41.42. Жалувані грамоти дворянству і містам 1785 р.

21 квітня 1785 р. одночасно були видані Жалувані грамоти дворянству і містам. Виданням двох грамот Катерина II регулювала законодавство про права і обов'язки станів.

«Грамоти на права, вільності і переваги благородного російського дворянства»:

- двор. звільнялося від обов'язкової служби, особистих податей, тілесних покарань.

- маєтки оголошувалися повною власністю поміщиків, які, крім того, мали право заводити власні фабрики і заводи.

- двор. могли судитися тільки з рівними собі і без дворянського суду не могли бути позбавлені дворянській честі, життя і маєтків.

- двор. губернії і повіту складали відповідно губер. і повіт. корпорації дворяни і обирали посадовців місцевого управління.

- закріплювала і юридично оформляла владу дворян в Росії.

пануючому стану привласнювалося найменування «благородні».

«Грамота на права і вигоди містам Російської Імперії» визначала права і обов'язки міського населення, систему управління в містах:

- всі городяни записувалися в Міську книгу і складали «міське суспільство».

- міщани або справжні міські мешканці - це ті, які в місті мають будинок або іншу будову, або місце, або землю»

- Міське населення ділилося на шість розрядів: перший - ті, що жили в місті дворян і духівництво; у другий входили купці, що ділилися на три гільдії; у третій - цехові ремісники; четвертий розряд складали іноземці, що постійно жили в місті; п'ятий - імениті городяни, що включали в свій склад облич з вищою освітою і капіталістів. Шостий - що є посадником які жили промислами або роботою.

- жителі міста кожні три роки обирали орган самоврядування - Загальну міську думу, міського голову і суддів.

- Загальна міська дума обирала виконавчий орган - шестиголосну думу, до складу якої входило по одному представнику від кожного розряду міського населення. Міська дума вирішувала справи по впорядкуванню, народній освіті, дотриманню правил торгівлі і т.п. тільки з відома городничого, призначеного урядом.

43. Участь Росії в поділах Речі Посполитої.

Передумови: З 40-х рр.. 18 ст. в РП спостерігається економ. піднесення – РП не брала участі у військ. конфліктах. У др.. п. 18 ст. пожвавлюється промисловість і торгівля, поступовов відродж. міста, в яких зосередж. ремісниче виробництво. В 60-х рр.. 18 ст. в магнат-шляхет. колах зародж. думка щодо реформ.

Під час безкоролівя, у 1764 р., під тиском Росії королем РП обрали прибічника Катерини ІІ пол. посла в Петербурзі Станіслава Понятовського (Августа – 1764-95 рр). Рос. уряд прагнув одноосібно контролювати Польщу й тому до певного часу погоджувався на обмежені реформи. Сейм нового скликання відмовився виконати вимоги Росії щодо повернення прав дисидентам (православним і протестантам), відібраних за часів Саксон. династії, Петербург використав це, щоб виступити проти будь-яких змін у шлязет. конституції. Це давало змогу Росії та Пруссії втручатися в польські справи.

Консервативні політики за підтримки рос. війська домоглися скасув. всіх нововедень і відновлення старих порядків, «кардинальних прав». Ці права гарантувала К.атеритна ІІ. Надалі реформи держ. упр. мали проводитися лише за згоди Росії.

1768 р. – в м. Барі ств. конфедерацію «на захист віри і свободи», в ім'я панування римо-кат. церкви, прав Речі Посп. та її незалежності від Росії. Деяку допомогу їм надавала Франція.

1772 р. – Австрія, Пруссія та Росія уклали в Петербурзі угоду про поділ пол.. земель. Австрія одержала Белзьке і Руське воєвод., частину Краків й Сандомир., Пруссія – Поморя й частину Куявії та Великої Польщі, Росія – Сх.. Білорусь.

У вересні війська Австрії, Пруссії і Росії зайняли анексовані території РП. 28 квітня 1773 року рос. війська під командування генерала Суворовавзяли Краків.

Внаслідок І поділу РП Росія отримала частину Прибалтики (Лівонія, Інфлянт), Білорусі) райони Вітебська, Полоцька і Мстиславля. Під владу Росії перейшли території площею 92 тис. км. кв. з населення 1 млн. 300 тис. людей.

Приводом до ІІ поділу стало прийняття 3 травня 1791 року польським сеймом конституції. Вона скасовувала вільне обрання короля – престол мав посідати саксон. курфюрст та його нащадки, ліквідовувалося libertum veto, заборонялись конфедерації і рокоші. Конституція 3 травня сформулювала основи сучасної конституц. монархії з парламентом і урядом чіткої дії.

Псля ухвалення конституції магнат-шляхет. опозиція, опираючись на Петербург, ств. в 1792 р. Торговицьку конфедерацію. Гол. завдання – ліквідація конституції. На їхнє прохання рос. війська рушили на РП. У нетривалій пол..-рос. війні 1792 р. патріоти зазнали поразки. Вступ цар. військ разом з конфедератами до Варшави знаменував скасув. конституції 3 травня й водночас зумовив другий поділ РП.

ІІ поділ Польщі було оформлено угодою Росії та Пруссії в січні 1793 р. Росія отримала білорус. землі на схід від Двіни і Правобережну Україну. Росія захопила території, де поляки становили меншість. Роботу Постійної ради у РП контролював рос. посол.

Розпочалося повстання під проводом Т. Косцюшка. 24 березня 1794 р. у Кракові він проголосив акт повстання. 4 квітня 1794 р. у битві під Рацлавицями було завдано поразки цар. армії.

У червні 1794 р. об’єднані сили Росії та Пруссії за підтримки Автрії перейшли у контрнаступ. 10 жовтня у битві під Мацеєвичами рос. армія розбила пол.. загони (ген. Суворов), а у листопаді вона оволоділа Варшавою.

Причиною ІІІ поділу РП стала поразка повстання 1794 р. За договорами 1795 р. між Росією, Пруссією і Австрією перша загарбала Зх. Волинь і Зх. Білорусь, частину Литви і Курляндію; друга – більшу частину Мазовії з Варшавою й частину Литви; третя – Малу Польщу.