- •2. Новгородська республіка. Особливості соціально-політичного устрою (середина 12 – 15 ст)
- •3. Володимиро-Суздальське князівство. Особливості соціально-політичного розвитку
- •4. Монгольська навала на Північно-Східну Русь та її наслідки.
- •5.Твердське Князывство
- •7. Політичний розвиток Північно-Східної Русі (XIV -перша чверть с XV ст.)
- •8. Династична війна в Моско. Князівстві та її наслідки
- •6. Утворення Московської держави
- •11. Судебник Івана ііі 1497
- •12. Московська церква наприкінці 15 першій третині 16с ст. Нестяжателі і йосифляни
- •13. Московсько-литовські війни кінця 15-поч.16 ст. Та їх наслідки
- •14. Обрана Рада та її діяльність (кінець 1540-х – 1550-і рр.)
- •15. Політика опричнини Івана IV (друга половина 16 ст.)
- •16. Лівонська війна (1558-1583 рр.)
- •17 . Передумови громадянської війни (Смути ) у Московській державі (початок XVII)
- •18. Борис Годунов . Внутрішня та зовнішня політика ( 1598 – 1605 )
- •19 . Лжедмитрій I. Початок громадянської війни (Смути ) у Московській державі ( початок XVII ст.)
- •20. Цар Василій Шуйський (1606 -1610рр).
- •21. Завершальний етап «смути».
- •22. Соборне уложення1649 р. Основні положення.
- •23. Переростання станово-представницької монархії в абсолютистську (др. Пол. 17ст.)
- •24.Зовнішня політика Росії в період правління Олексія Михайловача (1645-1676 рр.)
- •25. Церковний розкол-середина – др. Пол.17 ст.
- •26. Велике посольство Петра і 1697-1698рр.
- •27. Петровські перетворення в промисловості та торгівлі.
- •28. Державна реформа Петра і.
- •29. Соціальна політика Петра і
- •30. Культурні перетворення Петра і
- •32. Утвердж. Абсолютизму в Рос.(1-а чв.18ст)
- •33. Росія в період Катерини I та Петра II (1725-1730)
- •34. Спроба обмеження самодержавства у 1730 р. «Кондиції» верховників.
- •35. Росія в період правління Анни Іоанівни (1730-1740)
- •36. Росія в період правління Єлизавети Петрівни (1741-1761)
- •37. Росія в період правління Петра ііі (1761-1762 рр.)
- •38. Зовнішня політика Росії (1725-1762 рр.)
- •39. «Освічений абсолютизм» Катерини іі (друга половина 18 ст.)
- •40. Внутрішня політика Катерини іі (др.Пол. 18 ст.)
- •41.42. Жалувані грамоти дворянству і містам 1785 р.
- •43. Участь Росії в поділах Речі Посполитої.
- •44. Російсько-турецькі війни другої половини 18 ст.
- •48. Культура Росії другої половини 18 ст.
- •46. Росія в період правління Павла і (1796-1801)
- •47. Зовнішня політика в Росії в період правління Павла і (1796-1801)
27. Петровські перетворення в промисловості та торгівлі.
Промисловість.На поч.18 ст.в Росії існувало лише декілька мануфактур.Їх продукція йшла переважно на замовлення державих заказів.В 1пол.18 ст.в Росії зросла велика мануфактурна промисловість.Її головними галузями були металургія ,металообробка,кораблебудування,текстильна і шкіряна промисловість.Головне місце посідала металургія,так до 1725р. в Росії випдавка чорного металу зросла більше ніж у 5 разів,що дозволило з 1722р.розпочати експорт заліза.Головним центром металургії став Урал.Він перетворився в один з основних центрів виготовлення зброї ,виплавленням міді.Іншими центами металургії були Карелія та Липецький р-н.Більшість металургійних заводів будувалося за кошти держави,потім значна їх частина була переведена у приватні руки. Провідне місце в легкій промисловості належало різним галузям текстильної промисловості.Значна частина її продукції йшла на задоволення потреб регулярної армії і флоту.Великим центром текстилю стала Москва.Влада зробила поступок власникам мануфактур:
-звільнено їх від постійної повинності державної служби ,
-підпорядковувало їх колегіям,
-зменшило втручання в їх справи місцевої адміністрації.
Торгівля.Змінився характер торгівлі .Розвиток мануфактурного і виробгичого товариства ,його спеціалізація по окремих районах країни ,отримання Росією виходу до Балтійського моря дало поштовхзростанню вн.і зов.торгівлі.Центром всеросійського ринку залишалася Москва.Зросла роль закупщиків і сільської торгівлі.Центр зовн.торгівлі перемістився з Білого на Балтійське море.В імпорті важливе місце займали дороге сукно,шовкові тканини,ювелірні вироби,фарфор.Почали ввозитися фарби для текстильних мануфактур.З розвитком вн торгівлі і перенесенням її центру в Балтику пов’язано будівництво каналів-Вишневолоцького і обхідного Ладожського каналу.
28. Державна реформа Петра і.
Вже в перші роки царювання Петра змінилися стиль і засоби управління: замість Боярської думи (яку Петро прирік просто на фізичне вимирання, своїм указом припинивши поповнення думи новими членами) рішення стала приймати своєрідна "команда", складена з найближчих сподвижників царя. На перших етапах головним радником Петра був князь Федор Ромодановський, по словам сучасника, "злой тиран, пяница по жизни".
Першою адміністративною реформою стало створення в 1699 р. Особливого відомства міст. Указами вводилося самоврядування для міського купєчества, а також для населення поморських міст. Скасовувалася влада воєвод, віднині судом і збором податків відали виборні бургомістри. На Чолі нових органів була поставлена Московська ратуша, яка вибиралася купцями Москви.
У відомстві Ратуші знаходились головні надходження державних прибутків з міст, а також загальний нагляд за діями органів самоврядування. На Чолі Ратуші стояв обер-інспектор ратушного правління. Першою людиною, занявшим цю посаду, був колишній дворецький Шеремєтов Олексій Курбатов.
Така організація управління забезпечувала більш високий ступінь задоволення фінансових потреб держави, а після закінчення Північної війни повинна була спростити процес розміщення і забезпечення регулярних військ.
На Чолі прикордонних губерній стояли генерал-губернатори, інших - губернатори. Провинції управлялися воєводами, при губернаторах і воєводах знаходилась земська канцелярія як орган, який здійснює розпорядження і накази.
З 1710 р. Воєводи стали називатися уїзними комендантами. В підпорядкуванні у губернатора були віце-губернатор (заступник), ландріхтер, завідуючий судом, провіантмейстер та інші чиновники.
Таким чином, губернська реформа фактично скасувала реформи 1699 р., а Московська ратуша перетворилася із загальнодержавного в губернську установу.
Для встановлення жорсткого контролю за управлінням Петро в 1711 р. Створює систему фіскалів, які підкорялися обер-фіскалу. В обов'язки їм ставилося доносити Сенату і царю про всі зловживання і неблаговидні вчинки службових осіб. Фіскали були практично безкарні