїх батьків, які її народили

та виховують;

– дитині не слід відмовляти ні в чому. Хай хоч вона нормально житиме;

– хвалити дитину слід лише тоді, коли вона зробила щось дійсно гарне;

– дитина має завжди слухатися дорослих та робити те, що їй скажуть;

– батько і мати мають бути єдиної думки щодо виховання дитини та по-

слідовні у своїх вимогах;

– погані оцінки у школі – непутяща дитина;

– якщо дитина кричить на своїх батьків, то вони мають право дати їй

ляпаса або виштовхати її на вулицю, щоб вона охолонула;

– дитині не слід міркувати над словами дорослих – вони краще знають;

– у звичайній школі вчаться діти батьків, які не заподіють своїй дитині

шкоди;

– від сексуального насильства та експлуатації страждають лише дівчата;

– над дітьми знущаються лише у бідних та неблагополучних сім’ях, де є

алко- або наркозалежні, або ж злочинці;

– добре, якщо дитина чогось боїться. Гра на її страхах є прекрасним ін-

струментом виховання;

– діти мають доглядати за молодшими братами чи сестрами, коли бать-

ки на роботі;

– школа існує для того, щоб виховувати дитину. Дитина там перебуває

увесь день, тож нехай вчителі нею займаються;

– якщо дитина починає займатися проституцією, то це її власний вибір,

і батьки до цього не причетні;

– людина з вищою освітою не може заподіяти шкоду своїй дитині;

– вчитель має більше довіряти словам батьків, ніж дітей;

– агресію з дитини слід вибивати;

– якщо дитина повернулася надто пізно, то нехай ночує там, звідки

прийшла;

– якщо батьки покарають дитину за погані шкільні успіхи, це піде їй

лише на користь.

Коментарі для ведучого

Після закінчення вправи доцільно надати учасникам додаткову інфор-

мацію щодо проблеми жорстокого поводження з дітьми (Додаток 1), а також

наголосити, що у ході тренінгу група неодноразово буде повертатись до по-

дібних тверджень і намагатиметься знайти найбільш доцільну і правильну

відповідь на них.

Запитання для обговорення

Чим небезпечні наведені твердження щодо насильства над дитиною?

Чи є вони взагалі небезпечними? Яке з тверджень мало на вас найбільший

17

ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ

вплив (запам’яталось)? Чому? Які сфери життя описують запропоновані твер-

дження? Чи  стосуються вони лише неблагополучних родин? Звідки у сус-

пільстві виникають такі уявлення щодо виховання дітей? Наскільки вони по-

ширені? Чи поширені подібні до наведених стереотипи виховання дитини у

колі педагогічних працівників? Чи є це проблемою? Чому? Чи змінив хтось з

учасників свій погляд? Чому? Що дозволило його змінити?