29. Соціальна політика Петра і

Було розширено і зміцнено кріпосне право, всі селяни поділялися на кріпосних і державних. Відбулося оформлення і консолідація стану дворянства. Купці і ремісники отримали свої організаційні структури - гільдії і цехи.Всі суспільні стани були поставлені на службу державі.Основна мета соц.пол.-юрид.оформлення прав та обов’язків кожної категорії насел.,в результаті чого скл. нова структура сус-ва.Дворянство.Указ про освіту 1706р.:боярські діти обов’язково повинні отрим. поч.шкільну або дом. Указ про вотчину 1704р. та про єдиноспадкування 1714р. завершив і юридично оформив злиття помість і вотчин в єдину „нерухому” спадкову власність. Таким чином відбулося формальне зміцнення земельної власності дворянства.Указ обмеж.право дворянина розпоряджатися цією власністю: заборонялось продавати і закладати її,заповідати її він міг лише одному спадкоємцю,інші-змушені нести службу у війську(флоті) або у держ.апараті.1722 р. був виданий Табель про ранги- вводив нову ієрархію чинів, які можна було отримати завдяки особистій службі, піднім.від чину до чину;військову,придворну та цивільну службу розділено на 14рангів,досягнувши 8 рангу чиновник(військ.)отрим.статус спадкового дворянина.На місце попередньої аристократичної родової ієрархії Табель поставив бюрократичну ієрархію «заслуги і вислуги». Реформи знищили замкнутість дворянського прошарку,відкривши можливість службовому класу доступу до нього;закон про єдиноспадковість відкрив вихід із дворянства в купці та дух-во.Двор.Росії стає бюрокр-військ прошарком,права якого визначає служба держ.Селянство.Змін. положення селян.З різних категорій селян,не залеж.від поміщиків чи церкви,сформ.єдина категорія сел.-державні=особисто вільні,мали деякі права(на власність,виступати в суді),плат.податок держ.Посилилась боротьба із втечами селян,поч.масове поверн.втікачів попереднім власникам,здійснений подушний перепис насел. І введ.подушний податок,що посилив кріпосне право,запровадж.паспортну систему . 1721р.підпис. указ-дозвол.приват.мануфактуристам, незалежно від їхньої соц.належності, купувати на заводи кріпосних селян (назив. „посессионными”),для викор.їх на заводських роботах- перетвор.підприємств на різновид феодальної власності-своєрідну вотчинну мануфактуру.Міське насел.платило подушн.податок,тому поділ.на регулярних(брали участь у виборах міськ.магістрату,запис.у гільдію чи цех) та нерег.громадян.

30. Культурні перетворення Петра і

Основа реформ- становлення і розвиток к-ри, європеїзація. Створення с-ми світської школи. Розвиток пром., ств. постійної армії, утв. чиновницько-бюрократ. апарату вимагали необхідного рівня підготовки спеціалістів.1701р-1-асвіт.»Школа математичних та навігаційних наук»,згодом ств.медицинські,інженерні,гірські,ремісничі,кораблебудівничі школи; також духовні семінарії;

в містах відкрив. циферні школи-початкове навч.(потім стають солдатськими). Ств.нові підручники(особливо матем.) Спочатку у таких школах навч. діти усіх, хто платив податок, згодом 1-а пол. ХVІІІст- доступні лише дворянам;Наука і техніка. 1-а чверть ХVІІІст .Р-к торгівлі і пром.-вивчення і освоєння нових територій держ.-організація великих експедицій;значною була експ.Берінга-Чірікова,за доп. якої була ств.карта Каспійського моря та 1-го Геогр.атласа Росії,відкриті простори Сибіру,дослКамчатки. Впров. технічних новинок і винаходів у пром. та військ.справу.Ств.книги з історії ‘Гісторія Свейської війни’, «Ядро рос.історії»А.Манкієва, «Гісторія про царя Петра Олекс.»кн.Б.Куракіна. Початки музейної справи:ПетроІ ств. Кунсткамеру-колекціон.іст. та мемор.предметів та рідкостей,зброї,наук.колекцій.також збір древніх пис.джерел,копій літописів,грамот,указів.1725рвідкр.Академія наук в Петербурзі, що скл. з іноземних науковців та стала осн.освітнім центром. Запрошення іноземних вчителів,відправлення волонтерів на навч у Європу.Книгодрукування. озн.відділення світс.літератури стало введ.громадянського шрифту(старий назвали церковнословянс).для друку світс.,наук,навч.,політ. л-ри ств.нові типографії в Москві та Петербурзі,які за 25р видали бл.600 книг,відомостей,інструкцій;перекладаються заруб.книги(військ.,політ.,інженерні,юрид та іст.)1714р ств. держ.бібліотеки,пошир. їх серед поміщиків. З 1703р виходила 1-а рос.газета «відомості».Мистецтво.зміна архітектури-з культової на появу палаців та особняків(Петропавлівська фортеця,палац Мєншикова),регулярне.планування міст. На зміну іконопису-портрет, поява скульптур(купували в Італії,більшість встанов. у Літньому саду).Спроби ств. театру. Зміни в побуті-новий одяг-краватки,жабо,широкополі капелюхи,панчохи,черевики,плаття,парики;примусова заборона всім(окрім духовних осіб)носити бороду. Такі зміни підкреслили виділення дворянства в благородний окремий прошарок. В результаті багато в чому була подолана культурна відсталість країни, Росія долучилася до важливих культурних здобутків європейської цивілізації, стала на новий шлях розвитку. Хоча не все, що запроваджувалося Петром І, було корисним і необхідним для Росії, проте були зроблені значні досягнення в галузі освіти, науки, мистецтва.

31. Північна війна (1700-1721)

Вели́ка Півні́чна війна́ — війна між Московським царством та Королівством Швецією у 1700—1721 рр. за панування на Балтиці, й в цілому — за домінування у Сх. Європі. Спочатку Росія вступила у війну в коаліції з Данією і Саксонією — у складі так званого Північного союзу, але після початку військових дій союз розпався і був відновлений в 1709 році. На різних етапах у війні також брали участь: на стороні Росії — Англія, Ганновер, Голландія, Пруссія, Річ Посполита; на стороні Швеції —Англія і Ганновер. 

Причина: До початку 1700 року переважна територія Балтійського моря відносилась до Швеції. Кожна з країн Північного союзу мала свої мотиви для входження у війну зі Швецією. Для Росії отримання виходу до Балтійського моря було в цей період часу найважливішим зовнішньополітичним і економічним завданням. У 1617 році за Столбовським мирним договором Росія була вимушена поступитися Швеції територією від Івангорода до Ладозького озера і, тим самим, повністю позбулася балтійського узбережжя. Спочатку коаліція була оформлена договором 1699 року між Росією і Данією, причому Росія повинна була вступити у війну тільки після укладення миру з Османською імперією. Восени того ж року до переговорів долучилися представники Августа II.

Початок війни характеризується безперервною чергою шведських перемог та приблизно в цей же час прийшла звістка про укладення Константинопольського мирного договору з турками і Петро оголосив війну Швеції і обложив Нарву. 19 листопада 1700 року війська Карла XII завдали рос. військам важкої поразки вбитві під Нарвою. Шведський король ухвалив рішення не продовжувати активні військові дії проти рос. армії, а завдати основного удару по військах Августа II. Шведські війська вторглися на польську територію і завдали кілька відчутних поразок саксонській армії. На рос. фронті не велося масштабних військових дій. Це дало Петру можливість відновити сили після поразки під Нарвою. Вже в 1702 році росіяни знов перейшли до наступальних операцій.

В ході кампанії 1702—1703 років в руках росіян опинилася вся течія Неви. Дії Карла XII викликали незадоволеність в Речі Посполитій. 19 (30) серпня 1704 року була укладена Нарвська угода між Росією і представниками Речі Посполитої про союз проти Швеції; згідно з цією угодою Річ Посполита офіційно вступала у війну на стороні Північного союзу. Росія спільно з Саксонією розвернула військові дії на польській території. Але 24 вересня (5 жовтня) 1706 року Август II в таємниці уклав мирну угоду з Швецією, Росія залишилася у війні з Швецією наодинці. Навесні 1708 армія Карла XII розпочала похід через білоруські землі на Смоленськ і далі на Москву. У жовтні 1708 шведська армія вступила на українські землі. Мазепа обєдн з шведами для ведення війни з Московією, але надати шведам суттєвої допомоги не зміг. Щоб просуватись потрібно було захопити Полтаву - 27.6 (8.07).1709 – поч битви – рос війська перемогли →Полтавська битва - вирішальний перелом у війні. Північна ліга відродилася. Після невдалого для росіян Прутського походу 12 (23) червня 1711 Петро I був змушений укласти Прутський мир з Османською імперією. У 1712-1714 роках союзники Росії здобули низку перемог на європейському театрі військових дій. У серпні 1717 Росія перенесла військові дії на територію Швеції, людські та фінансові ресурси якої були виснажені.

У 1718 році Петро I почав переговори з Карлом XII (Аландський конгрес), які, однак, були перервані після загибелі короля при облозі норвезької фортеці Фредріксгальд в грудні 1718 року. Сестра Карла Ульріка-Елеонора, що вступила на престол, і її партія стали шукати угоди із західними союзниками Росії. У 1719 році Швеція уклала союз з Ганновером, Данією, і Англією. Однак шведам не вдалося домогтися перелому у війні з Петром I→Фінляндії 30 серпня (10 вересня) 1721 був підписаний мирний договір, за яким Швеція поступалася Росії Балтією і південно-західну Карелію, зберігши за собою Фінляндію. У результаті Швеція втратила свої володіння на східному березі Балтики і значну частину володінь в Німеччині, зберігши лише частину Померанії і острів Рюген. У результаті Північної війни Росія отримала вихід до Балтійського моря, вирішивши одну зі своїх головних історичних завдань, тоді як Швеція втратила статус великої держави.