- •2. Новгородська республіка. Особливості соціально-політичного устрою (середина 12 – 15 ст)
- •3. Володимиро-Суздальське князівство. Особливості соціально-політичного розвитку
- •4. Монгольська навала на Північно-Східну Русь та її наслідки.
- •5.Твердське Князывство
- •7. Політичний розвиток Північно-Східної Русі (XIV -перша чверть с XV ст.)
- •8. Династична війна в Моско. Князівстві та її наслідки
- •6. Утворення Московської держави
- •11. Судебник Івана ііі 1497
- •12. Московська церква наприкінці 15 першій третині 16с ст. Нестяжателі і йосифляни
- •13. Московсько-литовські війни кінця 15-поч.16 ст. Та їх наслідки
- •14. Обрана Рада та її діяльність (кінець 1540-х – 1550-і рр.)
- •15. Політика опричнини Івана IV (друга половина 16 ст.)
- •16. Лівонська війна (1558-1583 рр.)
- •17 . Передумови громадянської війни (Смути ) у Московській державі (початок XVII)
- •18. Борис Годунов . Внутрішня та зовнішня політика ( 1598 – 1605 )
- •19 . Лжедмитрій I. Початок громадянської війни (Смути ) у Московській державі ( початок XVII ст.)
- •20. Цар Василій Шуйський (1606 -1610рр).
- •21. Завершальний етап «смути».
- •22. Соборне уложення1649 р. Основні положення.
- •23. Переростання станово-представницької монархії в абсолютистську (др. Пол. 17ст.)
- •24.Зовнішня політика Росії в період правління Олексія Михайловача (1645-1676 рр.)
- •25. Церковний розкол-середина – др. Пол.17 ст.
- •26. Велике посольство Петра і 1697-1698рр.
- •27. Петровські перетворення в промисловості та торгівлі.
- •28. Державна реформа Петра і.
- •29. Соціальна політика Петра і
- •30. Культурні перетворення Петра і
- •32. Утвердж. Абсолютизму в Рос.(1-а чв.18ст)
- •33. Росія в період Катерини I та Петра II (1725-1730)
- •34. Спроба обмеження самодержавства у 1730 р. «Кондиції» верховників.
- •35. Росія в період правління Анни Іоанівни (1730-1740)
- •36. Росія в період правління Єлизавети Петрівни (1741-1761)
- •37. Росія в період правління Петра ііі (1761-1762 рр.)
- •38. Зовнішня політика Росії (1725-1762 рр.)
- •39. «Освічений абсолютизм» Катерини іі (друга половина 18 ст.)
- •40. Внутрішня політика Катерини іі (др.Пол. 18 ст.)
- •41.42. Жалувані грамоти дворянству і містам 1785 р.
- •43. Участь Росії в поділах Речі Посполитої.
- •44. Російсько-турецькі війни другої половини 18 ст.
- •48. Культура Росії другої половини 18 ст.
- •46. Росія в період правління Павла і (1796-1801)
- •47. Зовнішня політика в Росії в період правління Павла і (1796-1801)
2. Новгородська республіка. Особливості соціально-політичного устрою (середина 12 – 15 ст)
Про особливості сусп-політ устрою дізнаємось з «Судної грамоти». Соціальні відносини = феодальні. Боярство – привіл стан – вел землевласники – вел керівники респ обир лише з дворян. Походження: 1)воїни княжої дружини, 2) представники місцевої родоплемінної знаті, 3) знать+дружина. 14-15 ст – відносини між селянами і феодалами на договірній основі. Бояри були знатного родового походження і незнатного, з яких обир тисяцького. В цей же час виник термін «селянин». Осн повинності: 1) «Усп» - «сипати» зерно в житницю феодала, 2) «Дрібний дохід» - гроші, прод тваринництва, льон, риба, хутро. 3) селяни вел вотчин «Ключничний дохід» для боярського управляючого, ключника. 4) податки на користь новгород держ. «Житьї-люди» - як і бояри – феодали. Брали участь у віче, їх предст входили у склад новг посольство до вел кн.. Але вони не могли стати боярами і займ вищі держ посади. Купецтво – важл політ роль, неоднорідний склад: 1)Багаті – «гості» - торговали з ін. містами та країнами, 2) бідніші – купці – внутр. торгівля. Багаті будували церкви, іноді володіли землями з зал селянами. Майстри – в вел ремісничих центрах їх багато. Вільні ремісники (предст тисяцький )= власники майстерень, рибаки, носильники наз. «Молодшими (Чорними)» людьми. Раби: чол. – холоп, жін. – роба. Особл група – найбагатші – Духовні феодали. Наймогутнійший дім Св Софії. Духовенство: 1) Біле (прихідське) – уч у політ житті, 2) чорне (монахи) – уч у сусп. житті. Кін 12-13 ст поч. обир Новгор архієпископа (резиден – Юріївський монастир) з ініціативи бояр, що хотіли усунути владу дому Св.Софії.
Політ устрій: Поступово поч. з кін 11 – 13 ст сформ всі елем політ сист Новгор.: віче, посадство, тисяцький, Боярська рада(Очол Владика – настоятель мон Св Софії). Політ устрій – феодальна республіка.
Віче – вищий орган влади, але реальна влада – Боярська рада – форм з вищих посадових бояр: посадника, тисяцького, старих посадників і тисяцьких, старост міських кінців. Очол Владика. Рада виріш: 1) обир князя, 2) посадника та ін. чиновників, 3) готув зібрання віче, 3) виріш пит внутр. політ. Князя запрошували після того, як обрала рада і кандидатуру підтвердили на віче→дог про обов’язки і права. На ост етапі існ Новрог респ – князь посилав намісника. Архієпископ: 1) глава церкви, 2) очол раду, 3) закріпл печаткою дог і док Новг, 4) з 14 ст – виріш земельні пит., 5)церк суд, 6) суд вищої інстанції засід в його резиденції. Адміністрація: посадник – очол сист управл. Обир на віче з предст знатних боярських родів. Ф-ції: - присяжний на віче, - контрол д-сть князя, - вів адмін., зовн справи, - слідкув за податками. З сер 14 ст. обир 6 посадників (1 гол, 5 помічників) – представництво 5 кінців міста. До кін 15 ст чис посадників – 24, згодом – 36. Тисяцький – обир на віче з числа осіб не боярського походж, але з 14 ст – з бояр. Очол сист готських. Ф-ції: торгівля, суди в торг справах, допом посаднику. Кончаківські віче (очол кончаківський староста). 5 кінців Новгор: Плотницький, Словенський, Загородський, Неревський, Гончарський.