22. Вправа «Скерований діалог»

Мета вправи:

– навчитися перебирати ініціативу протягом бесіди, контролювати діа-

лог із співрозмовником;

– відпрацювати навички емпатійної взаємодії.

Час проведення: 30 хв.

Необхідні матеріали:

картки з довільним набором тем особистого характеру за кількістю учас-

ників (на кожній картці представлено три теми); картки-приклади для демон-

страції правил вправи.

Хід вправи

1. Для демонстрації вправи запрошують двох добровольців. Кожному з

них дають картки з трьома темами, на які вони мають вивести свого

партнера. Теми в учасників різні. Для демонстрації використовують

картки з жартівливими темами, наприклад:

Учасник А.

Іжачок

Літак

Гаманець

Учасник Б.

Сніговик

Сорочка

Ластівка

Двоє учасників сідають в центр кола та намагаються вивести один одно-

го на потрібні теми, записані в кратці.

2. На наступному етапі учасники об’єднуються у пари, кожен з них отри-

мує теми на картці, які він має обговорювати з партнером. Отже, учас-

ники відпрацьовують вміння перебирати ініціативу в розмові, пере-

водячи партнерів у бажаний напрямок комунікації. Завдання полягає

у тому, щоб робити це акуратно, не викликаючи підозр у навмисності

виходу на ту чи іншу тему.

За  теми краще використовувати ті, які зазвичай не обговорюють в

колі малознайомих людей, наприклад: «Сімейний статус», «Рівень доходів»,

«Розпорядок повсякденного життя», «Проблеми шлюбу», «Проблеми у вихо-

ванні дитини», «Чи били Ви колись свою дитину?» тощо.

Коментарі для ведучого

Ведучий звертає увагу присутніх, що більшість обговорюваних тем у

взаємодії «вчитель – школяр» вважаються закритими. Отже, важливо, підтри-

муючи загальну атмосферу доброзичливості, виявити значущу інформацію

щодо свого партнера, зберегти власний інформаційний простір.

Запитання для обговорення

Чи помітили ви якісь закономірності створення емпатійного, доброзич-

ливого тону спілкування? Наскільки важливим є обмін рівноправною інфор-

32

НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ

мацією («у мене теж...»)? Яким чином можна визначити та зафіксувати інтер-

еси співрозмовника, щодо яких він готовий спілкуватися? Для чого була по-

трібна ця вправа? На що слід звертати увагу при спілкуванні з постраждалою

дитиною? Яким чином її можна вивести на болісну для неї тему, одночасно не

створивши дискомфорту?

23. Вправа «я-Ти-повідомлення»

Мета вправи:

– визначити, які думки та почуття виникають в ситуації конфлікту, су-

цільної недовіри або ієрархічного спілкування;

– відпрацювати вміння адекватно реагувати на провокативну, конфлік-

тну, дратівливу поведінку дитини.

Час проведення: 40 хв.

Необхідні матеріали:

картки з описом конфліктних ситуацій в сфері взаємодії «дорослий – ди-

тина», які готує тренер відповідно до особливостей аудиторії, інформаційні

матеріали «Особливості застосування «Я-повідомлень» (Додаток 8).

Хід вправи

Ведучий демонструє зразки «Ти-повідомлення» та «Я-повідомлення» так:

він викликає добровільця і починає звинувачувати того в егоїзмі, неуважнос-

ті, неактивності на занятті тощо доти, доки людина (або ще хтось з учасників

групи) не розлютиться й не почне відповідати тим самим (або займе оборон-

ну позицію). Після цього ведучий зупиняє «сварку», вибачається перед спів-

розмовником та пояснює, що це був типовий приклад «Ти-повідомлення»,

яке є настановою, оцінку та не передбачає уваги до співрозмовника. Слід

пам’ятати, що гнів завжди призводить до «Ти-повідомлень».

Ведучий подає інформаційне повідомлення Додатку 8.

Перш за все ведучий розповідає про негативну роль вербальної інфор-

мації, часто актуалізовуваної в конфліктах:

• применшення значущості дій іншої людини («Так роблять лише

бовдури»);

• приниження іншої людинип як особистості («Ти – ніхто, і звати тебе

ніяк»);

• безапеляційні твердження від першої особи («Я не розумію, як таке

взагалі можна зробити. Я тепер просто не можу з тобою нормально

спілкуватися»);

• оцінні твердження («Ти не маєш власної думки, ти просто повторюєш

за іншими. Це дуже погано»);

• схильність до узагальнень та засосування слів «завжди», «ніколи»,

«всі нормальні люди», «жоден дурень», «немає жодної людини, яка

б...» тощо.

Після цього ведучий здійснює перехід до практичної частини, по закінчен-

ні якої звертає увагу на фрази: «Мені здається», «Я відчуваю, що...», «Коли я бачу,

як ти...», «Мені б хотілося, щоб в майбутньому...», які містять в собі відмову від

звинувачень та негативних оцінок, прагнення описувати власні почуття, а не дії

іншої сторони. Ведучий підкреслює, що такий спосіб спілкування є безконфлік-

тним, адже людина говорить про себе, а не оцінює дії свого співрозмовника.

33

ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ

Ведучий також пропонує звертати увагу на подібні «Ти-висловлювання»

в словах інших людей  – часто вони є способом спровокувати конфлікт, пе-

ревірити співрозмовника на стійкість до подібного втручання, формою ре-

агування на якусь болісну ситуацію, спробою відштовхнути співрозмовника.

В таких випадках слід переводити бесіду в площину «Я-повідомлень» («Мені

здається, що ти дуже ображений, що тобі погано», «Коли я бачу, як ти кричиш,

мені стає дуже прикро за тебе» тощо).

На наступному етапі, група об’єднуються у підгрупи, і кожна з них роз-

глядає конфліктну ситуацію, в межах якої учасники тренігу формулюють «Ти-

повідомлення» та «Я-повідомлення», після чого порівнюють почуття, що ви-

никають у кожному випадку. Після роботи у групах відбувається презентація.

Коментарі для ведучого

Часто провокативна, конфліктна, дратівлива поведінка дитини проявля-

ється в спілкуванні з педагогічними працівниками. Отже, бажано, щоб ситуа-

ції, наведені тренером у цій вправі, відбивали професійний досвід учасників

групи. Так, якщо тренінг проводять для педагогів загальноосвітніх шкіл, то

ситуації можуть стосуватися взаємин «вчитель – учень». Якщо серед учасни-

ків є вихователі або педагогічний склад інтернат цих закладів – то конфлік-

тних ситуацій, які виникають в межах таких інституцій (між вихователями та

вихованцями, вчителями та вихованцями тощо). Аналогічно ситуації можуть

стосуватися стосунків викладачів закладів позашкільної освіти та дітей, ви-

хователів дитячих садочків та вихованців тощо.

Запитання для обговорення

Які думки та почуття виникають в ситуації «Ти-повідомлення»?

«Я-повідомлення»? Чому так? Як  людина може відреагувати в складній си-

туації, щоб не загострювати конфлікт? Чи дійсно вияв та пояснення власних

думок та почуттів сприяє зниженню гостроти конфлікту? Чому? Що може при-

ховувати «Ти-повідомлення» дитини, яка постраждала від насильства в сім’ї?

Як реагувати вчителю в такій ситуації?