27. Петровські перетворення в промисловості та торгівлі.

Промисловість.На поч.18 ст.в Росії існувало лише декілька мануфактур.Їх продукція йшла переважно на замовлення державих заказів.В 1пол.18 ст.в Росії зросла велика мануфактурна промисловість.Її головними галузями були металургія ,металообробка,кораблебудування,текстильна і шкіряна промисловість.Головне місце посідала металургія,так до 1725р. в Росії випдавка чорного металу зросла більше ніж у 5 разів,що дозволило з 1722р.розпочати експорт заліза.Головним центром металургії став Урал.Він перетворився в один з основних центрів виготовлення зброї ,виплавленням міді.Іншими центами металургії були Карелія та Липецький р-н.Більшість металургійних заводів будувалося за кошти держави,потім значна їх частина була переведена у приватні руки. Провідне місце в легкій промисловості належало різним галузям текстильної промисловості.Значна частина її продукції йшла на задоволення потреб регулярної армії і флоту.Великим центром текстилю стала Москва.Влада зробила поступок власникам мануфактур:

-звільнено їх від постійної повинності державної служби ,

-підпорядковувало їх колегіям,

-зменшило втручання в їх справи місцевої адміністрації.

Торгівля.Змінився характер торгівлі .Розвиток мануфактурного і виробгичого товариства ,його спеціалізація по окремих районах країни ,отримання Росією виходу до Балтійського моря дало поштовхзростанню вн.і зов.торгівлі.Центром всеросійського ринку залишалася Москва.Зросла роль закупщиків і сільської торгівлі.Центр зовн.торгівлі перемістився з Білого на Балтійське море.В імпорті важливе місце займали дороге сукно,шовкові тканини,ювелірні вироби,фарфор.Почали ввозитися фарби для текстильних мануфактур.З розвитком вн торгівлі і перенесенням її центру в Балтику пов’язано будівництво каналів-Вишневолоцького і обхідного Ладожського каналу.

28. Державна реформа Петра і.

Вже в перші роки царювання Петра змінилися стиль і засоби управління: замість Боярської думи (яку Петро прирік просто на фізичне вимирання, своїм указом припинивши поповнення думи новими членами) рішення стала приймати своєрідна "команда", складена з найближчих сподвижників царя. На перших етапах головним радником Петра був князь Федор Ромодановський, по словам сучасника, "злой тиран, пяница по жизни".

Першою адміністративною реформою стало створення в 1699 р. Особливого відомства міст. Указами вводилося самоврядування для міського купєчества, а також для населення поморських міст. Скасовувалася влада воєвод, віднині судом і збором податків відали виборні бургомістри. На Чолі нових органів була поставлена Московська ратуша, яка вибиралася купцями Москви.

У відомстві Ратуші знаходились головні надходження державних прибутків з міст, а також загальний нагляд за діями органів самоврядування. На Чолі Ратуші стояв обер-інспектор ратушного правління. Першою людиною, занявшим цю посаду, був колишній дворецький Шеремєтов Олексій Курбатов.

Така організація управління забезпечувала більш високий ступінь задоволення фінансових потреб держави, а після закінчення Північної війни повинна була спростити процес розміщення і забезпечення регулярних військ.

На Чолі прикордонних губерній стояли генерал-губернатори, інших - губернатори. Провинції управлялися воєводами, при губернаторах і воєводах знаходилась земська канцелярія як орган, який здійснює розпорядження і накази.

З 1710 р. Воєводи стали називатися уїзними комендантами. В підпорядкуванні у губернатора були віце-губернатор (заступник), ландріхтер, завідуючий судом, провіантмейстер та інші чиновники.

Таким чином, губернська реформа фактично скасувала реформи 1699 р., а Московська ратуша перетворилася із загальнодержавного в губернську установу.

Для встановлення жорсткого контролю за управлінням Петро в 1711 р. Створює систему фіскалів, які підкорялися обер-фіскалу. В обов'язки їм ставилося доносити Сенату і царю про всі зловживання і неблаговидні вчинки службових осіб. Фіскали були практично безкарні