11. Судебник Івана ііі 1497

Велике значення у зміцненні централізованої держави мало ств.в 1497р. Судебника, який був затверджений Іваном ІІІ та Боярською думою (єдиного для всієї країни кодексу феод.права, яким керувалися на судах). Він був прийнятий у зв’язку з новим етапом в розвитку феод.сусп., в період ств.єдиної Руської держави. В складі С. на заг.думку розрізняють 4 част.: *постанови про суд центральний; *пост.про суд місцевий; *пост.матеріального права; *додаткові статті присвячені різним пит.феод.права. В основному С. містив норми крим. та крим.-процесуального права. Разом з тим він включав цілий ряд норм громад.права, регулюючи обов’язки із договорів – купівлі продажу, займи, найми, порядок наслідування, розвяз.земельних суперечок і т.д.

Поклав початок загальному закріпаченню селян, запровадивши повсюдно Юріїв день (назва від церковного свята 26 лист.), тобто, час, протягом якого дозволявся перехід залежних селян від одного землевласника до іншого. За тиждень до Юрієвого дня і протягом тижня після нього селянин, виконавши свої зобов'язання перед паном і сплативши "пожиле"(плата за проживання у дворі на землі феодала) міг від нього піти. С. відобразив також зростаючу тенденцію до обмеженя холопства і до заміни праці холопів більш продуктивною працею кріпосних селян. Він також обмежував джерела холопства. За С. джерелом повного холопства являл.:продажа в холопство, передача холопа в придане чи по заповіту другим особам, вступ у шлюб з невільною стороною. Він посприяв і певній уніфікації судоустрою і судочинства. Цей збірник законів конституював центральний суд – суд бояр і окольничих, в якому обов’язкову

участь брали дяки-секретарі. З них утворювалися суди на різних щаблях. У Судебнику зазначалося, що суд – не тільки право, але й обов’язок боярина (тільки в особливих випадках він міг відмовити “жалобнику” у суді і відправити до великого князя). Упершее офіційно були заборонені хабарі – “посули”. Судебник диференціював права місцевої влади.Окольничий – князівський слуга, що відав “околицями” (тобто певними територіями держави) і пильнував за виконанням розпоряджень князя. адміністрації. Тільки намісники “з судом боярським” могли судити кримінальні справи і справи про холопів. Намісники і волостелі без “боярського суду” у найважливіших випадках повинні були звертатися до Москви. До суду намісників залучалися представники місцевого населення, що сприяло утворенню місцевої бюрократії. Отже, бояри перетворювалися в агентів центральної влади. А усі спроби обмежити свавілля і корупцію виявилися здебільшого марними. Хабарництво і беззаконня мали більшу силу, ніж вимоги правосуддя, бо службові злочини корінилися у самому всевладді.

12. Московська церква наприкінці 15 першій третині 16с ст. Нестяжателі і йосифляни

Вел землеволодіння – в руках церкви. Іван ІІІ, щоб ослабити сам ост церкви виношував плани секуляризації. Пит. про церкву і церк багатства стали предметом широкого обговор.. Багато єретичних течій. Боролись з єресями войовниці церковники (споч в Новгороді – єресь жидовствуючих, а потім і в Москві). Церква поч. шукати інші шляхи для свого укріплення. Засновник далекого пн. монастиря на р. Сорке Ніл Сорський вваж, що авторитет церкви потрібно підняти шляхом сувого виконання дух-вом правил і обрядів, ведення аскетичного способу життя. Ніл засуджував церк багатство, в т ч володіння населеними землями. Прибічники Ніла – нестяжателі. Їм протистояла ін група церк діячів, яка наполягала на тому, що церкві необх мати вел матер ресурси. На чолі – ігумен підмок Волоцького монастиря Йосиф.→ Йосифляни – войовничі церковники, вимагали нещадної розправи зі всіма інакодумцями, невтручання світської влади в справи церкви, ствердж, що лише сильна і багата церква може викон свої ф-ції.

Великокн влада пітрим не стяжателів, тим паче і тому, що Йосиф встав на сторону удільних князів в б-бі з великкокн влади. В 1503р – церк собор, на якому з ініціативи Івана ІІІ було поставлено пит. про відмову церкви від землеволодіння, але войовниці церковники чинили опір→нестяжателів перемогли. Посилились розправи над єретиками. Собор 1504 р засудив єретиків. Страти проведені і в Новгороді.

Великокн влада пітрим не стяжателів, тим паче і тому, що Йосиф встав на сторону удільних князів в б-бі з великкокн влади. В 1503р – церк собор, на якому з ініціативи Івана ІІІ було поставлено пит. про відмову церкви від землеволодіння, але войовниці церковники чинили опір→нестяжателів перемогли. Посилились розправи над єретиками. Собор 1504 р засудив єретиків. Страти проведені і в Новгороді.