26. Велике посольство Петра і 1697-1698рр.

Росія намагалася заволодіти виходом до Чорного моря,а цього можна було досягнути в результаті важкої війни.Для цього потрібні були союзники,це і стало однією із головних причин “великого посольства”у Зх.Європу.Велике посольство з 250людей ,на чолі з адміралом Ф.А.Головіним ,відправилось з Москви 9 березня .В його складі знаходився і сам Петро І під іменем ” урядника Преображенського полку Петра Михайловича”. Крім пошуку союзників Петро ставив перед собою завдання вивчити кораблебудування і кораблеводіння в Голландії та Англії.Посольство відвідало Прусію, Польщу, Францію, Голландію, Англію, Австрію.

В ході переговорів вияснилось ,що шансів на створення союзу в Європі для війни з Туреччиною немає:в цей час Європі мала розпочатися війна за іспанську спадщину.Це виключило можливість для Росії продовження війни з Туреччиною,однак в цих умовах можна було розпочати війну за вихід до Балтійського моря .Росія вирішила привернути на свою сторону Польщу і Данію,у яких були серйозні противоріччя з Швецією в Прибалтиці. Особливо важлива була позиція Польщі ,в якій в цей час відбувалася боротьба у зв’язку з виборами нового короля.В кінці Росія у війні з Швецією мала таких союзників: Річ Посполита, Саксонія, Данія ,які що правда не були зацікавлені в посиленні Росії і до того ж не були надійними.

Та починаючи війну з Швецією до підписання миру з Туреччиною неможливо,адже це створювало реальну загрозу ведення війни на два фронти.13липня 1700р.в Константинополі мир остаточно було заключено.За його умовами Азов і частина азовського побережжя ,на якому будувався Таганрог, відходило до Росії.

Освітню діяльність Петро почав відразу ж після повернення Великого посольства з Європи. Офіційною метою Посольства було підтвердження дружніх взаємин Росії з європейськими країнами і пошук союзників проти Туреччини, але реальним завданням для Петра було дізнатися про політичне і культурне життя Європи, державний устрій, систему освіти, пристрій і оснащення армії, про флот - його цікавило все. Країни Європи прийняли російське Посольство, м'яко кажучи, прохолодно: Росія не лише не знайшла союзників проти Туреччини, але ще виявилось, що почали формуватися елементи антиросійського блоку в Європі. На дипломатичному терені яскравих успіхів досягти не удалося. Але ця поїздка дала дуже багато що Петру: він побачив і вирішив для себе безліч питань, що цікавили його. "Повернувшись з подорожі по Європі в серпні 1699 р., цар з'явився до своїх підданих в одіянні жителя Заходу, в якому його ще не бачили. А через декілька днів вийшов указ, по якому велено було бороди голити і одягатися в іноземне плаття, угорського або французького крою, зразки встановленого плаття були розклеєні по вулицях. Бідним дозволялося носити старе плаття, але з 1705 р. всі повинні були носити нове плаття під страхом штрафу або суворішого покарання. від віку вважалася за недоторканну прикрасу, ознаку честі, родовитості, предметом гордості, тому цей указ викликав опір, але Петро вирішив цю проблему економічним шляхом: носіння бороди обкладалося особливим податком, величина якого визначалася спроможністю володаря сієї прикраси. Розкольникам і багатим купцям борода обходилася в рік 100 рублів, при сплаті податку видавалася бляха з написом "борода - зайва тягота". Досить дивний початок перетворень, але якщо більш глибоко задуматися над цим питанням, звернутися до досліджень в області психології, то ми побачимо, що таким чином був частково зломлений психологічний бар'єр між Росією і Заходом, і навіть, якоюсь мірою це підготувало свідомості людей до сприйняття подальших змін.