44. Російсько-турецькі війни другої половини 18 ст.

Після смерті польського короля Августа ІІІ,розпочалась боротьба між країнами за трон Речі Посполитої. З цією метою об’єднались Росія і Прусія (Фрідріх ІІ).Врезульт.,королем став рос.ставленик Станіслав Понятовський, який одразу зрівняв права некатоликів з католиками. Проти цього виступили поляки і у Барі ств. конфедерацію, яка боролась із рос. військами на терит. Речі Посполитої.

Осм. імп. прагнула вивести із Польщі рос. війська і зкинути Понятовського, тому у 1768р. оголосила війну Росії.Але уже на той час ОІ була слабкою і уже у перших боях залишила Хотин, Ясси, Бухарест. 25-26.06.1770 р.- росіяни під Чесною перемогли османів (флот - Г.О. Спіридонов). 21.07.1770р.– перемога при Калузі (П.А.Румянцев).У цій війні Австрія і Франція підтримували османів, Англія - Росію, бо боялась втратити ринок, Прусія-формально була союзником Росії,але в той же час вела політику проти неї. Так відбувся Перший поділ Польщі (Австрії-Галіцію, Прусії- Помор’я, частину Вел.Польщі, Росії- Сх.Білорусь).

Переговори з ОІ щодо Криму знову призвели до війни Росії з османами. Уже в червні 1774 року Суворов розбив турецьку армію при Козлуджі. Підсумком цього періоду стало підписання Кючук-Кайнаджарського мирного договору (10.07.1774), за яким Росія отримала Керч, Кабарду і право будувати там флот, а Молдавія і Валахія переходили під московський протекторат. ОІ мала сплатити Росії контрибуцію 4 млн. руб., як ініціатор війни.

Нова сутичка розпочалась після приходу до влади у ОІ небажаного для Росії хана Девлет-Гірея, на що Росія відреагувала указом Катерини ІІ про пиєднання Криму до Росія (08.04.1783р.)

У 1781 році Австрія і Росія,об’єдн. i виношували ідею «грецького проекту» - вигнання ОІ з Європи шляхом ств. з її володінь (Бессарабії,Молдавії і Валахії) буферної держави на чолі із внуком Катерини ІІ Констянтином.

1787 р. – ОІ в ультимативній формі вимагає визнання своїх прав на Грузію і допуску осм. консулів у Крим,напавши на Кінбурн,де зазнали поразки.

В той же час Англія забороняє заходити у її порти російській ескадрі і вербувати анг. офіцерів на службу в рос. флот. Англія і Прусія підштовхнули на війну проти Росії і Швецію.

У 1788р. - Було розгромлено флотилію османів,захоплено Очаків, а 21.07.1789р.- битва при Фокшанах, де 30ти. Османів змогли врятуватись лише втечею.

З 09.1790 по 2.12.1790р.- штурм Ізмаїла, нарешті місто було взято Суворовим 11 грудня. Взяття цього міста ознаменувало кінець війни,яка закінчилась підписанням Ясського мирного договору( 29.12.1791р), за яким Росія отр. Крим і протекторат над Грузією, а Осм.імп. повернено Бессарабію, Молдавію і Валахію.

48. Культура Росії другої половини 18 ст.

Просвітництво в Росії – розвиток культури, повільна еволюція до освіченого абсолютизму. Головний ідеолог - освічений монарх, який може створити гуманне суспільство шляхом укладення відповідних законів.

Слід зазначити, що серед просвітників Росії були теж різноголосся. М.І. Новіков (1744 – 1818) – співставляв теорію Просвітництва із повсякденним життям. У 1769-1773рр. видавав сатиричні журнали « Трутень», «Живописець», вступив у полеміку з КІІ, яка редактувала журн. «Всяка всячина». Журнали Новікова показували пороки, обєктом сатири стала тодішня політична система(корупція,казнокрадство).Виною всьому вважав деспотизм і відсутність свободи. В результаті, Новіков був заарештований і засуджений на 15 р. увязнення.

ІІ пол. 18ст. представила двох мислителів, чиї погляди виходили за рамки Просвітництва: М.М.Щербатова і О.М.Радищева. Щербатов - ідеолог консервативного дворянства, підтримував ідею не надавати селянам волі і землі, бо це згубно вплину на дворянські господарства, а отже і на країну вцілому. Критикував КІІ в ущемленні прав дворянства,написав твір «Подорож в землю Офірську»,де показав свій ідеал влади- державою правлять дворяни разом із монархом.

Радищев – вказував на єдиний шлях народу до свободи- революцію, а причиною всіх бід він називав рабство. Вінцем втілення цих ідей стала його праця « Подорож з Петербурга до Москви», де описує із теплом селян із відразою-поміщиків.

Наука - Устав народних училищ (1786)- створення в центрах губерній училищ на 4 класи, а в уїзних містах-нар. училища з 2 класами ( на кін. Століття було уже 288 шкіл).Збільшилась кількість шкіл для дворян – 5 кадетських корпусів. В училища поступали у 5-6 р. вчились до 18-20 років. Педагог І.І.Бецький відкрив Виховничий дім для незаконнонароджених та Комерційне училище для виховання нової породи людей із купецтва. Існували і церковно-приходські школи, де вчили читати дітей селян.

Були відкриті – Моск.університет і Гірниче училище (1773), Рос. академія(1783 – вивч. рос. Мову і граматику. В Україні – Київська Академія.

Вивченням природних ресурсів держави займались: І.І.Лепехін (від Москви до Білого моря), М.Я.Озерецьковський (в районі Ладозького озера) та ін..